Як «жовтітиме» Україна та коли очікувати карантину

Можливо, уже з 13 вересня Україна перейде в «жовту» карантинну зону. Про це повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Вже зараз «зеленій» зоні (яка допускає не більше 75 хворих на 100 тисяч населення) не відповідають Чернівецька та Луганська області, а також Київ.

Коронавірус починає новий наступ, і уряд готується відбивати його атаки апробованим способом – через карантин. У деяких областях з понеділка діти знову не підуть до школи та перейдуть на онлайн-навчання. Але нинішня ситуація відрізняється від торішньої тим, що частина населення вже пройшла вакцинацію. То чи потрібен країні новий карантин, чи, може, краще було б прискорити процес щеплення? У цьому розбирався «Главком».

Цікаве локдаунознавство

Перший локдаун в Україні, котрий оголосили 12 березня 2020 року, тривав два місяці. Пізніше багато хто з експертів говорив, що потреби у жорстких обмеженнях не було. Наприклад, станом на 29 березня минулого року по всій Україні нараховувалося лише 475 випадків захворювання на COVID-19 і лише десять смертей, повідомляв МОЗ. Але на той момент вже 2,5 тижні, як діяли заборони, для яких не було підстав.

Заборонялося гуляли парками (виняток зробили лише для «собачників»), пробіжки, пересування компаніями понад 3 особи, перебування на вулиці дітей до 14 років без супроводу дорослих. Правоохоронці масово складали протоколи за порушення карантинних обмежень, однак – справедливості заради – суд лише у 105 випадках постановив стягнути з громадян штраф. Таким був стан справ на кінець квітня 2020-го.

А вже у травні тодішній головний санітарний лікар України (і нинішній профільний міністр) Віктор Ляшко визнав, що закриття парків та скверів не мало жодного впливу на епідеміологічну ситуацію, а було застосовано заради «психологічного ефекту». Він зазначав, що прагнув виховати у громадян відчуття небезпеки та керувався при цьому досвідом інших країн.

«Коли я спочатку аналізував ті заходи, які впроваджувалися в Китайській народній республіці, потім в Італії, також з точки зору епідеміології, то думав, а навіщо вони це роблять. Якщо це крапельна інфекція, вона не впливає, наприклад, на ці шляхи передачі. Потім, коли починали аналізувати, спілкуватися через послів з епідеміологами, вони розповідали, що люди не бачать, це невидима інфекція, потрібно створити психологічний якийсь ефект», – пояснював Ляшко свої дії.

Другий локдаун, який розпочався в січні 2021-го, обійшовся вже без експериментів над психікою. Та й загалом він проходив м’якше: зокрема, влада не забороняла роботу громадського транспорту. Відтак країна перейшла на адаптивний карантин. Регіони поділили на «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону» зони, у яких обмеження залежали від епідемічної ситуації. Наприклад, столиця встигла побувати «різноколірною», і донедавна Київ був у «зеленій» зоні, але зараз дрейфує в бік «жовтої».

Свого часу локдаун допоміг європейським країнам пережити першу хвилю коронавірусу. Завдяки йому вже у травні 2020 року карантинні обмеження почали пом’якшувати Італія, Іспанія, Британія, Франція, Німеччина, Чехія. На іншому – американському – континенті, а саме в Аргентині, свого часу були введені дуже жорсткі карантинні обмеження, завдяки яким країні вдалося уникнути колапсу медичної системи та показати найнижчу смертність від коронавірусу в регіоні.

Та найбільш відчутним ефект від карантину був у китайському Ухані – місті, звідки почалося розповсюдження хвороби. Перші 50 днів карантину в Ухані відіграли вирішальну роль – вони дозволили виграти час та зберегти, за підрахунками фахівців, життя 700 тис. людей. За цей час на території КНР були також побудовані нові медичні заклади, спеціалізовані для прийому саме коронавірусних хворих.

У червні минулого року американський науковий журнал Nature надрукував аналіз майже двох тисяч карантинних заходів, зібраних по всьому світові. Висновок вчених однозначний: такі заходи допомогли уникнути 60 млн випадків нових заражень у США, а також попередили 3 млн нових смертей у Європі.

Але наприкінці 2020 року світ дізнався про перші винаходи антиковідної вакцини. На початку ж 2021-го в ряді країн почалася масова імунізація населення. Докотилася вона і до України. За темпами щеплення ми значно відстаємо від Європи, але, запровадивши зараз новий карантин, можемо сильно вдарити по власній економіці.

Економіка проти

Згідно із підрахунками аналітичного центру «Слово і діло», Україна опинилася на 4 місці серед країн із найдовшою тривалістю карантину у 2020-му – в цілому обмеження тривали 108 днів. Але роботу ділового сектору це не зупинило: чимало бізнесів ризикнули розпочати діяльність саме у кризовий час. Загалом, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, у 2020 році в Україні було зареєстровано майже 54 тис. нових юридичних осіб. Це на 20% менше, ніж у докризовому 2019-му, коли роботу розпочали понад 67,5 тис. юросіб, повідомляє You Control.

Ділова активність українців надихає, але сервіси, які працюють офлайн – розваги, туризм, окремі сфери торгівлі – зазнали рекордного падіння прибутків, а саме до 90%. Осінній локдаун 2021-го вдарить не по окремих секторах економіки, а радше по окремих підприємствах, які не змогли пристосуватися до нових умов. За попередніми оцінками нашого уряду, навіть за умов відсутності нових карантинів та обмежень, Україні потрібно два роки, щоб відновити економіку до рівня 2019-го. Та якщо наступний локдаун все-таки станеться, його вплив на економіку залежатиме від тривалості та формату обмежень.

За умов повного локдауну зниження ВВП сягне 6,7%, за умов часткових обмежень – 6,5%. Дефіцит бюджету становитиме 242 млрд грн (повний локдаун) або як мінімум 236 млрд (частковий). Безробіття ж зросте на 9,4% та 9,25% відповідно. Такими є макроекономічні показники.

Що ж стосується взаємодії влади та бізнесу, то підприємництво намагалися підтримати під час локдауну, виплачуючи постраждалим від карантину ФОПам по 8000 грн. Загалом було виплачено 8,3 млрд. грн, допомогу отримали 355 тис. громадян, але незначна одноразова виплата не може вважатися відшкодуванням фінансових втрат.

Надалі ж з допомогою бізнесу буде ще складніше. Економічний експерт Олександр Хмелевський нагадує, що осінь 2021 року буде непростою і без карантинних субсидій: «У вересні Україна має погасити понад $5 млрд зовнішнього боргу, що негативно позначиться на стані валютних резервів. Крім того, країна не готова до опалювального сезону. Потрібно докупити близько 6 млрд кубометрів газу, а за це доведеться заплатити понад $3 млрд», – каже він.

Та якщо відкинути фактор газу та боргів, виявиться, що Україна перебуває у зовсім не унікальній ситуації. «Німецька хвиля» повідомляє, що обсяг ВВП Німеччини скоротився на 1,7%. Також проблеми з ВВП має і Франція: у 2021-му цей показник зріс не на 6%, як очікувалось, а на 5%, а якщо підводити підсумки 2020-го, то за минулий рік ВВП країни впав на 8,1%, говорить французький міністр фінансів Брюно Ле Мер. У цілому ж Міжнародний валютний фонд передбачає падіння світової економіки на 3%, а Світова організація торгівлі прогнозує скорочення обсягів світової торгівлі на 13-32%.

Усвідомлення того, що Україна перебуває в одному човні з іншими державами, напевно, морально зігріває. Проте не вирішує економічних проблем. Бізнес вже зараз сильно нервує, особливо враховуючи те, що у підприємців почали збирати заявки на оформлення спеціальних перепусток на транспорт ще у серпні.

Втім, як пояснив головний санітарний лікар Ігор Кузін, вводити загальнонаціональний локдаун міністерство охорони здоров’я не планує. Принаймні – поки що. «Найближчим часом Україна вийде з «зеленої» зони. Ми будемо змушені впровадити «жовту», де, наприклад, будуть жорсткіші обмеження щодо відвідування масових заходів або спортзалів», – зазначив він в ефірі «Сніданку з 1+1». Якщо ж говорити про червоний рівень небезпеки, то його слід чекати не раніше листопада, уточнив санлікар.

Не розраховують на введення жорсткого карантину і в НБУ. «У базовому сценарії очікуємо спалах захворюваності восени. Це затримає відновлення економічної активності до рівня, який був до пандемії. У той же час ми не очікуємо на введення жорстких карантинних заходів та значних втрат для економіки», – заявив у інтерв'ю Forbes заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук.

«Карантинимо» по-новому

Поки економісти підраховують збитки від можливого локдауну, уряд намагається підсолодити пересічним громадянам пігулку, запевняючи, що, принаймні, за освіту дітей переживати буде не варто. Так, зокрема, цього року навіть у «червоній» зоні зможуть працювати школи. «Ми дозволили, щоб освітній процес тривав, але це тільки в тому випадку і в тих школах, де педагогів буде вакциновано більше ніж 80% від усього складу», – каже міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Однак, уточнює урядовець, шкіл із подібним рівнем щеплення в країні практично немає: тільки в деяких регіонах школи, де вакциновано принаймні 50% педагогів, можна перерахувати на пальцях. Такі показники, зокрема, має Київ і Київська область. В інших областях ця кількість ще менша. Однак справа зараз не в показниках, а в тому, що вперше з початку пандемії можливість продовжувати звичну життєдіяльність поставлена в залежність від вакцинації. Для України такий погляд на проблему є новим.

Між тим, рівень імунізації в нашій державі залишає бажати кращого. Як вже повідомляв «Главком», охоплення населення України антикоронавірусними щепленнями прирівнюється до результатів найменш розвинених країн Африки й Латинської Америки. Бо якщо у західній та північній Європі першу дозу вакцини встигли отримати 60-70% населення, то у нас аналогічний показник актуальний для десятої частини громадян.

Щоправда, в Києві ситуація буцімто в рази краща: до 50% дорослих містян вакцинованих першою дозою, і з них ще половина (тобто, 25%) – обома дозами. Так, принаймні, стверджує директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург.

Тим часом у світі обмеження прав невакцинованих осіб сприймаються останніми як утиски та дискримінація. Новостійні стрічки переповнені повідомленнями з країн Європи, зокрема, Франції, про те, як болісно реагує частина соціуму на масове щеплення. Для України така проблема іще не актуальна. У нас поки не вимагають «ковідний паспорт» для відвідин ресторану або кінотеатру. Довідки про щеплення не потрібні і під час переміщення Україною – на внутрішніх авіарейсах тощо. Нам не знайоме обурення тих європейців, які вважають, що їхні базові права знехтувані та упосліджені. Власне, із нашим рівнем вакцинації ми не скоро прийдемо до подібних ексцесів – на щастя чи на жаль.

Щоправда, як бачимо, для працівників освіти наявність щеплення є вкрай бажаною. Ще не обов’язковою, але бажаною. МОЗ обіцяє не примушувати педагогів «підставляти плече», якщо останні не бажають вакцинуватися. Але водночас і попереджає про вимогу щодо 80% щеплених вчителів – для того, щоб школи могли працювати за будь-яких умов. Станом на зараз уряд лише починає говорити про те, що можливості вакцинованих громадян можуть бути розширені порівняно з рештою. Зокрема, у «жовтій», «помаранчевій» та «червоній» зонах – там масова імунізація дозволить жити мешканцям регіону нормальним життям.

«Наслідуючи практику європейських країн, а також Сполучених Штатів Америки, ми пропонуємо наблизити якість життя вакцинованого проти COVID-19 населення до звичного, – говорить з цього приводу міністр Ляшко. – Тому цього тижня ми почали спільно з усіма міністерствами ґрунтовно працювати над змінами до карантинних норм, аби дотримуватися балансу між захистом населення від коронавірусу та його добробутом».

«Зокрема, передбачаємо, що більшість обмежень, які передбачені в жовтому та червоному рівнях епідемічної небезпеки, не будуть застосовуватися у разі, якщо будуть вакциновані колективи або відвідувачі закладів або різних сфер економіки. Для жовтого рівня буде достатньо однієї дози вакцини, а вже для червоного рівня потрібен буде повний курс щеплень», – сказав він на засіданні уряду 8 серпня.

Можливо, коли рівень охоплення вакцинацією населення наблизиться до 90%, про карантини можна буде забути. Хоча нам про подібне мріяти ще зарано. «Вакцинація йде погано, вкрай погано і повільно, – говорить «Главкому» лікарка та блогерка Наталія Лелюх. – Зараз більше вакцинуються активні молоді люди, які мріють їздити за кордон без перешкод, вакцинуються на роботі, бо «треба», тоді як вакцинація групи ризику йде дуже повільно».

«Вакцинація не захищає від захворювання повністю, а зменшує кількість важких перебігів і шанс потрапити до реанімації. Зараз населення дуже розслабилось, і майже ніде не дотримується маскового режиму та соціальної дистанції. Провал політики МОЗ в тому, що вакцинація не проводиться в більшому обсязі, що відсутня медійна та соціальна підтримка цього проєкту. Жорсткий локдаун мав би вводитися за умовами дозволу роботи різних структур, але допуск до них через наявність сертифікату вакцинації», – переконана вона.

Сам Ляшко, втім, не вважає свою політику провальною. На Фейсбуці міністр хвалиться десятьма мільйонами щеплень, які, мовляв, стали можливими завдяки його зусиллям. «Понад 5,6 млн українців вже отримали принаймні одну дозу, а 4,4 млн людей – дві дози антиковідної вакцини. Як і говорив, обіцянку виконав усього з тижневою затримкою. Вважаю це хорошим результатом, адже мали кілька днів святкових вихідних, на які традиційно йде спад охочих вакцинуватися. От нічого не поробиш з цим нашим «після свят», – грайливо пише урядовець у соцмережі.

«Сьогодні ми вийшли на 3,5 млн щеплень на місяць, які ще у травні виглядали нереальними, як і доступ до вакцини усіх охочих. Але завдяки роботі наших медичних працівників, у нас ще є ресурс для зростання, головне тепер ваше бажання прийти до пункту щеплення», – додає він.

Що ж, щеплення – справа добра, і бажання отримати свої дві дози вакцини – теж. Хоча деякими попередніми заявами Віктор Ляшко і підірвав до себе довіру, в цьому з ним можна погодитися.

Наталія Лебідь, для «Главкома»