ОБСЄ над прірвою, або Театр абсурду у Скоп’є

Цими днями в столиці Північної Македонії Скоп’є проходить засідання Ради міністрів ОБСЄ (Організації з безпеки та співробітництва в Європі), на яку запросили й делегацію Росії, очолювану міністром закордонних справ Лавровим. Необхідність участі країни-агресора в засіданні пояснюють бажанням подолати кризу, як переживає ця організація. Криза була спровокована ніким іншим, як самою Росією, яка для її подолання тепер висуває свої вимоги. Йдучи на поводу в держави-агресора і демонструючи готовність обговорювати її вимоги, ОБСЄ не лише вкотре піддає сумніву доцільність свого існування в теперішньому вигляді, адже організація взагалі не відповідає своїм початковим цілям – зміцнення довіри і безпеки в Європі, але й фактично стає інструментом Москви у справі руйнування цих цінностей.

Рятівний саміт

Цьогорічна зустріч Ради міністрів ОБСЄ, яка проходить з 29 листопада по 1 грудня в Скоп’є, розглядалась як ключова подія для організації. На ній має вирішитись не тільки як надалі функціонуватиме найбільша у світі регіональна організація з безпеки, але й чи продовжить вона своє існування взагалі. Така постановка питання викликана тим, що через деструктивну позицію Росії, ОБСЄ вже тривалий час є, фактично, заблокованою.

Зокрема, під загрозою опинились призначення на чотири найвищі посади в ОБСЄ, включаючи генерального секретаря, чий мандат закінчується на початку грудня, затвердження бюджету (що не можуть зробити ще з 2021 року), а також затвердження країни, яка головуватиме в організації у 2024 році. Останнє є наслідком накладеного Москвою та Мінськом вето на кандидатуру Естонії під приводом того, що ця країна є членом НАТО.

Враховуючи, що рішення в ОБСЄ приймаються консенсусом, без голосу Росії чи будь-якої іншої країни, вирішити перелічені питання, які є ключовими для існування організації, не можливо. Саме тому і було прийнято рішення запросити Лаврова і Ко на саміт до Скоп’є.

Не двосторонній візит

Не всі у Північній Македонії – країні-організаторці саміту – були раді новині про приїзд делегації країни-агресора. Так, міністр оборони Слов'янка Петровська заявила, що не бачить причин для участі Лаврова в зустрічі, враховуючи поведінку Росії та її зовнішню політику. Однак, її колега з уряду – міністр закордонних справ Буяр Османі – навпаки вважає, що Північна Македонія повинна забезпечити умови для присутності всіх міністрів на зустрічі, «особливо з огляду на те, що організація переживає свої незвичні часи, коли саме її існування під питанням». «Для нас важливо, щоб ОБСЄ була здорова і жива після Ради міністрів», – додав він.

І хоча, рішення запросити російську делегацію офіційно приймалось владою в Скоп’є, очевидно, що вона лише виконувала бажання більшості членів ОБСЄ. Для реалізації цього бажання Північна Македонія, а також сусідня Греція дозволили проліт літака з російською делегацією через їх повітряний простір, в той час, як македонські і європейські високопосадовці підготували достатньо пояснень тому, чому щодо Лаврова було застосовано виняток із санкцій і чому вони готові до діалогу з делегацією країни-агресора.

Той же Буяр Османі зазначив, що візит Лаврова до Північної Македонії слід розглядати як візит до країни-господарки саміту ОБСЄ, а не як двосторонній візит до країни. «Лавров також був у Нью-Йорку, в рамках ООН, він не був у США з двостороннім візитом. Він приїжджає не в Скоп’є, а в ОБСЄ. Ми повинні розрізняти двосторонній і багатосторонній характер зустрічі», – сказав Османі.

Надійшли коментарі й від ЄС, який власне наклав санкції на російських високопосадовців. Так, речник Європейської комісії Пітер Стано зазначив, що Лавров «звичайно» перебуває під санкціями, але є можливими «відступи» або «винятки» з обмежень. За його словами, «вони пов’язані саме з участю в багатосторонніх форумах, таких як ООН, або, як в даному випадку, ОБСЄ».

Ще одним поясненням від ЄС причини запрошення Лаврова до Скоп’є було те, що нібито на зустрічі йому хочуть у лице сказати чому Росію засуджують та ізолюють. «Це хороша можливість для нього почути, чому Росія засуджена та ізольована, а потім він зможе повернутися до Кремля і сказати господареві Кремля, що ОБСЄ та ЄС залишаються єдиними в засудженні незаконної та агресивної поведінки Росії», – зазначив Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.

Зі всіх аргументів, останній видається досить сумнівним, враховуючи те, як Лавров та його кремлівський господар ставляться до будь-якої критики чи то з боку Брюсселя, чи іншої європейської столиці.

Ніяких діалогів з агресором

Бажання за будь-яку ціну врятувати організацію з сумнівною ефективністю в її нинішньому вигляді, зокрема йдучи на поступки й плазуючи перед тим, хто руйнує її засади і принципи, є не більш ніж спробою продовжити її безславне існування. І Київ, Варшава та столиці балтійських держав, які відмовились від участі в саміті, дали це чітко зрозуміти.

«Російська Федерація послідовно руйнує ОБСЄ, зловживаючи правилом консенсусу. Вдаючись до шантажу та відкритих погроз, РФ систематично блокувала консенсус з ключових питань... Росія створила екзистенційну кризу в ОБСЄ та перетворила організацію на заручника своїх примх та агресії... З огляду на це делегація України не братиме участі в міністерському засіданні ОБСЄ на рівні міністра закордонних справ», – йдеться в заяві МЗС України. У ній же також відзначено, що присутність Лаврова вперше після початку повномасштабної війни Росії проти України лише посилюватиме кризу, в яку Москва загнала ОБСЄ. При цьому в МЗС наголосили на необхідності спільно «працювати над порятунком ОБСЄ від Росії», а не надсилати їй сигнали про можливість повернення до форм співпраці, які існували до лютого 2022 року.

Зі спільною заявою виступили й міністри закордонних справ Естонії, Латвії та Литви. Вони, зокрема, наголосили, що присутність Лаврова а зустрічі в Скоп’є «загрожує легітимізацією агресора Росії як повноправного члена спільноти вільних народів» і «применшує жорстокі злочини, які Росія продовжує здійснювати». «Місце Лаврова – у спеціальному трибуналі, а не за столом ОБСЄ», – йдеться в заяві.

Цілі Москви в Скоп’є

Натомість Москва вважає, що ОБСЄ була зобов’язана забезпечити присутність її делегації на зустрічі в Скоп’є. «Організація з європейської безпеки та співробітництва (ОБСЄ) зобов’язана забезпечити присутність міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова на наступній міністерській зустрічі цієї організації в Скоп’є. Якщо ОБСЄ прагне до того, щоб ця організація все ще залишалася платформою для діалогу, то вона повинна зробити все, щоб кожна країна-учасниця мала можливість брати участь у заходах», – заявила речниця російського МЗС Захарова.

Таке бажання Москви бути присутньою на цьогорічному саміті ОБСЄ в компанії тих, кого вона занесла в список «недружніх країн», має ряд пояснень.

По-перше, Москва хоче показати: попри міжнародну ізоляцію, вони досі може впливати і досягати потрібних їй рішень в міжнародних організаціях. Ще до того, як російська делегація прилетіла до македонської столиці, почались розмови про те, що поступки Москві, зокрема, щодо наступної держави, яка головуватиме в ОБСЄ (замість Естонії нею може бути Мальта), буде її дипломатичною перемогою.

По-друге, участь в засіданні Ради міністрів ОБСЄ дозволяє Москві говорити про те, що її міжнародна ізоляція починає послаблюватись і що її зовнішньополітичні опоненти самі шукають контакту з нею. Так, на передодні саміту Лавров відзначав, що декілька країн Заходу вже звернулися з проханням про зустрічі з ним в Скоп’є.

По-третє, своєю присутністю на саміті в Скоп’є, Росія вбиває клин в єдність європейських країн у ставленні щодо неї та її агресивної зовнішньої політики.

І по-четверте, саміт в ОБСЄ є хорошим майданчиком для Росії, на якому вона може не тільки висувати умови для подальшого функціонування організації, але й нав’язувати європейським країнам своє бачення відносин між ними і того, на яких умовах вона готова припинити свою військову агресію проти України.

Підтвердженням вищесказаного є те, як подає участь Лаврова і Ко в саміті в Скоп’є російська пропаганда. Зокрема, у статті «Європа запросила РФ на діалог у рамках ОБСЄ. Що скаже Лавров Заходу?», опублікованій на pravda.ru, йдеться про те, що «Європа визнала необхідність переговорів із Росією щодо подальшої системи безпеки на континенті». «Вихід Європи на діалог із РФ пояснюється тим, що Захід своїх цілей у проксівійні з РФ в Україні не досяг, його не підтримує Глобальний Південь і треба якось налагоджувати мирне співіснування з Москвою… Лавров буде готовий повністю пояснити позицію Росії та те, як вона бачить кінець конфлікту. Судячи з його останніх висловлювань, Росію не цікавить перемир'я просто заради перемир'я, оскільки воно дасть змогу київському режиму спробувати врятуватися і переозброїтися... Це означає, що навіть для початку переговорів Захід має зробити реальні кроки, а не якісь декларативні заяви. Звісно ж, це припинення постачання України зброєю», – пише російська пропаганда.

Під час виступу Лаврова на заході ОБСЄ з зали вийшли деякі делегати

Відтак, замість того, щоб виставити Росію за двері ОБСЄ і за двері Європи, аби врятувати організацію, безпеку й співробітництво в Європі, як це пропонує міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, європейські столиці, очевидно, готові зберегти в ній наявний статус-кво і надалі терпіти присутність держави-агресора, її шантаж, відкриті погрози та систематичне блокування роботи. Іншими словами, заради збереження свого існування, доцільність якого в такому вигляді, як сьогодні, є більш ніж сумнівною, ОБСЄ відкрито демонструє готовність бути заручником свого агресивного члена. З огляду на це, а також на майже 10 років російської військової агресії проти України, слова македонського прем’єр-міністра Ковачевського про те, що «ОБСЄ продовжуватиме функціонувати та залишатиметься гарантом забезпечення розвитку демократичних і мирних процесів у Європі», тільки посилюють відчуття абсурдності того, що сьогодні відбувається в організації, яка свого часу створювалась, як один з інструментів будівництва єдиної, мирної, демократичної й успішної Європи.

Ігор Федик, для «Главкома»