Волонтер Микита Міхальков: На Херсонщині гинуть люди…

Рівень води у затоплених населених пунктах Херсонщини поки лише підвищується. Вже не такими стрімкими темпами, але говорити про те, що вода відступає, поки зарано. Фахівці кажуть, що має пройти 4-5 днів, коли рівень води почне спадати.

Затоплено значну територію лівобережжя Херсонщини. Насамперед це окуповані міста Гола Пристань і Олешки, 90% яких – уже під водою. Сильно постраждав і Херсон, особливо мікрорайон Корабел, який ще називають Острів. У першу добу звідти було евакуйовано 3 тис. людей і достеменно невідомо, скільки ще залишилося.

Із першого дня катастрофи у Херсоні працюють волонтери з усієї України. Один із них – Микита Міхальков. Він допомагає евакуюватися мешканцям Острова і смт Антонівка, біля знищеного росіянами Антонівського мосту.

Микита представляє громадську організацію «Калина» з Одеси. Він об’єднав зусилля з волонтерами з різних організацій, які приїхали допомагати херсонцям. Волонтерською діяльністю у Херсоні Мільков займається з листопада минулого року. Спочатку регулярно приїздив, а з грудня постійно проживає у Херсоні.

В інтерв’ю «Главкому» волонтер Микита Міхальков розповів, як живе Херсон після руйнування Каховської ГЕС, чого найбільше потребують ті, хто врятувався від великої води, і чому волонтери, навіть маючи човни з двигуном, можуть допомогти не всім.

Другий день після прориву дамби. Які зараз найбільші складнощі під час порятунку?

Найбільша складність – плисти на човнах, це досить сумнівна затія. Течія велика, човен щось постійно може пробити. Причому не важливо, гумовий, чи дерев’яний. Плюс, постійні обстріли.

До Олешків не пускають військові. Домівки людей, зроблені з глини, просто розсипаються.

Де найбільш складна ситуація у Херсоні? Чи можна на човні пересуватися містом?

Острів (мікрорайон Корабел) – критично затоплений. Там багато домівок просто під водою. Теоретично дістатися туди можливо, але складно. До нас сьогодні мають приїхати човни, пробуватимемо їздити туди. Будуть і гумові, і дерев’яні, до них мотори також будуть. Стосовно дістатися інших населених пунктів – дуже сумнівно, що це можливо.

«Мешканці Острова 3-4 дні будуть повністю відрізані від цивілізації»

З численних відео зрозуміло, що не всі місцеві хочуть виїжджати. Особливо мешканці верхніх поверхів багатоповерхівок. Як їм допомагати у цьому випадку?

Важко сказати. Хтось із людей, які проживали на тому ж Острові або неподалік, взагалі не знали, що підірвали дамбу. Хтось не знав, до кого звернутися, не мав адрес. Коли приїхали волонтери, вони також не мали адрес, до кого під’їхати, тому просто вивозили всіх, кого виходило. За один день таким чином було врятовано 3 тис. мешканців Херсона. Ще 5,5 тис. залишаються на Острові.

Їх треба звідти вивезти, адже вони залишаються повністю відрізаними від цивілізації на три-чотири дні, та й потім вся вода одразу не піде.

Як і чим допомагає місцева влада людям? І якої допомоги від влади потребуєте ви, волонтери?

Я взагалі це не хочу коментувати. Від влади потрібні дозволи, щоби кудись дістатися, а також човни. Мене вчора журналісти запитали, чи літають рятувальні гелікоптери. Звісно, що ні. Ви самі розумієте, що це була би чудова ціль для ворога.

Як взагалі організована волонтерська допомога? Чи є якийсь єдиний координаційний центр?

Ідеально нічого не побудовано. Є «волонтери», які приїжджають і лише світять обличчями. Є ті, які везуть корм для тварин і складають в одному місці. Причому тварин не забирають. І так по колу. Але навіщо? У тваринок немає домівок, якщо їх не забрати звідси, вони потонуть просто. Тобто корм возити туди-сюди особливого сенсу не має. А якщо ти забираєш тварину, тоді чудово, роби це.

Першочергове наше завдання – забирати людей, бо їхні квартири руйнуються. Люди гинуть, трупи плавають.

Що з людьми відбувається далі після порятунку, хто і де їх селить?

Я бачив, що розселяють або у Херсоні у порожні квартири, яких достатньо у місті, або у Миколаєві. Ми вивозили до Миколаєва людей з одного із населених пунктів біля Херсона, коли тільки прорвало дамбу. Знаю, що є можливість поїхати до Одеси, де можуть прихистити за символічну платню.

Зараз у Херсоні – надлишок волонтерів. Всі, хто могли, уже приїхали. Дехто приїжджає на мінівенах (легковиках – невеликий фургон). Але навіщо, коли вже все затоплено? Толку від них буде небагато. Питання транспорту, зокрема човнів, скоро буде вирішене.

«Волонтерів багато. Вони шукають човни…»

Чого потребують врятовані? Держава як допомагає?

Даху над головою, їжі, грошей потребують. Мені важко оцінити якусь роль держави зараз. Все, що я бачу, – це як працюють волонтери. Їх багато, вони знаходять човни. І якщо їм дають дозвіл, то вони кудись пливуть, аби допомогти якомога більшій кількості людей.

Яка ситуація зі зв’язком, світлом, газом, водою у тих районах Херсона, куди не прийшла велика вода?

Дуже по-різному. Все залежить від району і від того, наскільки пощастило будинку, у якому ви проживаєте. У когось вода є, у когось – ні. І до підриву дамби також було по-різному. Звісно, зараз ситуація з цим трохи гірша. Передбачити, як розвиватиметься ситуація, неможливо. У районі Корабел не працює мобільний зв’язок. Це очікувано, там «глушилки» стоять. Так треба, бо цей район постійно під обстрілами.

Хто вам допомагає?

Особисто нам з колегами найбільше допомагають наші знайомі. Не знаю, як би ми без них були. За два дні ми зібрали 200 тис. грн, нарешті у нас буде нова машина і необхідні інструменти, щоби розбирати завали і діставати людей.

Чи зустрічали ви волонтерів-іноземців? Чи є якась допомога з-за кордону?

Працюють. Але більше іноземців я бачив на Донбасі. До нас сюди теж іноземці приїжджали, але не так багато. Щодо допомоги з-за кордону, то вона також є, але є і купа нюансів.

Особисто ми привозимо гуманітарку від «Карітасу» («Карітас» – світова мережа благодійних організацій. «Карітас Україна» допомагає людям, які постраждали від російської агресії). Щодо українських волонтерів, то вони з усієї країни. Поки ми з вами розмовляємо, я чекаю на волонтерів зі Львова і Києва – поселимо їх і будемо працювати.

Чи піднімається досі вода у Херсоні?

У першу добу після підриву дамби рівень води дуже сильно піднявся. По Арестанці (Парку Слави) можна було побачити, що він піднявся на два людських зрости. Тобто ще на ранок, на 9:00 у день, коли прорвало дамбу Каховського водосховища, на горизонті все було сухо, а за добу все вже було у воді. Це вже якесь дніпровське море. Рівень води усюди досить високий особливо на Острові і у прилеглих районах. Трохи навіть до Миколаєва дійшло, але це не критично.

Збільшилися чи зменшилися обстріли Херсона після прориву дамби?

Залежить від району. Особисто я зараз перед Дніпром. До нас поки не прилітало. Але за день до підриву ГЕС по нас прилетіло п’ять артилерійських снарядів. Коли ми зранку вийшли на Арестанку, боєкомплект плив Дніпром.

Михайло Глуховський, «Главком»