Результати виборів до Європарламенту: Україні слід напружитися?

Завершилися вибори до Європейського парламенту, які відбуваються раз на п’ять років. Результати цього «континентального» голосування, яке тривало кілька днів, важливі для України як кандидата в члени ЄС. Але ще важливіше те, що ці вибори відіб’ються на внутрішніх процесах в державах, від яких залежить підтримка України у війні з Росією.

У деяких країнах з 27 членів ЄС голосування розпочалося ще в четвер. У Нідерландах першість отримала ультраправа Партія свободи, що з першого погляду є не кращою новиною для України. Лідер цієї партії «голландський Трамп» Герт Вілдерс запам’ятався радикальними ідеями щодо референдуму про вихід країн з ЄС та виступав проти надання Україні військової допомоги. Утім, результат Партії свободи сюрпризом не став – ця політична сила вже перемагала на виборах у нідерландський парламент у 2023 році. Але екстравагантний Вілдерс не міг розраховувати на самостійне формування уряду, тож йому довелося йти на коаліцію з більш поміркованими партнерами. Як результат – у коаліційній угоді окремо прописана всебічна підтримка України, і є всі причини сподіватися, що Нідерланди залишаться одним з найбільш відданих партнерів нашої країни.

Власне, на цьому показовому прикладі можна спрогнозувати перспективи антиукраїнських сил і в Європарламенті – навіть попри зростання популярності, вони все ж не можуть розраховувати на самостійну домінуючу роль у цій структурі у найближчі п’ять років.

Вони вимушені або приглушати свою популістську риторику, або залишатимуться з нею на маргінесі. Ба більше, перед виборами ультраправим прогнозували куди більший успіх, ніж вони у результаті здобули. Так, партія євроскептиків «Європейські консерватори та реформісти» (ECR) та ультраправа «Ідентичність і демократія» (ID) наразі разом претендують на 131 голос в Європарламенті з 720. Щоправда, цей результат не враховує показники таких відвертих «друзів Путіна» як угорського «Фідесу» Віктора Орбана, польської «Конфедерації», французької «Реконкісти» та «головного болю» німецького канцлера Олафа Шольца – скандальної «Альтернативи для Німеччини», що посіла загальне друге місце у країні.

Проте навіть якщо всі євроскептики та праворадикали об’єднаються в Європарламенті (у чому є великі сумніви), суттєво впливати на порядок денний вони не зможуть. Такі «зубри» як правоцентристська Європейська народна партія (ЄРР), соціал-демократи (S&D), плюс ліберальна «Оновити Європу» (Renew Europe), що складали коаліцію протягом останніх п’яти років, набирають більше 400 голосів. Це робить високими (але не абсолютними) шанси на переобрання нинішньої голови Єврокомісії від ЄРР Урсули фон дер Ляєн, яка не давала приводу сумніватися у своїх проукраїнських поглядах. Фон дер Ляєн вже встигла заявити, що, попри підтримку, отриману на виборах лівими і правими, вона продовжить працювати з проєвропейськими, проукраїнськими партіями та окремо зазначила, що зовнішні сили намагаються дестабілізувати та послабити Європу.

Втім, хоча в Європарламенті кардинальних змін настроїв щодо підтримки України не має відбутися, результат цих виборів може призвести до тектонічних струсів в окремих державах. І в центрі уваги, звісно, локомотиви Євросоюзу – Франція та Німеччина, в яких вибори до Європарламенту фактично перетворилися на вотум недовіри владі. Попри всі нюанси, які можуть не подобатися Києву, і Париж, і Берлін займають чітку проукраїнську позицію.

Президент Франції Еммануель Макрон після того, як його партія вщент програла праворадикальному «Національному об’єднанню» Марін ле Пен, на емоціях розпустив парламент, наслідком чого будуть позачергові вибори. У Німеччині до такого різкого «перевертання дошки» не дійшло, але плачевні для влади результати виборів точно не додадуть їй впевненості. 

Показовою стала реакція на вибори до Європарламенту спікера російської Держдуми Володимира Володіна, який закликав Макрона і Шольца «піти у відставку та припинити знущатися над громадянами своїх держав». Та чи дійсно у Кремля є приводи для втіхи?

Франція

У Франції вибори до Європарламенту призвели до найбільших політичних катаклізмів. Центристський альянс «Рух відродження» президента Макрона набирає вдвічі менше (14,6%, 13 місць), ніж «Національне об’єднання», неформальним лідером якого є відома ультраправа політикиня Марін Ле Пен (31,4%, 30 місць). Вона двічі поступалася Макрону у другому турі президентських виборів, і зараз отримала своєрідний реванш, який може конвертувати у щось більше. 

«Національне об'єднання» вже оголосило, що претендентом на посаду прем’єра від партії буде формальний лідер партії Жордан Барделла. Цікаво, що після оголошення попередніх результатів виборів Барделла закликав президента розпустити парламент через «безпрецедентний розрив між президентською більшістю і провідною опозиційною партією, який відображає різке заперечення і явне неприйняття політики, яку проводить Макрон і його уряд». І президент несподівано екстрено виконав таке побажання. 

Причин такого ризикованого кроку у Макрона може бути декілька: від бажання згуртувати своїх прихильників перед лицем «правої загрози» до хитрого плану спалити рейтинги Ле Пен і Ко перед президентськими виборами, які відбудуться у 2017 році. У будь-якому разі для України такі політичні землетруси в стані одного з головних союзників не віщують нічого хорошого.  

Німеччина

У Німеччині перше місце з великим відривом від конкурентів посів «Християнсько-демократичний союз», який представляє діюча голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (30%, 29 місць), соціал-демократи діючого канцлера Олафа Шольца – лише треті (14%, 14 місць). А між ними вклинилася шокуюча несподіванка цих виборів – ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (16%, 15 місць), відома своїми проросійськими та антиукраїнськими поглядами. Ба більше, у східних федеральних землях, де проходили місцеві вибори, «Альтернатива» узагалі стала першою. Популярності партії не завадили (а, може, й навпаки) гучні скандали навколо неї. Так, цього року Німеччиною прокотилася хвиля масових протестів проти правого екстремізму та з вимогою заборони «Альтернативу». Приводом стало оприлюднення в пресі подробиць таємної зустрічі партійних функціонерів з неонацистами в листопаді 2023 року. На ній, зокрема, обговорювалися плани видворення з країни мільйонів іноземців та громадян Німеччини з міграційною біографією. «Альтернативу» навіть вигнали з ультраправої групи Європарламенту «Ідентичність і демократія» через інтерв’ю євродепутата від німецької партії Максиміліана Кра, в якому він виправдовував злочинців СС. Від співпраці з «Альтернативою» відхрестилося також «Національне об’єднання» Ле Пен.

Утім, російський диктатор Володимир Путін з його параноєю щодо засилля навколо неонацистів нічого поганого у діях німецьких праворадикалів не помічав. І це не дивно – представники «Альтернативи для Німеччини» відвідують окупований Крим, беруть участь в ефірах російських ток-шоу, а також були помічені зі своєю «мирною ініціативою», від якої представники правлячої більшості рішуче відхрестилися. Наскільки посилення впливу політичної сили такого штибу вплине на допомогу Німеччини Україні – питання відкрите. Але дзвінок дуже неприємний.

Бельгія

У серці Євросоюзу ліберальна «Відкрита партія» (Open VLD) прем’єр-міністра Александера де Кроо зазнала болючої поразки (5,5% та одне місце в Європарламенті). Це призвело до відставки прем’єра буквально «зі сльозами на очах», і тепер в країні очікується процес формування нового уряду. Схоже, що відбуватися він буде нелегко: так, після виборів 2019 року Бельгія жила без уряду 500 днів. 

Більшість же голосів набрали поміркований правий «Новий фламандський альянс» та ультраправа партія «Фламандський інтерес», які отримають в Європарламенті по три місця. У будь-якому разі навряд чи позиція Бельгії відносно України кардинально зміниться.

Італія

На тлі провалів політичних сил Еммануеля Макрона і Олафа Шольца не можна не відмітити успіх консервативної партії прем’єрки Італії Джорджії Мелоні «Брати Італії» (28,8%, 24 місця). «Брати» отримали на 14 місць в Європарламенті більше, ніж на минулих виборах, друге місце – у лівоцентристської опозиційної Демократичної партії (24,5%, 20 місць), яка також наростила підтримку. А от популісти з «Руху п'яти зірок», коаліційні партнери Мелоні з партії «Вперед, Італіє» та ультраправа «Ліга» просіли дуже серйозно. 

Для України успіх Мелоні є дуже важливим, оскільки вона, попри те, що є правим політиком, неодноразово демонструвала свою проукраїнську позицію і є прихильником жорсткої лінії щодо Росії. Прогнозується, що у майбутньому Мелоні може стати своєрідною «золотою акцією», союзу з якою будуть прагнути такі, здавалося б, протилежності як Урсула фон дер Ляєн та Марін Ле Пен. 

Іспанія 

В Іспанії перемогу на виборах до Європарламенту святкували правоцентристи: Народна партія Іспанії (34,2% 22 місця) випередила партію соціалістів на чолі з прем'єр-міністром Педро Санчесом (30,2%, 20 місць). Третя сходинка – за ультраправою партією Vox (9,6%, 10 місць).   

Австрія 

Неприємні новини для України. Австрія і раніше мала славу «троянського коня» Кремля в ЄС, хай і не такого відвертого як Угорщина. Безперечний успіх ультраправої Партії свободи (25,7%, 6 місць), яка відкрито критикує антиросійські санкції, лише укріплює таку тезу. Правляча Австрійська народна партія набирає 24,7% (5 місць), третя – Соціал-демократична партія (23,2%, 5 місць).

Угорщина 

У найбільших відкритих путінських друзів в Євросоюзі трапилася несподіванка: правлячий альянс «Фідес»–KDNP прем’єра Віктора Орбана отримав «лише» 44,7 % (11 місць), що на 8 % і два мандати менше, ніж на попередніх виборах до Європарламенту. Таке падіння сталося через злет сенсаційної альтернативи – створеної буквально перед виборами партії «Тиса» колишнього чиновника, а нині затятого опозиціонера Орбана Петера Мадяра (29,7%, 7 місце). Вибори до Європарламенту стали своєрідним розігрівом і хрещенням Мадяра перед боєм, який він збирається дати забронзовілому Орбану у внутрішньополітичних баталіях.

Словаччина

Поки один з небагатьох однодумців Орбана в ЄС щодо критики допомоги Україні прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо важко оговтується після жахливого замаху, його проєкт Smer (24,8%, 5 місць) змогла обійти прозахідна ліберальна партія PS (27,8%, 6 місць). Тож діагноз про однозначний розворот Словаччини в російський бік поки що передчасний.

Чехія

Перше місце у Чехії здобув популістський опозиційний рух ANO колишнього прем’єр-міністра Чехії Андрея Бабіша (26,1%, 7 місць), він зумів обігнати коаліцію Spolu («Разом»), до якої входить партія Top 09, яка зараз керує чеським урядом (22,3%, 6 місць). Великий друг України президент Чехії Петр Павел, коментуючи результати виборів до Європарламенту, зазначив, що не можна не можна не ігнорувати зростання підтримки «екстремістів» у ЄС, але вважає, що основна ціннісна орієнтація Євросоюзу на безпеку чи демократію після цих виборів не зміниться.

Польща

У наших сусідів та запеклих друзів обійшлося без особливих несподіванок. Перше місце зайняла «Громадянська коаліція» чинного прем’єра Дональда Туска (37,1%, 21 місце), а у спину їй дихає головний внутрішній опонент – опозиційна «Право і справедливість» Ярослава Качинського (36,1%, 20 місць). Третє ж місце – у відверто українофобської «Конфедерації» (12,1%, 6 місць), яка заробляла собі політичні бали на блокуванні польсько-українського кордону. Якщо лідери у порівнянні з попереднім представництвом в Європарламенті мандати втратять, то «Конфедерація», якої раніше взагалі там не було, отримає представництво на новому рівні. Всі три партії назвали отримані результати перемогою та хорошим заділом на майбутнє.

Що пише західна преса

Варто додати, що Європарламенту сам по собі не тримає у своїх руках стільки важелів впливу, як парламенти національні. І його вплив на формування зовнішньої політики Євросоюзу куди менший, ніж таких гегемонів як Франція та Німеччина. Утім певний ультраправий нахил нинішнього скликання неминуче призведе до того, що європарламентську трибуну стануть активніше використовувати як майданчик для просування, зокрема, антиукраїнських наративів. Але загальній підтримці України в цьому органі поки нічого не загрожує. Більшу загрозу несе зростаюча підтримка ультраправих в окремих країнах, що згодом може призвести до появи там урядів, які в кращому випадку будуть ставитися до російсько-української війни нейтрально.

«Главком» зібрав ключові меседжі зарубіжної преси про вибори до Європарламенту. Це тільки здається, що їхні результати матимуть вплив лише на політичне життя Європи та України. Насправді ж вже зараз малюються апокаліптичні перспективи, що вони торкнуться майбутнього становища європейської ЛГБТ-спільноти та навіть ринку криптовалют.

Financial Times: П'ять висновків з виборів до Європейського парламенту

Британська Financial Times представила ключові висновки з євровиборів.

Сплеск ультраправих

Видання констатує, що ультраправі партії провели найкращі в історії вибори до Європейського парламенту, зокрема, у Франції, Німеччині та Італії, і разом здобули майже чверть місць.

«Найбільш вражаючу перемогу здобуло «Національне об'єднання» Марін Ле Пен, яке отримало 30 місць в Європарламенті і більш ніж удвічі перевершило за кількістю голосів партію президента Еммануеля Макрона «Відродження», – йдеться у статті.

У той же час партія «Брати Італії» прем'єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні здобула 24 місця і збільшила своє представництво, а «Альтернатива для Німеччини» посіла друге місце у Німеччині, отримавши 15 місць.

Ультраправі партії також очолили опитування в Австрії та Угорщині, досягли значних успіхів в Іспанії, а на Кіпрі ультраправа партія вперше в історії отримала місце в парламенті.

Ліберальна боротьба

Окрім великого удару у Франції, ліберальна група «Оновити Європу» (Renew Europe) зазнала значних втрат у Німеччині та Іспанії, загалом зменшивши кількість своїх місць зі 102 до 80. Вона втрималася на третьому місці завдяки зростанню підтримки у таких країнах, як Словаччина. Сьогодні її лідери, як очікується, обговорять, чи слід виключити голландську VVD (Народна партія за свободу і демократію) з групи з огляду на її підтримку коаліції в Нідерландах, до якої входять ультраправі, – рішення, яке протиставляє партійну етику бажанню не втратити ще більше місць у парламенті.

Невідомість для фон дер Ляєн

Переобрання Урсули фон дер Ляєн на другий термін на посаді найвпливовішого чиновника ЄС опинилось під великим питанням. Європейська народна партія (ЄНП), від якої вона була офіційним провідним кандидатом, здобула блискучу перемогу і збільшила кількість своїх місць у парламенті. Представники партії одразу ж заявили, що вона є єдиним легітимним кандидатом на посаду голови Єврокомісії. Водночас існує нервозність щодо її реальної підтримки. ЄНП, соціалісти і демократи та партія «Відродження» матимуть близько 403 місць. Це дає їй шанс отримати 361 голос для формування більшості. Однак історично склалося так, що мінімальний рівень «дезертирства» під час таємного голосування становить 10%, а це означає, що їй може знадобитися більше друзів.

«Зелені» програють по-крупному

Підйом, який «зелені» отримали на хвилі екологічного ентузіазму, виявився нетривалим. Найбільших втрат вони зазнали в найбільших країнах-членах ЄС і там, де вони входять до складу уряду, зокрема, в Німеччині, де вони були частиною коаліційного уряду, який пропонував непопулярні закони, такі як ефективна заборона газових котлів. Кліматичні активісти глибоко стурбовані.

Стабільна явка

Близько 51% громадян ЄС проголосували по всьому континенту – це лише трохи більше, ніж на минулих виборах, коли проголосували 50,7%. І це значно менше, ніж 71%, прогнозований останнім опитуванням Євробарометра.

Euronews: «Майбутнє фон дер Ляєн висить на волосині»

Видання Euronews вказує на те, що шанси на переобрання президентки Європейської комісії, німецької політичної діячки, членки Християнсько-демократичного союзу Урсули фон дер Ляєн зменшуються – і для України це недобре, оскільки фон дер Ляєн неодноразово демонструвала свою щиру симпатію до України: у лютому вона приїздила до Києва, крім того, вона вельми категорично висловлювалась щодо того, аби лідер РФ поніс покарання за воєнні злочини, а також запевняла: «Європа буде підтримувати Україну стільки, скільки потрібно».

Лідери ЄС зберуться у Брюсселі, щоб офіційно висунути кандидата на посаду голови Єврокомісії 28 червня, за кілька днів до того, як виборці підуть на виборчі дільниці у Франції. Оскільки фон дер Ляєн дуже непопулярна у Франції – навіть французька делегація ЄНП виступає проти її переобрання – висунення її кандидатури за кілька днів до голосування може ще більше підірвати популярність Макрона.

Якщо її все-таки буде висунуто, їй потрібно буде заручитися підтримкою абсолютної більшості (361 з 720 новообраних членів Європейського парламенту) під час таємного голосування. Спочатку це голосування було заплановане на середину вересня, але, за повідомленнями ЗМІ, може відбутися вже 18 липня.

Проти переобрання Фон дер Ляєн можуть виступити національні делегації, що входять до її фракції ЄНП. Фактично фон дер Ляєн може розраховувати на підтримку депутатів «Братів Італії» Джорджіа Мелоні, яка, за попередніми результатами, отримала вражаючі 24 місця. Але, покладаючись на Мелоні, фон дер Ляєн ризикує відштовхнути лівих союзників і навряд чи отримає підтримку «Зелених», які також голосували проти неї у 2019 році і які на цих виборах втратили 20 місць.

The Economist: Чим керувалися виборці

Британське видання The Economist зробило спробу проаналізувати, чим керувалися виборці по всій Європі, перш ніж іти і віддавати свій голос. Для цього журналісти звернули увагу на дані пошукового трафіку від Google показують величезні географічні відмінності.

Багато європейців стурбовані такими конфліктами, як війна в Україні та в Газі. Жителі Естонії та Латвії, географічно близьких до Росії, шукали інформацію найбільше саме про це.

Ключові слова, пов'язані з вартістю життя, такі як «інфляція», а також «ціни на енергоносії», «ціни на продукти харчування» та «іпотечні кредити», особливо часто звучали в Німеччині та Італії.

Навколишнє середовище, включаючи такі терміни, як «зміна клімату», є гарячою темою на периферії континенту: її найчастіше шукають на Мальті, а також у країнах з довгими береговими лініями, таких як Португалія, Іспанія і Данія. Пошукові запити, пов'язані з пенсійною політикою, високі в Румунії, де уряд пообіцяв підвищення пенсій у 2024 році, і у Франції, де минулого року пенсійний вік було підвищено з 62 до 64 років.

Pinknews: «Перемога Марін Ле Пен на виборах в ЄС у 2024 році лякає ЛГБТК+ людей»

Британське видання для ЛГБТК+ спільноти Pinknews вказує, що електоральне зростання Марін Ле Пен повинно викликати «занепокоєння» у ЛГБТК+ людей. Прихід до Єлисейського палацу політика, пов'язаного з Володимиром Путіним та Віктором Орбаном, може поставити під загрозу успіхи, яких досяг Туманний Альбіон, вважає Гатіпон Матьє, 38-річний представник британської національної правозахисної групи «Інтер-ЛГБТ».

«Попри те, що вона зробила виважені кроки для пом'якшення свого іміджу, наприклад, більше не обіцяє скасувати шлюбну рівність, антиіммігрантська, «антивокеїстична» і націоналістична платформа Марін Ле Пен залишається загрозою для прав квір-людей», – пише видання.

Видання також нагадує, що 53-річна Ле Пен є одним з найбільш запеклих анти-ЛГБТК+ політиків Європи.

Вона виступала, серед іншого, проти одностатевих шлюбів, одностатевого усиновлення та одностатевого сурогатного материнства

Автори статті нагадують: «Національне об'єднання», вже давно звинувачують у гомофобії, расизмі та антисемітизмі. Його засновник, Жан-Марі Ле Пен, назвав гомосексуальність біологічною аномалією, а також «особистим вибором» і заявив, що «педофілія має своє коріння... у захопленні гомосексуалізмом».

Coingape: «Крипторинок стикається з невизначеністю після виборів до Європарламенту»

Спеціалізоване видання про ринок криптовалют Coingape пише, що успіх правих на виборах до Європарламенту має значні наслідки для крипторинку. Джаг Кунер, керівник відділу деривативів Bitfinex, раніше висловлював побоювання, що правий крен може призвести до посилення контролю над криптовалютами.

Ця перспектива збігається з більш сильним побоюванням, що регуляторне середовище може стати більш обмежувальним при правому уряді. Тим часом, на момент написання статті, капіталізація крипторинку знизилась на 0,21% до $2,53 трлн.

Павло Вуєць, Наталія Сокирчук, «Главком»