Парламент Туреччини дозволив відправити військових в Азербайджан
Указ дозволяє турецьким військовим знаходитися в Азербайджані протягом одного року
Парламент Туреччини ратифікував указ президента Таїпа Ердогана про відправку турецьких військових в Азербайджан.
Про це повідомляє Анадолу.
У тексті документа привертається увага до умов спільної заяви щодо Нагірного Карабаху, а також вимоги офіційного Баку щодо формування спільного центру Туреччини і РФ з моніторингу за режимом припинення вогню.
«Місце спільного центру буде визначено Азербайджаном. У центрі діятимуть військовослужбовці, а за необхідності цивільні фахівці. Робота центру буде спрямована на забезпечення миру і стабільності на Південному Кавказі в світлі кроків щодо забезпечення територіальної цілісності Азербайджану, що відображено і в відповідних резолюціях РБ ООН і ОБСЄ. Відправка військових до Азербайджану також відповідає національним інтересам Туреччини», – йдеться в тексті документа.
Рамки місії, чисельність персоналу і терміни дії будуть визначатися Адміністрацією президента Туреччини.
Указ дозволяє турецьким військовим знаходитися в Азербайджані протягом одного року.
Раніше в Туреччині в черговий раз заявили, що турецькі збройні сили будуть брати участь в миротворчій місії в Нагірному Карабасі, незважаючи на те, що в тристоронній угоді про турецьке втручання не згадувалося.
Відомо, що Путін вже відправив у Нагірний Карабах 140 літаків з «миротворцями».
Також відповідно до досягнутих домовленостей у Нагірному Карабасі триває обмін тілами загиблих. Він проводиться за координації миротворчих сил РФ і Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Нагадаємо, що прем'єр–міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що вважає себе відповідальним за недавні події в Нагірному Карабасі.
9 листопада Вірменія та Азербайджан за посередництва РФ підписали угоду щодо припинення війни в Нагірному Карабасі з опівночі 10 листопада.
Зокрема, у Нагірний Карабах вводяться російські миротворці, Вірменія повинна повернути Азербайджану території, які не входили до складу радянської Нагірно–Карабахської області і які вона зайняла на початку 1990–х років.
До регіону вводяться російські миротворці, столиця вірменського Карабаху – Степанакерт залишиться під контролем вірмен, однак неясно, на яких правах існуватиме вірменський анклав. Угода укладається строком на п'ять років (з можливістю пролонгації, якщо жодна зі сторін не заявить про вихід з договору).
Прем'єр–міністр Вірменії Нікол Пашинян назвав підписання угоди дуже важким рішення та «неймовірно болючим» особисто для нього і для всіх вірмен.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв вважає, що договір про припинення вогню є капітуляцією Вірменії та заявив про участь Туреччини у миротворчій операції.
Туреччина ж заявила, що братиме участь у «контролі перемир'я в Нагірному Карабасі».
Підписання угоди про припинення бойових дій в Нагірному Карабасі спричинило масові заворушення в столиці Вірменії Єревані, сотні протестувальників захопили будівлю уряду та влаштували там погром. Опозиція закликала Пашиняна негайно піти у відставку. У Єревані тривають акції протесту.