Студенти і мобілізація. Чому хлопців висаджують на кордоні?

Українців, які вступили до закордонних вишів, з 15 вересня перестали випускати за кордон, навіть якщо вони мали візи і могли пред’явити оригінали документів про вступ.

Тиждень тому кілька десятків студентів влаштували акцію протесту на контрольно-пропускному пункті «Шегині» на Львівщині. Вони заявили, що заборона виїхати на навчання, за наявності документів про вступ, є порушенням їхніх прав.

Після цього Держприкордонслужба видала пояснення: виявляється, військове керівництво країни з 14 вересня скасувало можливість перетину українського кордону усім студентам чоловічої статі. Причина – масові підробки документів. Тільки за липень-серпень прикордонники спіймали близько 600 осіб, які намагалися втекти від мобілізації, прикидаючись студентами закордонних вишів.

«Раніше, за рішенням вищого військового керівництва, студентам, які навчались за кордоном до 24 лютого, дозволяли виїжджати за межі України для продовження навчання. Прикордонники цю норму виконували, забезпечуючи пропуск. Проте останні місяці почались масові підробки документів, які нібито підтверджують навчання чоловіків за кордоном. Студенти не потрапляють під мобілізацію, але відповідно до правил перетину кордону, затверджених постановою уряду від 27 січня 1995 р. № 57, чоловіки-студенти іноземних навчальних закладів не входять у перелік винятків, яким дозволений перетин кордону», – пояснив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.

Чи законно перекривати усім українцям-студентам закордонних вишів шлях до навчання?

«Главком» обговорив цю ситуацію з юристами і родинами студентів, яких от-от можуть відрахувати з омріяного вишу через неявку на навчання.

«Антистудентська постанова» і скандали на кордоні

Проблеми з виїздом за кордон в українських студентів почалися ще за кілька днів до оголошеної заборони. На пропускних пунктах їх просто розвертали назад під різними приводами, що зводилися до відсутності якогось документу.

Кілька тижнів тому студенти з України створили єдиний чат, де обговорювали, кого з якими поясненнями завернули. Сьогодні там близько сотні повідомлень, а учасників у спільноті – майже 7,5 тис.

От що пише студент Вільнюського університету Микита Мацьків, якому 10 вересня, після кількагодинної перевірки, відмовили у виїзді.

«Їхав на автобусі на навчання у Литві, у Вільнюському університеті. Мене з автобуса на кордоні зняли, повели до прикордонника у кабінет, він почав розмову з питання, якою мовою я навчатимуся і який у мене рівень володіння нею. Далі заговорив зі мною англійською, спитав, чому я вибрав саме цей виш, де раніше бував за кордоном, що найбільше там сподобалося тощо. Потім заговорив про ISIC (єдине міжнародне посвідчення студента), допитувався, як я його отримав, через кого, натякаючи, що я його отримав нелегально. Пояснив це тим, що «документ має видаватися на руки, а ти не був за кордоном, коли його видавали». Але зрештою таки передав документи далі, до свого колеги. Той все сфотографував і повів мене, наскільки я зрозумів, до свого начальника. Там жінка-прикордонниця мені повідомила, що мені відмовлено у перетині кордону, оскільки у мене у довідці з військкомату вказана не та частина статті. Точніше у мене була вказана частина 15 статті 17 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», а потрібна була дев’ята частина цієї статті», – розповідає студент. 

Один з учасників чату повідомив, що прикордонник назвав його та інших студентів закордонних вишів «ухилянтами».

«Усі, хто після 24 лютого стали студентами, – це ухилянти. Бо вступити в університет можна легко, сидячи вдома і ховаючись від призову. Два кліки, оплатили відносно невелику суму й законно ухиляються від призову в армію», – нібито заявив прикордонник на пункті пропуску «Устилуг».

Загалом серед найпоширеніших причин відмови у пропуску через кордон до 14 вересня були: відсутність візи, роздрукованого чека про оплату навчання або неправильна довідка з військкомату.

У тій же студентській групі пишуть, що 23 вересня на пункті пропуску «Шегині» сталася сутичка між студентом і прикордонником.

У Державній прикордонній службі України «Главкому» відповіли, що описана ситуація не відповідає дійсності. «Прикордонники не застосовують фізичної сили відносно студентів», – сказав Андрій Демченко. Також він зазначив, що на «Шегинях» досі мітингує група студентів.

«Мій син тепер вчитиметься онлайн, під обстрілами»

Вікторія Бутенко, мама студента Павла, який вступив цього року до Університету менеджменту у Варшаві, обурюється: уже за кілька днів її син мав би писати конспекти і слухати лекції, а не повертатися на Дніпропетровщину під обстріли.

«Заняття у сина мали початися 1 жовтня. Він зібрав всі документи по списку, отримав дозвіл від військкомату та відстрочку. На пункті пропуску «Шегині» 22 вересня його навіть слухати не стали, одразу сказали, щоби прямував у зворотному напрямку. Ми були шоковані, ще 11 вересня його знайомий виїхав без проблем, – розповідає жінка «Главкому».  – Мій син не з тих, хто вміє качати права, тож він покірно вийшов. Він був з моєю сестрою, і вони поїхали в Ужгород, щоби спробувати перетнути кордон там, але Павла знову не випустили. При цьому прикордонник натякав, що «міг би пропустити, треба подумати як». Мій син не зрозумів, про що йдеться і просто пішов».

Зрештою Павло повернувся до прикордонників на пункт пропуску за постановою про відмову у перетині кордону. Вікторія каже, що розмова із правоохоронцем для її сина виявилася дуже неприємною.

 «Мій хлопчик, який ніколи ні з ким не сварився, був дуже освіченим і культурним, витерпів півтори години знущань. Це були питання типу «де ти купив ці документи?», «ти ж розумієш, що ми можемо прямо звідси тебе відправити на передову» тощо. Зрештою, видали йому відмову «за браком документів». Яких саме не сказали. Лише сказали, що це стандартна відмова. Мій син повернувся додому, до Синельникового, яке бомблять, вчитися онлайн», – розповідає Вікторія.

Навчальний заклад гроші родині не повернув. Якщо Павла незабаром таки випустять у Польщу, він зможе продовжити навчання офлайн, але його місце в університетському гуртожитку вже віддали іншому студенту.

У схожій ситуації опинився Данило Байгота, щоправда він збирався не починати, а продовжувати навчання за кордоном як другокурсник Горнослазької академії у польському місті Катовіце. Як розповіла «Главкому» його матір Євгенія, син не лише не потрапив на навчання, а ще й важко захворів. І вона разом з ним.

«Рішення Данила навчатися за кордоном було виваженим. Він доклав багато зусиль, а ми – фінансів на його реалізацію, бо доводилося витрачати гроші на поглиблене вивчення іноземних мов, документи тощо. Поїхавши на другий семестр навчання ще 20 лютого, після зимових канікул, син повернуся в Україну на літні канікули18 липня. Ми відмовляли його, вже тоді остерігаючись, що не випустять. Але він так хотів побачити рідних, дівчину, друзів! Ми зібрали та оформили всі документи, зокрема відстрочку від строкової служби (оскільки йому 18 років і він призовник, а не військовозобов'язаний, і не підлягає мобілізації). Зробили довідку про дозвіл на перетин кордону від територіального центру комплектування та інші документи з університету. І 15 вересня Данило намагався перетнути кордон на пункті пропуску «Устилуг» щоби потрапити у Польщу, – розповідає Євгенія. –  Я поїхала з ним для моральної підтримки. Ще до в'їзду на пропускний пункт нас висадили з автобуса і повідомили, що студентам в'їзд від 14 вересня заборонений. Я попросила показати документ – відповіли, що це усне розпорядження керівництва. Побачивши об'єм синової папки з документами, нас направили до старшого зміни. Данилу розказали про усну заборону, а відмову видавати не захотіли, мовляв, вона нам все одно не потрібна. Після чого ми залишилися на вулиці під проливним дощем, замерзли, захворіли, в обох температура 39, у Данила був отит».

На гарячій лінії Держприкордонслужби Євгенії розповіли про постанову і дали зрозуміти, що це рішення уряду, а прикордонники просто його виконують.

В академію Данило про те, що його не випускають з України, ще не повідомляв, бо сподівається, що невдовзі кордон для студентів відкриють. Однак часу обмаль, навчання починається 4 жовтня.

«Боїмося отримати звідти негативну відповідь, – гірко зітхає мати. – Бо розраховувати на дистанційне навчання ми не можемо, на факультеті сина лише два українці: він та інший хлопчина, який давно з батьками живе у Польщі, тому нікуди не виїжджав. А персонально для Данила навряд чи будуть організовувати дистанційку».

Дії прикордонників: оцінка юристів

Адвокат Марія Пілероа у коментарі «Главкому» зауважує: не випускати українських студентів вчитися за кордон наразі незаконно. Пояснює: законом, що має найвищу силу в Україні, є Конституція України, зміни до якої можуть бути внесені виключно Верховною Радою. Якщо виникає потреба обмежити якесь з прав, закріплених Конституцією (зокрема, свобода пересування, право на освіту), таке обмеження повинне бути обґрунтованим і прийнятим Верховною Радою України у вигляді закону. Тож на сьогодні обмеження на виїзд студентів за кордон є незаконним, вважає адвокатка.

 «Громадяни України, які законно вступили до закордонного вишу і мають всі підтверджувальні документи та яким надана відстрочка від мобілізації, мають повне законне право на перетин кордону з метою навчання. І це право досі не заборонене і не обмежене жодним законом. Тому на контрольно-пропускних пунктах прикордонники, не випускаючи студентів, грубо порушують Конституцію України і Конвенцію про захист прав людини й основоположних свобод», – наголошує адвокатка.

Адвокат Віталій Стамбул радить студентам, яким відмовили у перетині кордону, не зволікаючи звертатися до суду. «Є випадки, коли родини цих студентів збирали документи, йшли до суду та домагалися скасування відмови у перетині державного кордону», – сказав він у коментарі «Главкому».

Юрист Олег Джурбій пояснює, що звертатися потрібно до окружного адміністративного суду або до суду першої інстанції за місцем проживання (щоби потім не їздити в іншу область на слухання). Доведеться сплатити 992 грн судового збору і послуги адвоката, якщо ви вирішите до нього звертатися. Якщо суд ухвалить рішення на вашу користь, судовий збір ви вже не сплачуватимете.

У позові необхідно зазначити реквізити: свої і військової частини, до якої відноситься пункт пропуску, розписати усі події. У суду можна також попросити стягнути моральну шкоду чи матеріальні збитки. Зокрема, ними можуть бути бронювання готелів чи іншого житла, оренда автомобіля чи придбані квитки, які не знадобилися через заборону виїзду. Також збитками може бути оплата на навчання, якщо вас не пропустили й, відповідно, ви не можете навчатися.

«Така справа та її розгляд може тривати півтора-два місяці. Принаймні такий результат я побачив останнім часом, з моменту звернення до суду й до моменту винесення рішення», – пояснює адвокат.

Однак Віталій Стамбул зауважує: навіть таке рішення суду на 100% не гарантує, що вас випустять за кордон. Держприкордонслужба може раз за разом вивчати ваші документи і знаходити, вірніше не знаходити, серед них якогось, що є необхідним саме зараз. Однак з цим рішенням суду вірогідність проїзду таки збільшується.

Днями була створена петиція з вимогою відновити пропуск студентів в інші країни. Вона вже майже набрала необхідну кількість голосів, щоби її розглянув Зеленський. Студенти дуже сподіваються привернути увагу президента, який може доручити уряду урегулювати це питання.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний звернувся до Міністерства оборони з проханням дозволити студентам виїжджати на навчання за кордон, адже вони не підлягають мобілізації.

Тим часом міністр освіти Сергій Шкарлет, за даними ЗМІ, розіслав закордонним колегам-міністрам листа із проханням допомогти чоловікам-студентам з України, які здобувають освіту в іноземних вишах, перевестися на онлайн або отримати річну перерву.

Аліна Євич, для «Главкома»