Сумка Dior спровокувала воєнний стан. Що відбувається у Південній Кореї

Новина про запровадження у Південній Кореї воєнного стану першим ділом могла пояснюватися черговими провокаціями з боку Північної Кореї. Згадаймо, приміром, як упродовж осені 2024 року тисячі повітряних куль зі сміттям перетинали кордон: таким був брудний «привіт» від Кім Чен Ина. Сміття з куль завдавало шкоди будівлям і транспортним засобам, а також викликало пожежі. І це лише один з прикладів.

Був також і підрив шляхів до демілітаризованої зони, здійснений південнокорейськими військовими. Або – перерізання Північною Кореєю лінії електропередач, встановленої Сеулом для постачання світла у нині закритий спільний індустріальний парк у місті Кесон. Ситуація загострилася, експерти почали говорити про можливість війни між Південною та Північною Кореями. Чи матиме місце такий відкритий конфлікт чи ні – на сьогодні невідомо, але впроваджений Сеулом воєнний стан, який тепер всі намагаються скасувати, зовсім не про це.

У ситуації в далекій країні розбирався «Главком».

Пристрасті через бюджет

У рішенні Сеула про впровадження воєнного стану все ж присутня причина, пов’язана з північною агресивною сусідкою. Бо коли президент Південної Кореї Юн Сок Йоль 3 грудня звернувся до нації з екстреною заявою щодо воєнного стану, він згадав потребу «усунути антидержавні елементи» та захистити країну від комуністичних сил Північної Кореї. Кого саме він мав на увазі, Юн не уточнив.

Натомість гостро розкритикував Національні збори, тобто парламент Південної Кореї, за намагання звільнити ряд міністрів, і, зокрема, міністра оборони. «Така ситуація безпрецедентна для будь-якої країни світу» – заявив Юн. Чесно кажучи, нічого безпрецедентного у відставках, які ініціює законодавчий орган, немає, тож справа, вочевидь, була таки не в цьому, або, точніше, не лише в цьому.

На кроки Юна впливає його хистке становище, участь у скандалах та відсутність опертя у законодавчому органі.

Річ у тім, що зараз у Національних зборах партії президента «Сила народу» протистоїть опозиційна Демократична партія, і ці сили не дійшли згоди у питанні бюджету на наступний рік. Юн Сок Йоль розгнівався на опозицію за спроби урізати витрати на силовиків та боротьбу з поширенням наркотиків, а це – за його словами – може перетворити Південну Корею на «наркотичний рай».

Але це не єдина претензія. За словами Юна, Демократична партія скоротила бюджет на 2025 рік майже на $3 млрд, забравши фінансування на реагування на стихійні лиха, соціальну допомогу, розробку газових родовищ і відклавши підвищення зарплат військовим. Позицію депутатів президента назвав «законодавчою диктатурою».

«Це явний антидержавний акт, спрямований на розв'язання громадянської війни шляхом зневажання конституції та підриву законних державних інститутів...», – заявив Юн. І оголосив воєнний стан. На вулиці Сеула вийшла військова техніка, за наказом президента діяльність політичних партій була заборонена, силовики зайшли до парламенту, щоб блокувати його роботу, але депутати встигли ухвалити резолюцію, яка зобов'язує президента скасувати указ про воєнний стан.

Так звичайний бюджетний процес перетворився на справжній політичний трилер.

А парламент проти…

Південнокорейське Інформаційне агентство Yonhap поширило кадри того, як будівлю Національних зборів оточила поліція, а депутатам заблокували вхід. Після цього біля парламенту в центрі Сеула почали збиратися люди, вони скандували «Ні – воєнному стану». Між протестувальниками та поліцією почалися сутички.

Парламентарі тим часом не розходились, і один з керівників парламенту Ву Вон Сік подав на розгляд колег резолюцію з пропозицією скасувати воєнний стан. Резолюцію ухвалили 190 представників і провладного, і опозиційного таборів, її підтримали усі присутні на засідання парламенту.

Тим часом лідер опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мен закликав всіх своїх законодавців зібратися біля будівлі парламенту, повідомляє Yonhap.

Лі Чже Мен нагадав, що на останніх загальних виборах опозиція здобула переконливу перемогу, а Юн став «кульгавою качкою» (так називають президентів, які більше не впливають на політику). Глава держави не мав свого лобі для голосування за закони, які хотів би ухвалити і був зайнятий тим, що накладав вето на будь-які законопроєкти опозиції.

Так, опозиція справді скоротила бюджет, внесений урядом та правлячою партією. Так, вона дійсно вимагає відставки ряду чиновників, і, зокрема, голови урядового аудиторського агентства, яке не провело розслідування щодо першої леді. І ось тут починається один цікавий і вельми несподіваний cюжет.

Шерше ля фам?

Кім Кеон Хі – так звати дружину президента – підозрюють у корупції, зокрема, в отриманні дорогих подарунків, що заборонено південнокорейським законодавством. Скандал довкола першої леді посилився після оприлюднення відео, на якому Кім Кеон Хі отримує розкішну сумку Dior вартістю понад 3 млн вон (близько 100 тис. грн).

Елітний аксесуар Кім Кеон Хі залишила собі, а її чоловік вирішив прикрити цей неблаговидний вчинок і потрапив у скандал. Замість звільнити прокурорів, які не почали розслідування даного інциденту, він вирішив оголосити у країні воєнний стан. Та ще й говорив щось про запобігання спробам північнокорейських елементів «позбавити громадян свободи та щастя».

У підсумку ж, як було сказано, він нажив недругів у стані як своїх опонентів, так і однодумців (тепер, можливо, колишніх). Проти впровадження воєнного стану виступила як партія влади, так і опозиція. Згадуваний вище Лі Чже Мен заявив, що воєнний стан суперечить конституції, а колишній глава президентської партії Хан Дон Хун назвав його «неправильним» кроком і пообіцяв заблокувати.

Зазначимо, що за законодавством Південної Кореї воєнний стан запроваджується в умовах військової загрози або коли цивільна влада не здатна функціонувати. На останньому і наголошував президент Юн, посилаючись на 77-му статтю конституції, котра дозволяє введення воєнного стану «задля підтримки громадської безпеки».

Юн стане першим очільником Південної Кореї, котрий використає цю статтю для протистояння з політичним опонентом. Воєнний стан не оголошувався жодним південнокорейським президентом з тих пір, як країна стала демократією у 1980-х роках. Нагадаємо, що президент Південної Кореї має досить широкі повноваження, призначає прем'єра (зі схвалення парламенту) та є головнокомандувачем збройних сил.

А ще, як бачимо, він захищає свою першу леді від корупційного розслідування. Одним з мотивів, які визначають дії президента Юна, цілком може бути бажання зам’яти скандал з дорогою сумочкою.

Що далі?

Президент Юн Сук Йоль прийшов до влади у 2022 році. Він переміг як кандидат від консервативної партії «Сила народу» і обійшов свого суперника Лі Чже Мена лише на 0,7%. Через два роки – у 2024-му – його партія на парламентських виборах зазнала поразки. Вона отримала лише 108 мандатів зі 300, тоді як Демократична партія забезпечила собі 170 депутатських місць.

Після програшу на виборах у відставку пішов лідер цієї партії Хан Дон Хун, за ним звільнився і прем’єр-міністр країни Хан Док Су. Преса писала про те, що голосування на виборах навесні 2024-го можна було розглядати як проміжний референдум щодо довіри президенту, якому залишається три роки перебування при владі.

Питання в тому, чи добуде тепер президент Юн свій термін. Його недавній соратник Хан Дон Хун пообіцяв зупинити дію воєнного стану «разом із народом». До речі, на нього, а також на лідера демократів Лі Чже Мена вже виписано ордер на арешт. Третім, хто може відправитися за грати, є спікер парламенту Кім Джин По.

Накази про арешт ще не виконані силовиками. Можливо, цього і не станеться, адже ті, хто впав у немилість президента Юна, закликають народ до повстання. «Танки, бронетранспортери, солдати з пістолетами і ножами правитимуть країною. Економіка Республіки Корея завалиться безповоротно», – попереджає про наслідки автократії Лі Чже Мен.

Тим часом юридична спільнота Південної Кореї заявляє, що президенту Юну Сок Йолю буде оголошено імпічмент. А сам він вже дає задню і заявляє, що скасує воєнний стан у країні. За його словами, це буде зроблено на засіданні уряду.

У світі на події у Південній Кореї відреагували Сполучені Штати. Вони висловили традиційне «занепокоєння» діями Сеула та закликали до недопущення внутрішньодержавних конфліктів в цій країні.

Що ж до нас, то Україна не має особливого зацікавлення у президентстві Юна Сок Йоля. Цей політик спочатку обнадіяв Україну, зазначивши, що не виключає можливості надання нам зброї. Проте згодом було сказано, що «Республіка Корея через високий попит і експортні зобов’язання не зможе поставити нові ЗРК Cheongung раніше 2030 року».

Можливо, наступник чинного глави Південної Кореї матиме інший погляд на дедлайн.

Наталія Лебідь, «Главком»