Від грабежів до дружби з генералами: хто такий Осіпов (Кримінал)? Ексклюзивні подробиці справи «Карфаген»
Андрій Осіпов на прізвисько Кримінал має чотири судимості і тепер заявляє, що його хочуть убити
18 листопада Феміда узяла під варту одного з ключових фігурантів операції «Карфаген», раніше неодноразово судимого 35-річного Андрія Осіпова. У кримінальному провадженні він має прізвисько Кримінал; йому, за версією НАБУ і САП, відводиться роль керівника злочинної організації.
За даними слідства, Осіпов (Кримінал) створив злочинну організацію, залучив до її діяльності чинних високопосадовців СБУ (зокрема, першого заступника начальника департаменту захисту національної державності СБУ генерал-майора Сергія Дуку), Офісу генерального прокурора, Національної поліції та кримінал.
Інший організатор, а також один із керівників наркокартелю «Хімпром», громадянин Росії Єгор Буркін під псевдо Мексиканець (переховується за кордоном) відповідав за фінансування злочинної організації та підкуп силовиків.
За матеріалами слідства, Мексиканець через Кримінала налагоджував кришування свого нелегального бізнесу на території України. Зокрема, під прикриттям правоохоронців учасники організації забезпечували роботу шахрайських колцентрів, які ошукували громадян України та іноземців, продаж наркотичних засобів, а також незаконне виробництво контрафактних цигарок, підробленої іноземної валюти тощо.
Крім того, організовували сплановані напади, викрадення та побиття. До складу злочинної організації було залучено щонайменше 12 осіб. НАБУ і САП вживають заходів для повідомлення про підозру решті її учасників.
Якщо вірити діалогам, які слідство представило в суді, то Осіпов не лише втягнув у незаконні дії генерала СБУ Сергія Дуку (він теж підозрюваний у цій справі). Кримінал вів дуже довірливі бесіди з колишнім головою української спецслужби Героєм України Василем Малюком.
Даємо вижимку мовою оригіналу (з протоколу НСРД від 6 лютого 2023 року):
«Да я понимаю, брат, ну ты – тигр, сложили такого зайца… Пани генеральши великі вітання. Слышиш, брат, могла бы она подумать, что этот коростышевский хулиган (імовірно, це характеристика самому Василю Малюку, який родом з міста Коростишів Житомирської області – «Главком») сейчас на таком уровне будет».
До слова, 18 листопада на парламентській ТСК Дука визнав: саме Малюк познайомив його з Осіповим, відрекомендувавши останнього як «людину з кримінального середовища, яка може допомагати в інтересах служби». Це відбулося у 2020 році.
У липні 2026 року співробітники НАБУ затримали Андрія Осіпова. Йому інкримінували шахрайство і вимагання $1 млн у громадянина Росії за нібито підкуп посадовців СБУ.
Особу росіянина-заявника у суді, де обирався запобіжний захід Осіпову, розкрив адвокат Віталій Наум. Він назвав його «контрабантистом наркотиків, який має стосунок до Мексиканця (Єгора Буркіна – «Главком»)». Додав, що цей чоловік свого часу привіз в Україну 400 кг кокаїну.
Також захисник озвучив прізвище громадянина РФ – Кузнєцов.
Як дізнався «Главком» від поінформованих джерел у правоохоронних органах, ідеться про Олександра Кузнєцова. На початку липня 2017 року росіянин приїхав до України. У Росії проти нього було відкрито кримінальне провадження за незаконний обіг наркотичних засобів у великих розмірах у складі організованого злочинного угрупування. Тривалий час країна-агресорка добивалася екстрадиції Кузнєцова з України. Однак безуспішно. У січні 2024 року Кузнєцов помер в Україні.
За поки що непідтвердженими даними, саме Кузнєцов познайомив Осіпова з Буркіним (Мексиканцем). Це відбулося після початку вторгнення Росії в Україну.
До появи нових плівок НАБУ у справі «Карфаген» (4 листопада 2026 року) довкола підозрюваного Андрія Осіпова вже розвивалися не менш драматичні події. Як стало відомо «Главкому» з матеріалів досудового розслідування, 12 жовтня Осіпов подав до НАБУ заяву про злочин. У ній він послався на інформацію детективів, оприлюднену у судових засіданнях у справі про вимагання $1 млн, що невідомі особи хочуть його вбити. Тому просив слідство розпочати розслідування за статтею 115 Кримінального кодексу («Умисне вбивство»). Однак правоохоронці не внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою Осіпова (Кримінала).
30 жовтня Вищий антикорупційний суд розглянув скаргу адвоката Віталія Наума щодо можливої бездіяльності НАБУ. Однак Феміда відмовилася зобов’язувати антикорупційні органи реагувати на заяву про злочин Осіпова. Причина –підслідність не НАБУ.
«Відповідно до положень статті 216 Кримінального процесуального кодексу, досудове розслідування щодо кримінального правопорушення за ознаками статті 115 Кримінального кодексу «Умисне вбивство» мають здійснювати слідчі органів Національної поліції», – розтлумачив слідчий суддя ВАКС.
Наразі рішення суду першої інстанції адвокат Осіпова оскаржує в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
«Інформація про те, хто саме збирається вбити мого клієнта, наразі закрита. Жодних деталей слідство не повідомляє. З іншого боку, Осіпов висуває цілком закономірні претензії: «Якщо мене хочуть вбити, то я повинен бути потерпілим у справі». Чому ми звернулися до НАБУ, а не в поліцію, як каже суддя ВАКС? Річ у тім, що з травня 2022 року детективи НАБУ розслідують справу, в якій Осіпов у липні 2026 року отримав підозру. У цій же справі слідство отримало відомості про спроби імовірного вбивства мого клієнта. Відповідно, весь масив інформації, у тому числі матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, перебуває у НАБУ. Поліція до цього не має доступу. Тому ми пішли до Вищого антикорупційного суду оскаржувати бездіяльність НАБУ», – пояснив адвокат Віталій Наум у коментарі «Главкому».
Крім цього, сторона захисту повідомила, що до Андрія Осіпова застосовано максимальний рівень захисту. Зокрема, з кінця липня підозрюваний утримується в одиночній камері столичної поліції. Офіційною мовою це звучить як ізолятор тимчасового тримання (ІТТ).
«Він ізольований навіть під час прогулянок. Коли виходить, в Андрія Осіпова немає можливості спілкуватися з іншими особами, які перебувають в ІТТ. До судів і на слідчі дії його доставляють окремо. Одного! Щодо нього застосовано максимальний захід безпеки», – заявив юрист.
Також адвокат підозрюваного наголосив, що одержав відповіді від Міністерства юстиції та Київського слідчого ізолятору, які запевнили: столичне СІЗО може забезпечити необхідні умови для перебування Осіпова з дотриманням необхідних заходів безпеки.
Окремо захисник поставив під сумнів роль Осіпова як організатора злочинної організації. «Ви можете уявити, щоб раніше судима особа (Андрій Осіпов – «Главком») завербувала оперативника з багаторічним досвідом (генерала Сергія Дуку – «Главком»)? Він цього не зміг би зробити у силу свого віку, досвіду та знань…» – переконаний Наум.
Разом із тим, адвокат Віталій Наум ухилився від прямих відповідей «Главкома» на низку запитань: чи пропонувало слідство Осіпову укласти угоду про визнання винуватості; що означає статус Осіпова «довірена особа Служби безпеки України», який зазначено у підозрі генералу СБУ Сергію Дуці.
І наостанок кілька цікавих фактів про підозрюваного Андрія Осіпова. З серпня 2020 року у нього відкритий ФОП із ключовим профілем надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. За підрахунками НАБУ, сукупний дохід Осіпова за 2006-2026 роки склав 24,43 млн грн.
Окремо на підозрюваному висять два коштовні автомобілі: Mercedes-Benz S 500L, 2021 року виписку і Audi S8, 2025 року випуску.
«Главком» підмітив, що Audi S8 могла бути придбана за день до затримання Осіпова працівниками НАБУ. Зокрема, датою проведення останньої реєстрації автівки за власником зазначено 29 липня 2026 року. А вже наступного дня, 30 липня Осіпова затримало НАБУ. З 31 липня 2026 року і до сьогодні підозрюваний перебуває під арештом в ІТТ.
Окремо Осіпов має за плечима чотири судимості. Як повідомив у суді прокурор САП, теперішнього фігуранта операції «Карфаген» у 2008 році було засуджено за ч. 2 статті 186 Кримінального кодексу («Грабіж»); у 2010 році – ч. 2 статті 289 Кримінального кодекс («Незаконне заволодіння транспортним засобом»); у 2011 році – ч.4 статті 296 Кримінального кодексу («Хуліганство») і 2017 році – статті 124 Кримінального кодексу («Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень»).
Віталій Тараненко, «Главком»