Мінус Рабінович. Як Банкова вирішує, кого з політиків карати, а кого – ні

Сьогодні Верховна Рада готується до ухвалення знакового рішення. Народні обранці Ігор Васильковський («Слуга народу») і Вадим Рабінович (ОПЗЖ), ймовірно, втратять депутатські мандати.

Це фінал багатоходівки, яку розробили на Банковій, ще на початку літа. Спочатку, у липні, у мережі з’явився президентський указ про припинення громадянства України згаданих нардепів. Офіційно Офіс президента тоді не став підтверджувати справжність документа. І лише тепер, через три місяці, головний канцелярист Зеленського Андрій Єрмак сповістив Раду: дійсно, окремі члени парламенту втратили свої українські паспорти. Після чого запустився механізм дострокового припинення їхніх повноважень.

Фактично у Зеленського не вигадали нічого нового. Офіс глави держави пішов шляхом, який свого часу протоптав президент Петро Порошенко. Щоправда, у 2017 році це мало вигляд одноразової акції: із Ради з ганьбою спровадили депутата Андрія Артеменка також на підставі втрати громадянства. Але тоді це більше нагадувало розплату з маловідомим політиком, який спровокував міжнародний скандал на користь Росії.

Прецедент Артеменка

Невеличкий екскурс в історію. 16 травня 2017 року Верховна Рада достроково забрала мандат у нардепа Андрія Артеменка, обраного за списками Радикальної партії Ляшка. Формально цьому послужив секретний указ Порошенка про припинення українського громадянства політика.

За кілька місяців до цього «ляшківець» підірвався на геополітичній міні, яку ж сам підкладав. Американське видання The New York Times опублікувало матеріал, в якому йшлося про те, що Артеменко пропонував команді тодішнього президента США Дональда Трампа план здачі Криму в оренду Росії на 50-100 років. Взамін Росія начебто мала вивести свої війська з української землі. Так званий «мирний план» нардеп передав через ексрадника американського президента Майкла Флінна.

«Ходили чутки, що Андрій Артеменко має американське громадянство. Він це заперечував. Десь у 2015 році я дізнався зі ЗМІ про його канадське громадянство. Відповідно, про це не могли не знати в адміністрації тодішнього президента. Однак жодних дій не вживали допоки не стався скандал після оприлюднення «мирного плану» Артеменка», – розповів «Главкому» депутат 8-го скликання від Радикальної партії Андрій Лозовий.

Уже екснардеп Артеменко подався у суди оскаржувати указ Порошенка і рішення Верхової Ради. Вищий адміністративний суд підтвердив законність позбавлення громадянства та дострокову втрату статусу народного депутата. Як з’ясувалося, колишній «ляшківець» ще у 2005 році отримав посвідку на проживання в Канаді, а згодом й громадянство цієї держави без відмови від українського паспорта. Між іншим, у судовому рішенні наголошувалося: термін дії канадського паспорта Артеменка закінчився 18 червня 2017 року.

Бий своїх, щоб чужі…?

Повернемось до подій 2022 року. Нардепи Ігор Васильковський і Вадим Рабінович втратили українське громадянство вже під час повномасштабної війни Росії проти України.

Представник «Слуги народу» Васильковський до останнього відмовлявся визнавати автентичність секретного указу Зеленського. «А ви його (указ – «Главком») бачили? У мережі був, але нехай мене хтось ознайомить із оригіналом документу. Поки ніхто не ознайомлював. Наразі жодних проблем із українським паспортом не виникало. Я перебуваю на території України і завжди на ній житиму. Нікуди не збираюся виїжджати», – саме так коментував «паспортне» питання політик з провладної фракції кілька днів тому «Главкому».

Якщо пан Васильковський і досі має сумніви у правдивості рішення президента, то сьогодні він вже може ознайомитися з документами безпосередньо на сайті Верховної Ради.

Як повідомило джерело «Главкома» у президентські партії, у середу, 2 листопада на фракції «Слуга народу» було обговорено питання позбавлення мандата Ігоря Васильковського. Проти виступив єдиний депутат – одіозний Максим Бужанський. Його аргументи зводилися до того, що, мовляв, у такий спосіб відбувається «підрив парламентаризму». Політик порадив шукати винуватців у Центральній виборчій комісії, яка пропустила до Ради такого кандидата з подвійним громадянством до виборів, на яких той взяв і переміг.

З цього приводу колишній заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера зазначає: на етапі реєстрації кандидатів у народні депутати, ЦВК безсила запровадити фільтри з виявлення подвійного громадянства. «Згідно з Конституцією, кожна людина, у якої є громадянство України, має право бути обраною на виборах або голосувати за кандидатів у депутати. Парадокс: у вас може бути 10 паспортів інших країн, але поки не припинено громадянство України, маєте можливість користуватися усіма конституційними правами. І ЦВК не може відмовити такій людині в реєстрації кандидатом у народні депутати», – пояснив фахівець у виборчому законодавстві у коментарі «Главкому».

Окремо експерт звернув увагу на небезпеку. На тлі історії з втратою громадянства Васильковсього і Рабіновича російські спецслужби можуть влаштувати інформаційну провокацію: сфальсифікувати документи про начебто російське громадянство будь-якого українського державного діяча, який їм сильно дошкуляє, і оприлюднити їх. Це теоретично могло б спонукати президента України до скасування українського громадянства цій особі.

«На жаль, ми живемо у недосконалій правовій державі. При всій повазі до Служби безпеки України, але підставою для втрати українського громадянства не повинна бути довідка цього органу. Не забуваймо, що СБУ у владній вертикалі безпосередньо підпорядковується президенту. Тому варто прискіпливіше підходити до збору доказової бази щодо питання громадянства і виключити будь-яке зловживання», – зауважив Магера.

ОПЗЖ може розслабитися?

До широкомасштабної війни проросійська партія «Опозиційна платформа – За життя» відкрито гнула лінію Путіна у стінах парламенту. Коли ж Росія напала на Україну, опозиційність ОПЗЖ, даруйте за тавтологію, випарувалась. За рішенням суддів політсила опинилася під забороною в Україні. Її ж депутатські рештки, які досі сидять у Раді, почали плідно співпрацювати з монобільшістю. Це підтверджує нардеп від «Європейської солідарності» Олег Синютка, член парламентського Комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи. «Виникає питання: чому інших обранців від ОПЗЖ, які займали промосковську позицію і досі перебувають у сесійній залі, не позбавляють громадянства України і статусу народного депутата? У мене є відповідь – вони голосують в унісон з владою. Якби суспільству були доступні відеотрансляції пленарних засідань Верховної Ради, тоді б усі побачили, як керівництво фракції «Слуга народу» бігає у те місце, де засідають колишні вихідці з ОПЗЖ і домовляється, аби вони проголосували за потрібні законопроєкти. Таке собі ручне управління», – пояснив обранець у коментарі «Главкому».

Окремо в політика викликає подив те, що президентський указ про припинення громадянства щодо двох нардепів, надійшов до Ради  лише через три місяці після його ухвалення. Хоча, цікава деталь, будівля регламентного комітету розташована через дорогу від Офісу президента, тобто у трьох хвилинах ходьби.

За словами Синютки, забрати українське громадянство та депутатські значки варто було б в інших нардепів, зокрема, Віктора Медведчука, Андрія Деркача і Олексія Ковальова (за попередньою інформацією, його було ліквідовано у серпні 2022 року на Херсонщині, де він служив окупаційній владі).

«Впевнений, що у цих осіб «заслуг» перед Московією більше, ніж у колаборантів Васильковського та Рабіновича. Звідси напрошується логічне питання, а чому в української влади щодо проросійських шпигунів і колаборантів подвійні-потрійні стандарти стосовно позбавлення громадянства України?» – ставить риторичне питання нардеп.

Експерт Українського Інституту майбутнього, в минулому народний депутат Ігор Попов пояснив, що помста влади Рабіновичу, не випадкова. Окрім нього, рішення про позбавлення мандатів влада може провести й щодо обранців, котрі також володіють паспортами інших країн.

«Тут важлива суспільна легітимність цього процесу. Здається, рік тому Володимир Зеленський ініціював кампанію стосовно наведення порядку щодо подвійного громадянства безпосередньо в органах влади та серед правоохоронців. Не секрет, що багато з них мають паспорти інших держав, у тому числі й Росії. До ухвалення відповідного законопроєкту поки не дійшло, але є певне розуміння: точно у керівництва України та державних службовців має бути один паспорт – український. Ба більше: коли людина займає високу посаду у владній вертикалі, вона заповнює відповідну декларацію про відсутність у неї громадянства іншої держави. Якщо обманить, тоді наступатиме відповідальність за внесення неправдивих відомостей. Поки що вказана ідея юридично не зафіксована, тривають дискусії», – зазначив Попов.

Як далі вестимуть себе соратники Рабіновича у парламенті, поки невідомо. Проте перед ними тепер бовванітиме «кейс Рабіновича», який чітко показав, що може бути з депутатом з неоднозначним політичним бекграундом та кількома паспортами у кишені.

Щоправда, виходець із фракції ОПЗЖ, а нині представник парламентської групи «Платформа за життя та мир» Нестор Шуфрич у спілкуванні з «Главкомом» додав: група визначатиметься, як голосувати за позбавлення депутатства Рабіновича вже перед розглядом цього питання у сесійній залі. Окремо Шуфрич визнав, що зараз у нього немає жодної комунікації з Вадимом Рабіновичем, який виїхав з України.

«Очевидно, що Рабінович не повернеться до України. Та все ж, мені здається, що чинна влада наступає на ті ж граблі, що й попередники: разово забрати депутатський мандат задля піаракції. Якщо ж це перетворитися на системний підхід, коли перевірятимуть кожного держслужбовця на факт подвійного громадянства, тоді є шанс побудувати сильну правову державу», – вважає екснардеп Андрій Лозовий.

Віталій Тараненко, «Главком»