Чергове «останнє китайське попередження» Путіна. Про «Орєшнік» з тверезою головою

Після застосування 21 листопада по Дніпру якогось невідомого літаючого об'єкта, схожого на міжконтинентальну балістичну ракету (МБР), думки ракетних експертів та фахівців, а також вітчизняних та іноземних розвідників розділилися.

Хтось заявляв, що це, швидше за все, щось на кшталт укороченої версії ракети РС-26 «Рубіж», глибокої модифікації РС-24 «Ярс». Яка, своєю чергою, є модифікацією ракетного комплексу «Тополь-М». Інші експерти заявили, що насправді (але також швидше за все) це МБР із нового ракетного комплексу «Кедр». Один американський чиновник розповів CNN, що це ніяка не МБР, а експериментальна балістична ракета середньої дальності. Ситуацію зовсім заплутував той факт, що серед уламків невідомого літаючого об'єкта були виявлені запчастини від МБР «Булава», розробленої наприкінці ХХ століття для підводних човнів.

Зрештою, всі крапки над «і» розставив російський диктатор Путін. Туманно повідомивши, що це нова, невразлива і дуже небезпечна російська технологія «Орєшнік», про яку ніхто нічого не знає. Бо вона секретна.

Майже усі російські ракети і так можуть нести ядерний заряд

Але річ, власне, не в тому, що там саме прилетіло до Дніпра. А в тому, що багато експертів навперебій заговорили про те, що яка б там ракета не була, вона є потенційним носієм ядерного заряду. Що це – шантаж, адресований Заходу: мовляв, якщо не відмовитеся від підтримки України, наступний удар може бути ядерним.

Але це звучить досить дивно. Оскільки практично всі ракети, які країна-агресор використовує три роки проти України, здатні нести ядерний заряд. Взяти, наприклад, сумнозвісну радянську надзвукову крилату протикорабельну ракету Х-22. Вона взагалі була призначена для ураження авіаносців за допомогою ядерної бойової частини.

Радянська стратегічна авіаційна ракета класу «повітря-земля» Х-55, та її модифікація Х-101: спеціально для них було розроблено малогабаритну бойову частину з термоядерним зарядом потужністю 200-500 кілотонн. Крилата ракета великої дальності «Калібр» (радянсько-російська спроба зробити свій Tomahawk) потенційно може бути носієм ядерних боєголовок.

Оперативно-тактичний комплекс «Іскандер», цей «російський Atacms» може використовувати для ураження цілей осколково-фугасну, бетонобійну, касетну та ядерну бойові частини. Те саме стосується і ракетного комплексу «Кинджал».

Тож чим зараз хоче здивувати Україну та світову спільноту Росія? Тим, що у РС-26 «Рубіж» бойова частина важить 1150 кг? Так у звичайного «Іскандера», який коштує вдесятеро дешевше, вона 450 кг. А у авіабомби КАБ-1000, як зрозуміло з назви, бойова частина – тонна.

Путін знову наступив на граблі шантажу

Отже, потенційних носіїв ядерних боєприпасів у Росії багато. А щодо ядерного шантажу – це справа давно звична. Нагадаємо, що Путін почав загрожувати ядерним ударом Заходу вже на початку війни, 27 лютого – якщо західні держави «не припинять вводити проти Росії нелегітимні санкції». Практично відразу кількість санкцій почала наростати.

20 квітня 2022 року було здійснено перший випробувальний пуск нової російської МБР «Сармат», яка, за словами офіційної Москви, є найпотужнішою у світі, та здатна доставити ядерні боєголовки до США. За тиждень у Німеччині відбулася зустріч міністрів оборони 40 держав світу, на якій було заявлено про надання всебічної військової допомоги Україні.

8 травня 2022 року Рогозін заявив, що Росія може знищити країни НАТО за допомогою ядерної зброї за півгодини. Ефект знову обернений: наступного дня президент Джо Байден підписав закон про лендліз для України.

Потім брязкання ядерною зброєю закінчилося. Здавалося, що вже назавжди – зрозуміло, що після цього Росії стає лише гірше. Але ні – після дозволу Україні завдавати ударів по агресору далекобійними ракетами західного виробництва, Путін знову вирішив звернутися до ядерного шантажу.

Але, як кажуть, налякав їжака самі знаєте чим. Вони б ще по Дніпру ракету «Сармат» запустили. Але нема. Була в них остання (хотіли приурочити її запуск до саміту НАТО), тож вона прямо в шахті й вибухнула.

Андрій Кузьмін, «Главком»