Сергій Трофімов: Зараз в Офісі президента музика вже не грає
«Навантаження на президента, як на мене, надлюдське»
За перший рік президентства Володимира Зеленського його команду залишили кілька ключових персон, які зовсім недавно тріумфально заходили у владу. Посади позбувся навіть Андрій Богдан, а він у перші місяці правління був «тінню» молодого президента.
Але константою для Зеленського досі залишається одне – довіра до своєї «кварталівської» команди, яка перейшла на службу державі. Іван Баканов, Сергій Шефір, Сергій Трофімов… – всі залишаються на посадах, хоча й не ведуть активну публічну діяльність.
Минулого року «Главком» взяв перше велике інтерв’ю з головою СБУ Іваном Бакановим. Цього ж тижня ми публікуємо велику розмову з першим заступником глави Офісу президента Сергієм Трофімовим. Під час карантину один з найближчих соратників президента погодився зустрітися на Банковій.
Розмова тривала більше двох годин. Її перша частина стосувалась роботи Офісу президента під час карантину та ефективності президентської вертикалі на місцях.
У другій частині інтерв’ю Трофімов розповідає про свої робочі стосунки з главою Офісу Андрієм Єрмаком, духовні – з Московським патріархатом в Україні та особисті – із таємничою Настею…
Були чутки, що вас мали призначити після Андрія Богдана головою Офісу президента…
Я не чув про ці чутки. У мене немає бажання займати цю посаду: я ще не закінчив свою роботу.
Президент пропонував вам очолити Офіс?
Ні.
А зараз в світлі останнього скандалу з «плівками Єрмака»?
Ми не спілкувалися про це. Всі сили скеровані на ситуацію з пандемією.
Минулого тижня на сайті президента з’явилась фотографія наради, на якій є ви, але вже немає Єрмака. Як так сталося, якщо це не сам Єрмак фотографував, звісно?
Сталося це якраз після оприлюднення скандальних відео з його братом Денисом.
(фото пресслужби президента)
Я вас запевняю, на цих чутках не варто фокусуватись. Всі шукають конфлікт, змову, інтригу, але їх немає.
Але ж президент приїжджає в «Парковий» в поганому настрої і розповідає народним депутатам, що вони плетуть інтриги, то, напевно, таки вони є…
Я маю на увазі інтриги між мною і главою Офісу, хто б не займав цю позицію. Функціонал першого заступника полягає в тому, аби виконувати його обов’язки, коли він відсутній. Може, з цим пов'язані ці чутки.
На згаданій фотографії голови Офісу не було, тож за функціоналом ви виконували його функції на цій нараді?
Може, він кудись виходив. Але Єрмак присутній на нарадах і виконує свої обов’язки.
З колишнім главою Офісу президента контактуєте?
Я не контактую з людьми за принципом, яку посаду хто займає. Контактував з Андрієм (Богданом) кілька разів у телефонному режимі. Якісь були питання, передавали якісь справи, які були запущені…
У нього є ревнощі до Єрмака?
Потрібно запитувати у нього, яке у нього ставлення до Єрмака. Це особисте, професійне... Ми з ним ці питання не обговорюємо.
Як ви поясните те, що люди, які прийшли в команду президента на старті його політичної кампанії, її вже залишили? Поряд з Зеленським зараз залишилась команда умовно «95-го кварталу».
Я не вважаю, що залишилась команда тільки «95-го кварталу». Є й інші люди. Тобто я не бачу тут будь якої тенденції.
«Ми не розвалили ДАБІ, а закрили шляхи для корупції»
Добре, поговоримо про ті інтриги, які дратують президента. Ви розчаровані тим, що відбувається у фракції?
Це люди, вибрані з народу, які ніколи раніше не були у владі, вони знаходяться під куполом, у мікросвіті, і на них це також тисне. У них є проблема росту, як і у всіх людей, коли є стрімке кар’єрне зростання. Вони вчаться взаємодіяти, видно, що їм не вистачає спілкування. Але, маючи свої амбіції, одразу починають збуджено реагувати на якісь теми. Я вважаю, що повинна з’явитися дисципліна, це буде основою.
У списку «слуг» на минулих парламентських виборах були люди, яких рекомендували особисто ви?
Були люди, яких ми рекомендували, з точки зору регіональної роботи у виборчій кампанії. Це ті, хто реально допомагав та зарекомендував себе.
Які потім стали головами комітетів?
Так.
Наприклад, Андрій Клочко, який разом з вами атакував Державну архітектурно-будівельну інспекцію. Як ваші компетенції в Офісі президента стосується діяльності ДАБІ?
У випадку з Андрієм ми є друзями, тому моя робота і робота парламентського комітету синхронізована і налагоджена. У нас одна зона відповідальності. ДАБІ – це, на мій погляд, просто один з яскравих прикладів боротьби з корупцією. Кого туди не став, як не налаштовуй той менеджмент, все одного до цього менеджменту чіпляються всі попередні присоски і починають всіх заштовхувати в корупційні справи. Це неможливо витримати. Ми на це довго та пильно дивилися зі всіх сторін, і з’явилася пропозиція: ДАБІ ліквідувати і створити замість нього зарегульований орган з ліцензованими спеціалістами. На мій погляд, вони мають отримувати достатньо великі кошти і при цьому жити в чіткому розумінні, що за порушення їм дадуть років 10-15 ув'язнення. І все буде працювати як годинник.
Це ж питання перехідного періоду.
А скільки він триватиме?
Про це треба питати в профільного міністра (регіонального розвитку та будівництва Олексія) Чернишова.
На минулому тижні у ЗМІ промайнула новина, що міністр зупинив реформу ДАБІ.
Я з ним це питання не встиг обговорити. Нагадаю, що у нас прем'єр зовсім нещодавно був віце-прем'єром і міністром регіонального розвитку. Впевнений, що вони це питання якось скоординують.
Тобто ви зараз не впливаєте на цю ситуацію?
Ні.
Все розвалили і тепер не відповідаєте?
Ми не розвалили, а закрили шляхи для корупції і запустили зовсім інші процеси. Тепер треба це все дотискати. А як тільки комусь наступаєш на хвіст, відразу з'являються проплачені статті. Це відбувається тому, що велика кількість заможних людей у нашій країні свої гроші вкладають в квадратні метри. Тому всі хочуть впливати на ці питання і ловити рибу в мутній воді. А новий підхід до системи рішень взагалі прибере цю історію.
Ви розумієте ризики, які можуть виникнути під час цього перехідного періоду?
Міністр має розробити підхід до цього періоду і сказати, що повинно бути ось так. Мають бути конкретно відповідальні, які комунікують з ринком, з дозвільною системою, з силовиками. Хай створюють робочу групу, сідають разом і публічно обговорюють кожен об'єкт, чому там стільки поверхів, коли їх має бути менше і так далі. Люди пізнають мене на вулиці, підходять в кафе. Вони, зазвичай, купили досить недороге житло, скоріше за все, на останні гроші, і хочуть зрозуміти, що з цим об'єктом, яка його доля.
А часом з тих друзів, які до вас «в кафе підходять», не було впливового забудовника Андрія Вавриша?
Ні, я кажу про простих людей, а не про бізнес.
А чому ви збентежилися з приводу Вавриша? Це ж нормально, коли гравці ринку приходять і пояснюють владі, де є проблема.
Я не бентежився, я не комунікую з бізнесом.
Взагалі ні з ким не комунікуєте?
Я з ними можу поспілкуватися, можу почути, але бізнес не може приймати рішення.
Всі роками говорять про те, що в ДАБІ діяла такса для забудовників – за кожен квадратний метр. Вавриш міг вам просто про це розповісти.
Ми про це знали, і про це говорив не тільки Вавриш.
Ви не боїтесь, що за ці два-три місяці на місці ДАБІ не буде побудовано нічого ефективного?
Не боюся, тому що ця ситуація контролюється прем’єром. До свого призначення він доопрацьовував ці процеси, тому це – і його особиста відповідальність. Він буде за цим слідкувати і ставити певні завдання міністру.
«Укрбуд»: якщо громадяни не отримають квартири, може бути соціальний вибух»
Ситуацію з «Укрбудом» куруєте?
Ситуацією займається РНБО спільно із силовиками. «Київміськбуд» взяв на себе відповідальність ввести ці об'єкти в експлуатацію. Ми пропонували їм чітку дорожню карту, де є графіки фінансування і здачі об'єктів. Папери поки не підписали, ведеться аудит і вони повинні презентувати свій підхід. Треба розуміти, що це, в принципі, не є нашою зоною відповідальності. Просто люди приходять і кажуть, що їм потрібна допомога. Мені навіть консьєрж дзвонить і каже: «Приходить чоловік з вашою фотографією, запитує, чи ви тут живете, чи ні, чергує під будинком». Я всіх слухаю.
Тобто це питання потрапило в зону РНБО через загрозу соціального вибуху?
Безумовно. Якщо громадяни не отримають квартири, може бути соціальний вибух. І для мене принципово, аби це не використовували як політичну історію. Тому я прямо говорю президенту, що відбувається, які учасники там спливають, що вони хочуть. І отримую за це замовні статті. За цим стоять певні люди, і мені відомо, хто саме, але їх брудні «заказухи» на мої рішення не впливають жодним чином.
Яка ця формула, запропонована «Київміськбуду»? Хто за все це недобудоване Микитасем платитиме?
Це їхнє («Київміськбуду» - «Главком») завдання і інтерес. Вони зароблять на цьому, це ж комерційна історія. Ці об’єкти колись будуть генерувати якісь кошти, але зараз треба ризикнути своїми. І вони мають скласти чітку карту подальших дій. Наш інтерес – стежити за цим процесом і здати людям об'єкти.
«Київміськбуд» був єдиним варіантом, до кого звернутись, аби врятувати ситуацію?
Не єдиним, але РНБО затвердив саме його.
Ви особисто не є інвестором «Укрбуду»?
Ні.
А ваші знайомі?
Є знайомі, які інвестували, – однокласник там купив квартиру. Підходять люди і просять допомоги, бо у них немає релевантної інформації.
Ще з якими конкретними проблемами підходять?
У чоловіка, який чекав мене під під’їздом, дружина була учасником ДТП, полетіла закордон в якихось справах і вже п’ять років не може в’їхати в країну. Але це не моя відповідальність, я не можу впливати на це, але спробую допомогти, зверну увагу тих, хто приймає такі рішення.
У грудні 2019 року Володимир Зеленський подав до Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. У січні 2020 року, після дискусій в експертному середовищі, у місцевому самоврядуванні і у суспільстві, запропоновані зміни були відкликані для доопрацювання. Коли буде готова нова редакція змін?
Зараз ці процеси застопорили відомі всім події. Нинішній прем’єр Денис Шмигаль і голова профільного комітету Андрій Клочко їздили по регіонах, спілкувались з усіма, зустрічались з усіма стейкхолдерами, завдання було – всіх почути. Основні питання від мерів стосувались повноважень префектів.
Яку позицію Асоціація міських голів займає щодо Офісу президента? Вона в опозиції чи лояльна до ваших ініціатив?
Асоціація мерів – така ж асоціація, як і інші, які президент чує. Чим викликане тимчасове згортання історії з децентралізацією? Насправді було питання у відсутності комунікації.
Ви можете сьогодні сказати, яким чином проєкт буде дороблятись?
Врахували всі думки, знайшли точку, зрозумілу для всіх – про розподіл бюджетів, про державні програми. Всіх цікавило, наскільки буде сильний чи слабкий префект, які він матиме повноваження, як буде комунікувати з місцевим самоврядуванням. Ось такі нюанси.
Коли теоретично можна чекати, що новий законопроєкт буде внесений?
Питання до Верховної Ради. Якщо врахувати всі підготовчі процеси, напевно, восени.
«У мене є почуття віруючої людини»
Чи дійсно ви давали вказівки держадміністраціям застопорити процес перереєстрації релігійних громад?
Не було таких команд і не буде.
Тоді поясніть, чому процес переходу релігійних громад до помісної Православної церкви призупинився? І які ваші особисті релігійні симпатії?
У мене є почуття віруючої людини. Що ж стосується цієї історії, то вона, на жаль, була дуже політизована. Люди самі вирішують, до якої конфесії належати і якого віросповідання бути. Але політично ці маніпуляції з приводу Московської церкви та інших вигадані, розкручені і насаджені, на жаль.
Саме тому вас і вважають апологетом Московської церкви у нинішній владі.
Важливо визначитись, щоб ми правильно один з одним спілкувались і розуміли. Є Українська православна церква (УПЦ МП – «Главком»), де служать українські священики, українські монахи і прихожани – громадяни України. Я маю на увазі, що з Таджикистану ніхто не завозив сюди нікого взагалі-то. Знаходячись на своїй посаді, я не даю команд на чиюсь користь і професійно не займаюсь цими процесами. Але, як віруюча людина і громадянин, я, звісно ж, буду відстоювати законність у вирішенні церковних питань. Я отримую багато листів і звернень щодо незаконної перереєстрації з тиском на місцях. Тому головам ОДА ставиться завдання слідкувати за законністю цих процесів.
Це ж те можна розцінювати як тиск?
Наприклад, була у нас зустріч президента з Радою церков. Він спілкувався з усіма, спокійно пояснював свою позицію: церква відокремлена від держави, а держава від церкви, церква не впливає на політику, а держава на життя церкви. Я дотримуюсь такої ж позиції. Але звернення до мене надходять іншого змісту. Українська православна церква звертається і каже, що нам не потрібно ніяких преференцій чи особливого ставлення. Все, що нам потрібно, – аби на нас не тиснули, як в попередні роки. Це все, про що просять вони.
От ви кажете про тиск на Церкву Московського патріархату. У нас є закон, який передбачає, що релігійна організація, яка має центр в іншій країні, повинна у своїй назві вказати цей факт. Закон досі ніхто не виконав, хоча терміни сплили ще в минулому році. Закон діє, але не виконується, – хіба це тиск?
На кого?
На УПЦ (МП), яка давно мала б змінити назву.
Звісно, тиск, на мою думку.
Закон треба або скасувати, або виконувати? Бо так ми просто руйнуємо силу права, авторитет влади…
Закон цей оскаржується в суді, наскільки я знаю.
Він оскаржений лише в частині парафій, але не загалом. Чи правда, що Андрій Юраш повернеться на посаду голови Держслужби етнополітики?
Не знаю. Цю службу створювали як чинник тиску на релігійні організації. Люди пишуть, що в цій історії раніше було задіяне Міністерство юстиції, з цим працювали силовики і т.д. З цією історією треба розбиратися, щоб об’єктивно розуміти, які завдання має вирішувати ця служба.
А це теж історія про руйнацію авторитету влади. Адже дивна історія: пройшли два кадрових конкурси на посаду голови служби, але переможця (Юраша) так і не призначили. Чи правда, що ви активно цікавилися цим питанням і ці повторні конкурси — ініціатива Банкової?
Це не ініціатива Банкової, треба поспілкуватися зі співробітниками, які були в цій комісії і послухати їхню думку та думку суб’єкта призначення, що там відбувалося і як.
Може, це все тому, що ви критикуєте попередників, а Юраш був членом команди, яка мала стосунок до отримання Томоса, становлення помісної церкви?
Мені не зрозуміло, чим вони в цій службі займалися, чому і навіщо. І це нерозуміння є у багатьох. Наше завдання серед іншого – зробити все прозорим, щоб не було таємниць мадридського двору.
«Моє серце зайняте»
А до якого храму у Києві ви ходите?
Я не хотів би називати це місце. Це внутрішнє, сакральне.
Якщо підете вінчатись, то куди?
Це таке ж питання.
Вас бачать в Лаврі.
Думаю, туди і піду. Але я – прихожанин іншого храму.
Чи вас можна вносити в список найзавидніших наречених?
Для мене не зовсім зрозуміло, як чоловік може сам про себе казати, що він «завидний» чи ні. Це вирішувати не мені. Та й найголовніше, я не женуся за тим, аби потрапити у якісь списки, тим паче у список «найзавидніших наречених». Мене це не цікавить, адже моє серце зайняте, я вже маю наречену, і наразі ми готуємося до створення сім’ї.
Коронавірус не перешкодить весіллю?
Для мене це подія внутрішня, сімейна, для кола близьких людей, а не тусовка на 300 осіб.
У такій кількості вже і не можна збиратися.
Вся ця ситуація з карантином і вірусом, звісно, впливає й на наші з Настею плани, й можливо нам треба буде трохи перенести дату, проте головне незмінне - наше бажання створити сім’ю.
Готові розказати, хто така Настя?
Вона не зірка шоу-бізнесу, не співачка, вона – звичайна людина, хоча для мене, звісно, надзвичайна і неповторна. Настя працює в компанії, яка займається авторськими правами.
«Мої нерви вже трошки здають»
Відкрийте «страшну» таємницю: хто пише спічі президента?
Не заглиблююсь в це питання.
Остання дивна історія: президент у своєму зверненні дорікнув хворому нардепу Шахову голосуванням у Раді, хоча той не робив цього, і це легко перевірити на парламентському сайті…
У нас цікава розмова виходить, мені подобається.
Питання в тому: хто підклав президентові цей фейк і чи був розбір польотів?
Мені здається, тут має місце якась звичайна помилка, людський фактор. Не варто шукати зради.
А взагалі президент отримує дзвінки від активістів, волонтерів, читає інтернет, «фейсбук». Він має сильне внутрішнє бажання почути людей – і для нього це не нова набута якість. Його любили люди, глядачі, він завжди з усіма вітався, ніколи в нього не було «зіркової хвороби». Всі біжать до нього, причому діапазон питань різноманітний – забрали будинок, напали на сусіда, забрали дитину...
Ну ви ж розумієте, що якщо президента вводять в оману в дрібницях, є ймовірність, що його вводять в оману і в якихось серйозніших речах.
У нього джерел інформації багато, і я не думаю, що хтось намагався навмисно ввести його в оману.
Як Володимир Олександрович змінився за цей рік?
Мені здається, коли абсолютно інший ритм, відповідальність та спектр завдань, людина змінюється та зростає професійно. Але є речі, які в ньому не змінюються: це бажання допомогти людям, розвивати країну.
З боку здається, що нинішній статус його все більше обтяжує.
Не помічав. Особисто мої нерви вже трошки здають – я ось заспокійливий чай п'ю.
Ви на холерика не схожі насправді.
Це навантаження і професійна хвороба всіх. Тут, в Офісі, є поліклініка для співробітників, вони слідкують за якимись медичними показниками і дають зворотній зв’язок. Я відчув, як почав почуватися набагато гірше. Кажуть: це – професійна історія, не ти перший, не ти останній.
Дуже складно працювати з постійним великим потоком інформації, для мене це дуже незвично, це сильно виснажує. За пів дня вихідного неможливо відновитися. Тому навантаження на президента, як на мене, надлюдське. Звісно, щось в ньому змінилось.
А ваші стосунки з ним, коли ви були виконавчим продюсером «Кварталу» і зараз, зазнали змін?
Прості робочі відносини. Наші відносини мають довіру, це важливо.
На чому тримається ваша думка про те, що українці захочуть другого терміну Зеленського?
У нього є основоположні риси, які потрібні політикам. В житті бувають різні пріоритети. У президента головна формула – допомагати людям, людяність. Це як кодове слово. Стійке, сильне бажання.
А сам Зеленський захоче вдруге піти?
Це питання до Володимира Олександровича.
Колись ви казали, що вас пригнічує атмосфера на Банковій. Вже не пригнічує?
Дуже пригнічувала, і це помічав не тільки я. Але атмосферу люди, напевно, роблять. Мені здається, ми її змінили – у нас тут певний час музика грала, стіл для тенісу поставили. Зараз музика не грає, а в теніс за пів року, напевно, я грав лиш раз.
Віктор Шлінчак, Микола Підвезяний,
Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), Главком