«Главком» публікує депеші, які «згори» отримали місцеві чиновники
Президентська вертикаль почала спускати на місця вказівки, які свідчать про підготовку до виборів. У розпорядженні «Главкома» потрапили офіційні листи, спрямовані районними державними (військовими) адміністраціями громадам, зокрема, на Київщині. Суть депеш така: центральна влада вимагає сформувати політичні паспорти громад. Ці документи зазвичай створюють штаби політичних партій. У них міститься інформація про лояльність голів населених пунктів до влади, розклади у місцевих радах, потенційних кандидатів від влади та опозиції на виборах. Також там може бути інформація про лідерів думок, які впливають на інформаційне поле певної території.
Зважаючи на інформацію, яку запитують адміністрації у місцевих чиновників під час війни, можна говорити й про те, що обласні та районні адміністрації почали виконувати функції підрозділів політичного штабу правлячої партії.
Нагадаємо, що ідею проведення будь-яких виборів під час воєнного стану розкритикували 100 громадських організацій. Усі вони підтримали заяву про те, що вибори не можна проводити до перемоги. Більше того, сам глава держави Володимир Зеленський 6 листопада заявив, що «Абсолютно безвідповідально… якось так легковажно та граючи вкидати у суспільство тематику виборів». Але «тематику виборів» піднімає вертикаль самого президента. Фактично нині вона працює замість штабу «Слуг народу». Як це відбувається спеціально для «Главкома» з'ясовувала Ірина Федорів.
Лист, якого не чекали…
Голови громад Бучанського району отримали листа від начальника Гостомельської селищної військової адміністрації. «Відповідно до усного доручення Київської обласної державної (військової) адміністрації, Бучанська районна державна (військова) адміністрація просить надати дані щодо політичної ситуації у територіальних громадах району, шляхом заповнення політичного паспорта, що додається», – йдеться у телефонограмі, яка є у розпорядженні видання.
Як вдалося з’ясувати згодом, деокупований Бучанський район не єдиний, де місцева адміністрація розгорнула бурхливу політичну діяльність у військовий час.
На підтвердження цьому – офіційний лист від Білоцерківської районної державної адміністрації до голів територіальних громад Білоцерківського району. «У максимально стислі терміни» чиновників громад зобов’язують «опрацювати низку питань» і відзвітувати. Поставлені задачі доволі специфічні, вони скоріше вписуються у функціонал політтехнологів, ніж держслужбовців.
У додатку до цих листів, наприклад, є таблиця, до якої треба внести дані, які стосуються персонально голови громади, його планів на… наступні вибори. Плюс до цього треба дати оцінку лояльності місцевого керівника до влади. Зрозуміло, центральної. Також потрібно з’ясувати партійні уподобання міського чи селищного голови. Дуже цікаво, за якими критеріями і за якою методологією має виконуватися це завдання? Також треба провести цілу політичну розвідку у громаді, з’ясувавши розклади в таборах і самої влади, і опозиції. Назвати кандидатів, які збираються змагатися за посаду голови громади на виборах, дата яких нікому ще невідома.
Тут варто додати, що вся ця інформація жодним чином не стосується військових цивільних адміністрацій або мерій. Усі ці дані потрібно ретельно збирати, плюс до цього ще й прикріпити результати соцопитування за наявності таких.
Тобто фактично за кошти платників податків працівники мерій і районних адміністрацій просто мають виконувати роботу, яку мали б робити соціологи, політтехнологи та працівники партійних штабів.
У місцевих радах підтвердили факт отримання таких листів, але коментувати офіційно ситуацію чиновники бояться. Не під запис спущену ініціативу один з них назвав «януковщиною».
У той же час голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко все заперечує: «Київська обласна військова адміністрація доручення районним адміністраціям готувати або збирати інформацію такого характеру не давала».
Проте треба зазначити: даючи цей коментар, керівник області ще не знав, що у журналістів вже є документальні підтвердження того, що він заперечує.
Навіщо ж тоді партії?
Треба зазначити, що вертикаль президента – державні адміністрації – завжди використовувалася як адміністративний ресурс на виборах. Це було в часи Кучми, Януковича, це було і за Порошенка…
Розробляти політичні паспорти громад для нинішньої партії влади мав би штаб «Слуги народу». Нагадаємо, цю політичну силу очолює Олена Шуляк – народна депутатка, голова комітету з питань державної влади та місцевого самоврядування.
«Ми не бачимо, щоб Олена Шуляк так вболівала за партійне будівництво, як вона вболіває за свої скандальні законопроєкти – містобудівну «реформу» 5655 чи забудову берегів річок та озер (9664). Якби вона так інтенсивно займалася розбудовою партії, як своєю шкідливою законотворчою діяльністю, яку вже «відзначив» навіть Європарламент, то осередки «Слуги народу» були б в кожному селі. Тоді не довелося б військовим адміністраціям, які мають геть інші задачі, виконувати за наші податки роботу політичних штабів», – обурений експерт з питань містобудівної реформи Георгій Могильний.
Тут варто додати і те, що партія «Слуга народу» для свого розвитку отримує кошти з державного бюджету. Вона встигає піаритися, наприклад, у державній інформагенції й повідомляти про те, що кошти платників податків підуть на допомогу ЗСУ.
Поки ж президентська вертикаль змушена виконувати функції партії президента, «Слуга народу» навіть не здатна протидіяти внутрішнім викликам. Нагадаємо, партія, яка має монобільшість у парламенті, вже другий рік ігнорує вимогу громадського сектору відкликати з місцевих рад Київщини депутатів, які зайшли під її брендом і входять до групи впливу підсанкційного у США нардепа Олександра Дубінського.
Дубінський з перших днів роботи у Верховній Раді разом з проросійським нардепом Максимом Бужанським працювали над тим, щоб розхитати політичну систему на центральному рівні. Разом брали активну участь у розкрутці «Гончарукгейту» – скандалу, який спровокував відставку прем’єр-міністра Олексія Гончарука.
І Дубінський, і Бужанський досі залишаються у парламенті, підтримують проросійські наративи, зокрема намагаються блокувати урядову ініціативу, яка спрямована на протидію Московській церкві. У них зберігається мережа депутатів у місцевих радах Київщини, оскільки Дубінський був куратором Київщини від «Слуг народу» на останніх місцевих виборах. Допомагав формувати цю мережу і активний поборник інтересів Московського патріархату нардеп Артем Культенко («Слуга народу»).
І якщо відкликати Дубінського, Бужанського, Культенка з парламенту складно, то для депутатів місцевих рад діє дуже простий механізм. Це рішення мала б прийняти політична рада «Слуги народу», але вона ігнорує вимогу суспільства і дає команді Дубінського доступ до ресурсів області та громад Київщини задля розвитку його нового політичного проєкту – «Медіаоборона».
У політраді отримати коментарі щодо ситуації, яка склалася на Київщині, не вдалося, хоча питання ставилися впродовж кількох місяців різним її членам. Зате вдалося отримати документ, в якому очільник осередку «Слуги народу» на Київщині народний депутат Андрій Мотовиловець закликає однопартіцям співпрацювати зі скандальним політичним проєктом «Нові обличчя» в області.
Саме з «Новими обличчями» і «розвивав партнерство» на виборах 2020 року Дубінський.
Вибори без вибору
Яку ж мету переслідує вертикаль президента, зондуючи регіони на передвиборчу готовність? За останніми соцопитуваннями, суспільство не підтримує проведення виборів під час війни.
За даними дослідження «Рейтингу», проведеного на замовлення Міжнародного республіканського інституту (IRI), 62% громадян вважають, що вибори треба проводити лише після війни, скільки б не довелося чекати.
При цьому довіра до парламенту та уряду зараз суттєво впала. І якщо парламент ми не можемо змінити під час війни, то уряд змінювати можна і треба.
«Корупція та некомпетентність людей, які ухвалюють державні рішення від імені президента, підриває здатність нашої державної машини забезпечувати опір агресії... За умов, коли не можна провести вибори – є можливість змінити уряд. І він може і має бути коаліційним. Коаліційний уряд має бути сформований за участю представників політичних сил, але не виключно з них», – зазначає журналістка Інна Ведернікова. На її думку, у нинішніх умовах можна навіть відійти від усталених в українській політиці традицій і надати місця в новому коаліційному Кабміні не тільки політикам, а й експертам без явного політичного бекграунду.
Що ж стосується політичних партій, то за відсутності виборів саме вони можуть очистити місцеві ради від корумпованих і недоброчесних депутатів. Для цього є імперативний мандат.
А парламентарям давно вже слід підтримати урядовий законопроєкт (7476), який дозволить вигнати з місцевих рад усієї країни представників заборонених партій. І це стане максимально можливим оновленням політичної системи в умовах війни.
Народний депутат Олег Дунда («Слуга народу») зібрав під зверненням до спікера Руслана Стефанчука понад 150 підписів ще в січні цього року. Парламентарі вимагають розглянути законодавчі ініціативи, які можуть позбавити мандатів депутатів місцевих рад. Але вже 10 місяців голова Верховної Ради ігнорує це звернення.
Коментарі — 0
