Митрополит Павло не здається. Що відбувається у Лаврі?

Києво-Печерський заповідник звернувся до Господарського суду, «щоб усунути численні перешкоди, які чинить УПЦ МП на шляху передачі в законний спосіб майна Лаври законному власнику – державі». Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Церква Московського патріархату впродовж двох днів з початку роботи перешкоджає роботі комісії Міністерства культури та інформаційної політики України, яка повинна прийняти державне майно Києво-Печерської лаври. Служителі Московської церкви не дозволяють ревізорам потрапити до середини приміщень, зокрема корпусу №111, це храм на честь преподобного Агапіта Печерського.

Кабінет міністрів 30 березня визнав недійсним розпорядження від 11 липня 2013 року про передачу об’єктів Києво-Печерської лаври УПЦ (Московського патріархату). А днем раніше закінчилася дія орендного договору, за яким Церква Московського патріархату користувалася приміщеннями Національного заповідника Києво-Печерської лаври. Заповідник в односторонньому порядку вирішив розірвати договір за результатами перевірки міжвідомчої комісії, яка виявила порушення в користуванні майном Лаври з боку Києво-Печерського монастиря УПЦ МП. Попри це церковники відмовляються покидати приміщення і намагаються у судовому режимі оскаржити дії влади.

Заступницею голови майнової Комісії є директорка Департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики Мар’яна Томин. Вона повідомила, що Заповідник звернувся до поліції. Відповідний документ за підписом в.о. гендиректора заповідника є у розпорядженні «Главкома».

В інтерв’ю «Главкому» Мар’яна Томин розповіла, як Комісія збирається долати опір прихильників Московського патріархату і таки потрапити до об’єктів. Комісія вже звернулася до суду і поліції, вона також має обґрунтовані сумніви у належності «монахів»-активістів до Києво-Печерського монастиря. Більш того, керівники комісії вже отримують телефонні погрози на свою адресу.

Директорка Департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики Мар’яна Томин

«Митрополит Павло відкликав своїх представників з Комісії»

Вже декілька днів Комісія приходила до корпусу №111 на території Києво-Печерської лаври, а це храм на честь преподобного Агапіта Печерського, але вас не пускають в середину. Вже розумієте, хто саме це робить і чому?

30 березня перед входом (до церкви) були жіночки у хустках. А 31 березня вже були монахи в рясах. Але як одні, так і інші – не встановлені особи. Мені здається, це були монахи з інших монастирів. Вони тебе оточують кільцем і співають релігійні пісні одразу. Частина з них поводилася непередбачувано і стихійно.

Все починалося як у четвер, так і п’ятницю із замкнених дверей. Вчора у нас не було ключа, щоби зайти. Але нам обіцяли його дати. Важливий момент у тому, що до складу комісії входили три представники монастиря. Але вчора в офіційному листі настоятель монастиря митрополит Павло повідомив, що вони не братимуть участь у цій комісії.

Сьогодні нам принесли ключ. Ми з ним підійшли до бокового входу до храму, але ключ не підійшов. Тоді знову набігли монахи у рясах.

«Церковники поводяться так, ніби вони є власниками Лаври»

Ви звернулися до поліції щодо перешкоджання вашій роботі. На який результат очікуєте і коли зможете продовжити роботу?

Ми звернулися із заявою до поліції. Частина представників Комісії дає свідчення у Печерському райвідділку. Думаю, до понеділка поліція зможе відреагувати, як це і належить за законом, аби забезпечити нам доступ до будівлі. Бо інакше це може тривати нескінченно довго. Також Заповідник подав до суду щодо усунення перешкод у користуванні майном. Зараз ми з вами говоримо тільки про корпус №111, до якого ми два дні намагаємося потрапити. А позов стосується всього майна Лаври, що Заповіднику (церковники) перешкоджають користуватися майном. Комісія складається з представників Заповідника, а також Міністерства культури та інформполітики.

Аргументи парафіян і церковників, які намагаються перешкодити роботі Комісії, полягають в тому, що у вас немає рішення суду, аби заходити в середину з перевіркою. Що ви на це відповідаєте?

Це моя улюблена тематика (посміхається). Власником є держава, Заповідник є структурою, яка управляє. Вони (церковники) поводяться так, ніби то вони власники, а ми зобов’язані рішенням суду потрапляти до тих приміщень. А це не так. Договір ми розривали в односторонньому порядку. Це вони його оскаржують, це вони не згодні з рішенням про розрив договору оренди. Це те саме, що у вашій квартирі хтось живе, і ви вирішили виселити цю людину. А ця людина вам каже, що зайти до своєї квартири ви можете лише за рішенням суду. От так само вони себе зараз позиціонують.

Але ж навіть якщо людина орендує житло, власник не може от так увірватися до оселі, коли йому заманеться. Ці моменти узгоджуються у договорі, чи не так?

Але ми з ними договір уже розірвали на підставі попередніх зафіксованих порушень, які зафіксувала міжвідомча комісія.

Ви уже говорили, що в силовий спосіб не заходитимете з перевіркою. Але якщо церковники і їхні тітушки заважатимуть і надалі, як це зробити, уявляєте?

Вони все роблять для того, щоби спровокувати на такі дії (застосування сили). Але доступ нам до майна все одно має бути забезпечений. Ніхто не каже, що їх звідти хтось вивантажуватиме. На те  правоохоронці і є, щоби створити такі умови, щоби без шкоди до людей, які зі своїх релігійних міркувань так діють, ми могли мати доступ до приміщень. Мова не іде про силові сценарії.

Церква Московського патріархату була попередження про проведення перевірок у конкретних приміщеннях, у конкретний день і конкретний час?

Звичайно. Адже спершу до нашої Комісії вони надіслали трьох своїх представників. Думаю, саме наше попередження стало причиною таких активних дій з їхнього боку навколо корпусу №111.

А чому ви спробували розпочати роботу саме з корпусу №111, адже об’єктів на території Лаври чимало?

Не має значення з якого починати. Просто так вирішили, об’єкти були поділені на групи. Наприклад, сьогодні ми оглядали Ближні і Дальні печери. Там проходила звірка на предмет культурних цінностей музейного фонду. Загалом 800 музейних предметів маємо звірити. Так там також люди, які прихильники цієї уеркви, на постах своїх перебувають. Повірте, підійшовши до будь-якого іншого корпусу, через п’ять хвилин ми мали би ту саму історію, що з корпусом №111, вони би туди прибігли.

Список музейних предметів з фондових колекцій
Національного  Києво-Печерського історико-культурного заповідника,
що були передані у 1988-1991 рр. до Свято-Успенської Києво-Печерської лаври

«З території Лаври церковники вивозять свою приватну власність»

Зараз працюють дві комісії, одна з яких почала роботу ще два тижні тому, а ваша тільки зараз. А чи не доцільніше було, якби вони обидві почали роботу 15 березня. Можливо, вдалося би уникнути такого резонансу і це пришвидшило би роботу?

Ні, не доцільно. Тому що вони почали виїжджати. Це вони у публічному полі заявляють, що залишаться у Лаврі на віки вічні. А виїжджати почали практично з наступного дня після появи повідомлення про розірвання орендного договору. Найбільш хитка історія була саме з культурними цінностями. Ми переживали, щоби вони не були вивезені. Тому першою зайшла працювати комісія щодо культурних цінностей. А майнова комісія мала зайти тоді, коли у них закінчиться договір оренди.

Але ж вони все одно вивозять майно, якісь речі, машини, які виїжджають з території Лаври цим заповнені. Поліція лиш поверхово їх оглядає. Не боїтеся, що вивезуть якісь цінні речі?

Є визначення, що таке культурні цінності. Грубо кажучи, їхні ікони, якісь інші речі не є культурною цінністю. У списку зі 119 предметів є артефакти, крипти, іконостаси. Це обліковані, паспортизовані об’єкти Музейного фонду. Вони вивозять те, що у них висіло на стінах, хрести, вивозять свої речі, приватна власність.

Як взагалі має проходити перевірка вашої комісії? Що саме хочете з’ясувати?

Від технічного стану будівель, опису предметів у будівлі до стану майна, зовнішнього обстеження. Воно включає у себе наявність, або відсутність реставраційних робіт. Після перевірки технічного стану об’єкту він буде опечатуватися до визначення нового орендаря.

Якщо церковники провокують, як зробити так, щоб і силу не застосувати, аби не дати можливість створити «картинку» для пропагандистів, і щоб закону дотриматися, аби Комісія змогла працювати?

Я не знаю. Мені надходять якісь дивні дзвінки з погрозами. Тому я вас і попросила перед тим, як зателефонувати, написати.

Хто і чим погрожує?

Давайте ми це пропустимо. Це до того, що завтра (у суботу, 1 квітня) весь день буду консультуватися з колегами, охоронцями, з якими ми працюємо. З понеділка буду щось розуміти. Ми дуже обережно ставимося до зловживань... Вони просто не хочуть звідти іти. Тобто тут не питання віри.

Все ж, чим погрожують, про що кажуть, чи пишуть вам?

Про бога, навіщо це потрібно (робота Комісії), про покарання, які будуть з потойбічного світу.

Михайло Глуховський, «Главком»