Хто відбудує Україну? Що означає прихід найбільшого у світі інвестора

Перші з початку повномасштабної фази російсько-української війни візити президента України Володимира Зеленського до Італії та Німеччини розглядалися переважно через призму суто безпекових питань. Наприклад, в медіа активно обговорювали домовленості Києва з Римом щодо захисту українського неба новітніми системами ППО та надання Берліном рекордного пакету військової допомоги на 2,7 млрд євро. І це абсолютно зрозуміло, адже сьогодні увага буквально всього світу прикута до великого контрнаступу ЗСУ на російських окупантів й актуальних підрахунків, чого ще не вистачає для успіху.

А ось економічна складова великого європейського турне Зеленського лишилася переважно за кадром. Про неї фактично йшлося лише у повідомленнях пресслужби Офісу президента. Й то з акцентом усього в один-два речення на окремих обговореннях сторонами підготовки підґрунтя для участі італійського бізнесу у проєктах з відновлення України чи про аналогічні плани з боку німецької влади щодо глобальної післявоєнної відбудови нашої країни. Водночас, як відзначив «Главком», протягом останніх тижнів відбулося кілька важливих подій, які стосувалися саме економічного розвитку України після її перемоги у війні з Росією.

Сигнали на майбутнє

Перша така новина надійшла ще 26 квітня як раз від італійської прем’єрки Джорджі Мелоні. Вона тоді заявила, що Італія у 2025 році хоче прийняти на своїй території велику конференцію з відновлення України та відбудови зруйнованого, починаючи з енергетичних об’єктів, шкіл і лікарень, закінчуючи мостами та вулицями міст. Тобто про реальну реалізацію країнами Заходу відбудовчих процесів на українських теренах навіть у наступному році поки не йдеться. Все може стартувати тільки з 2025-го. Рим, за словами Мелоні, також готовий відновити роботу в Україні свого експортно-кредитного агентства SACE задля як нових, так і відновлення старих стратегічних проєктів, які було припинено у 2022-му через війну. Щоправда, конкретних часових рамок роботи SACE названо не було.

Друга важлива подія схожого плану сталася вже в Києві. 6 травня Мінекономіки оголосило про плани українського уряду невдовзі запустити національний фінансовий інститут розвитку – Фонд розвитку України (ФРУ). Зокрема, у найближчому майбутньому ще наразі нестворений Фонд, як зазначено у відповідному урядовому повідомленні, «залучатиме та мобілізуватиме державний та приватний капітали для відбудови України за допомогою широкого спектру інноваційних та традиційних фінансових інструментів».

До подібних заяв можна було б ставитися із великою часткою скепсису, якби не одне «але»: деталі створення нового інвестиційного фонду для відновлення української економіки вже обговорив 5 травня президент Володимир Зеленський на зустрічі із керівництвом найбільшої у світі інвестиційної компанії з управління активами – американської корпорації BlackRock Inc. Того ж дня українське Мінекономіки підписало договір із відповідним підрозділом компанії – BlackRock Financial Market Advisory – про надання консультаційних послуг із супроводу Фонду розвитку України.

Зараз ми бачимо контакти офіційного Києва із найбільшим інвестором з нью-йоркської Волл-стріт на фінальній стадії перемовин. У вересні 2022-го року Зеленський почав обговорювати із співзасновником BlackRock та генеральним директором компанії Ларрі Фінком саму можливість залучення державних та приватних інвестицій до України. У листопаді того ж року у Вашингтоні було офіційно оформлено співпрацю BlackRock з українським урядом підписанням меморандуму про взаєморозуміння між вищезгаданим підрозділом BlackRock Financial Markets Advisory та міністерством економіки України. А перед Новим роком Фінк поообіцяв Зеленському, що топменеджери компанії планують здійснити особистий візит в Україну найближчим часом. І навпроти цієї обіцянки можна вже ставити штамп «виконано».

Хто стоїть за «Чорною скелею»

Для всіх очевидно, що лише консалтингом участь BlackRock (в перекладі на українську «Чорна скеля» – «Главком») у післявоєнній відбудові України навряд чи обмежиться. Ця компанія не просто інвестиційний гігант, а супергігант. Торік вона, керуючи близько 1 тис. фондів, поставила світовий рекорд із розміру активів під власним управлінням – $10 трильйонів. Станом на початок 2023 року обсяг активів під управлінням BlackRock скоротився на 14% (зараз він становить десь $8,6 трлн), але це, на хвилиночку, – понад третина ВВП США (найбільшої економіки світу) та майже три сотні річних бюджетів України. Зрештою, якщо до початку повномасштабного вторгнення РФ BlackRock не вела жодної діяльності в Україні, то тепер вона бачить тут перспективи та можливості для себе.

До речі, у січні 2023-го вже згаданий керівник BlackRock Ларрі Фінк, виступаючи на дискусії «Український сніданок» у Давосі, назвав «маяком сили капіталізму для решти світу» майбутнє післявоєнне відновлення України. За його словами, компанія BlackRock спочатку налаштовує структуру та організаційний процес, потім – допоможе обрати українців, які керуватимуть інвестиційним фондом та доводитимуть справу до кінця.

«Настав час побудувати модель, в якій ми можемо запевнити державний сектор, хто даватиме гроші, плюс залучення приватного капіталу. Те, як ми збираємося це робити – це створення справжнього фундаменту, на якому ми зможемо визначити потреби країни... Ми можемо створити правильні ключові показники ефективності (KPI) та організаційну структуру, ми створимо можливість створювати гроші, бачити куди йдуть гроші і як вони використовуються», – досить докладно описав тоді Фінк весь організаційний процес за лідерською участю своєї корпорації.

Сама участь гендиректора BlackRock в «Українському сніданку», який традиційно організовує Віктор Пінчук, свідчить про тісні зв’язки Фінка із цим українським олігархом, який, своєю чергою, зараз в гарних відносинах із теперішніми господарями кабінетів на Банковій включно із головою держави. Подейкують також, що за залученням найбільшої у світі інвестиційної компанії до майбутньої відбудови України стоїть також відомий мільярдер, філантроп та добрий знайомий Пінчука – Джордж Сорос. Хоча ще зовсім недавно саме Сорос гостро критикував корпорацію BlackRock за її залучення понад $1 млрд від 111 тис. китайських інвесторів (BlackRock стала першою іноземною компанією, якій уряд Китаю дозволив повністю управляти бізнесом у галузі взаємних фондів).

Втім, зрозуміло, що вся ця серйозна справа щодо участі найбільшого інвестора з Волл-стріт у майбутній відбудові України точно би не обійшлася без політичних лідерів США та Євросоюзу. Між іншим, до цієї роботи також залучені експерти з не менш поважних компаній – JPMorgan і McKinsey.

Ціна відбудови України

Як пояснював нещодавно журналістам керівник напрямку корпоративних комунікацій BlackRock Continental Europe Марк Бубек, залучення міжнародного приватного капіталу до реконструкції української інфраструктури дозволить використати наявні кошти від урядів потенційних донорів та інших організацій. «Проте залучення приватного капіталу стикається з високими перешкодами, у тому числі з очевидними ризиками, пов'язаними з бойовими діями, що тривають. Таким чином, залучення приватного капіталу вимагатиме творчості та співпраці окрім традиційних інструментів», – резюмував Бубек.

Але, схоже, під час війни жодна «творчість» не зможе допомогти активно залучати приватний капітал. Зараз йдеться лише про безпосередню фінансову підтримку міжнародних організацій та держав-партнерів, що є критично важливим для економіки нашої країни. Відтак інвестиційний бум в Україні можливий, проте лише після нашої виключно військової перемоги. Ба більше: оцінки необхідних для повноцінної відбудови капіталовкладень варіюються від $350 млрд (таку нижню планку озвучив Марк Бубек) до $750 млрд (саме такою сумою витрат на глобальну реконструкцію нашої країни оперував його головний бос BlackRock Ларрі Фінк на «Українському сніданку» в Давосі). 

В останній оцінці потреб у відновленні, зробленій спільно урядом України, Світовим банком, Єврокомісією і ООН, йдеться про $411 млрд, що в 2,6 раза перевищує ВВП України у 2022 році. Це можна вважати всебічним підрахунком наслідків повномасштабної війни на її річницю у двадцяти різних сферах: від прямої матеріальної шкоди до необхідного стимулювання приватного сектору. Оцінені на наступне десятиріччя потреби враховують інфляцію, стан ринку, різке зростання цін у регіонах масового будівництва, зростання страхових виплат тощо.

За словами прем’єра Дениса Шмигаля, ця сума в $411 млрд, на жаль, не остаточна, бо наразі неможливо оцінити руйнування на тимчасово окупованих територіях. Водночас він зазначив, що завдяки цій оцінці Світового банку «Україна має стійкий базис, на який уряд буде спиратись в реалізації проєктів швидкої відбудови, перш за все, у п’яти пріоритетних напрямках: енергетика; гуманітарне розмінування; житло; критична і соціальна інфраструктура; підтримка бізнесу». Вже у цьому році Україна для першочергової відбудови та відновлення потребуватиме $14 млрд інвестицій. І це поки можливо лише за рахунок коштів міжнародних партнерів, які потраплятимуть безпосередньо до держбюджету України. Про донати приватних осіб й бізнесу та конфісковані російські активи можна говорити, але поки що як про винятки, а не правило.

Олег Поліщук, для «Главкома»