Бронювання аграріїв. Кому вірити?

«Наш бухгалтер Світлана Володимирівна перекваліфікувалася в агронома, не маючи відповідного диплома. Програміст Славік сів на комбайн. Усі чотири інженери теж долучилися до жнив – водять комбайни». Це епізод не з якогось телевізійного реаліті-шоу, а фрагмент з реального життя агропідприємства в Україні. Події розгортаються в одній із тилових областей України. Крупне  підприємство, яке обробляє близько 10 тис. гектарів угідь і утримує шість тисяч поголів’я великої рогатої худоби, рятує виробничі процеси в умовах повномасштабної війни та загальної мобілізації.

«За останні два роки суттєво просів напрямок осіменіння тварин, що впливає на кількість молока і, власне, здоров’я худоби. Все через те, що під мобілізацію потрапили ветеринари і зоотехінки. Нині мусимо йти у виші і шукати молодих спеціалістів», – бідкається співрозмовник «Главкома», директор агрогосподарства.

Всього за час вторгнення із згаданого підприємства мобілізовано 66 працівників, 27% від загальної їх кількості. Керівник господарства уточнює відому кожному його колезі в Україні деталь: нині законодавство дозволяє бронювати від мобілізації 50% військовозобов’язаних працівників.

Минулими вихідними виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомив обнадійливі новини для аграріїв. По-перше, автоматично пролонгуються діючі бронювання на три місяці без необхідності подавання жодного пакета документів. По-друге, нове бронювання буде надаватись на 12 місяців (до цього діяло пів року). Відповідні зміни Кабмін дійсно відобразив у новій постанові від 5 червня №650.

Також урядовець уточнив: попри загальну норму бронювання до 50% за деякими професіями можна подати клопотання з обґрунтуванням щодо збільшення цієї квоти. А ось цю частину повідомлення Висоцького нині на практиці неможливо реалізувати. І про це також йтиметься нижче.

Загалом усі ці бадьорі заяви, без перебільшення, збентежили галузь. Профільні сайти та чати замайоріли обговореннями того, що саме мав на увазі в.о. міністра і чи дійсно сказане ним буде реалізоване.

«Главком» зібрав питання від фермерів і вирушив до Мінагро. Що вдалося з’ясувати – далі у матеріалі...

Роз’яснення Мінагрополітики

Підлеглі Тараса Висоцького відразу виявилися неготовими хоч якось тлумачити заяви шефа. Але той ажіотаж, які викликав коментар в.о. міністра, таки змусив відомство якось реагувати... Сталося це лише на четвертий день. 19 червня Мінагрополітики провело робочу нараду щодо бронювання військовозобов’язаних працівників на період мобілізації та під час воєнного стану. Як зазначила у коментарі «Главкому» виконувачка обов’язків начальника відділу з питань мобілізаційної роботи міністерства Юлія Бабенко, найбільше запитань у присутніх викликала норма, яку було вилучено з урядової постанови від 27 січня 2023 року №76. Вона стосувалася бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств за мобілізаційним завданням. Органом, який встановлює мобілізаційне завдання, може бути обласна військова адміністрація.

Поза тим, запевнила спеціаліст, бронювання за мобілізаційним завданням усе ж здійснюється, відповідно до іншої урядової постанови від 4 лютого 2015 року №45 (доповнена змінами постановою Кабміну від 7 червня 2024 року № 674). Проте вказаний документ має гриф «Для службового користування». Підприємства, у разі необхідності, можуть ознайомитися із зазначеною постановою через орган, який безпосередньо встановив мобілізаційне завдання.

Найсуперечливішою виявилася частина заяви в.о. міністра Тараса Висоцького, яка стосувалася можливого бронювання понад 50% за окремими видами агропрофесій. За словами керівниці відділу з питань мобілізаційної роботи Мінагрополітики, підприємства, зокрема, й агропромислового комплексу, до набуття чинності змін, внесених постановою Кабміну від 5 червня 2024 року №650, у разі обґрунтованої потреби зверталося з ініціативою до Генштабу ЗСУ щодо збільшення квоти бронювання понад 50% військовозобов’язаних.

«Бували випадки, що раніше Генштаб ЗСУ надавав позитивні рішення щодо підвищення відсотків на бронювання військовозобов’язаних. Так, окремим підприємствам агропромислового комплексу був наданий дозвіл на бронювання військовозобов’язаних на рівні 70-80%», – повідомила Юлія Бабенко.

Однак на початку червня все змінилося. Як стало відомо «Главкому», після того, як повноваження Генштабу ЗСУ щодо погодження списків бронювання військовозобов’язаних перейшли до Міноборони, відомство перестало бронювати працівників сільського господарства за окремими професіями із обсягом понад 50%.

«Проколи» в агроміністерстві: що кажуть депутати

Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський у бесіді з «Главкомом» зазначив, що бракує взаємодії між центральними органами влади у питанні бронювання осіб. Зокрема, урядовці не можуть оперативно узгодити перелік професій у тій чи іншій сфері, без яких не функціонуватиме економіка.

«Звідси й виникають перекоси, коли бухгалтер перекваліфікувалася в агронома... Тобто профільне міністерство несвоєчасно реагує на проблеми галузі, щоб забезпечити її стабільність розвитку», – констатував обранець у коментарі «Главкому».

Провладний нардеп розповів, що під час внесення змін до пакету мобілізаційних законів, парламентарі не передбачали бронювання працівників конкретних галузей, окрім державної служби. Водночас прописали критерії та підходи для бронювання від мобілізації. Зокрема, мова про критично важливі підприємства для функціонування економіки. Далі Кабінет міністрів на рівні підзаконних актів визначив перелік критичних галузей, а також документів, необхідних для «броні». Безпосередньо списки людей, котрі резервуються від мобілізації, затверджує Міністерство економіки.

Щоб підприємство визначили критично важливим для функціонування економіки та життя населення, воно має відповідати мінімум трьом із цих критеріїв, які визначено урядовою постановою від 27 січня 2023 року №76:

• загальна сума сплачених податків, зборів і платежів до державного й місцевих бюджетів (крім митних платежів) та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим курсом Нацбанку;
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро, визначений за середньозваженим курсом Нацбанку;
• підприємство має стратегічне значення для економіки й безпеки держави та входить до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №83;
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади – ці критерії встановлюють профільні міністерства (за сферою управління чи галуззю національної економіки) або обласні адміністрації;відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  розмір середньої заробітної плати застрахованих працівників на підприємстві за останній календарний квартал є не меншим за розмір середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року.

«Дійсно, аграрна галузь є стратегічною для держави в умовах війни. Враховуючи, що більша частина економіки країни зруйнована, саме сільське господарство забезпечує притік валюти в Україну. З іншого боку – важко порівнювати, наприклад, аграрне підприємство і підприємство оборонної сфери: хто з них важливіший?. Тому Міністерство аграрної політики та продовольства та виконувач обов’язків міністра Тарас Висоцький повинні напрацювати перелік критично важливих професій в аграрній галузі для бронювання», – наголосив Федір Веніславський.

Член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко у розмові з «Главкомом» повідомив: Мінагрополітики або обласні військові адміністрації на місцях визначають ступінь критичності господарств для економіки країни. Далі вже бронює Мінекономіки.

«Земля має оброблятися. Відповідно, повинні бути задіяні механізатори, комбайнери, комірники, водії зерновозів. Тим паче, що наступні шість місяців є надто важливими для збору урожаю», – визнає обранець.

Водночас народний депутат зауважив, що на рівні комітету нацбезпеки знайдено консенсус: допоки триває перебронювання працівників сільського господарства (приблизно цей процес затягується на місяць) працівник агропідприємства, яке подало списки своїх людей, через мобільний застосунок «Резерв+» отримує спеціальний QR-код. Це унеможливить вручення «бойових» повісток військовозобов’язаним спеціалістам, котрі підтверджують «бронь». До запровадження застосунку «Резерв+», як визнав нардеп Івченко, багатьох фахівців аграрного сектору було мобілізовано попри те, що вони мали право на бронювання.

Юрист: бронювання є, але…

У коментарі «Главкому» військова адвокатка Дар’я Соларьова підтверджує: процедура бронювання аграріїв – доволі кропітка. Для того, щоб особу забронювати, треба, щоби вона вже перебувала на військовому обліку, мала військо-обліковий документ і актуальний номер військово-облікової спеціальності. З цим теж бувають проблеми, оскільки неодноразово вносилися зміни у законодавство.

Бронювання військовозобов’язаних здійснюється, згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Міноборони.

«А далі відбувається найцікавіше: особа з витягом з наказу Міністерства економіки приходить в ТЦК та СП, а там її може чекати неприємний сюрприз – відмова! Бо, наприклад, номер військово-облікової спеціальності, зазначений у військо-обліковому документі, є застарілим. Або у рішенні Мінекономіки щодо бронювання військовозобов’язаного неправильно зазначено інформацію про його прізвище, ім’я та по-батькові, рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування підприємства, – все це може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік. Тоді й виходить, що бронювання є, а зарахувати на спеціальний військовий облік не можуть (облік, на який ставлять військовозобов’язаних, які заброньовані). Поки триватиме процес виправлення документів, представника агросектору можуть мобілізувати», – пояснює реалії юристка.

Соларьова наголошує: аграрії мають скрупульозно ставитися до подачі документів на бронювання.

А що стосується змін у бронюванні аграріїв, то, за словами адвокатнки, станом на зараз до Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану не внесено працівників аграрного сектору як окрему професію. Це означає, що вони бронюються винятково за критерієм критичності підприємства і не більше 50% від кількості військовозобов’язаних на цьому підприємстві.

Отже, усі обнадійливі заяви в.о. міністра Висоцького на цей момент є нічим іншим як порожніми словами?

Брак комбайнерів і водіїв зерновозів. Що далі?

У Всеукраїнській аграрній раді підтвердили «Главкому»: нині колосальний дефіцит кадрів внаслідок мобілізації. Відчувається гостра нестача комбайнерів і водіїв вантажівок.

«Зараз фактично проходимо п’яту хвилю бронювання. І зарезервувати 50% працівників, які дозволяє законодавство, практично немає вже з кого. Маємо парадоксальну ситуацію: з одного боку, аграрний сектор наповнює державний бюджет, гроші з якого перерозподіляються на оборону країни. З іншого – брак кваліфікованих спеціалістів-аграріїв бумерангом битиме по продовольчій безпеці нашої країни», – говорить заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Він зауважив: сьогодні жодна компанія не ризикне посадити студента за кермо комбайна вартістю $300-400 тис. Для опанування потрібних навичок і знань необхідно, щонайменше, пів року.

Представник аграрної ради вважає ідею Мінагрополітики щодо бронювання на рік фахівців агросектору виправданою. Він наголошує: у нинішніх умовах, коли працівники сільського господарства працюють чотири місяці, а наступні два місяці збирають довідки на повторне бронювання, це негативно впливає на роботу  підприємств. Плюс є ризики, що поки готуються документи, працівників можуть мобілізувати.

Великі сподівання у Всеукраїнській аграрній раді покладають на електронне бронювання, завдяки якому вдасться уникнути бюрократичних процедур. Нагадаємо, що віцепремʼєр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував запровадження електронного бронювання від мобілізації в застосунку «Дія». Ця функція стане доступною вже у липні.

Віталій Тараненко, «Главком»