Церква без Путіна. Закордонні ЗМІ про Об’єднавчий собор

У Києві в суботу, 15 грудня, відбувся Об’єднавчий собор. На ньому було створено Помісну церкву та обрано її предстоятеля - митрополита Київського та всієї України Епіфанія.

Нового лідера українського православ’я вже привітав і благословив Вселенський патріарх Варфоломій, що фактично означає визнання Константинополем об'єднавчого собору в Києві. Також ім‘я Епіфанія було виголошене серед імен предстоятелів на літургії у Патріаршому соборі св. Георгія на Фанарі у присутності Вселенського патріарха.

Тепер залишилося оформити утворення Української незалежної церкви юридично. Чекати залишилось недовго: президент Петро Порошенко запевняє, що Томос українському митрополиту урочисто вручать 6 січня - на Святвечір.

Ця історична подія не залишилась непоміченою закордонними ЗМІ. «Главком» зібрав найцікавіші згадки про отримання незалежності Українською православною церквою.

США

Створення в Україні національної, незалежної від Росії, православної церкви, «позбавляє Кремль інструменту, який він століттями використовував для домінування над своїм сусідом», пише американське видання The Wall Street Journal.

Створення церкви - це перемога президента України Петра Порошенка. «Це церква без Путіна, церква без молитов за російський уряд і російську армію. Тому що російський уряд і російська армія вбивають українців», - цитують журналісти президента Порошенка.

У WSJ нагадали, що церква Київського патріархату відокремилася від Російської церкви після здобуття Україною незалежності, але не була визнана Вселенським патріархом. Церква Московського патріархату вважалася найпопулярнішою в Україні, але УПЦ КП за останні роки, у зв’язку анексією Криму Росією у 2014 році та військовою інтервенцією на сході України, посилила своє становище. «Урядовці України звинуватили Московський патріархат в підтримці Росії в конфлікті, що у самій церкві заперечують», - відзначають у виданні.

Створення в Україні національної, незалежної від Росії, православної церкви, «позбавляє Кремль інструменту, який він століттями використовував для домінування над своїм сусідом»

Журналісти також розповіли, як 15 грудня «тисячі людей з усієї країни годинами стояли на площі біля Софійського собору з раннього ранку в морозну погоду», а слова Порошенка «це день нашої остаточної незалежності від Росії», зустріли криками «Слава!» і «Спасибі!».

У іншій статті видання наголошується, що створення помісної церкви в Україні є невдачею для президента Росії Володимира Путіна, який «використовував спільні культури та минуле країн, щоб виправдати свої зусилля, спрямовані на те, щоб зберегти Україну в сферу впливу Кремля». Журналіст WSJ називає церкву Московського патріархату зброєю Російської православної церкви, адже представники УПЦ МП є прихильниками тісних зв'язків з Росією, підтримують проросійських політиків в Україні, а також роблять розпливчасті заяви, у яких закликають до миру в Україні, але не звинувачують у конфлікті Путіна.

В агентстві Assosiated press відзначають, що створення незалежної православної церкви в Україні президент Петро Порошенко зробив ключовим питанням своєї передвиборчої кампанії для президентських виборів, що мають відбутися у березні 2019 року.

Агентство переказує також позицію Російської православної церкви, де вважають Україну своїми «історичними землями», і впевнені, що через «пригноблення віруючих та порушення конституційних прав» українці у березні 2019 проголосують проти Порошенка. В коментарі AP російський політолог Марія Ліпман заявила, що у Москві розглядають створення незалежної Української православної церкви як невдачу керівництва Російської православної церкви.

На думку журналістів AP, обрання митрополита УПЦ - це крок, який може посилити і без того напружені відносини з сусідньою Росією. Вони також висловлюють «глибоку стурбованість» з приводу того, що станеться приблизно з 12 тис. церков в Україні, які перебували під Московським патріархатом, бо «за останні роки в Україні близько 50 храмів Московського патріархату були примусово захоплені та передані до Київського патріархату», цитує видання митрополита УПЦ МП Антонія Паканича, відомого своїми проросійськими поглядами.

Великобританія

Журналісти The Guardian пишуть про те, як наслідки рішення надати Українській церкві незалежності відчуваються навіть на Афоні. За даними видання, монахи на святій горі в Греції по-різному ставляться до утворення незалежної української православної церкви: якщо дехто вважає, що Україна як незалежна країна заслуговує на власну церкву, то дехто називає її утворення «розколом».

Але у виданні нагадують, що на Афоні відчувається вплив Росії. Так, у монастир люблять приїздити російські бізнесмени та політики, через що на півострові «панує атмосфера елітного клубу». І хоча парафіянам Російської православної церкви патріарх Кирило заборонив молитися і причащатися в храмах на горі Афон внаслідок конфлікту з Константинополем через українське питання, російський вплив у монастирі все одно сильний. Журналісти на Афоні зустріли ченця з «георгіївською стрічкою», який брав участь у воєнних діях на стороні проросійських бойовиків в Україні. І хоча він стверджує, що зброї в руках не тримав, все ж «малював карти», на яких позначав українську авіацію, в яку стріляли терористи. Тепер колишній бойовик вважає, що незалежність української церкви «означатиме, що 5-7 мільйонів людей потраплять до пекла».

Західні країни підозрюють Росію у використанні Афона з метою отримати плацдарм у країні, що входить до складу ЄС. Афонський монах Макарій у коментарі The Guardian наполягає на тому, що більшість ченців вірні Вселенському патріарху, але визнає, що «є кілька монахів, які просто люблять російські гроші».

Німеччина

Німецьке видання Suddeutsche zeitung у статті «Церква без Путіна» розповіли, як у день Об’єднавчого собору тисячі українців «махали блакитно-жовтими прапорцями» на площі перед Софійським собором, «зігріваючись співом і глінтвейном» у морозний, сніжний день. Журналісти назвали Об’єднавчий собор «однією з найважливіших подій в історії України та Православної Церкви».

У виданні Zeit висловили побоювання, що неприєднання церкви Московського патріархату до єдиної помісної Української православної церкви може призвести до суперечок за важливі православні святині, зокрема за знаменитий Києво-Печерський монастир.

Телеканал ARD нагадав, що згода у жовтні патріарха Варфоломія на заснування Української незалежної церкви було сенсацією: «це рішення підбадьорило Київ, але налякало Москву».

Німецьке видання Suddeutsche zeitung у статті «Церква без Путіна» розповіли, як у день Об’єднавчого собору тисячі українців «махали блакитно-жовтими прапорцями» на площі перед Софійським собором

Німецькі журналісти пояснюють своїй аудиторії, що як в Росії, так і в Україні, релігія та політика тісно пов'язані між собою, тому суперечка навколо церкви носить політичний характер. Зокрема, президент України Петро Порошенко називає створення національної церкви «протестом проти російського панування».

Видання підсумовує: внаслідок визнання незалежної церкви в Україні російський патріарх в Москві втрачає не тільки силу та вплив, але і гроші.

Швейцарія

У  статті газети Neue Zurcher Zeitung зазначається, що відокремлення української церкви від Росії – значний політичний крок. Так, з утворенням автокефальної православної церкви, Україна вдруге отримує незалежність – цього разу церковну.

У статті газети Neue Zurcher Zeitung зазначається, що відокремлення української церкви від Росії – значний політичний крок

У матеріалі йдеться також про те, що утворення української помісної церкви може призвести до конфліктів, так як для України утворення незалежної церкви – спроба позбутися політичного диктату Росії, тоді як російський патріарх Кирило не бажає втрачати свій вплив в Україні.

Росія

Як видно з російських ЗМІ, у Кремлі очікувано не визнають Об’єднавчий собор, називаючи його «неканонічними зборами», подією, яка «нічого не означає». У Москві також вважають, що собор сприяв розколу, а не об'єднанню українських православних, а також наголошують: нова українська церква не буде самостійною, так як «глобальні питання будуть вирішуватися не в Києві, а в Константинополі».

Яна Степанковська, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»