Мобілізація тих, кому до 25. Як виникла колізія і що з нею робити?

Як виявилося, вік до 25 років (якщо ви не студент і не маєте відстрочки) – ще не гарантія того, що у вас не перевірять документи та не відправлять після цього на військово-лікарську комісію, а потім і на навчальний полігон.

Головний парадокс в тому, як показала практика, що забрати в армію можуть тих військовозобов’язаних до 25, у яких раніше були зафіксовані хвороби, через що вони були визнані «обмежено придатними». У той же час їхні здорові однолітки не потрапляють до зони уваги ТЦК.

Міністерство оборони не підтримало законопроєкт №11379, який би виправив цю ситуацію, надавши право на відстрочку від мобілізації чоловікам до 25 років, які свого часу були визнані обмежено придатними. Водночас випадки, коли ТЦК вже під час дії нових мобілізаційних правил залучають до війська молодих людей, які ще не досягли 25 років та ніколи не служили в строковій армії і не навчалися на військовій кафедрі, є не поодинокими і вже викликають резонанс, який не можна не помічати.

Що ж відбувається, з’ясовував «Главком».

Хворі кращі, ніж здорові?

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський довго пручався підвищенню призовного віку з 27 до 25 років. Він майже рік не підписував урядовий законопроєкт, який містив цю норму. Таку позицію Верховного головнокомандувача пояснювали бажанням зберегти генофонд нації. Але під тиском військових Зеленський таки свій підпис поставив, а згодом призовний вік у 25 років з’явився і в новому законі про посилення мобілізації.  

Разом з тим зі скасуванням терміну «обмежено придатний» випливла колізія, через яку мобілізувати можливо не тільки з 25 років, а й раніше. Влада про неї чудово знає, але виправляти не поспішає. Справа в плутанині в термінах, яка з’явилася після всіх змін у мобілізаційному законодавстві. Так, молоді люди, у яких при постановці на облік на певній призовній дільниці ВЛК не виявила проблем зі здоров’ям, отримали статус призовників і дійсно не підлягають призову до 25 років (лише на добровільній основі). А от ті, хто був визнаний «непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатний у воєнний час», згідно зі старою редакцією закону «Про військовий обов'язок і військову службу», підлягали взяттю на військовий облік як військовозобов’язані, що звільнені від призову на строкову військову службу. І от саме такий їхній статус й призводить до нинішніх непорозумінь.

У березні 2024 року термін «обмежено придатний» скасували. Тепер громадяни до 25 років, що є військовозобов’язаними, разом з усіма іншими віковими категоріями підлягають повторному проходженню ВЛК. З урахуванням того, що кількість хвороб, які надають право на відстрочку, суттєво скорочена, вже були випадки, коли таких молодих людей після комісії визнавали придатними до військової служби і відправляли в учбові центри. Доходить до казусів: у Чернівецькій області прикордонники зупинили двох 19-річних братів-близнят. Одного з них, який був визнаний здоровим і мав звичайне приписне посвідчення, відпустили, а іншого, який через проблеми з серцем був визнаний обмежено придатним у воєнний час і отримав тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, – залишили в місцевому ТЦК, потім спрямували на медичну комісію, визнали придатним і відправили на навчання.

Нове мобілізаційне законодавство передбачило, що громадяни віком до 25 років, які є придатними до військової служби (а в цю категорію переводять багатьох колишніх «обмежено придатних»), підлягають взяттю на військовий облік як призовники. Здавалося б, керуючись цією нормою, ТЦК не має їх чіпати. Але досі немає механізму зняття з обліку військовозобов’язаних і переведення в статусу в призовників, через що резонансна проблема не вирішується.

Кабмін прийняв в червні постанову, яка передбачає, що до досягнення 25 років чоловіків не треба направляти на ВЛК. Але є нюанс: стосується це лише тих чоловіків, які пройшли загальновійськову підготовку чи базову військову службу. Водночас тут ще одна «біла пляма»: згідно з законом про мобілізацію, базова загальновійськова підготовка, зокрема, у закладах вищої освіти, запроваджується не раніше 1 вересня 2025 року. Тобто навіть за всього бажання пройти її неможливо.

Міноборони – проти. А парламент?

Закрити цю прогалину намагаються у Верховній Раді. Нардеп Олексій Гончаренко з «Європейської солідарності» зареєстрував законопроєкт №11379, згідно з яким надається відстрочка під час мобілізації військовозобов’язаним, визнаним обмежено придатними за станом здоров'я у воєнний час та які не проходили військову службу. Крім Гончаренка, свої підписи поставили депутати інших фракцій та груп (зокрема й Юлія Тимошенко), і навіть кілька від «Слуги народу».

Є такі, хто підтримав законопроєкт, не підписуючи його, наприклад, опозиціонери, зокрема представник «групи Разумкова» Василь Мокан. Комітет зі справ молоді та спорту, куди входить Мокан, навіть рекомендував прийняти проєкт Гончаренка, а от в профільному комітеті з питань національної безпеки та оборони йому поки ходу не дають. І важко сказати, чи дадуть, враховуючи критичну позицію Міноборони.

Звісно, таке категоричне несприйняття міністерства можна було б пояснити опозиційним походженням законопроєкту. Але те, що аналогічних пропозицій нема ані від самого уряду, ані від монобільшості (невтомного «принтера» екзотичних законопроєктів Георгія Мазурашу до уваги не беремо), свідчить про те, що великої доцільності у виправленні ситуації у військовому керівництві не бачать. Неофіційно в колах, наближених до Міноборони, навіть циркулює думка, що більша частина колишніх «обмежено придатних» свого часу «відкосила» від армії через хабарі і зараз пожинає плоди власної хитрості.

Утім, член комітету з національної безпеки та оборони Федір Веніславський зі «Слуги народу» стверджує, що рішення міністерства є лише рекомендаційним для комітету і той цілком може ухвалити один з законопроєктів, які регулюють колізію «25 мінус».

«Є розуміння певної соціальної несправедливості, коли громадяни до 25-річного віку, які є повністю придатними до військової служби, мобілізованими бути не можуть, а ті, хто в силу різних причин був визнаний обмежено придатним у військовий час, після скасування обмеженої придатності визнаються на ВЛК придатними і можуть бути мобілізовані, – визнає Веніславський. – Тому, коли законопроєкт зайде на розгляд в комітет, ми його подискутуємо і ухвалимо відповідні рішення, аби зняти цю напругу».

Веніславський згадує, що при розгляді закону про мобілізацію питання законодавчого урегулювання статусу обмежено придатних окремо не стояло: «Але тоді, дійсно, виникали дискусії навколо того, що є категорії громадян, яких можна мобілізувати до 25 років. Наприклад, обговорювалися випадки, коли громадянин України 18 років, який у 2021 році був призваний на строкову військову службу та восени 2022-го був звільнений з військової служби. Такому громадянину зараз близько 23 років, і він є військовозобов'язаним та може бути мобілізований».

Автор законопроєкту №11379 Олексій Гончаренко зауважує, що, хоч комітет має право прийняти будь-яке рішення, але на практиці зазвичай, якщо Міноборони проти, то й комітет з ним згоден.

«Але тут вже настільки всім очевидна колізія. Якби ще було навпаки: хворих до 25 років не беруть, а здорових беруть, але те, що є зараз, – взагалі абсурд, – каже Гончаренко. – Здається, що це дійсно випадкова колізія, бо просто не передбачили, що у тих, кому нема 25 років, є оце тимчасове посвідчення військовозобов'язаного. Але хоча виникла ця колізія випадково, зараз нею користуються не випадково. І позиція Міноборони, яке проти того, аби її виправити, свідчить про це».

Нардеп вважає, що підписи депутатів багатьох груп та фракцій під законопроєктом майже гарантують, що він набере 226 голосів, якщо буде винесений до парламентської зали. 

Тим часом на сайті президентських петицій з’являються заклики заборонити мобілізувати чоловіків до 25 років без їхньої згоди, поки розробляється порядок їхнього переведення на облік призовників.

Наталія Сокирчук, «Главком»