Пастка для патрульного: стріляєш – судять, тікаєш – садять. Історія поліціянта, який не побоявся натиснути курок

Третій день поспіль українське суспільство перебуває у наелектризованому стані від божевільного злочину 58-річного уродженця Москви та суперечливої реакції на неї правоохоронців. Серед білого дня квітневої суботи чоловік влаштував «сафарі» на своїх сусідів та простих перехожих у Голосіївському районі столиці. Кілер карабіном впритул розстрілював людей, які траплялися на його шляху. За даними джерел «Главкома» у правоохоронних органах, стрілок випустив спочатку 12 гумових куль з пістолета, потім повернувся в квартиру за карабіном, в якому було ще 30 патронів. Два десятки з них він таки випустив по людях.

За останніми даними, вбитими рахувалося семеро людей, з них шестеро померли у день теракту. Ще восьмеро з вогнепальними пораненнями різного ступеня перебували у медзакладах. Всього потерпілих – 20 осіб.

Самого стрілка ліквідували бійці спецпідрозділу «Корд» у приміщенні супермаркету «Велмарт», де вбивця переховувався останні 40 хвилин свого життя.

Страшне звірство, вчинене у Києві, змушує владу до серйозної розмови із суспільством. Президент Володимир Зеленський заявив про перегляд протоколів реагування у подібних ситуаціях. Це ж саме стосується й добору та навчання патрульних, додав глава держави.

20 квітня міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зібрав вузьке коло журналістів, аби поділитися подробицями розслідування і баченням того, як запобігти подібним подіям у майбутньому. Серед запрошених був і головред «Главкома».

Станом на 21 квітня, за висновками службового розслідування, знято з посад всю вертикаль: від командира взводу до начальника Управління патрульної поліції Києва. Також двоє патрульних, які першими прибули на місце події, вже отримали підозру у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (загибель людей). Їм загрожує максимальне покарання до восьми років тюрми.

Окремо багаторічний начальник департаменту патрульної поліції генерал Євгеній Жуков публічно заявив, що йде у відставку.

«Я як бойовий офіцер ухвалив рішення подати рапорт на звільнення з посади, яку я обіймаю. Я думаю, так буде справедливо», – таку заяву Жуков озвучив наступного дня після теракту.

Власне розслідування за фактом учинення терористичного акту проводить Служба безпеки. Спецслужба поки офіційно не коментує деталей і версій злочину.

Позиція керівництва МВС

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповів журналістам, що патрульні, які першими виїхали на виклик, знали, що на місці події ведеться стрільба і є поранені. До цього екіпажу входило двоє правоохоронців: 27-річний чоловік (два роки тому прийшов до поліції; здобув вищу освіту в Академії патрульної поліції) і 44-річна жінка (працювала в штабі департаменту патрульної поліції; за плечима – десять років стажу у патрульній поліції).

«Те, як вони повелися в цей момент – це великий сором. Дві дорослі людини, які присягали на захист, залишили цього хлопчика (з вогнепальним пораненням у голову – «Главком») сидіти на асфальті, а самі втекли. Як мінімум вони мали зайняти позицію, привести зброю до бою. Намагатися зупинити стрільця всіма способами – аж до негайної ліквідації», – пояснює глава МВС.

На відео, яке оприлюднив у соцмережах генпрокурор Руслан Кравченко, чітко видно: 27-річний патрульний, реагуючи на перші постріли кілера, залишив у небезпеці пораненого хлопчика і буквально накивав п’ятами. При цьому у лівій руці, як помітно на відео, поліцейський тримав пістолет під час утечі.

Разом із тим, міністр Клименко просить огульно не оцінювати всю систему патрульної поліції за поведінкою двох її співробітників, яких уже звільнено з лав поліції.

Також очільник МВС визнав, що вважає відставку генерала Євгенія Жукова, не правильним кроком. Міністр охарактеризував підлеглого виключно з позитивного боку.

«Хижак» (позивний Жукова – «Главком») чудово воює. Я дуже хотів, аби він залишився в команді. Тому Євген Жуков призначений радником голови Нацполіції», – сказав Клименко.

Крім того, міністр розповів про зміни, які очікують правоохоронців після жахливої трагедії у Києві.

«Віднині патрульні поліцейські будуть жити на полігонах по черзі. Ми будемо залучати військовослужбовців, які пройшли бойові дії в складі 1-го та 2-го армійських корпусів Національної гвардії, а також з Державної прикордонної служби. Як інструкторів. Це стосується всіх підрозділів спочатку патрульної служби, потім ми хочемо перейти і на райвідділки… Моя позиція, яку раніше неодноразово озвучував: я би усіх (поліцейських – «Главком») на місяць-два щонайменше перекидав, якщо не на фронт, то хоча б у прифронтову зону. Наприклад, Краматорське управління патрульної поліції. Або Павлоград, або Синельникове», – зазначив Ігор Клименко.

Вбивство нападника. Десятий рік судять експатрульного?

Теракт у Києві несподівано відкрив ящик Пандори. В Україні є випадки, коли на лаві підсудних опинилися патрульні саме через застосування вогнепальної зброї. Наприклад, позаторік у Дніпрі патрульний вистрілив у спину водію, якого було зупинено за порушення правил дорожнього руху.

Дуже схожа трагедія, як у нині Києві, трапилася у Хмельницькому десять років тому. На думку слідства, винним є колишній патрульний Ярослав Болюх, який не погоджується із висуненим обвинуваченням. З початку повномасштабної війни чоловік пішов добровольцем на фронт. За чотири роки з рядового солдата дослужився до заступника командира батальйону. Брав участь у боях на Донеччині, деокупації Харківської області та Херсону. Нині тримає оборону на сумському напрямку.

Водночас військового досі судять за ліквідацію нападника (на момент події Болюх працював саме інспектором патрульної поліції), який із заточкою кидався на перехожих у Хмельницькому вранці 30 грудня 2016 року. Болюху інкриміновано статтю 118 Кримінального кодексу («Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони»).

«Якщо порівняти столичний теракт з подіями десятирічної давнини у Хмельницькому, безпосереднім учасником яких я був, то вони дуже схожі. У Києві нападник завдав своїм жертвам вогнепальні поранення у голову. У Хмельницькому правопорушник, використовуючи заточку, наносив удари у різні частини обличчя пересічних перехожих. Офіційно зафіксовано трьох потерпілих (усі – жінки); їм дуже пощастило: колоті поранення не зачепили важливих органів. Щоправда, цивільних, які втікали від нападника, набагато більше. Очевидці розповідали, як кілька людей встигли забігти у тролейбус, рятуючись від нього. Після того, як двері зачинилися, нападник намагався потрапити усередину: наносив удари заточкою та кулаками по дверях тролейбуса. Ця картинка мені нагадала сюжет із фільму про зомбі», – згадує експравоохоронець у розмові з «Главкомом».

Болюх розповів, що у 2015 році закінчив виш і отримав вищу юридичну освіту. Спробував свої сили, пішовши до нової патрульної поліції. За його словами, на власному прикладі хотів перевірити, як спрацює ця реформа, яку тодішнє керівництво українського МВС взяли за приклад з Грузії.

«Я бачив, як професійні викладачі горіли реформою і свято вірили, що вдасться побудувати нову систему. Так і відбулося, особливо перший рік роботи. Рівень довіри суспільства до патрульних був високим. Доходило до того, що на подію, якою, наприклад, опікуються працівники ДСНС, люди спочатку викликали патрульну поліцію», – наголосив колишній патрульний.

Болюх зазначив: напередодні резонансної події, яка сталася у Хмельницькому наприкінці грудня 2016-го, відвідав курси підвищення кваліфікації патрульних у Львові. Разом із інструкторами розбирали різні ситуації, у тому числі ті, які пов’язані з нападом на людей.

«Того фатального дня у моєї групи завершувалася зміна. Близько сьомої ранку ми поверталися з чергування в управління патрульної поліції. По рації у машині почув повідомлення чергового поліції про підвищений рівень небезпеки, а також інформацію про перших потерпілих. Я зрозумів, що ситуація непроста, сказав водію-напарнику ввімкнути «маячки» і їхати вслід за іншим екіпажем, який прийняв виклик. Це було моє рішення підстрахувати колег. Поки пересувалися автомобілем, чули по рації, що нападник покинув Хмельницький обласний психоневрологічний диспансер, де завдав заточкою колото-рвані рани щоки працівниці реєстратури. Злочинець розгулював вулицями міста і нападав на зустрічних перехожих», – сказав експатрульний.

Контакт патрульних із нападником відбувався поблизу зупинки громадського транспорту. За словами Болюха, коли він із іншим патрульним підбігли, то побачив, як інший правоохоронець направив пістолет у бік порушника і здійснив постріли. Однак це не допомогло, а навпаки викликало ще більшу агресію у чоловіка із заточкою. У цей момент, каже Болюх, він переключив увагу нападника на себе вигуками: «Стій!», «На землю!». Між ними почалася скорочуватися дистанція. Зловмисник жодним чином не реагував на слова патрульного. Коли відстань між ним і патрульним приблизно стала півтора метра, Ярослав Болюх уперше вистрілив біля ніг. Потім у ноги, а далі у район рук і плечей нападника. Це його зупинило на лічені секунди і він знову рушив у бік поліцейського. Тоді Болюх випустив останню кулю у ногу і нападник упав. У кареті швидкої допомоги нападник помер. До слова, одна з куль попала у легені правопорушника. Однак дивним є факт, що експертиза не змогла підтвердити, кому належить ця куля: Болюху чи поліцейському, який стріляв раніше.

«Як і тоді, зараз я також притримуюся позиції: у тій ситуації потрібно було ухвалювати конкретні рішення, оскільки могло постраждати ще більше людей. Адже бездіяльність породжує ще більшу бездіяльність. До речі, після вбивства нападника підтримку мені висловили тодішні керівники патрульної поліції Олександр Фацевич (нині – заступник Голови Національної поліції – керівник патрульної поліції) і Олексій Білошицький (зараз – перший заступник начальника департаменту патрульної поліції). Вони обоє прибули до Хмельницького і дали слово, що все буде добре. Проте через певний час «згори» прислали комісію, яка визнала мої дії перевищенням службових повноважень, що потягнуло звільнення. Щоправда, перша внутрішня службова перевірка підтвердила правомірність моїх дій», – зауважив Болюх.

Експатрульний додав, що після звільнення його знову призначили у патрульну поліцію, але на цивільну посаду, де він попрацював ще рік. Рішення вдруге піти з «органів», зізнався Болюх, він ухвалив самостійно.

«Коли нас учили на патрульних, мені у пам’яті закарбувалися слова однієї з викладачів: «Реформована патрульна поліція працюватиме до тих пір, поки не буде показникової системи». На жаль, приблизно у 2018 році все зламалося. На моїх очах керівництво хмельницької патрульної поліції неодноразово ставило плани підлеглим з оформлення постанов та протоколів адмінправопорушень», – заявив Болюх.

«Якщо провести аналогію з моєю справою та терактом у Києві, то сторона обвинувачення вважає, що я неправомірно застосував зброю. Натомість двоє столичних патрульних, які кілька днів втекли від озброєного кілера, тепер звинувачуються у службовій бездіяльності. Мовляв, треба було стріляти у вбивцю і захищати людей. У мене запитання з цього приводу: «Тож, як насправді треба правильно діяти?». Дії поліцейських (точніше бездіяльність цих двох у погонах – «Главком») були очевидні і закономірні, оскільки це є наслідком багаторазового кримінального переслідування тих, хто приймає рішення під час несення служби. Я вам скажу більше. У рамках моєї кримінальної справи адвокат адресував запит керівництву патрульної поліції з проханням дати відповідь, як мав правильно діяти патрульний у тій ситуації, що відбулася у Хмельницькому. За стільки років ми не отримали відповіді», – наголосив Ярослав Болюх.

13 червня 2022 року хмельницький суд зупинив розгляд справи Болюха у зв’язку з мобілізацією обвинуваченого. У бесіді з «Главкомом» експатрульний запевнив, що йтиме до кінця, добиваючись повного виправдання та визнання невинуватості.

***

20 квітня на сайті Верховної Ради п’ятеро нардепів-«слуг» зареєстрували проєкт постанови про виклик начальника департаменту патрульної поліції генерала поліції третього рангу Євгенія Жукова на пленарне засідання Ради та ініціювання питання про його звільнення. У пояснювальній записці ініціатори постави зазначили: «Такі дії підлеглих є прямим наслідком провалу в кадровій політиці, професійній підготовці та морально-психологічному вихованні особового складу, за що несе персональну відповідальність керівник департаменту Євгеній Жуков».

Віталій Тараненко, «Главком»