Зневажати ворога – шлях до поразки

Кожного разу, коли я бачу чергові дебільні жарти про «тупих чмобіків ахаха, які почали робити дрони з двигунами з АліЕкспрес» – мене рве все більше.

Справа навіть не в тому, що джерелом цього «гумору» на 99% є мережа помийних телеграм-лайнозвалищ.

Хоча, якщо враховувати кількість людей, які реально вважають телеграм джерелом інформації – то стає цілком зрозуміло, чому в нас провалена мобілізація і чому суспільство впало в самовбивчий гіпноз про неминучу перемогу.

Віра – це ок. На першому етапі – романтичному. Який у нас закінчився понад рік тому.

Зараз ми живемо в умовах війни на виснаження. Коли допомогу від союзників вже доводиться ділити з Ізраїлем. До того ж західні лідери не приховують, що перевага надається саме Ізраїлю. Почитайте про історію зі 155-ми снарядами. Які вже зараз передають Ізраїлю з-поміж тих, які мали йти нам. Це сумна реальність.

І це я вже не кажу про те, що Вісь Зла на чолі з Китаєм перейшла в наступ. В умовах такої війни ми маємо сподіватися виключно на свої сили. І в цих умовах вміння робити дрони з гі*на й палок, для збивання яких потрібно витрачати дефіцитні зенітні ракети, які нам ще й приходиться ділити з Ізраїлем – це прям топ.

Як думаєте, якщо у нас не стане снарядів – чи зможуть ЗСУ демонструвати ті чудеса, які вони зараз демонструють під Авдіївкою та Куп'янськом? Платячи й зараз страшну ціну. А що буде, якщо цих снарядів стане в рази менше?

А що буде, якщо у нас стане менше ракет до ППО, які прийдеться витрачати на дрони з двигунами з АліЕкспрес? І потім полетять ракети, які вони вже місяць накопичують? Уже не так смішно, правда?

Я це все до чого. У черговий раз кричу – сподіваюся, що не в пустку. Ми не маємо права на безтурботність та уявну безпечність. Ми не маємо права на тупий ржач. Проти нас – страшний ворог, єдиним сенсом існування якого є війна. Ціллю якої є фізичне винищення нас. Усіх.

Я не знаю, що ще має статися, щоб Банкова зрозуміла, що не буде ніяких переможних виборів навесні. Рашисти знову і знову будуть готувати наступи, нові сотні тисяч м'яса, тисячі дронів – хай неякісних, але все одно смертельних, десятки тисяч снарядів – не буде своїх, то КНДР підкине.

Єдиний варіант перемогти в такій війні – це напружити всі сили й кинути їх на війну. Це перестати брехати людям.

Досить брехати про швидку перемогу. Досить брехати про хід бойових дій.

Скажу більше. Дедалі більше схиляюся до того, що досить замовчувати цифри наших втрат. Люди мають зрозуміти реальну ціну цієї війни. А також – знову почати боятися. Щоб зрозуміти – нема ніякого тилу. І в тил прилетить дрон з двигуном з АліЕкспрес. А потім – ракета з контрабандним чіпом. Який, якщо що, рашці дістане Іран. Або Китай.

Ми маємо кинути всі вільні сили на війну. Досить брехати про якісь відновлення. Досить мислити відкатами. Досить сподіватися, що Захід нас врятує.

Ми маємо перетворитися на Британію часів Другої світової. Де всі будуть різко біднішими. Зате ми будемо робити свої снаряди, дрони, кулі тощо.