Церковний землетрус у Хмельницькому. Інтерв’ю з воїном, який за три хвилини зруйнував осередок РПЦ

Історія з 25-річним молодшим сержантом Артуром Ананьєвим, якого 2 квітня побив іподиякон Московського партріархату у Покровському кафедральному соборі Хмельницького, отримала новий розвиток. 4 квітня поліція оголосила підозру кривднику військового за статтею 125 Кримінального кодексу «Умисне легке тілесне ушкодження». Того ж дня з’явилася інформація, що представник релігійної громади втік і не виходить на зв’язок із правоохоронцями.

Сам потерпілий нині лежить у хмельницькій лікарні, у нього діагностовано закриту черепно-мозкову травму та забій головного мозку. Попереду ще ряд досліджень, у тому числі судово-медична експертиза.

В інтерв’ю «Главкому» Артур Ананьєв розвінчав, щонайменше, два міфи, екстрено поширені УПЦ МП. По-перше, він ніякий не самозванець-військовий. Навпаки – з початку вторгнення Росії в Україну пішов служити, був головним санітаром другої роти 19-го окремого стрілецького батальйону. Для візуального підтвердження вояка надав «Главкому» фотознімки та відео з фронту. Наразі військовослужбовець звільнений у запас.

Цікавий факт: на фронті Ананьєв навчав медичним навичкам сина начальника хмельницького районного відділу поліції Василя Птащука, який тепер активно долучений до скандальної справи.

По-друге, військовий підтвердив правдивість відео, на якому священник, без сторонньої допомоги, сам кинув Євангеліє на підлогу. Натомість УПЦ МП поширила заяву, як тепер бачимо, відверто брехливу, що це саме Ананьєв облив та пошкодив священну книгу.

Пане Артуре, начальник хмельницького районного відділу поліції Василь Птащук під час протестної акції під стінами собору повідомив, що просив вас написати заяву про злочин, але ви відмовилися. Водночас наступного дня після конфліктної ситуації ви все ж це зробили. Чому передумали?

Я не передумав. Того дня мене поклали до лікарні. Згодом туди ж приїхав начальник поліції Василь Птащук. Дійсно, він просив написати заяву, але тоді у мене було погане самопочуття. Я пообіцяв усе зробити. Наступного дня я зателефонував до Василя Кіндратовича, і він направив до мене слідчу групу для відібрання пояснень і заяви.

У межах розслідування заплановано проведення судово-медичної експертизи. Чи була вона?

Вчора, 4 квітня пройшов попереднє обстеження. Спеціалісти зафіксували поверхневі ушкодження, зокрема, синці на тілі. Повноцінну судово-медичну експертизу буде виконано, як тільки-но мене випишуть з лікарні.

Який діагноз визначили медики?

Закрита черепно-мозкова травма та забій головного мозку. Наразі продовжується медичне обстеження.

Відмотаємо події до ранку 2 квітня. Яка була мета вашого візиту до собору Московського патріархату у Хмельницькому?

До повномасштабної війни входив до хмельницької громадської організації «Фенікс». Із 2018 року наша організація активно виступала проти діяльності московських попів. Скажімо так: по кожному з них у нас була певна інформація.

До речі, з Покровського кафедрального собору Хмельницького неодноразово відправлялося автобусами так зване «православне шапіто» (близько 200 осіб) до населених пунктів області з метою бойкотувати перехід релігійних громад УПЦ МП до ПЦУ.

Однак з початком вторгнення представники «Феніксу» пішли воювати проти русні. Самі розумієте, не до попів вже було. Нині, коли повернувся з фронту, вирішив зайти до собору й подивитися, чи є зміни. Побувши на недільній службі близько 10 хвилин, мені стало очевидно, що нічого не змінилося. Тому вирішив вийти на середину храму і звернутися до людей зі словами: «Скільки людей ще має загинути, щоб ви перестали ходити в московський патріархат?».

УПЦ МП відразу ж звинуватило вас у пошкодженні книги «Євангеліє» під час богослужіння. Це правда?

Це чергова їхня брехлива інформація. До того заявили, що я кинув «Євангеліє». Також казали нібито я перебував під дією алкоголю… Я запропонував патрульним, які прибули на місце злочину, здати аналізи на алкогольне і наркотичне сп’яніння. У місцевому травмпункті відібрали мою кров і дали висновок, що я був тверезим.

До речі, потім у мережі з’явилося відео, на якому піп кинув «Євангеліє», а не я, як вони звинувачували…

Особисто ви бачили момент падіння «Євангеліє»? І на якій відстані стояли від священнослужителя?

Книга випала з рук попа. Річ утім, що він начебто намагався передати «Євангеліє» іншому попу, а той її не втримав. У цей момент я перебував на відстані близько трьох метрів. При цьому на мене накинулися і… звинуватили у падінні «Євангеліє».

Хтось із присутніх у храмі людей спробував заступитися за воїна?

Чув, як одна жінка казала: «навіщо б’ють військового?». Ще чоловік апелював до священників, мовляв, про які релігійні речі можна говорити, коли у соборі душать людину. На що один із попів відреагував лайливим словом і наказав покинути храм.

Загалом, ця ситуація тривала 2-3 хвилини. Потім вони викликали поліцію та сповістили СБУ.

Між іншим, коли почув про СБУ, то сказав, що до них треба викликати Службу безпеки. Реакція була миттєвою. Представник їхнього ідеологічного бойового крила накинувся на мене, почав душити і давати ляпаси.

Першими на місце події прибули патрульні. Вони склали адмінпротокол щодо вас за статтею «Дрібне хуліганство». Як оцінюєте такі їхні дії?

На мою думку, патрульні намагалися якомога швидше зняти градус напруги. Проте виявилися обманутими. На підставі свідчень «вірян», котрі казали, що я зірвав службу, оформили адміністративний протокол.

Щоправда, правоохоронці пропонували мені написати заяву на попів. Я відмовився, бо не мав доказів. Уже пізніше в мережі Інтернет з’явилося відео, на якому видно, що на мене напали. Завдяки цьому відео з’явилися шанси захистити свої права.

Як гадаєте, рятівне для вас відео зняв хтось із вірян УПЦ МП?

Я так розумію, що так.

Епізод із патрульними досить цікавий. Адже депутати Хмельницької обласної ради на позачерговій сесії 4 квітня «доручили управлінню патрульної поліції в області здійснити службову перевірку посадових осіб управління щодо правомірності складання адміністративного протоколу на військовослужбовця Артура Ананьєва». То варто карати патрульних, ваша думка?

Нехай вирішує службове розслідування. Я мав претензії до однієї з патрульних, яка попередила: наступного разу мені випишуть більш суворішу статтю покарання.

Чи надходили вибачення від представників духовенства Московської церкви після інциденту?

Ні. Як сказав мій побратим із позивним Маестро, нападник у рясі може вибачитися перед військовими, сидячи в окопі на фронті.

Чи відчуваєте внутрішню сатисфакцію від подій, адже вони стали спусковим гачком, ваше побиття спровокувало тектонічні зміни на церковній карті Хмельницького?

Звісно. Важливо, що люди у котрий раз побачили, що собою представляє російська секта у рясах. Для багатьох це відкрило очі. Тому відбулися відповідні процеси, зокрема, перехід кафедрального собору до Православної церкви України.

Також задоволений свідомістю наших громадян, депутатів обласної ради, які проголосували за заборону діяльності московського патріархату на Хмельниччині. Це дуже круто!

3 квітня Священний Синод УПЦ МП звільнив 76-річного митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Антонія (Фіалка) від керування хмельницького єпархією. Його замінив 39-річний архієпископ Баришівський Віктор, який до цього був вікарієм Київської митрополії. Як думаєте така екстрена ротація щось змінить?

Вони нічого не вдіють. Будь-які спроби щось змінити наштовхнуться на опір свідомих мешканців. Фактично спостерігаємо за такою собі духовною «розправою» над митрополитом Антонієм. Він не зумів утримати проросійський осередок, який посипався.

Віталій Тараненко, «Главком»