Сенат ухвалив законопроєкт для запобігання шатдауну, заява Байдена щодо допомоги Україні: головне за ніч

Президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден, вважає, що більшість у Конгресі підтримає схвалення фінансування військової допомоги для України. Сенатори Сполучених Штатів у четвер прийняли законопроєкт, спрямований на запобігання припиненню роботи федерального уряду через відсутність фінансування – шатдауну. «Главком» зібрав головні новини ночі проти 19 січня, щоб ви були в курсі головних подій.

Байден після зустрічі з членами Конгресу зробив заяву щодо допомоги Україні

Президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден, вважає, що більшість у Конгресі підтримає схвалення фінансування військової допомоги для України. Проте він також не виключає і «катастрофічний» варіант. Про це повідомляє «Голос Америки».

Відповідну заяву американський лідер зробив, відповідаючи на питання журналістів про свої очікування щодо схвалення законодавцями фінансової та військової підтримки України з боку Штатів після вчорашньої зустрічі із членами Конгресу.

«Я вважаю, що більшість членів Конгресу підтримує допомогу Україні», – сказав Байден.

Разом з тим він висловився про можливість провалу у голосуванні по затвердженню відповідного пакета допомоги.

«Питання – чи зможе незначна меншість заблокувати її, що було б катастрофою», – зазначив Байден.

Україна готує телефонну розмову Зеленського і Сі Цзіньпіна

Україна хоче організувати телефонну розмову між президентом Володимиром Зеленським і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Про це повідомив очільник українського МЗС Дмитро Кулеба в коментарі Bloomberg.

Кулеба зазначив, що зараз Україна готує проведення саміту лідерів країн світу, на якому хоче просувати свою Формулу миру. За словами Кулеби, розмова Зеленського із Сі Цзіньпінем важлива в контексті цієї підготовки.

«Є речі, про які вони можуть говорити», – сказав Кулеба, зауваживши що запропонована Зеленським Формула миру – це «шлях до відновлення тривалого справедливого миру в Україні».

Суд обрав запобіжні заходи трьом фігурантам справи Гринкевичів

18 січня Печерський районний суд у Києві обрав запобіжні заходи трьом із 5-ти фігурантів у справі Гринкевича про оборудки із закупівлями одягу й білизни для Збройних сил України львівського бізнесмена. Про це повідомляє речниця Офісу генпрокурора Надія Максимець, передає «Українська правда».

«У четвер суд обирає запобіжний захід трьом фігурантам справи, щодо першого з них судом ухвалено рішення про арешт на два місяці (до 16 березня) із альтернативою застави в 500 001 528 грн», – повідомила Максимець.

За даними видання, йдеться про Андрія Колотила. 

За клопотанням Офісу генерального прокурора другому фігуранту кримінального провадження щодо поставки неякісного одягу для ЗСУ суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із тим же розміром застави – 500 001 528 грн. За даними «Української правди», йдеться про Володимира Тимківа.

Пізніше суд арештував третього підозрюваного у цій справі (Кузьмінський – ред.) на 2 місяці із аналогічною заставою в пів мільярда.

Посол в ЄС назвав варіанти обходу вето Угорщини на €50 млрд для України

Представник України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов назвав три альтернативні варіанти у випадку, якщо Угорщина заблокує чотирирічну програму від ЄС для України на 50 млрд євро. Про це заявив посол України при Євросоюзі Всеволод Ченцов в інтерв'ю «Forbes Україна».

«Варіант А – пропонується створити фонд для України, який діятиме чотири роки в межах бюджету ЄС. Варіант Б – позабюджетний фонд, куди держави-члени ЄС можуть робити внески. Також Єврокомісія може запозичувати допомогу під свою гарантію, макрофінансова допомога – періодичні запозичення від Єврокомісії під гарантії», – сказав Ченцов.

Український дипломат вказав, що перевага надається варіанту А, бо він «дешевший і зручніший», тому він вважає найімовірнішим саме цей варіант у разі вето Будапешта.

«Угорщині відомо про інші варіанти. Будь-яка країна не може постійно бавитися у вето. В Угорщини та інших держав-членів є національні інтереси. Вони змушені працювати з іншими державами, щоб залишатися нормальною країною, яка може не лише блокувати, а й конструктивно працювати в ЄС», – сказав Ченцов.

Сенат США ухвалив законопроєкт для запобігання шатдауну

Сенатори Сполучених Штатів у четвер прийняли законопроєкт, спрямований на запобігання припиненню роботи федерального уряду через відсутність фінансування – шатдауну, який може настати вже із суботи, 20 січня. Про це повідомляє The New York Times.

Законопроєкт, погоджений раніше обома палатами американського Конгресу, підтримали 77 сенаторів, проти виступили 18. Тепер він має бути схвалений у Палаті представників, після чого піде на підпис Джо Байдену.

Документ передбачає різні терміни тимчасового фінансування федеральних програм: сільське господарство, програми для ветеранів, транспорт, житло тощо будуть забезпечені коштами до 1 березня, а решта, включно з бюджетом Пентагону, – до 8 березня.

Зазначається, що це відтермінування – вже друге з початку нинішнього фіскального року у США 1 жовтня 2023 року – покликане дати Конгресу більше часу, аби погодити постійне федеральне фінансування на загальну суму 1,66 трильйона доларів, що міститься у 12 окремих законопроєктах.

Лідери Палати представників раніше оголосили, що вони проголосують за продовження фінансування вже до вечора 18 січня (за американським часом).

Для спікера палати, республіканця Майка Джонсона це голосування стане тестом на те, чи зберігає він підтримку своїх однопартійців – вони, зокрема представники ультраправого крила, раніше критикували недостатні бюджетні скорочення.

Паралельно між американськими законодавцями йдуть дискусії про схвалення запиту Білого дому на додаткове фінансування, який містить і кошти для України. Він затримується в Конгресі з жовтня через вимоги республіканців посилити захист південного кордону США.

Хусити ракетами атакували американський танкер у Червоному морі

Хусити здійснили атаку на американський корабель Chem Ranger, випустивши дві балістичні ракети. Про це інформує Центральне командування Збройних сил США

«18 січня близько 21:00 за часом Сани (20:00 за Києвом – ред.) підтримувані Іраном терористи-хусити запустили дві протикорабельні балістичні ракети по судну Chem Ranger, що ходить під прапором Маршаллових островів, належить США та експлуатується грецькою компанією», – йдеться у повідомленні.

За відомостями військових, екіпаж спостерігав, як ракети впали у воду поблизу судна.

Повідомлень про поранення або пошкодження судна не надходило, воно продовжило рух.