Вікенд у Трускавці та розправа над Разумковим. Що спланував Зеленський?

«Слуги народу» знову їдуть до Трускавця. Перший такий «сейшн» відбувся, коли тільки починалася їхня парламентська каденція. Тоді політичних неофітів із «Зе-команди» научали уму-розуму на справжньому тренінгу для депутатів-початківців. Його проводила Київська школа економіки на чолі з майбутнім (а тепер вже колишнім) міністром економіки Тимофієм Миловановим.

Півторагодинна презентація з Миловановим запланована і цього разу (чому дуже здивовані депутати з монобільшості), але він точно не є головною зіркою нинішнього заходу. Тематика зльоту буде зовсім інша, а таймінг – коротшим.

До Трускавця приїде президент Володимир Зеленський. Пропрезидентська сила фактично буде підбивати підсумки свого «екватору». За цей час кілька депутатів «відвалилися» від фракції, до того ж на середині цієї парламентської каденції руба постало питання заміни спікера Дмитра Разумкова. Він пройшов з цією командою всю виборчу кампанію. І ось тепер дороги соратників розійдуться.

Плюс – у Трускавці планується остаточно розв’язати питання щодо точкової заміни міністрів. У фіналі заходу планується гала-концерт. Ініціатором такого формату, за нашою інформацією, був безпосередньо президент.

Заступник голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук у розмові з «Главкомом» розповідає, чого очікувати від другого з’їзду у Трускавці, як вирішуватиметься питання відставки міністрів та навіщо голова фракції Давид Арахамія стане за діджейський пульт.

«Це буде велике засідання фракції»

Чому знову Трускавець, а не якесь інше місто? У ваших же депутатів можуть бути асоціації, що їх там знову чомусь намагатимуться повчати.

Насправді це питання простіше пояснюється, ніж хтось собі може подумати. Ми, як і два роки тому, сіли та порахували, яке місто може одночасно прийняти таку велику кількість людей. До того ж, багато колег знову будуть жити по двоє в номері. Просто у нас настільки велика фракція, що нам треба або робити це в Києві, але тут завжди у когось є додаткові справи: хтось побіжить на якусь зустріч, у когось буде нарада… Або ж усім разом виїжджати. Ми спеціально обирали, аби основна програма була у вихідний день, щоб у ній могли взяти участь і представники Кабміну, і Офісу президента. Щоб ми розійшлися по «трійках», групах і нормально в спокійній такій атмосфері попрацювали. Це знову-таки питання до сфери гостинності та спроможності розміщувати великі групи людей у форматі конференції. Критичною була наявність вільних місць, хоч зараз і не сезон, і щоб це було не в столиці. Тому знову Трускавець.

Так а чому, наприклад, не Львів або Полтава? Хіба там в численних готелях нема місць?

Нам потрібно, щоб усі об´єкти були плюс-мінус близько. А в малому місті це зробити простіше, ніж у Львові. Крім того, Львів – це все-таки туристичне місто, і нам би тоді всім довелося жити у 20 готелях, щоб усіх розселити. Не зовсім зручно ані логістично, ані щоб мати якусь атмосферу спільного проведення часу. Щодо того, як ми оплачуємо цю поїздку: кожен депутат сам займається своєю логістикою. У нас є бронювання на нічний поїзд для тих, хто хоче їхати з Києва потягом. Але хтось їде автівкою, хтось літаком, бо мають ще якісь додаткові справи. Усі за власний кошт.

Партія при цьому нічого не оплачує для народних депутатів. Вона просто не має цього права, бо це порушення антикорупційного законодавства. Якщо партія щось і оплачує, то виключно для своїх працівників, які беруть участь в організації процесу, але не для депутатів. Які саме витрати будуть у партії, буде відображено у звіті НАЗК. А якщо проживання в номері буде на двох (до речі, так було і минулого разу), то якось розділити цю суму на дві доби зможуть всі колеги.

Заїзд у нас 1 жовтня. Вже з обіду починається робота. Субота, 2 жовтня – цілий день, і в неділю виїзд. Я пам'ятаю, коли ми першого разу в Трускавці були, тоді якраз дуже хороша почалася дискусія, яка потім перетворилася на проєкт «Мандруй Україною» щодо розвитку внутрішнього туризму. Багато українців взагалі дізналися, що в Трускавці зараз не просто водичку п‘ють, а сучасний курорт з гарною інфраструктурою. Великі компанії почали проводити там тімбілдінги, виїзди своїх колективів. Мабуть, дізналися, що це можна робити не в Києві або Львові, а у Трускавці. Логіка того самого «Великого будівництва» полягає у тому, щоб були зроблені дороги і для таких невеликих, але курортних регіонів.

Перша ваша «тусовка» у Трускавці була навчальною, бо всі люди були новими у політиці. Тоді це навчання проводила Київська школа економіки на чолі вже з ексміністром Тимофієм Миловановим, у якого, наскільки відомо, буде певний захід і цього разу. Що змінилося з вашої першої зустрічі? Які висновки планується зробити?

Тут важливо підкреслити, що в освіті для дорослих немає нічого соромного чи поганого. У нас, дійсно, програма цього разу буде відрізнятися: вона матиме інший фокус. Не у вигляді лекцій, тренінгів чи обміну досвідом. Я нагадаю, чому, власне, ми тоді робили цей «Трускавець-1». У нас просто не було жодного чинного депутата, всі були новачками. Хтось до цього працював у політиці, хтось був помічником нардепа. Для них це не була зовсім нова сфера, але сама соціальна роль різко змінилася.

Вважаю, що ми правильно тоді зробили такий ухил на тренінг. Але зараз нам важливіше проаналізувати, що було зроблено за понад два роки, і визначити, на чому маємо сконцентруватися в наступні роки. Фактично – ми на екваторі, коли треба проаналізувати, що зробили та що в середньостроковій перспективі треба зробити. Саме тому голови комітетів для цієї зустрічі підготували свої пропозиції у своїх напрямках – наприклад, перелік першочергових законопроєктів. Саме тому і запросили Кабмін, нам потрібні також відповідні фахівці з Офісу президента – усі ці «трійки». Нам треба синхронізуватись, умовно кажучи, звірити годинники.

Буде правильно сказати, що це такий партійний з’їзд, який ви просто подаєте в іншому форматі?

Ну, не зовсім з’їзд, бо все-таки на з'їзді у нас мали б бути якісь регіональні представники та депутати різних рівнів, а не лише народні депутати. Це, скажімо так, велика фракція. Бо часто на фракцію ми запрошуємо одного міністра або якогось представника центрального органу виконавчої влади. Бувають і заступники голови Офісу президента, які представляють якісь закони. А тут це просто масштабовано та розтягнуто в часі. Так у нас фракція триває дві години, а у Трускавці вона триватиме півтора дня. Одночасно можна буде все проговорити і з міністром, і з комітетом, і з відповідним заступником в Офісі президента, який оцінює той чи інший законопроєкт і радить його голові держави. Буває, що навіть парламент проголосував, а президент ветує та вносить свої пропозиції. Щоб таких ситуацій було менше, потрібна синхронізація. Була інформація, що у Трускавці мають бути присутні керівники силових відомств, але хто з них буде по факту, ми зрозуміємо на місці.

Що саме ви хочете почути від силовиків?

Все-таки ми, як фракція, голосували і за голову СБУ пана Баканова, і за Генпрокурора пані Венедиктову, тому вони не зовсім від нас «відірвані». Мене, як народного депутата, часто запитують – як ви оцінюєте ефективність Генпрокуратури чи усієї антикорупційної інфраструктури, на яку іде така-то кількість мільярдів гривень щороку. Логічно, аби ми отримували більше інформації, навіть якщо я не є представником профільного комітету. Точно буде голова МВС Денис Монастирський, все-таки міністр це політична посада. Я так розумію, що запросили всіх, а от хто буде...

На цьому заході, як анонсував голова фракції Давид Арахамія, буде вирішена доля кількох міністрів, яких попросять піти з уряду. В якому форматі це вирішуватиметься?

Ми очікуємо на цій великій фракції почути нарешті від прем‘єра, голови фракції, можливо, від президента якусь конкретику щодо прізвищ та міністерств, де будуть зміни. Хоча ми знаємо найбільш вірогідні міністерства і, до того ж вже активно обговорюється список кандидатів на заміну. Принаймні, на частину посад претендують колеги з фракції, тобто чинні народні депутати. І історія з тим же Монастирським якраз підкреслила, що це добре працює для атмосфери у фракції, коли вакансії заповнюють людьми зсередини фракції, а не просто дають з кандидатом познайомитися за 45 хвилин співбесіди на комітеті.

Конкретні прізвища назвати зараз не можу, бо сама офіційна процедура щодо міністрів не може бути запущена прямо на цій зустрічі в Трускавці. Це має бути відповідна заява про відставку чи якісь подання від прем’єра. Але дуже вірогідно, що цей процес буде запущений уже в жовтні, можливо, навіть у перший пленарний тиждень. Треба тільки в загальний графік вписатися, бо буде виноситися в другому читанні багато законопроєктів, важливих для співпраці з МВФ, до яких є багато правок. Їх не астрономічна кількість, тому не буде застосовуватись якась спецпроцедура. Але це треба буде просто пережити, проголосувати. Кадрові питання – це мінімум година на кожне призначення. Вони включаються позачергово в порядок денний, і залежить від того, коли будуть ці подання і вже визначення за кандидатурами.

Але політична воля на ці кадрові рішення вже є?

Скажімо так: вона уже дуже близька до офіційної реалізації. Знову ж таки — мова про точкові зміни чи посилення, а не про кардинальний перезапуск уряду.

«Має бути якась сутнісна розмова з президентом»

Якою буде роль президента в цій зустрічі в Трускавці? Чого ви такого хочете від нього почути чи він від вас?

Це буде нормальне спілкування президента з його фракцією монобільшості. Ми б хотіли почути його бачення: який він надалі бачить розвиток і Нормандського формату, і перемовин щодо завершення війни. Знову ж таки – бюджетний процес, які наші пріоритети на наступний рік. У нас буде робота за тематичними групами, відповідно, будемо обговорювати теми за конкретними напрямками.

За якими критеріями складався список запрошених на цей захід? Разумков уже скаржився, що його не покликали, але тут є формальне пояснення: він – позафракційний, до того ж у нього тепер конфлікт з партією. Чи всіх «слуг» запросили та скільки доїде?

Доїде переважна більшість. Навіть колеги, які працювали в Страсбурзі на сесії ПАРЄ, змінюють квитки, аби встигнути прилетіти з якимись пересадками дістатися до Трускавця. Хто не буде – у тих якісь дуже поважні причини, медичного чи персонального характеру. Про Разумкова все-таки коректніше це питання ставити Арахамії як голові фракції. Але нам рано чи пізно ця відверта розмова буде потрібна, щоб не переписуватися в Facebook чи в ефірах розмовляти.

Голова партії Олександр Корнієнко клінч з Разумковим назвав «виробничою ситуацією». Сам Разумков сказав, що «слуги» ініціювали збір підписів за його відставку. Чи буде все це обговорюватися в Трускавці, все-таки йдеться про вашого колегу, який не на других ролях провів з вами всю виборчу кампанію?

Чесно кажучи, вважаю некоректним коментувати внутрішні моменти до того, як ми всередині з цим не розберемося. Насправді, прикро, що ми зараз опинилися в такій ситуації – до обміну публічними «шпильками». Я допускаю, що президент якусь рефлексію на цю ситуацію нам озвучить. Арахамія, як народний депутат, вже дав запит на отримання підписних листів про відкликання голови парламенту, але колективно питання будемо розглядати на засіданні фракції.

Взагалі ви очікуєте від президента, враховуючи, який у нього останнім часом стиль спілкування, такого собі прочухана?

Мені здається, тут має бути якась сутнісна розмова. Бо для того, щоб ми були єдиною фракцією, треба чітко розуміти, що нас об'єднує та куди ми йдемо. Є глобальні речі, які ми вже запустили, – земельна реформа, закон про референдум, які у нас були записані в програмі. Якісь хороші проєкти, що виникли абсолютно логічно – курс на оновлення інфраструктури, оновлення країни, у вигляді будівництва доріг, мостів, аеропортів. Це всі підтримують і тут немає взагалі якихось суперечок. Бо коли приїжджаєш туди, де ці дороги будуються і по них їздять люди, одразу розумієш, що все правильно робимо. А взагалі нам від президента важливо почути якісь основні маркери, які стосуються найближчих років.

Так ці маркери вже були висловлені тисячу разів...

Ну є ж якась пріоритетність, не можна все одночасно зробити. Є речі, які взагалі безконфліктні, є більш дискусійні та масштабні. Наприклад, які плануються наступні кроки в деолігархізації, бо ми ж прийняли лише один законопроєкт, але маємо ще п’ять (умовно). Просто треба сісти та тверезо подивитися, які такі основні ключові моменти нас чекають.

«У нас все дешево та сердито»

Минулого разу після вашого «тренінгу» в Трускавці пан Милованов казав, що багато депутатів розбіглися по SPA та лекції не слухали. Як будете зміцнювати дисципліну цього разу?

Мені здається, що це було перебільшено, що хтось кудись розбігся. Все-таки тоді ми практично цілий тиждень там були, а не два дні. Тому, може, хтось в якийсь момент і вирішив перепочити. Але зараз за цього графіку просто не буде часу на якесь дозвілля. А якщо ввечері воно і буде, то лише одного разу. Нас багато критикують, що ми це все влаштовуємо під час «ковіду», але зауважу, що у нас допуск до участі в цій великій фракції залежить від наявності сертифікату вакцинації. Або треба зробити ПЛР-тест, який буде дійсний на період проведення великої фракції. Інакше не пустять – або сертифікат, або ПЛР-тест.

Партійний «Оскар», який планується вручати за підсумками цього заходу. Хто буде визначати переможців та за якими критеріями?

Чесно кажучи, я заінтригована не менше, ніж читачі "Главкома". Сподіваюся, що це буде зроблено дійсно за якісь заслуги. Бо у фракції дуже багато людей, які не є на керівних посадах, але насправді зробили дуже багато. Ну от звичайний приклад. Ми прийняли законопроєкт про заборону пластикових пакетів. Його просував і займався цим два роки свого життя Ігор Кривошеєв (колишній тамада – «Главком»), який до цього взагалі не займався законодавчою діяльністю. Але він сам почав працювати в екологічному комітеті, дуже сконцентрувався на цій роботі разом з експертами, з юристами, з секретаріатом і зробив дійсно правильний екозакон. Якщо і давати цей партійний «Оскар», то саме таких людей треба відзначити. Миколі Сольському (голова комітету з питань аграрної та земельної політики – «Главком») точно треба дати «Оскара» як людині, яка провела закон про землю та простояла за трибуною найбільшу кількість годин серед усіх народних депутатів цього скликання. Бо він відповідав на ці всі кілька тисяч правок, які ми голосували та розглядали кілька місяців. От якісь такі речі, мені здається, варто відзначати.

Фінальний діджейський сет від Арахамії – це вже такий «випендрьож» у стилі вашої партії?

Я розумію, що, може, якісь люди будуть це критикувати. Але знов-таки: у вечірній програмі на корпоративах для будь-якого колективу є якийсь формат. Хтось грає, хтось співає…

Тобто аби не наймати когось зі сторони, обійдетесь внутрішніми ресурсами.

А у нас, знаєте, це просто дешево та сердито. Всі свої.

Якщо підсумувати, чого ви очікуєте від цього тімбілдінгу? Фракція після нього має ще більше згуртуватися і не розбігатися?

Ми маємо зрозуміти, що є однією командою. Що ми в цьому трикутнику – Верховна Рада, Кабмін, Офіс президента. І ми маємо робити оце й оце. От це, я думаю, найважливіше, що кожен має винести.

Павло Вуєць, «Главком»