Скромне 50-річчя. Легендарний клуб «Будівельник» відрікся від школи, яка готувала йому зірок
У день півсторічного ювілею створений для підготовки баскетбольного резерву заклад найтитулованішому клубові країни не потрібен
Олександр Лохманчук, Ігор Харченко, Андрій Малиш, Олександр Неруш, Ігор Молчанов, Максим Балашов, Дмитро Брянцев – баскетбольні легенди знову вийшли на майданчик. Минулої суботи на паркеті спорткомплексу «Авангард» зіркові українські виконавці недалекого минулого разом із маленькими баскетболістами відзначили 50-річчя спортивної дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з баскетболу.
У 1970 році ця школа була створена для того, щоб готувати резерв для головної команди української столиці – київського «Будівельника». Ініціатива себе виправдала, адже у 80-90-ті роки минулого сторіччя, на початку 2000-х у складі клубу постійно виступали вихованці рідної СДЮСШОР.
Власне, тому й дивує, що на згадуваному заході представників відродженого місяць тому «Будівельника», котрий відразу повернувся в Суперлігу, не було взагалі. Правда, дивує лише тих, хто особливо в процеси життєдіяльності «Будівельника» тих часів, коли президентом клубу став представник групи «Приват» Ігоря Коломойського Богдан Гулямов, не заглиблювався. З того часу, тобто з 2006-го «Будівельник» спершу частково, а потім повністю відмовився від утримання власних дитячої школи чи академії. Команда комплектується вихованцями різних київських шкіл і міст, а також легіонерами.
Ось і зараз з шести уже підписаних киянами новачків четверо є американськими легіонерами, яких доповнили харків’янин Роман Козлов і сумчанин Андрій Кожемякін. Й особливої надії на те, що найближчим часом ситуація зміниться і «Будівельник» почне розвивати власну школу немає. А дарма, бо принаймні виправити умови для тренувань дітям не завадило б. Ігровий зал давно потребує капітального ремонту, стелі в ньому по кутах вкриті цвіллю. Взимку школа має проблеми з опаленням, влітку – з кондиціюванням.
«Якщо ця споруда профункціонує без опалення ще пару зим, вона просто розвалиться, – каже «Главкому» заступниця директора з навчально-тренувальної роботи Ніна Волинець. – Про цю проблему наше керівництво знає і обіцяє її вирішити. Разом з тим, ми дуже сподіваємося на те, що на нас зверне увагу «Будівельник» і візьме в структуру клубу».
«Раніше ми були на постійному контакті з тренерами першого складу Володимиром Шаблинським, Віктором Боженаром, Зурабом Хромаєвим, - згадує Володимир Карпухін, котрий тренував у СДЮСШОР з часів заснування, а нині хоча й працює в іншому закладі, але оминути ювілею школи не міг і в своїх 72 сам вийшов на майданчик. – На жаль, з часом клуб перестав звертати увагу на школу. А дарма, бо усі ці хлопці – Молчанов, Харченко, Брянцев, десятки інших – пройшли через наші руки. Ми справно готували «Будівельнику» якісний резерв».
Дмитро Брянцев починав тренуватися в СДЮСШОР у тренера Леоніда Міньковського, а згодом якийсь час взагалі працював під керівництвом легендарного наставника «Будівельника» Володимира Шаблинського. «Дід» взявся за хлопців 1973 року народження, щоб готувати свого внука, - згадує Дмитро. – Ми навіть стали другими в чемпіонаті СССР».
Зараз Брянцев працює в школі тренером уже понад п’ять років. Дітей 2004 року народження він веде з моменту прийняття, а цьогоріч взявся ще за на два роки молодших хлопців.
«Завершивши кар’єру, попрацював тренером у БК «Київ», а потім прийшов сюди, - каже Дмитро. – Звісно, хотілося б ліпших умов для роботи, але наразі тішить бодай те, що маємо великий зал. Лукавлять ті, хто каже, що зараз бракує талановитих дітей. Вони є, не бракує фанатів, які працюють надзвичайно серйозно. Та наша біда в тому, що більшість обдарованих хлопців їде за кордон. Батьки їх влаштовують. Зокрема за кордоном уже троє моїх вихованців 2004 року народження».
Баскетболісти, на щастя, не мають тих проблем з приміщенням, як їхні сусіди-хокеїсти, котрі через відсутність реконструкції льодової арени «Авангард» змушені побиватися різними ковзанками столиці уже понад десятиріччя. Нині у СДЮСШОР з баскетболу займається близько 200 хлопців та дівчат, під керівництвом дев’яти тренерів. Навчання безкоштовне. Уже після виходу з карантину, у вересні вихованки школи, дівчата 2007 року народження стали в Кубку України другими, а на рік молодші баскетболістки – третіми. Талановитих дітей у школі багато, але дуже важливо, щоб вони мали майбутнє при переході з дитячо-юнацького спорту в дорослий.