Розпуск КСУ: Чотири фракції виступили проти законопроекту Зеленського

Про це повідомляє Українська правда.

На засіданні Ради у вівторок, 3 листопада, парламентські фракції «Голосу», «Європейської солідарності», «Опозиційної платформи – За життя» та депутатська група «За майбутнє» виступили проти прийняття законопроєкту про розпуск Конституційного суду.

Нардеп від «Голосу» Ярослав Юрчишин заявив, що у КС діє група людей, які працюють в інтересах країни-агресора.

«Це не наші слова, це слова секретаря РНБО. Мета цих людей зруйнувати конституційний лад. Бо руйнуючи антикорупційну інфраструктуру, як це почалося, ця група точно спровокує протистояння, призведе до тих дій, на яких вчора наголошував президент – кровопролиття», –  заявив нардеп.

На думку нардепа, вирішити проблему КС необхідно в законний спосіб, а не руйнуючи конституційний лад відправкою у відставку всього складу суду.

За словами Юрчишина, наразі треба діяти у межах закону, тому його фракція пропонує для початку створити умови, в яких КС зможе приймати рішення лише консенсусом – підняти кворум з 12 до 17 осіб. Він додав, що такий законопроєкт уже зареєстрований.

Нардеп від групи «За майбутнє» Ігор Палиця назвав ситуацію навколо КС істерикою. 

"Яке право мали депутати звертатися до КС. Це відбувалося завжди з часів Незалежності України. Що зробив КС? Те саме що і 1,5 роки назад. Коли сказав, що дострокові вибори до Верховної Ради конституційні. Наказ про розпуск Ради конституційний. Тоді все подобалося. А зараз – ні, бо він дозволив собі сказати, що закон неконституційний», –  заявив Палиця.

За словами Палиці, якщо комусь не подобається Конституція, то її треба змінювати. І якщо комусь не подобається КС, то його теж треба реформувати.

Представник ЄС Артур Герасимов заявив, що Україна через ситуацію з КС опинилася в найбільшій політичній кризі з останні року.

"На додаток до кризи в економіці, до провалу з епідемією, Україна вже тиждень тоне в найбільшій політичний кризі за останні роки, яка має ознаки конституційного перевороту та узурпації вдали з боку Зеленського. Зеленський відкрито тисне на депутатів, аби ті ухвалили закон про розпуск КС. Це спроба отримати ручний КС, який потім визнаватиме всі капризи Банкової», –  заявив нардеп.

Герасимов додав, що його партія має «покроковий план виходу з цієї політичної кризи». За його словами, спершу треба прийняти закони для відновлення жорсткого декларування з кримінальною відповідальністю за порушення

В «ОПЗЖ» заявили, що президентський законопроєкт щодо розгону КС є абсолютно неконституційним і нехтує думкою Венеційської комісії та думкою українського суспільства.

«Те, що зараз відбувається, – це фактично повторення подій 2014 року», –  заявив представник ОПЗЖ Микола Скорик.

Конституційний суд повідомив про скасування е-декларування 28 жовтня, після чого НАЗК оголосило про закриття реєстру електронних декларацій.

У Конституційному суді пояснили, що скасували електронне декларування, щоб захистити суддів від тиску органів виконавчої влади.

Представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський заявив, що рішення суддів проти антикорупційних органів можуть нести негативні наслідки для європейської інтеграції України.

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнавши його рішення про декларування «нікчемним».

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький вважає, що законопроект президента Володимира Зеленського з пропозицією розпуску суду має ознаки конституційного перевороту.

Партія Голос повідомила про відкриття кримінального провадження проти суддів Конституційного суду через скасування е-декларування за статтею «захоплення влади». Провадження було відкрите після відповідного звернення нардепа партії Ярослава Юрчишина.

За словами очільника НАБУ Артема Ситника, у кримінальних провадженнях Бюро, які були зупинені через рішення Конституційного суду, фігурують і самі судді КСУ.

31 жовтня голова Офісу президента Андрій Єрмак на зустрічі з послами G7 заявив, що скандальні рішення Конституційного суду щодо декларування були прийняті не без зовнішнього втручання.