Хто зупинить Росію? Про що говорили лідери держав на сесії Генасамблеї ООН

Наталія Сокирчук

27 вересня, 2018, 15:19 glavcom.ua

Перебуваючи у США Порошенко звернувся до країн-членів ООН із проханням про відправку миротворців на Донбас

Ледь не у кожній промові звучала тема Росії. У різних контекстах, але ніколи – у позитивному

73 сесія Генасамблеї ООН виявилась тривожною для Кремля. Можна сміливо підсумувати: цього разу червоною ниткою ледь не у кожній промові звучала тема Росії. У різних контекстах, але ніколи – у позитивному.

Поговорили про Росію

Президент США Дональд Трамп знову розкритикував Німеччину за потакання Росії у питанні будівництва газопроводу «Північний потік-2» та попередив, що «Німеччина стане повністю залежною від російської енергетики, якщо не змінить курс». Як відомо, Трамп і раніше застерігав Німеччину від співпраці з РФ, акцентуючи, що це становить небезпеку і для країни, і для регіону.

У ході виступу Трамп вихваляв безпрецедентні досягнення своєї адміністрації. Його ремарки викликали сміх у залі, на що Трамп відповів: «Фейкові новини стверджують, що люди сміялися з президента Трампа. Вони не сміялися наді мною… Ми робили це разом».

У своїй промові Трамп нічого не сказав про Україну. Водночас цікаво, що Трамп і Порошенко прибули на захід у краватках однакового кольору.

Президент Польщі Анджей Дуда закликав світову спільноту не закривати очі на порушення міжнародного права, що відбуваються у Східній Європі. «Польща вважає своїм обов’язком привернути увагу міжнародної спільноти до джерел загроз миру у світі, які походять від заморожених конфліктів, окупації та зміни кордонів силою, що має місце у Східній Європі», - сказав Дуда. Він виступив проти нормалізації відносин із порушниками міжнародного права й агресорами. «Міжнародна спільнота не повинна дозволити повернення до звичних відносин. Дії агресора повинні отримати належну відповідь», - наголосив президент Польщі.

Сіндзо Абе, прем'єр-міністр Японії, заявив, що розраховує найближчим часом зустрітися з Путіним щодо частини Курил, суперечка за які з Росією триває з 1945-го року.

Еммануель Макрон, який у кінці серпня звинуватив РФ у застосуванні хімічної зброї у Британії, запропонував побудувати новий баланс сил на планеті. Він, на думку президента Франції, повинен грунтуватися на трьох принципах: «Перший - це повага суверенітетів. Другий - зміцнення регіонального співробітництва. Третій - створення міцніших міжнародних гарантій».

На тлі численних обвинувачень і докорів у бік РФ промова президента України Петра Порошенка (який, до слова, робив її у свій день народження) звучала як контрольний постріл.

Кінець дружби України з РФ

На сесії Генасамблеї ООН Порошенко передав Генеральному секретареві ООН Антоніу Гутерріш ноту щодо рішення України не продовжувати дію договору про дружбу з Росією. «Наша нота буде розповсюджена як офіційний документ Генасамблеї і Ради Безпеки ООН», - завірили в Адміністрації президента.

Крім того, Порошенко закликав посилити санкції проти РФ за порушення Конвенції про морське право на Азові. «Після окупації Криму іде окупація Азовського моря. Побудувавши нелегально міст через Керченську протоку Росія розпочала перешкоджати навігації через Керченську протоку. Такі брутальні дії повинні засуджуватись як нелегальні. У тому числі, як порушення Конвенції про морське право. Такі дії потребують посиленого режиму санкцій та інших цільових заходів», - переконаний Порошенко.

Глава держави також заявив, що міжнародна позиція щодо окупації Криму Росією має бути відображена у резолюції 73-ї Генеральної Асамблеї ООН. «За російської окупації Крим перетворився на військову базу, яка загрожує безпеці та стабільності всього Чорноморського регіону. Ми впевнені, що зростаюча мілітаризація Криму заслуговує на пильну увагу та негайне реагування з боку Генеральної Асамблеї. Агресивна політика Росії разом із зухвалим використанням летальної зброї посилює загрозу. Саме тому під час цієї сесії Україна розраховує на вашу активну підтримку відповідної резолюції», - заявив Порошенко.

У підсумку Порошенко звернувся до країн-членів ООН із проханням про відправку миротворців. «ООН не повинна мовчати, коли цінності та принципи, закріплені її Статутом та принципами міжнародного права, порушуються країною, що має право вето. Росія робить вигляд, що Україна, як і Грузія, «самі напали на себе». Чи знаємо ми, який наступний сусід Росії «нападе на себе»? Чи буде світ й далі перебувати в стані «зручного заціпеніння», сподіваючись, що «наступним буду не я»?..», - запитав він.

За словами прес-секретаря президента Святослава Цеголка, Порошенко в рамках Генасамблеї ООН за три дні провів 25 зустрічей з іноземними політиками: з Румунії, Словаччини, Великобританії, Туреччини, Нідерландів, Польщі, США, Фінляндії, Бельгії, Хорватії, Словенії, Сербії, Болгарії, Ємену, Чорногорії, Албанії, Еквадору, Республіки Корея, Данії, Португалії, а також з генеральними секретарями ООН, НАТО, головою Ради Європейського Союзу.

Глава української держави відмовився давати коментар російському журналісту. На питання Євгенія Попова з телеканалу «Росія-1» президент не відповів, заявивши, що не дає «ніяких інтерв'ю російському телебаченню». «Ви - фейкньюз і поширюєте дезінформацію. Удачі!», - заявив Порошенко.

До слова, у ЗМІ з’явилась новина про те, що під час виступу Порошенка на саміті глава МЗС України Павло Клімкін задрімав. Якщо ж придивитися до відео, можна побачити, що урядовець просто опустив очі – ймовірно, дивився на телефон.

Токсичний скандал

У прем’єра Британії Терези Мей свої рахунки з Путіним. У Нью-Йорку на сесії Генасамблеї ООН вона звинуватила РФ у безцеремонному порушенні міжнародних норм, серед яких захоплення суверенних територій, а також застосування хімічної зброї на території Великої Британії. Вона назвала огидним отруєння екс-агента Сергія Скрипаля та його доньки Юлії в Солсбері, відповідальність за що прем’єр Британії поклала на спецслужби РФ.

«Москва у відповідь на подібні твердження послідовно заявляла, що дотримується всіх міжнародних домовленостей проти використання хімічної зброї», - зауважує російська преса, подаючи ці новини.

«Росія неодноразово використовувала своє право вето для того, щоб Радбез ООН притягнув до відповідальності режим [президента Сирії Башара] Асада, і навіть припинила роботу міжнародного органу, встановленого для розслідування фактів використання хімічної зброї в Сирії», - додала Мей.

Після виступу Мей глава МЗС РФ Сергій Лавров у звичному тоні зазначив, що вона «не в перший раз робить такі звинувачення і щоразу досить зарозуміло заявляє, що у них є стовідсоткові докази, але нікому їх не надає».

Російський міністр підкреслив, що порушником міжнародного права начебто є не Москва, а Лондон, який вже порушив не менше чотирьох конвенцій в рамках Ради Європи. «Коли нам кажуть, що ми самі все знаємо і тому повинні «зізнатися» в тому, що «натворили», і обіцяли більше так не робити - це дитячий садок», - сказав Лавров.

Тим не менше, відпиратися російській стороні, принаймні, від обвинувачень в отруєннях у Солсбері стає дедалі важче. Так збіглося, що у саме дні початку сесії Генасамблеї ООН розслідувачі з видання The Insider і дослідницької групи Bellingcat оприлюднили результати свого розслідування, після чого стало ще очевидніше: Росія бреше. Йдеться про те, що Руслана Боширова, підозрюваного в отруєнні екс-агента російської розвідки Сергія Скрипаля, насправді звуть Анатолій Чепіга, він є полковником ГРУ.

За даними розслідувачів, Чепіга має звання «Героя Росії». На сайті Далекосхідного вищого загальновійськового командного училища дослідники знайшли випускника, який підходить за віком та служив у Чечні під час війни. Також ім’я Анатолія Чепіги знайшли у базі даних, де його домашньою адресою у 2003-2005 роках вказаний Хабаровськ. Адреса збіглася з адресою військової частини, у якій перебувала 14-а бригада спецназу ГРУ. Підтвердженням припущення розслідувачів стала виписка Чепіги із системи «Російський паспорт» від 2014 року, де на фото людина, названа британським слідством Русланом Бошировим.

Розслідувачі дізналися, що Чепіга народився 5 травня 1979 року у невеликому селищі Ніколаєвка на кордоні Росії та Китаю. Після завершення навчання він пішов служити до 14 бригади спецназу ГРУ, брав участь у другій чеченській війні. У грудні 2014 року президент РФ Володимир Путін присвоїв Чепізі звання «Героя Росії». У заяві Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту в Амурській області йдеться, що Чепіга став «героєм» за виконання «миротворчої місії». Розслідувачі припускають, що йдеться про участь у бойових діях на Донбасі, бо наприкінці 2014 року підрозділ Чепіги помітили поблизу кордону з Україною. А в цей час військова операція РФ у Сирії ще не почалася.

Звісно, Росія одразу ж почала все спростовувати. Прес-секретар МЗС РФ Марія Захарова у себе на сторінці у Facebook одразу ж назвала цю інформацію «вкидом», який «був здійснений відразу ж, після виступу Мей в Радбезі ООН на тему зброї масового знищення, в ході якого вона знову озвучила звинувачення на адресу Росії». «Доказів немає - відповідно продовжують інформаційну кампанію, основне завдання якої відвернути увагу від головного питання: що сталося у Солсбері? Питання ті самі: коли будуть пред'явлені які-небудь докази причетності хоч кого-небудь до, як нам каже Лондон, отруєння в Солсбері?», - зазначила вона.

Росіяни в путах своєї пропаганди

Однак росіяни, котрі, як правило, палко підтримують усі тези кремлівської пропаганди, до історії «солсберійськими туристами» поставилися не просто з недовірою, а й відверто висміяли повний провал «грушників». Один з перших коментарів під дописом Захарової наступний:

Коментатор робить відсилку до «інтерв’ю», яке дали Петров і Боширов російському телебаченню. Тоді у розповіді чоловіків, які запевняли, що приїхали у Солсбері як туристи «подивитися на шпиль собору» ніхто не повірив, соцмережі вибухнули фотожабами. Особливу недовіру і насмішки викликали розповіді про те, що вони – гей-пара.

Через кілька днів після провалу з «інтерв’ю» кремлівська пропаганда знову повеселила росіян. На цей раз головним стендапером став глава Національної гвардії Росії Золотов, який викликав опозиціонера Олексія Навального на дуель. Промова Золотова, яка, напевно, мала посіяти страх перед могутністю та жорсткістю російської верхівки, подіяла на цільову аудиторію інакше, викликавши реакції від здивування до презирства.

Наталія Сокирчук, «Главком»