Як «консерви» Дубінського затягнули справу щодо Біличанського лісу
«Якби не рішення облради у 2021 році, ми би не витрачали час у судах»
27 листопада Верховний Суд відкрив провадження за позовом Коцюбинської селищної ради. Селищний голова Сергій Даніш («Слуга народу»), який отримав у цьому лісі протиправно ділянку, вирішив оскаржити рішення апеляційної інстанції – у вересні судді задовольнили позовні вимоги Києва і рішення вступило у силу: не можна було забирати Біличанський ліс до складу Коцюбинського.
Тут треба додати, що у 2014 році, після втечі держзрадника Януковича, був підписаний президентський указ і ліс отримав найвищий рівень захисту – статус національного парку. У додатку до указу є схема, де червоним позначена межа міста Києва. І Київ, і область поставили свої підписи, питань до схеми ні у кого не було.
І це не просто ліс, який досі долає наслідки чорнобильської катастрофи. Це той ліс, який став лінією оборони Києва. Коцюбинська рада його намагається забудувати з 2008 року, коли ділянки роздали депутатам, їхнім родичам та міфічним кооперативам. За дерибаном стоїть колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк та його команда з «Нових облич», а також «батьківщинівці».
Прокуратура всі ці 15 років, як і судова система, витрачає ресурси аби захистити ліс, а ті, хто хоче його забудувати, придумують все нові і нові схеми. І коли у них почали через суд забирати ділянки, вони вирішили спробувати захопити ліс через рішення облради.
Активні дії розпочалися, коли у 2021 році нам вдалося дотиснути винесення межі нацпарку у натурі – вона стала видимою на кадастровій карті.
Яка роль «консервів» Дубінського?
На місцевих виборах 2020 року Олександра Дубінського, якого звинувачують у держзраді, «Слуги народу» зробили «куратором». Тобто він вирішував, хто іде у партійних списках до місцевих рад і на посади мерів. Допомагав йому у цьому нардеп, «слуга» Артем Культенко, який у парламенті обстоює інтереси ФСБ у рясах.
Тоді були домовленості із місцевими забудовниками і у низці громад від «Слуг народу» балотувалися їхні представники. Таке партнерство було і з партією Карплюка «Нові обличчя».
Два роки тому депутати Київської облради затвердили нову схему Київщини. Вони вирішили захопити у Києва мало не половину Святошиського району. Звісно нікого не цікавила територія, яка вже забудована. Треба виключно територія Біличанського лісу.
Депутати проголосували попри те, що на урядовій схемі, яка була затверджена після нового районування, Коцюбинське було анклавом, а ліс – територією столиці.
Тоді новий очільник осередку «Слуг» на Київщині, нардеп Андрій Мотовиловець пообіцяв, що буде інше рішення облради – депутати переголосують. Попереднє рішення він назвав ганебним. Це були його офіційні слова на засіданні профільного підкомітету.
Але ж в облраді були ті, кого туди поставив Дубінський, а не Мотовиловець. І тому під час переголосування «Слуги народу» не дали голоси і через них питання не пройшло (ЄС і «За майбутнє», як і обіцяли, голосували). Так вдалося викрити «консерви» Дубінського. І партія їх могла би одразу відкликати, бо у 2021 році у них вже не було імунітету, який триває рік після виборів.
На основі рішення облради потім Бучанська райрада і Коцюбинське теж понаприймали своїх рішень. Тобто, якби не рішення облради у 2021 році, ми би не витрачали часові ресурси у судах. Принаймні у цій справі.
Зараз «слуги» обіцяють відкликати «консерви» Дубінського, принаймні з облради. Але поки це схоже більше на косметичні рішення, бо заявлені списки – неповні.
Ті, хто знають у місцевих радах депутатів, які є «консервами» Дубінського, мають збирати про них відповідну інформацію і передавати її політраді з вимогою відкликати.
Що треба робити зараз?
Поки політрада буде розбиратися з консервами Дубінського на Київщині, головна боротьба за ліс буде у судовій площині. І тут і КМДА, і прокуратура, і Міндовкілля, і КП «Святошинське ЛПГ», як і в апеляції, мають забезпечити таке ж гідне представництво, щоби коли оголосять «Іменем України», нам було чим пишатися.
Громадськість і ЗМІ мають забезпечувати максимальне висвітлення цієї суспільно важливої справи.
Але є ще те, що мав би давно зробити парламент. Межі населених пунктів може встановити Верховна Рада. Через те, що йде боротьба за ліс, мешканці селища Коцюбинське, яке є анклавом, опинилися у заручниках. Хоча на слуханнях 61% проголосував за приєднання до Києва.
У нас досі невирішені проблеми і з транспортом, і з освітою і з медициною. Останнє – найгірше, бо ургентна допомога може бути надана запізно. І є випадки, коли швидка не довозить.
От графіка, скільки везуть зараз областю мешканців селища і те, як швидко можна було би відвезти їх у найближчі лікарні Києва.
Але ж ми досі у складі області. Тому швидка їде тільки в область, через Київ.
І поки не вирішується це питання, боротьба за ліс вийшла на свій новий абсурдний рівень не лише у судах. Область вже намагається забрати у Києва трасу Новобіличі – Ірпінь (Р-30).
Це і можливість захопити ліс, і можливість контролювати зовнішню рекламу на трасі, що стратегічно важливо, зважаючи на те, що вертикаль президента в області готує політичні паспорти – ознака підготовки до виборів.
Звісно, хіба проблеми з ургентною медичною допомогою настільки важливі, як контроль за рекламою вздовж траси чи дерибан лісу?