Кадрові дні у Раді. Як звільняли главу СБУ і генпрокурора та виганяли Шевченка з Тищенком

Верховна Рада знову провела два дні засідань підряд. Це сталось вдруге від початку повномасштабної війни Росії проти України.

Цього разу в сесійній залі на Грушевського парламентарі переважно вирішували кадрові питання – звільнили Марину Лазебну з посади міністра соціальної політики України та призначили на її місце Оксану Жолнович, звільнили очільника СБУ Івана Баканова, а також дали згоду на звільнення очільниці Офісу генерального прокурора Ірини Венедіктової.

Нардепи також створили ТСК з питань моніторингу отримання й використання міжнародної матеріально-технічної допомоги під час воєнного стану.

А група ПЗЖМ – один з уламків фракції ОПЗЖ під головуванням Юрія Бойка – поповнилась ще одним нардепом, до неї приєднався Юрій Павленко, який кілька місяців був позафракційним. Натомість Микола Тищенко втратив посаду очільника партії «Слуга народу» на Закарпатті.

За два дні депутати розглянули трохи більше 40 питань порядку денного, з яких половину ухвалили конституційною більшістю.

Рух «Чесно» у рамках спецпроєкту для читачів «Главкома» зробив стислий аналіз 18-го та 19-го засідань Верховної Ради від початку повномасштабної агресії Росії проти України.

Під час обох засідань 18-19 липня не було офіційних виступів закордонних політиків чи лідерів європейських країн, які від початку повномасштабної війни Росії проти України майже завжди відбуваються в парламенті. Натомість були емоційні дискусії серед українських нардепів під час обговорення кадрових питань, а також після появи у Верховній Раді нардепа-втікача і шанувальника самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, екснардепа від «Слуги народу» Євгенія Шевченка.

На засіданні у понеділок,18 липня, народні депутати розглянули 27 питань порядку денного, 12 рішень було прийнято конституційною більшістю у 300 та більше голосів. Частина цих рішень стосувалась ратифікації міжнародних угод із європейськими країнами та інституціями. У тому числі щодо виділення Україні гранту на 5 млн євро для підвищення енергоефективності громадських будівель (№ 0156).

Також депутати 327 голосами за підтримали вихід України з Угоди з СНД про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах.

Рада звільнила Марину Лазебну з посади міністра соціальної політики України, за це рішення проголосували 277 депутатів. Питання щодо призначення Оксани Жолнович на цю посаду розглянули на засіданні у вівторок, 19 липня. За її призначення проголосували 282 нардепи.

Зазначимо, що в Кабінеті міністрів лишилося близько 27% від початкового складу уряду 2020 року (6 із 22 міністрів). Одним із кадрових джерел для Кабміну є саме нардепи монобільшості. Так, останнім, кого призначили, був нардеп Микола Сольський, який у парламенті очолював Комітет з питань аграрної та земельної політики, а на засіданні 24 березня його призначили на посаду міністра агрополітики та продовольства України замість Романа Лещенка.

Серед іншого Верховна Рада внесла зміни до закону «Про географічні назви». Законопроєктом забороняється присвоєння географічним об’єктам назв, які звеличують, увіковічнюють, пропагують або символізують державу-окупанта або її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, міста, дати, події, її діячів, які здійснювали військову агресію проти України та інших суверенних країн (№ 7253).

Крім того, нардепи проголосували за постанову про перейменування Володимир-Волинського району Волинської області на Володимирський (№ 7509).

Депутати також ухвалили за основу законопроєкт про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників незалежно від наявності у них вченого звання та/або наукового ступеня (№ 7352). У першому читанні Верховна Рада підтримала законопроєкт, який розширює перелік громадян, які не підлягають призову під час мобілізації (№ 7481). Серед іншого законопроєктом пропонується не призивати під час мобілізації громадян, чиї близькі родичі загинули чи зникли безвісти не лише під час проведення антитерористичної операції, а також під час ООС та під час дії воєнного стану. Йдеться про таких рідних: чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся чи рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра.

Парламентарі також заборонили на період дії воєнного стану примусове виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги (№ 7531).

На засіданні 18 липня у Верховній Раді виник скандал із, за словами самих депутатів, «білоруською дрг в парламенті» – до сесійної зали прийшов нардеп-утікач Євгеній Шевченко, який є у Реєстрі держZрадників руху «Чесно». Палкий прихильник самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка прийшов до сесійної зали у військовій формі.

Після словесної сутички Шевченко покинув сесійну залу, аби перевдягтися, але так і не повернувся. Згодом Шевченко заявив журналістам, що після повномасштабного вторгнення Росії він добровільно вступив до ЗСУ і зараз служить у військовій частині А0515 ГУР МО.

Зазначимо, що з 24 лютого по 1 червня 2022 року, згідно з аналітикою «Чесно», нардеп Шевченко пропустив усі засідання Ради під час війни, щодо яких є дані.

7 березня 2022 року, після початку війни з РФ, при спробі перетину кордону з Польщею СБУ затримала народного депутата Євгенія Шевченка. А у січні 2022 року, згідно з аналітикою «Чесно», нардеп Шевченко отримав 20 тис. грн компенсації за житло.

Ще одним знаковим голосуванням стала постанова про утворення ТСК з питань моніторингу отримання й використання міжнародної матеріально-технічної допомоги під час воєнного стану (№ 7563). Саме ця тема останнім часом була однією з найбільш дискусійних та маніпулятивних як в українському, так і в міжнародному політикумі.

Автором ініціативи став депутат від «Голосу» Рустем Умєров, він також очолив комісію. До складу ТСК увійшли представники усіх фракцій та груп Верховної Ради, в тому числі колишній представник ОПЗЖ Михайло Папієв від теперішньої групи «Платформа за життя та мир» та колишній позафракційний нардеп Максим Єфімов, який наразі представляє групу «Відновлення України».

Одним із ключових на засіданні 19 липня стало голосування за звільнення голови СБУ Івана Баканова, який перебував на цій посаді від початку каденції президента Володимира Зеленського. Перед тим Баканов очолював виборчий штаб Зеленського під час президентських перегонів. Крім того, саме Баканов був одним із перших керівників партії «Слуга народу» (з 2 грудня 2017 року по травень 2019-го).

Звіту перед народними депутатами та самого Баканова у Верховній Раді не було. Перед тим звільнення Івана Баканова з посади голови СБУ підтримав профільний комітет парламенту з питань національної безпеки, оборони та розвідки (вісім нардепів – «за», троє утримались).

За свідченнями самих нардепів, голосування у сесійній залі було досить формальним: 265 голосів «за».

Фракції ЄС та «Голосу» не дали жодного голосу. Хоча представник ЄС Володимир Ар’єв під час обговорення заявив, що «СБУ під час війни займалася не боротьбою з ворогами, а переслідуванням політичних опонентів»: «Ми бачили, як арештованого СБУ російського кума змушували фактично оббріхувати політичних опонентів, руйнуючи при цьому політичну єдність. Так, сьогодні час звільняти Баканова, але питання в іншому: чи буде новий голова СБУ працювати на Україну, чи буде він працювати на Офіс президента? Якщо він буде працювати на Офіс президента — оце є зрада. Бо сьогодні ми маємо об’єднатися всі навколо України».

Натомість представник «Голосу» Сергій Рахманін зазначив, що у парламентарів є запитання до департаментів і служб СБУ, які безпосередньо займалися контррозвідкою, але, на жаль, відповіді на ці запитання депутати так і не отримали. Тож з огляду на те, що ні звіту голови СБУ, ні пояснень не буде, фракція «Голосу» не голосуватиме.

Ще одним гучним кадровим рішенням на цьому засіданні стало звільнення Ірини Венедіктової з посади генпрокурора України. Венедіктова була присутня на засіданні парламенту, а перед голосуванням відбулося обговорення. Вона визнала, що президент мав право її відставити. «Я вважаю, що на сьогоднішній день солдат в окопі не має думати про владу і що там у владі відбувається. Ми маємо бути єдині як ніколи. І нагадую ще раз: наші люди вбиваються, як військові, так і цивільні, так і діти, за шанс для майбутніх поколінь. І це наше з вами спільне завдання, щоб цей шанс був не прогавлений і час перемоги прийшов якнайшвидше”, — заявила перед голосуванням з трибуни парламенту Ірина Венедіктова.

За її звільнення проголосували 264 нардепи, голосів не дали дві фракції — ЄС та «Голос».

Співголова фракції ЄС Артур Герасимов заявив перед голосуванням, що не є прихильником Ірини Венедіктової, але подання президента України про її звільнення – це продовження узурпації влади Офісом президента і поплічником держзрадника Віктора Януковича паном Олегом Татаровим (нині заступник голови Офісу президента Андрія Єрмака):

«Спочатку неконституційне відсторонення, сьогодні неконституційне подання. Конституція чітко говорить: дострокове звільнення з посади генпрокурора здійснюється виключно у випадках і з підстав, визначених цією Конституцією та законом. Є три підстави: несплата аліментів – можливо, не сплачувала, рішення Вищої ради правосуддя – його немає, і заява за власним бажанням – теж немає. Жодної підстави для звільнення немає. 150 підписів народних депутатів — це окрема процедура. Вони мають іти у Верховну Раду України, а не до президента. Теж нелегітимна історія».

Представник фракції «Голос» Ярослав Юрчишин також наголосив на тому, що законодавство дає вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень генпрокурора, але їх наразі немає, тому «Голос» не голосуватиме.

Під час розгляду обох гучних кадрових питань «тролив» нардепів або ж виступав на захист Офісу президента скандально відомий Нестор Шуфрич, тепер представник ПЗЖМ. Він брав слово на виступ і нагадував нардепам, що «сьогодні дуже напружений, відповідальний порядок денний», тож варто «перейти до розгляду питання по суті», а «в Україні нині діє військовий стан і, враховуючи всі ці обставини, прошу ставити питання на голосування».

Перед тим Комітет з питань правоохоронної діяльності парламенту також розглянув звільнення Ірини Венедіктової з посади очільниці Офісу генерального прокурора України, члени комітету рекомендували парламенту визначитись шляхом голосування у сесійній залі (12 нардепів за, п’ятеро утримались та один проти). Ірина Венедіктова прийшла на засідання Правоохоронного комітету особисто. У своєму виступі вона наголосила: «Я гідно прийшла на цю посаду і гідно піду. Відносно мене ні у кого немає нічого».

Питання нового призначення генпрокурора та очільника СБУ на засідання у вівторок не виносилося. Натомість президент Володимир Зеленський доручив тимчасово виконувати обов’язки голови СБУ першому заступнику спецслужби Василю Малюку. А обов’язки генпрокурора тимчасово виконуватиме заступник генпрокурора Олексій Симоненко.

Водночас голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія в той же день заявив, що Ірина Венедіктова залишається в партійній команді. «Її досвід послужить державі на новому місці, яке потребує посилення фаховими менеджерами та правниками. Чекаємо новин про кадрові призначення на дипломатичному фронті й дякуємо за роботу», – зазначив Арахамія. За словами депутатів, Венедіктову можуть призначити на посаду посла України у Швейцарії.

Крім того, на засіданні 19 липня Рада 321 голосом за прийняла в першому читанні президентський законопроєкт про особливі гарантії для громадян Польщі (№ 7550). Законопроєктом зокрема передбачено, що поляки та члени їхніх родин зможуть перебувати на території України 18 місяців та матимуть ті самі права, що й українці: працювати, отримувати соціальні виплати та медичне обслуговування.

Після голосування спікер Руслан Стефанчук наголосив, що таким чином сьогодні Україна зробила перший крок, щоб віддячити нашим добрим сусідам: «З перших днів війни Польща прихистила мільйони українців, які тікали від російських ракет та обстрілів. Наші громадяни отримали права нарівні з поляками, зокрема можливість влаштуватися на роботу, отримати безоплатну медичну допомогу та соціальні виплати. Для багатьох українців Польща стала другою домівкою».

Нагадаємо, 12 березня в Польщі був прийнятий закон про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території нашої держави. Закон регулює ключові питання перебування в Польщі українців, встановлює інструменти допомоги, передбачає механізми легалізації проживання, працевлаштування, навчання, отримання медичної опіки та соціальних гарантій українців.

Нардепи 282 голосами призначили Оксану Жолнович на посаду міністра соціальної політики України, голосів не дали фракції ЄС та «Батьківщини».

Жолнович із 2009 по 2019 рік входила до Ради адвокатів Львівської області.

У 2014 році безуспішно балотувалась до Верховної Ради восьмого скликання від партії «Сила людей». На момент балотування була доцентом Львівського національного університету ім. Франка, членом політичної партії «Сила людей».

У 2015 році балотувалась на посаду мера Львова знову ж від партії «Сила людей». За тиждень до виборів закликала львів’ян голосувати за іншого кандидата, Володимира Гірняка, щоб не дозволити Андрію Садовому втретє стати міським головою. Також вона виступила проти Дмитра Добродомова.

З 2019 по 2021 рік Жолнович була радницею міністра соціальної політики. Працювала у сфері захисту осіб з інвалідністю. Також була членом правління Фонду соцстрахування від тимчасової непрацездатності.

З 2020 року Жолнович очолювала департамент соцполітики і охорони здоров’я Офісу президента.

Також на засіданні 19 липня перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко повідомив про подану нардепом Юрієм Павленком заяву про входження до складу депутатської групи «Платформа за життя та мир». Наразі група ПЗЖМ нараховує 26 нардепів, які раніше входили у фракцію ОПЗЖ. Нагадаємо, що після розпуску фракції Юрій Павленко був позафракційним, а від початку повномасштабної війни Росії проти України, як стверджує він сам, з 24 лютого приєднався до 130-го батальйону ТРО Києва (за законом нардеп не може поєднувати свої повноваження та службу в армії, тому Павленко, за його ж словами, приєднався формально до добровольчого формування «Воля», яке, відповідно до запиту командира, направило його до 130-го батальйону ТРО), в якому він начебто виконував усі поставлені командуванням завдання: під Ірпенем, а з 9 квітня — у Харківській області.

Нещодавно Павленко в інтерв’ю назвав зрадниками Віктора Медведчука, Тараса Козака, Вадима Рабіновича та Рената Кузьміна, натомість назвати так колег по ОПЗЖ та по теперішній групі ПЗЖМ Олега Волошина, Наталію Королевську та Сергія Льовочкіна відмовився, посилаючись на необхідність відповідного рішення суду.

Ще одним знаковою новиною, про яку стало відомо 19 липня, стало дострокове припинення повноважень нардепа Миколи Тищенка на посаді голови Закарпатської обласної організації «Слуги народу». «Сьогодні, в умовах повномасштабної війни з Росією, партія має асоціюватися зі щоденною кропіткою роботою по допомозі фронту і укріпленню тилу, яку проводять тисячі членів нашої політичної команди, а не з публічними скандалами, сумнівними піар-акціями та сварками», – йдеться у заяві голови партії Олени Шуляк.

Очільником Закарпатської обласної організації «Слуги народу» замість Тищенка став Віктор Микита, який з 2021 року також очолює Закарпатську ОДА.

Нещодавно у Тищенка розгорівся конфлікт зі ще однією скандальною депутаткою «Слуги народу» Мар’яною Безуглою, яка звинувачувала його в дискредитації партії, зокрема у неодноразовому фігуруванні в антикорупційних розслідуваннях журналістів. Натомість Тищенко звинуватив Безуглу у зв’язках з підозрюваним у держзраді Віктором Медведчуком.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху «Чесно»