Повзуча централізація. Як мери стають безробітними, а місцеві ради недієздатними

На початку повномасштабного вторгнення центральна та місцева влада демонструвала неабияку згуртованість. В одному із найперших указів президента під час великої війни до нагородження було представлено шість голів військових адміністрацій та сім мерів міст. Вони отримали ордени за «мужність і самовіддані дії, виявлені під час організації оборони населених пунктів від російських загарбників».

Але така єдність тривала недовго. Ближче до кінця минулого року крісло захиталося під мером Владиславом Атрошенком, якого Зеленський відзначив за оборону Чернігова, а саме місто удостоїв почесної відзнаки «Місто-герой України». У підсумку очільнику Чернігова, за рішенням судів, було заборонено на рік обіймати посаду, оскільки він допустився конфлікту інтересів. Президент запровадив Чернігівську міську військову адміністрацію, а вже її керівник через суд відібрав у міськради фінансові важелі впливу.

Міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко, якого також відзначив Зеленський, прожив на окупованій території 140 днів, намагаючись зберегти присутність української влади. Коли ж вибрався на підконтрольну Україні територію, виявилося, що його багаторічний досвід не потрібен Банковій. Президент утворив Новокаховську міську військову адміністрацію, яку очолив «слуга» Валерій Брусенський. Новостворена структура перебрала на себе функції виконкому міської ради, залишивши частину посадовців без роботи.

У Херсоні, після того, як мер міста Ігор Колихаєв потрапив у полон, його обов’язки почала виконувати секретар Херсонської міськради, депутатка з партії Колихаєва «Нам тут жити» Галина Лугова. Її кандидатура спочатку влаштовувала центральну владу і Лугова паралельно виконувала обов’язки начальника створеної Херсонської міської військової адміністрації. Але у березні 2023 року військову адміністрацію замість Лугової очолив колишній прокурор Роман Мрочко. А вже у червні він звільнив Галину Лугову з (увага!) виборної посади – секретаря ради!

Сухий підсумок: центральна влада під час війни не надто церемониться з місцевим самоврядуванням, особливо на територіях, близьких до зони бойових дій. Це помітили навіть міжнародні партнери України. Бо як іще пояснити спроби виправдатися ексзаступника міністра розвитку громад та територій В’ячеслава Негоди, який нещодавно побував за межами України? «…під час зустрічей з партнерами все частіше чуємо стурбовані нотки про призупинення цього процесу (реформи місцевого самоврядування, – «Главком») і негативні тенденції у бік централізації. Пояснюємо партнерам, що війна внесла деякі корективи у законодавче поле і процес управління, але стратегічні цілі не змінилися», – переконував у Facebook Негода.

Тим часом централізація шириться вглиб країни: вона докотилася навіть до заходу України. Насамперед це виражається у тому, що голови військових адміністрацій на час воєнного стану отримали право розпоряджатися обласними бюджетами. Як зазначив у коментарі «Главкому» виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, оточення вищого керівництва країни поширює міфи про нібито набиті грошима скарбниці місцевих громад та міст. Цим пояснюється вперте бажання взяти цей ресурс під контроль. «Насправді ж такого (переповнених місцевих бюджетів) немає, але ж ніхто не показує цифри у динаміці та розрізі», – переконує експерт.

Паралельно стійкість влади на місцях випрбовує Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Воно наштампувало кілька адмінпротоколів щодо мерів Тернополя та Рівного. Нагадаємо, що мер Чернігова Атрошенко втратив посаду, також програвши НАЗК у судах.

У квітні 2023 року НАЗК звинуватило мера Тернополя Сергія Надала у завищенні премій. Як відомо, у 2021-2022 роках Надал виписував собі максимальні премії, розмір яких іноді сягав 250% від посадового окладу. Але у випадку із Надалом суд закрив справу «у зв’язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень».

Три протоколи проти мера Рівного

Повторити долю мера Чернігова може міський голова Рівного від «Євросолідарності» Олександр Третяк. 10 липня місцевий суд оштрафував його на 6,8 тис. грн за наявність конфлікту інтересів і на рік заборонив обіймати посади в органах влади і місцевого самоврядування. Третяк готує апеляцію.

Конфлікт інтересів у цьому випадку полягає у тому, що протягом 2021-2022 років мер Рівного преміював працівників апарату Рівненської міської ради, серед яких була керуюча справами виконкому Марія Корнійчук. А під час місцевих виборів у 2020 році Корнійчук, будучи працівницею штабу кандидата у мери Третяка, перерахувала до його виборчого фонду 45 тис. грн добровільного внеску. Суд і НАЗК, яке склало адмінпротокол, звернули на це увагу. Мовляв, у рішеннях Третяка преміювати Корнійчук є суперечності між його приватним інтересом та службовими повноваженнями.

«Суд вважає, що його (Олександра Третяка  – «Главком») дії на посаді міського голови не спрямовані на захист публічних інтересів і він не може відмовитись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень. У зв’язку із чим суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати посади… Саме таке адміністративне стягнення, на переконання суду, відповідає принципу антикорупційної політики», – коментував суддя Петро Денисюк.

Окремо варто зупинитися на тому, як ця справа потрапила до судді Денисюка. До Рівненського міського суду надійшло три адмінпротоколи щодо Олександра Третяка. Їх вивчав суддя Святослав Рогозін. На початку травня дві адмінсправи він закрив: одну з них за відсутністю складу адмінправопорушення (йшлося про голосування Третяка за поновлення виплати собі премії, але рішення сесії було ним же і заветовано); іншу – через закінчення терміну про притягнення до адміністративної відповідальності (у 2021 році на сесії Третяк проголосував за призначення Марії Корнійчук керуючою справами виконкому. На думку НАЗК, він цього не мав робити через конфлікт інтересів, пов’язаний із її грошовою пожертвою під час місцевих виборів-2020).

Третю справу про адмінправопорушення Третяка у судді Святослава Рогозіна відібрали за наполяганням прокурора, який заявив відвід. Прокурор засумнівався в неупередженості та безсторонності судді, який чомусь не застосовує механізму примусового приводу мера, котрий систематично ігнорує судові засідання.

«Доводи прокурора про навмисне затягування суддею Рогозіним розгляду протоколу про вчинення адміністративного правопорушення міським головою, не підтвердились, але, вважаючи на ті обставини, що вказана справа набула великого резонансу у суспільстві… суд, вважає за можливе заяву прокурора про відвід судді Рогозіна задовольнити», – йдеться у постанові від 18 травня.

Таким чином, справа Третяка опинилася у судді Петра Денисюка. За даними проєкту Prosud, Денисюк був головою рівненського суду понад 15 років. За цей час суддя «прославився» низкою грубих порушень, великою кількістю журналістських розслідувань щодо його діяльності та навіть... надприродними здібностями. Зокрема, на особистому прийомі прийняв заяву від громадянки, яка вважалася померлою.

Якщо мер Рівного програє апеляцію, його обов’язки виконуватиме секретар міськради від партії «Рівне разом» Віктор Шикирзян, який займається будівельним бізнесом. Або ж офіс президента може запровадити міську військову адміністрацію.

Хмельниччина: місцева влада ледь уникла скандалу

У Хмельницькій області, яка четвертий місяць живе без керівника обласної військової адміністрації, наприкінці червня також ледь не вибухнув політичний скандал на ґрунті обмеження прав місцевої влади. Фракція «Європейської солідарності» ініціювала перед сесією облради звернення до парламенту та Кабміну щодо недопущення обмежень прав територіальних громад. Але рух цього документа зупинила президія обласної ради.

«Особливо загрозливою ситуація є в умовах повномасштабного воєнного вторгнення Росії, коли громади і їхні представники працюють на повну силу, аби швидше відкинути окупанта за межі нашої країни, а згодом зіштовхуються з репресіями зі сторони центральної влади… Спостерігається повзуча централізація влади та підміна місцевого самоврядування, відбувається спроба зосередити державну та місцеву владу в одних руках – дії, які можуть розцінюватися як узурпація влади», – йшлося у проєкті звернення.

У бесіді з «Главкомом» один із членів президії облради заявив, що за цим зверненням крилася спроба втягнути депутатів у політичну гру. До того ж в області немає начальника обласної військової адміністрації.

«Сама постановка звернення правильна. Однак у ситуації, коли областю керує перший заступник голови ОВА, голосування за вказане питання було би схоже, наче депутати тикають дулі у бік адміністрації, натякаючи на її слабкості», – вважає співрозмовник «Главкома».

Іншої думки притримується ініціаторка звернення, керівниця фракції «Європейської солідарності» в облраді Аліна Коваль. За її словами, проєкт звернення зайшов до ради ще у березні. «В умовах воєнного стану спостерігається негативна тенденція зі звуження повноважень місцевого самоврядування. Наприклад, постанова Кабміну від 4 листопада 2022 року №1239 відібрала право, у тому числі й у Хмельницької обласної ради, затверджувати місцеві бюджети. З тих пір депутати облради не беруть участі у бюджетному процесі, все вирішує військова адміністрація. Це при тому, що Хмельниччина – тилова область. Тому органи місцевого самоврядування могли би і надалі виконувати свої повноваження, зокрема, затверджувати і вносити зміни до обласного бюджету», – так депутатка Коваль пояснила проблему у коментарі «Главкому».

Асоціація міст України заявляє про атаку на місцеве самоврядування

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, з яким поспілкувався «Главком», підтверджує: в Україні відбувається централізація влади.

Ще навесні 2022 року органи місцевого самоврядування забили на сполох – просили керівництво країни надати підтримку критичній комунальній інфраструктурі, яка продовжує потерпати від обстрілів окупантів, нагадує експерт. Центральна влада пообіцяла муніципалітетам виплатити компенсацію, зокрема, у 2022 році законом передбачалося 14 млрд грн, але їх так і не дали. На 2023 рік знову обіцяють виділити 36 млрд грн для ліквідації заборгованості у різниці у тарифах перед підприємствами теплокомуненерго.

На жаль, відсутня політична воля, щоби вирішити це питання.

«Також маємо негативну тенденцію з відстороненням від посад міських голів. Йдеться про те, що суди, окрім передбаченого законом адмінпокарання за корупційні правопорушення, на власний розсуд призначають додаткове покарання у вигляді заборони обіймати відповідні посади. На виході отримуємо неспівмірність покарання зі скоєним адмінправопорушенням. Якраз тут мала би втрутитися Вища рада правосуддя і припинити це свавілля», – переконаний представник Асоціації міст України.

Як стало відомо, 12 липня правління Асоціації міст офіційно звернулося до Вищої ради правосуддя відсторонити від здійснення правосуддя служителів Феміди, які «керуються особистими мотивами при розгляді справ і порушують своїми рішеннями конституційні права громадян України». І прямо зацитували постанову судді Денисюка щодо мера Рівного.

«Тенденція такого «правосуддя» несе загрозу не тільки місцевому самоврядуванню, але й демократії та правам всіх громадян України, що негативно вплине на європейську інтеграцію країни», – сказано у зверненні.

Олександр Слобожан наголосив, що атака на місцеве самоврядування не обмежується Рівним або Черніговом. Раніше керівники чотирьох громад Дніпропетровщини у судах доводили свою невинуватість щодо конфлікту інтересів. Наразі суди там іще тривають. Також під суд підвели очільників 16 громад Буковини за невиконання мобілізаційних планів…

Віталій Тараненко, «Главком»