Щоб усі боялись, щоб не насміхались. Прес-конференція Путіна: головні висновки

Сьогодні президент країни-агресора Володимир Путін дав традиційну щорічну підсумкову прес-конференцію. Сценарій заходу був теж традиційним: вступне слово про те, як Росія вибирається в економічні лідери світу, далі – низка запитань із компліментарними формулюваннями, серед яких – кілька прохань про допомогу. Традиційні вже і запитання про Україну, відповіді на які складаються з міксу маніпуляцій та пропагандистських тез.

Втім, кілька характерних особливостей цьогорічний захід все-таки мав.

Україна

Цьогоріч Путіну поставили більше запитань про Україну, ніж зазвичай: до тем окупованих Криму та Донбасу додалося церковне запитання та напад на українських моряків у Керченській протоці.

По-перше, Путін продовжував наполягати, що «ніякої анексії Криму не було», натомість «було голосування». Нічого нового, звісно, у цій тезі немає, однак цього разу Путін зробив акцент не на «законному волевиявленні», а на «несправедливості» санкцій. «На Заході кажуть про «анексію» Криму. Що таке «анексія»? Силове захоплення. Якби це була анексія і силове захоплення, жителі Криму тут ні до чого, вони ні в чому не винні. А якщо вони прийшли і проголосували, то тоді це не анексія. Проти вас (звернувся до жителів Криму. – ред.) ввели санкції, не тільки проти «керівництва» Криму, а й проти всіх. Якщо вони ні до чого, якщо це анексія, за що ввели санкції? А якщо все-таки санкції ввели за голосування, значить, треба визнати, що воно відбулося», – заявив Путін.

По-друге, глава РФ «з’їхав» від прямої відповіді на запитання українського журналіста з УНІАН про те, у яку суму йому обходиться Донбас, де «під його керівництвом злидні, а люди перетворилися на рабів Росії». Варто зазначити, що запитання викликало у Путіна тиху істерику. «Ось ви – громадянин України. І ви вважаєте жителів Донбасу жителями своєї країни. Але хто встановив блокаду між Донбасом і рештою України? Хіба Росія це зробила? Це зробила українська влада. Ввели суцільну економічну блокаду території, яку вважають своєю. І стріляють по своїх громадянах, там гинуть мирні люди», – бідкався російський президент. Після цього він дійшов висновку, що на Донбасі приблизно така ж соціально-економічна ситуація, як на усій території України, де постійно стає «дедалі гірше».

Цинічними заявами про любов до «братнього народу» Путін сипав щедро. Він заявив, що РФ виступає за «мир і процвітання» на всій території України, зокрема і на Донбасі, а також пообіцяв продовжувати надавати «гуманітарну допомогу» жителям окупованих територій, «щоб їх остаточно не розчавили, «не з'їли», «не порвали».

По-третє, відповідаючи на запитання щодо захоплених Росією українських моряків, він підкреслив, що їхній обмін на російських ув’язнених на території України «буде можливий тільки після закриття кримінальної справи». Він додав, що долю затриманих моряків «вирішить слідство і російський суд». Свою позицію він так і не змінив, попри гучну критику дій Росії у Керченській протоці з боку Європи та США. Як відомо, 29 листопада Трамп заявив, що скасував зустріч із Путіним на полях саміту G20. Американський президент пояснив своє рішення захопленням українських моряків російськими прикордонниками.

Крім того, Путін виявив неабияку обізнаність у політичних процесах, які відбуваються в Україні. Господар країни-агресора назвав атаку у Керченській протоці провокацією з боку української влади з метою підняти рейтинг перед виборами, після чого почав аналізувати ці рейтинги. «Рейтинг у Петра Олексійовича ніби підріс трохи: він з п'ятої позиції перемістився на другу-третю – там коливання відбуваються в районі 12% … Юлія Володимирівна – так, Володимирівна вона, по-моєму? – у неї більше, 20% із гаком вже. А всі решта – Зелінський, по-моєму (Зеленський – «Главком»), Бойко, Порошенко – у них у районі 12%», – проінформував росіян Путін.

Така обмовка могла бути не випадковою і обумовленою аж ніяк не поганою пам’яттю досвідченого кадебіста – можна припустити, що Путін зробив її навмисно, аби підкреслити, що жодного стосунку до Тимошенко не має і забув, коли востаннє спілкувався з нею. Крім того раніше російський політолог Станіслав Бєлковський зазначав,  що з усіх українських політиків Путін вважає «договороздатною» тільки Тимошенко. «Всіх інших українських політиків Путін вважає кидалами, з якими не можна зв'язуватися», – сказав Бєлковський.

«Православний розкол»

Під час прес-конференції не міг не прозвучати коментар глави РФ щодо створення в Україні помісної православної церкви. Звісно, радіти за «братній народ» Путін не став, натомість поскаржився на «розкольництво». Причому не лише з боку України, а й з боку Константинополя, а винними в усьому лишилися… Сполучені Штати. Принаймні, саме таке твердження вже містилося у запитанні чергового кишенькового журналіста, яке Путін не став спростовувати. Натомість він сказав: вважає, що у Вселенського патріарха Варфоломія є фінансові інтереси у створенні розколу церков, а українській владі процес необхідний перед виборами. Крім того, президент РФ побідкався, що в Україні держава безпосередньо втручається у церковні справи, і церква тепер у нас «стамбульського приходу».

Путін заявив, що раніше між церквами Росії та України був лише духовний зв'язок, водночас українська сторона користувалася незалежністю, «тепер ситуація змінюється».

Шпигуни

Організатори прес-конференції попіклувались про те, щоб ані слова, ані натяку про феєричні провали російських спецслужб – зокрема, розвідки, - під час заходу не прозвучало. Так, по-перше, журналіста, автора розслідування про Петрова і Боширова, головного редактора The Insider Романа Доброхотова на прес-конференцію Путіна просто не пустили, попри те що акредитацію він отримав.

У Twitter журналіст написав за півтори години до початку заходу: «Остаточно сказали, що на пресуху не допустять (навіщо тоді акредитували, – не зрозуміло). Що ж, бути єдиним журналістом, якому не дозволено приходити на прес-конференцію Путіна, – це почесно, я вважаю. (До речі, сьогодні привітаємо Путіна з днем чекіста новим розслідуванням)», – написав Доброхотов.

До слова, тему «солсберійського скандалу» Путін таки торкнувся: обережно і навшпиньках. Він заявив, що ситуація з отруєнням екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля та його дочки Юлії у Солсбері була приводом для організації атаки на Росію. «Це політизований русофобський підхід… Не було б Скрипаля, що-небудь інше придумали б, для мене це очевидно», – переконував Путін.

По-друге, усі формулювання запитань щодо Марії Бутіної, яка у США зізналася у роботі на Росію, були, очевидно, ретельно продумані. Так, запитання звучали у стилі «а чому світ з таким упередженням ставиться до історії Бутіної?». Путін, відповідаючи на нього, продовжив стару пісню: мовляв, не має значення, що вона там у суді наговорила, зізнання – то така стратегія її захисників, аби уберегти бідну безневинну дівчинку від в’язниці «незрозуміло за що».

«Те, що ось цю Бутіну змушують в чомусь зізнатися, не розумію, в чому там вона може зізнатися, тому що вона жодних завдань держави, державних органів Росії не виконувала. Це я відповідально заявляю, щоб там вона не казала під впливом погроз відсидки 12-15 років», – сказав Путін.

Водночас, як писав «Главком» у статті «17 миттєвостей Марії Бутіної. Росія переварює черговий шпигунський провал», твердження про те, що Бутіну ніхто не знає в спецслужбах РФ і що жодними справами в інтересах РФ вона не займалася, спростовується матеріалами обвинувального висновку. Серед іншого, ім'я Путіна в листуванні між Марією і Торшиним згадується як мінімум сім разів, зокрема – у цитаті про схвалення російським президентом «місії» Бутіної.

Очевидно, Путіну настільки остогидли знущання з боку не лише закордонних ЗМІ, а й своїх співгромадян через серію проколів ГРУ, атаку у керченській протоці, що він вирішив залякати і чужих, і своїх. Господар Кремля заявив, що не можна недооцінювати вірогідність ядерної війни. «Небезпека подібного розвитку подій (ядерної війни – «Главком») у світі якось затушовується, йде, і це здається неможливим або чимось другорядним. Водночас, якщо подібне станеться, це може привести до загибелі всієї цивілізації, а може бути – і планети, –  підсумував Путін. – Дуже шкода, що така тенденція недооцінки має місце і навіть наростає. Зараз ми спостерігаємо розлом міжнародної системи стримування озброєнь, гонитви озброєнь».

Глава РФ також пригрозив, що якщо в Європі з'являться ракети, Росія розпочне «нарощувати перевагу». «І нехай потім не пищать, що ми добиваємося переваг, ми баланс зберігаємо, забезпечуємо свою безпеку», – пояснив російський президент.

Наталія Сокирчук, «Главком»