Ефект канабісу. Як депутати навчилися уникати відповідальності

13 липня Верховна Рада підтримала легалізацію медичного канабісу (№ 7457). Перед голосуванням у ЗМІ та соцмережах відбулася жвава дискусія. Ліки на основі конопель потрібні пацієнтам, зокрема пораненим військовим та онкохворим. На цьому наголошували і провідні лікарі-онкологи країни, і бійці, і профільні громадські організації, і низка нардепів із різних фракцій. Важливо зазначити, що урядовий законопроєкт підтриманий лише у першому читанні і має бути доопрацьований перед голосуванням у другому читанні.

Але в парламенті були й ті, хто вирішив використати ситуацію, аби грати на необізнаності певної частини виборців і заробити собі політичні бали. Це очільниця «Батьківщини» Юлія Тимошенко та голова депутатської групи Дмитро Разумков, який намагається грати на електоральному полі Тимошенко. Відповідно, їхні соратники у парламенті здебільшого голосували проти чи утримувалися.

Разом з тим у різних фракціях і групах були такі депутати, які вирішили або вийняти картку зі слоту, щоб імітувати відсутність, або залишити картку у слоті та не голосувати. Так вони намагалися уникнути політичної відповідальності.

Рух «Чесно» оголосив це голосування маркерним і встановив, хто був у сесійній залі і намагався зняти з себе відповідальність.

Найбільший відсоток підтримки голосування – у фракціях «Голосу» (95%) та «Слуги народу» (77%). Хоча тут треба зазначити, що і у фракції монобільшості дехто саботував голосування навіть після того, як президент Володимир Зеленський закликав парламент підтримати цей проєкт.

«Чесно» вже оприлюднило прізвища депутатів, які голосували проти цього законопроєкту або утрималися. Але були й ті, хто не голосував взагалі.

Загалом депутатів, які мали картки у слотах і не голосували саме за цей проєкт, 39. Найбільше таких було з-поміж «Слуги народу» та ЄС.

Наприклад, співголова партії ЄС Петро Порошенко вирішив конкретно за це питання не голосувати. А інші питання підтримав.

Так само не голосував депутат від «Європейської солідарності» та колишній спікер Верховної Ради Андрій Парубій, хоча у залі він був. Про це свідчить відео засідання. 

Разом із тим 37% фракції ЄС підтримали проєкт, і за таку позицію «слуга народу» Дмитро Гурін їм подякував.

Хитріші депутати просто витягають картки зі слотів.

Вони намагаються створити враження, що їх немає. Але це також дуже легко вирахувати.

Так випарувалися з сесійної зали 30 нардепів. Більшість — зі «Слуги народу» та «Батьківщини». Кожного з них рух «Чесно» ідентифікував.

Так, до прикладу, зробив «слуга народу» Максим Бужанський, хоча за процедуру розгляду просто не голосував. Питання, чому саме перед цим голосуванням Бужанський витягнув картку, залишається відкритим.

Депутати звикли «випаровуватися» під час розгляду важливих питань. Рух «Чесно» фіксував це під час голосування за деколонізацію. Тоді Максим Бужанський намагався «збити» правку, яку вдалося зберегти майже мінімальною кількістю голосів – 227 із 226 необхідних. Бужанський проголосував проти правки, а за декілька хвилин під час голосування за законопроєкт витягнув картку і був уже «відсутній». У той день у Раді були присутні близько 350 депутатів. Протягом дня кількість депутатів, які голосували та приймали рішення, зменшувалась. Ситуація така сама, як із медичним канабісом – хтось ішов із засідання, а хтось просто витягав картку зі слоту.

Якщо деякі депутати проявили доволі слабку позицію й витягали картки або ігнорували голосування, то в «Батьківщині» та у міжфракційному об’єднанні «Розумна політика» (так звана група Разумкова) були ті, хто пішов проти позиції всіх і проголосував за проєкт. У «Батьківщині» це Альона Шкрум, а для «групи Разумкова» — Олександр Бакумов, який свого часу очолив харківське відділення «Команди Разумкова». 

«Для мене це було одночасно просте і дуже складне рішення. Але не прийняти його я не могла. Чому? Бо коли ти переконаний у правильності якогось шляху, то варто робити вибір і перший крок. Законопроєкт у деяких речах справді контроверсійний, далеко не ідеальний. Його ефективність буде залежати від непростої роботи з підготовки до другого читання. Мабуть, найбільша розкіш, яку можна дозволити собі в політиці, – це залишатися людиною зі своїми ідеалами й думками, цінностями й переконаннями. Ця розкіш рідко доступна», – написала Шкрум на своїй сторінці у Facebook.

І через день у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Юлія Тимошенко вимагає від колеги по фракції Альони Шкрум скласти мандат. Більше того, за даними джерел, заступнику Тимошенко Сергію Власенку поставлено завдання виключити Шкрум з усіх міжнародних делегацій і скасувати всі її міжнародні відрядження, в які вона їздить як представниця фракції. 

Лідерка партії, яка в сесійній залі намагалася переконати колег не голосувати, не пробачила такого демаршу.

«Закон, про який ми зараз говоримо, про так звану легалізацію (в лапках) марихуани, – це закон про те, щоб перетворити Україну в плантацію для наркобізнесу для вирощування наркотичної марихуани. Цей закон не про медичну марихуану. Я вважаю, що уряд треба відправити у відставку за те, що вони не закупили препарати марихуани для знеболювання, в тому числі наших військових. І цей закон не голосувати», – говорила Тимошенко під час обговорення в сесійній залі. 

ЇЇ фракція майже вся виступила проти.

І тут треба зазначити, що лідерка «Батьківщини» одразу побудувала піар-кампанію на популістичний боротьбі з «наркоплантаціями в Україні».

Цю інформаційну кампанію вже висміюють у соцмережах.

І навіть переробляють старі постери. 

Із позицією фракції «Батьківщини» можна погоджуватись або не погоджуватись, проте вони не витягнули картки зі слотів і взяли на себе політичну відповідальність під час голосування і будуть нести репутаційні ризики. 

На противагу Тимошенко Дмитро Разумков, який намагається в риториці грати на її електоральному полі, разом із низкою депутатів утримався.

Народні депутати будуть доопрацьовувати законопроєкт перед другим читанням. Медіа, громадський сектор, зокрема організації, які представляють інтереси пацієнтів, повинні стежити за тим, щоб законотворча робота була якісною і виконувалася в розумні строки. Ліків потребують ті, хто страждає від ПТСР, онкохворі, поранені військові.