Зернова угода з дияволом
Росія кошмарить кораблі, що йдуть зерновим коридором без її згоди
29 жовтня Росія заявила, що зупиняє участь у зерновій угоді, традиційно переклавши відповідальність на Україну, яка буцімто атакувала її кораблі дронами, користуючись коридором, створеним для суден з продовольством. У відповідь у Спільному координаційному центрі (СЦК), до якого входять Україна, Туреччина, Росія та представники ООН, вирішили, що можуть обійтися у «зерновому коридорі» і без участі Росії.
«Зерновий коридор» – це дворівнева домовленість, за якої для проходу цивільних суден бкли розблоковані три українські порти. Україна підписала угоду з Туреччиною та ООН, аналогічний договір був укладений між Росією, Туреччиною та ООН, прямого договору між Україною та Росією немає.
Для спільного нагляду та координації було створено Спільний координаційний центр, до якого увійшли чотири згадані сторони. Судна заходять до портів України після перевірки, яка засвідчуватиме, що на борту немає ніяких вантажів крім зерна.
Сторони зобов'язуються не нападати на цивільні судна, які йдуть спеціальним коридором, а також на три зазначені у документі порти. Ніякі кораблі, літаки або безпілотники не можуть наближатися до цього коридору ближче відстані, затвердженої Спільним координаційним центром. Договір діє 120 днів з дати підписання, та може бути автоматично продовжений, якщо жодна із сторін не повідомить, що хоче його припинити.
Центр опублікував офіційне рішення: «Туреччина та ООН 31 жовтня надають додаткові 10 інспекційних груп для перевірки суден, які накопичилися у різних районах збору кораблів». Цей план інспекції погодила українська делегація, а російська відповіла, що «повідомлена про рішення». Поки спілкування сторін у рамках «зернової угоди» закінчилося на тому, що ООН і Туреччина поінформували Росію, що дають дозвіл на переміщення 12 кораблів «зерновим коридором».
Андрій Клименко, керівник моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, зауважує: документ написаний доволі саркастично, але сенс його наступний: «Ми взяли до уваги, що Росія призупинила і продовжуємо робити свою справу».
Як Росія спробувала видати себе за весь Спільний координаційний центр
Ранок 31 жовтня почався з погроз Росії, яка спробувала видати себе за весь Спільний координаційний центр (нагадаємо, його членами є ООН, Туреччина та Росія з Україною) і зупинити кораблі з українським зерном. Андрій Клименко розповів хронологію подій.
7:54. 12 суден, про вихід яких учора повідомляв стамбульський Спільний координаційний центр, вже на точці збору в Одеській затоці. Звідти вони мають проходити далі «зерновим коридором». Але раптом всі отримують радіограму: «Увага! Командире судна, міжнародний гуманітарний коридор закрито для транзиту Російською Федерацією. Ваш прохід у небезпеці. Негайно вийдіть з міжнародного гуманітарного коридору, поверніться до північного району до подальшого повідомлення». Цей текст надходить з електронної адреси, яка майже повністю дублює адресу Спільного координаційного центру.
Судна не знають, що робити надалі, тому лишаються на місцях.
8:33. З офіційної електронної адреси Спільного координаційного центру всім 12 суднам надходить радіограма протилежного змісту:
«Повідомлення нижче не було дозволене Спільним координаційним центром. Центр схвалив транзит вашого судна, влада Російської Федерації повідомлена про заплановане плавання морським гуманітарним коридором. РФ у рамках Чорноморської зернової ініціативи взяла на себе наступні зобов’язання: «сторони не здійснюють жодних нападів на службові судна, інші цивільні судна та споруди, залучені до цієї ініціативи». Будь ласка, керуйтеся лише інформацією з цього офіційного мейлу. З повагою, секретаріат СКЦ».
Після цього кораблі починають рухатися. Пів години ефірної тиші.
9:07. Росія переходить до погроз кораблям, які продовжують рухатися «зерновим коридором». Капітани суден отримують наступну радіограму: «Увага! Шановний капітане судна, міжнародний гуманітарний коридор закрито Російською Федерацією, ваш прохід у небезпеці. Негайно вийдіть з міжнародного гуманітарного коридору. Повернення – до північного району. СЦК РФ».
Андрій Клименко зауважує: крім того, що Росія намагалася діяти від імені Спільного координаційного центру, вона прямо погрожувала командирам суден, що своєю чергою є порушенням «зернової угоди».
Зрештою з портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» сьогодні вийшли 12 суден з 354,5 тис. тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи.
«Серед них балкер Ikaria angel з українською пшеницею для Ефіопії, яка перебуває на межі голоду. Це сьоме судно, зафрахтоване у рамках Всесвітньої продовольчої програми під егідою ООН», – зазначили у Міністерстві Інфраструктури.
Росія ж від безсилля обстріляла баржі зі збіжжям на Очаківському напрямку, влучивши у два портові цивільні буксири.
Чому Росія захотіла зупинити «зернову угоду»
Андрій Клименко, керівник моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, розповідає: до них потрапила російська аналітична записка про справжню причину виходу Росії із «зернової угоди». Вона створена після 29 жовтня, тобто після атаки на військово-морську базу Чорноморського флоту РФ. Йдеться у ній про те, що вихід із «зернового коридору» може позитивно вплинути на рішення Європи щодо перемовин із Росією.
«Блокування постачання українського зерна до ЄС ще відчутніше розкрутить інфляцію у Європі, особливо у Великій Британії. У жовтні майже всі хлібні вироби здорожчали на 35-60%. Населення купує продукти у кредит. Хліб – соціально чутливий, обмеження надходження українського зерна не менш ніж на 15% додасть до зростання цін 5-7%, що у поєднанні зі стрибком тарифів на тепло виведе загальну інфляцію у листопаді-грудні на рівень 13-15%. Далі така екстраполяція цін призведе до зростання індексу соціальної напруги, який сягне «зони значних ускладнень», за якою слідує криза з масовою соціальною непокорою та ослабленням державних інститутів. Буде тиск на владні структури із вимогою переглянути політику щодо «спеціальної військової операції» та Росії загалом», – цитує цю записку Андрій Клименко. Головна мета Росії, на його думку, – вийти хоч на якісь перемовини і добитися припинення вогню у Херсонській області, де Росія опинилася на межі військової поразки.
«Друга мета – це, за аналогією з нафтою, спровокувати черговий стрибок цін. Тоді експорт хліба, який здійснюють з території Російської Федерації, нібито має принести їм більше грошей», – додає Клименко.
Як Росія створювала затори для кораблів із зерном
Станом на сьогодні у рамках «зернової ініціативи» зафіксовані чотири точки інспекції, з яких лише дві від початку були погоджені офіційно. Ще дві утворилися через невиконання російською стороною її обов’язків.
«Офіційно визнані лише дві точки інспекції: перед проходом з Чорного моря до Босфорської протоки і у Мармуровому морі при виході з Босфору. Але ще з 1 серпня, відколи фактично й запрацював «зерновий коридор», інспекція у першому районі не проводилася. Він став лише районом очікування, оскільки утворилася величезна черга на прохід до Босфору. Тому судна йшли одразу до другого району інспекції. Він ближче розташований до Стамбулу, тому потрібно менше часу, щоби дістатися катером до корабля. Вже після інспекції звідти судна йшли далі за своїм маршрутом. Але з літа Росія почала саботувати усі процедури (про те, як саме, йтиметься трохи згодом, – «Главком») і у результаті у другому районі інспекції стало не вистачати місця – черга стала настільки тісною, що кораблі із зерном зіштовхувалися», – пояснює Андрій Клименко.
З часом судна почали ставати на очікування у районі Босфорської протоки – на свій страх і ризик, оскільки ця ділянка не була погоджена «зерновою угодою». Але інспекції і надалі не проводилися, тому кораблі, знову ж, на свій ризик, почали пересуватися з першого району інспекції до четвертого – також неофіційного, вже на території Мармурового моря. Це робилося для того, аби новоприбулим кораблям просто було де стояти. Черга сягала кількох сотень суден.
«Далі схема була така: коли вивільнялося місце у районі третього пункту, туди пересувалися кораблі з четвертого пункту очікування. Звідти – у район другої точки інспекції і лише після того – на вихід. Тобто утворився корабельний затор внаслідок саботування російською делегацією роботи «зернової ініціативи» і кораблі були вимушені «гуляти» морем в очікуванні інспекції. Ми з колегами 12 років моніторимо море і жодного разу такого не бачили», – додає Клименко.
До 18-19 вересня час очікування на інспекцію для суден із зерном складав близько 50 годин. Після 20 вересня він почав сягати 100, 200, 300, 400 та 500 годин.
«Ще 17-18 вересня членам РФ у Спільному координаційному центрі був наданий наказ тягнути час і створювати накопичення суден. Російська делегація усіляко заважала збільшенню кількості інспекційних груп, щоби пришвидшити пропуск суден. Якщо ви маєте всього вісім інспекційних груп, то зрозуміло, що вони не зможуть швидко обробити усю чергу. Одна група може проінспектувати 4-5 суден на день. Потрібно, щоби усі члени групи зібралися, допливли до судна з зерном, перевірили його, повернулися назад – і потім все по новому до наступного корабля. Якщо туман, непогода, темрява – кількість суден зменшується. Судну потрібно було йти добу, щоби дістатися з Одеси до Босфору, потім чекати 21 день на інспекційну групу, і лише потім судно може йти за напрямком. Рекордсмени з очікування – судна Patronus (в очікуванні загалом 22 доби), Blue One (понад 20 діб), Lady Ayana (20 діб) і Magnum Fortune (17 діб)», – пояснює Клименко.
30 жовтня, вже без представників РФ, Спільний координаційний центр одразу збільшив кількість інспекційних груп до 10. Інспектори Туреччини та ООН почали доволі швидко опрацьовувати чергу і вже станом на зараз кількість суден в очікуванні помітно зменшилася.
Аліна Євич, для «Главком»