30-річна росіянка здала поплічників Путіна, які втручались в американські вибори
Ще не встигли забутись «солсберійський скандал» та ганебне масове викриття мережі співробітників ГРУ, що влаштовували провокації у Західній Європі, як Росію накрила нова шпигунська халепа.
Минулого тижня громадянка РФ Марія Бутіна зізналась в американському суді у тому, що допомагала російській верхівці втручатися у вибори в США в 2016-му. Ба більше, жіночка детально розказала, як діяла, а також проанонсувала, що конкретно назве усі імена та плани своїх кураторів.
У Москві котрий день не можуть оговтатися від таких зізнань. Там відвертість дівчини списують на жорстокі тортури та тиск. Натомість сама Бутіна ні на що не скаржиться…
Студентка, активістка, бізнесвумен
Публічна історія шпигунки Бутіної розпочинається у 2011 році: пересічна російська дівчина несподівано починає активно вболівати за легалізацію зброї. Втім, все ж дівчина не пересічна. Марія – донька бізнесмена, яка у свої 23 от вже рік як керувала мережею меблевих магазинів у Барнаулі. Звісно, в інтерв’ю глянцевим журналам Бутіна розповідала, як вона взяла кредит, власними силами створила мережу магазинів, працювала до виснаження заради успіху. Втім у відкритих джерелах власником бізнесу значиться не Марія, а її батько, Валерій Бутін, а рік започаткування бізнесу 1992-й.
Перед тим, як зануритися у підприємництво, Бутіна у 2010 році з відзнакою закінчила Алтайський державний університет за спеціальністю «Політологія», другий червоний диплом отримала в тому ж виші – за фахом «Педагог».
У 2011-му Марія розширює сферу своїх інтересів. Вона засновує громадську організацію «Право на зброю», і цей крок докорінно змінює її життя. Від підприємницької діяльності вона теж не відмовилась: наступного року, після переїзду до Москви, створює рекламне агентство «Антарес». До слова, в інтерв’ю вона пізніше розказувала, що кошти на новий бізнес отримала шляхом продажу шести меблевих магазинів (всього мережа нараховувала сім торговельних точок), однак підтвердження цьому журналісти так і не знайшли, а батько бізнесвумен відмовився від коментарів.
З моменту створення «Права на зброю» Марія активно публікує в інтернеті статті про легалізацію зброї. Організація провела кілька публічних акцій, широко інформувала про долі обвинувачуваних у перевищенні необхідної оборони. Апофеозом цієї діяльності стала підготовка доповіді у 2012 році для Ради Федерації про реформування російського збройного законодавства. Тоді одним з покровителів «Права на зброю» та її почесним членом був Олександр Торшин. Власне, під його керівництвом і готувалась доповідь. Донедавна Олександр Торшин обіймав посаду заступника голови Центрального банку РФ (однак 30 листопада покинув посаду у зв’язку із виходом на пенсію: 27 листопада йому виповнилося 65 років, – «Главком»). Саме як один з керівників Центробанку він привернув увагу іспанських правоохоронних органів: вони запідозрили високопосадовця у 2016 році у зв'язках з Таганським злочинним угрупуванням в Іспанії.
До слова, саме 2012-го «слава» про Марію вперше дійшла до Штатів: тоді в американському виданні New Republic вийшов репортаж про стрільби, які були проведені членами «Права на зброю».
Марія і її чоловіки
2015-го Бутіна почала збиратися до США, за офіційною версією, на навчання. Однак її збори передбачали не лише вкладання у чемодан суконь та словників. Бутіна присвятила чимало часу власному проекту «Дипломатія» – покрокового планування налагодження зав’язків із «потрібними» для РФ політиками-республіканцями у разі, якщо переможцем на виборах стане Дональд Трамп (саме такий варіант розвитку подій вона чи її патрони вже тоді припускали). Допомогти познайомитися із цими людьми їй мав 58-річний Пол Еріксон – її давній знайомий з Національної стрілкової асоціації (NRA, один з головних спонсорів Республіканської партії), а за сумісництвом активіст Республіканської партії з Північної Дакоти. За даними американського слідства, чоловік був коханцем Марії (до слова, до 2015 року непосидюча Марія встигла сходити заміж за активіста націонал-більшовицької партії РФ та народити дитину). За даними, які містяться у доказовій базі ФБР, у листах до своїх кураторів Бутіна висловлює невдоволення тим, що її доводиться мати осоружні відносини з Еріксоном та з презирством пише про співмешкання із ним.
За даними ЗМІ, Марія написала свій план, потім через Google-перекладач переклала його англійською та відправила Еріксону – аби він оцінив його, дав корисні поради. Після цього підприємлива Бутіна надіслала відкореговану «Дипломатію» своєму шефу Торшину і запросила за організацію зустрічей $125 тис. Торшин запевнив: гроші будуть, принаймні – частина. Однак Торшин – не єдиний спонсор Марії. Американські ЗМІ називають й інших: зокрема, мільярдера Костянтина Ніколаєва. Діловий партнер Ніколаєва – Ігор Ротенберг, син Аркадія Ротенберга, давнього друга президента РФ Путіна.
Сторінку «Права на зброю», що допомогло їй налагодити зв’язки у Штатах, Марія швидко перегорнула, натомість з головою поринула у навчання та специфічну роботу. Бутіна в'їхала в США 2016 року за студентською візою: вступила до Американського університету у Вашингтоні на магістерську програму в галузі міжнародних відносин. Видання The Daily Beast стверджує, що з початку 2015-го до лютого 2017-го вона «працювала під керівництвом якогось російського сенатора, який у квітні був включений до санаційного списку США». Однак видання називало характер їхнього співробітництва «незрозумілим». Журналіст Тім Мак переконує, що на видаленій після від’їзду до Штатів особистій сторінці Бутіної в одній із соцмереж зазначалося, що дівчина працювала помічницею Торшина. А той з січня 2015 почав працювати заступником голови Центробанку РФ, крім того, до січня 2016 року був членом Ради Федерації від республіки Марій Ел.
Оскільки шеф дав добро, план почав втілюватися. У квітні 2015-го Марія стала почесним гостем з'їзду NRA, а в грудні американська делегація гостювала в Москві. У програмі візиту передбачалася зустріч дорогих гостей зі Штатів з тодішнім заступником прем'єра Дмитром Рогозіним та все тим же Торшиним. Наступного року на конференції NRA в Луїсвіллі Торшин провів зустріч із сином Трампа Дональдом-молодшим, одним з ключових фігурантів розслідування спецпрокурора Мюллера щодо втручання РФ в американські вибори. Зараз син президента США говорить, що їхня розмова тривала всього кілька хвилин.
Очевидно, цього вистачило, щоб «налагодження дипломатичних зв’язків» запрацювало на користь чи то Трампа, чи то Путіна. Через два тижні після зустрічі сина майбутнього американського президента з Торшиним Дональд-молодший отримує запрошення на зустріч з російським адвокатом Наталією Весельницькою, яка могла надати йому компромат на конкурентку його батька на виборах – Гілларі Клінтон. На зустрічі також були присутні добре відомий українцям лобіст Пол Манафорт та зять Трампа Джаред Кушнер.
Після цього, як відзначають американські ЗМІ, спонсорські внески Національної стрілецької асоціації на виборах 2016-го стали ледь не безпрецедентно високими: $54,4 млн, з них 30 млн пішли на підтримку Трампа. Для порівняння: це втричі більше, ніж ці спонсори подарували кандидату Мітту Ромні в 2012-му. У NRA стверджують, що Росія не має жодного стосунку до цих грошей: мовляв, внески іноземців заборонені законом. Натомість колишній член Федеральної комісії з виборів Енн Ревел наголосила: справа Бутіної демонструє, як іноземні суб'єкти прагнуть впливати на вибори в США через політично активні групи, фінанси яких важко відстежити. «У них дуже багато різних способів дати ці гроші через кругову систему», - зазначила Ревел.
2017 року російська делегація на чолі з Торшиним прибула на Національний молитовний сніданок. Ця подія згадується і в обвинувальному висновку американського мін'юсту, який стверджує, що в рамках «молебних» заходів Бутіна і Торшин вечеряли з конгресменами-республіканцями. Як зізналась сама Бутіна, вона особисто допомагала «російському чиновнику», тобто Торшину, організувати поїздку російської делегації з 16 осіб на цей захід. За її словами, він, попередньо порадившись із чиновниками з МЗС РФ і Центробанку, давав їй прямі вказівки, кого включати до складу делегації.
За що взяли Бутіну і кому від цього погано
Цікаво, що Марію арештували не у рамках «справи Мюллера» - її вже от два роки як «вели» прокурори, які відповідають за національну безпеку. Основне обвинувачення – вона працювала у США агентом іншої країни, але попередньо не повідомила про це американську владу, як це передбачає законодавство США. Під час обшуку у Бутіної виявили айфон та ноутбук зі списком контактів акаунт з домену, який асоціюється з ФСБ.
Крім того, у доказовій базі ФСБ містяться свідчення агентів спецслужби, які бачили Бутіну з рік тому у компанії російського дипломата, якого в березні вислали з США. Спецслужби нині підозрюють, що він – співробітник російської розвідки. Напевно, Марія відчула, що запахло смаженим, бо у момент арешту її особисті речі вже були спаковані у валізи.
Поки що ж Марія у суді зізналася у:
- підготовці та реалізації плану «Дипломатія»;
- спробах налагодити стосунки із впливовими республіканцями за посередництвом Еріксона;
- тому, що її куратором був «російський чиновник» (йдеться про Торшина).
Крім того, вона визнала, що справді діяла в інтересах РФ у Сполучених Штатах без відповідної реєстрації та анонсувала, що готова детальніше свідчити та назвати своїх кураторів та помічників.
Про причини, які спонукали Марію зізнатися, можна тільки здогадуватися: чи то вичерпна доказова база ФБР, чи то її побоювання (у яких вона сама зізнавалась у листах до Торшина) про те, що і про неї, і про Торшина після виборів «усі забудуть», чи Марія просто злякалась, що росіяни її «приберуть» – як людину, яка забагато знає. До слова, така доля вже спіткала навіть російських генералів, яких вже чимало за дивних обставин дочасно відправилося на той світ.
У підсумку маємо таке: Бутіна може стати першою людиною, яка потрапить за ґрати за втручання РФ в американські вибори.
«Тиск», «тортури» та інші симптоми кремлівської істерики
Росія ж, звісно, у звичному «ихтамнетному» стилі заперечує будь-які закиди з боку США.
«Ця ось дівчина нещасна сидить, наша Бутіна, їй загрожує 15 років позбавлення волі, за що? Я коли почув, що навколо неї щось відбувається, для початку я опитав усіх керівників наших спецслужб, хто така? Ніхто про неї взагалі нічого не знає. Єдине, що про неї хтось щось знає – в Раді Федерацій, вона у когось із заступників чи що, працювала, все. Їй за це 15 років може бути призначено, це взагалі що таке?», – пояснював на днях президент Росії Володимир Путін.
Президент країни-агресора, м'яко кажучи, лукавить. Твердження про те, що Бутіну ніхто не знає в спецслужбах РФ, спростовується матеріалами обвинувального висновку. Серед іншого, ім'я Путіна в листуванні між Марією і Торшиним згадується як мінімум сім разів, зокрема – в цитаті про схвалення російським президентом «місії» Бутіної.
Глава російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров теж пішов улюбленим шляхом: маніпуляцій та змішування грішного з праведним. Він заявив, що до заарештованої у США шпигунки Марії застосовують «своєрідні тортури». «Я розумію цю жінку (те, що вона визнала свою провину, - «Главком»), вона перебуває у важких умовах, уже багато-багато місяців до неї застосовуються своєрідні тортури: то дають гуляти серед ночі, силоміць перериваючи її сон, то переміщують до ізолятора, ну, і багато іншого», – пояснював Лавров. Пісню про тиск і тортури підхопив і батько Бутіної – нагадаємо, він доволі успішний (досі) бізнесмен.
Натомість сама Марія не скаржилась ані на умови утримання, ані на фізичні чи психологічні проблеми. Справді, до неї в американській тюрмі застосовується особливий режим, коли спить вона вдень, а не вночі, однак така особливість обумовлена не тортурами, а різницею у часі, і діє для того, щоб підсудна могла розмовляти телефоном з абонентами з Росії. Так, коли на східному узбережжі США перша ночі, в Москві дев'ята ранку, а в Барнаулі 11-та. З камери Бутіна може виходити в приміщення, де встановлений телефон».
Очевидно, Кремль дав команду «заговорити» історію Бутіної усім російським ЗМІ. Бо кожен пропагандистський рупор повторює одні й ті ж основні тези:
- «Бутіну звинувачують у шпіонажі». Насправді ж, про шпіонаж не йдеться. Основне обвинувачення проти – підозра у порушенні закону про роботу агентів іноземних урядів. Американська преса дедалі рідше називає її «шпигункою», натомість вживаючи political conspirator – «політичний змовник».
- «Марія Бутіна – нова Анна Чапман». 2010 року у США Чапман затримали за звинуваченням у прихованій роботі на іноземну розвідку (російську).
- «Процес у справі Бутіної намагаються засекретити». Частину процесу справді хочуть зробити непублічним. Однак про те, що адвоката Бутіної Роберта Дрісколла позбавлять доступу до доказів, не йдеться. Представник прокуратури на останньому засіданні заявив, що влада найближчим часом готова надати захисту всі документи.
- «Доказів провини Бутіної немає». А от прокурори іншої думки. Зокрема, вони повідомили, що у сторони звинувачення вже підготовлено близько 6 терабайтів даних у справі, це близько 1,5 мільйона файлів. В цілому розмір зібраної інформації має перевищити 13 терабайтів. У суді вашингтонський федеральний прокурор Ерік Кенерсон розповів, що, згідно з даними зовнішнього спостереження ФБР, «Бутіна мала доступ до фінансових коштів і намір перевести гроші за межі США».
Наступне засідання американського суду у «справі Бутіної» заплановане на 12 лютого. Очікується, що перед ним Марія дасть вичерпні свідчення присяжним. Видання The Daily Beast повідомляє, що американська прокуратура звернулася до Федерального окружного суду Вашингтона з проханням допитати росіянку щодо іншої кримінальної справи. Однак видання не уточнює, про яку справу йдеться.
Бутіна і велика політика
На думку українського експерта-міжнародника Олександра Хари, якщо у суді буде доведений зв'язок між Марією та російськими спецслужбами, то це стане проблемою для Трампа і його оточення і, відповідно, розлютить конгресменів. «Трамп називає розслідування Мюллера «полюванням на відьом», водночас якщо у суді підтвердяться факти співпраці Бутіної зі спецслужбами, варто пам’ятати, що у Штатах перед законом усі рівні. Це додатковий аргумент для Мюллера і важіль тиску на Трампа», – сказав він «Главкому».
Як відомо Конгрес не завжди підтримує рішення Трампа. Певне протистояння постійно якось проявляється. Так, у кінці листопада Конгрес зажадав розслідувати, як донька президента США Іванка Трамп користується особистою електронною поштою, після того, як надійшла інформація, що вона минулого року надіслала сотні повідомлень щодо державних справ саме з особистої скриньки.
Ще один український експерт з міжнародної політики Богдан Яременко назвав «справу Бутіної» «другорядним епізодом». «Це один із другорядних елементів у загальній тенденції до погіршення відносин. Обидві країни у стані протистояння, тож таких епізодів вже достатньо. А її роль буде або використано під час обміну, або у пропагандистських цілях», – зазначив він у коментарі «Главкому».
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0