Повітряна війна. Чи допоможе нам західна зброя?

Гостронеобхідна симетрична відповідь на ракетну загрозу – надання Україні додаткових літаків-винищувачів
ілюстративне фото

«Україна гостро потребує будь–якої кількості винищувачів: для ППО та підтримки наземних військ»

Під Вашингтонський саміт НАТО Кремль свідомо активізував повітряні удари по Україні (зокрема, удар по лікарні «Охматдит»). Є зміни в стратегії і тактиці ворога.

Експерти Київського безпекового форуму виокремили головні виклики, які стоять перед Україною в повітряній війні, і оцінили в цьому контексті обіцянки щодо зброї, зроблені на саміті Альянсу.

Найпомітнішою новацією ворога є масовані комбіновані удари вдень, яких довго не було. 2023 року експерти дійшли висновку, що ракети Х-101 (наймасовіша ударна ракета ворога) запускаються переважно з «прибуттям» на світанку, оскільки їхня геоінформаційна система наведення (TERCOM) погано працює як у темряві, так і при сонячному освітленні. Водночас дублюючу систему наведення (за GPS) українці навчилися «глушити».

Те, що Х-101 знову використовуються вдень, погана новина. Вочевидь, росіяни або знову модернізували Х-101 (це вже траплялося за повномасштабну війну), або вирішили вільніше витрачати їх, ризикуючи ще меншими точністю та виживанням ракет.

Частіше використовуються й далекобійні балістичні ракети (насамперед «Іскандер-М»). Це нещодавно зауважив Командувач Повітряних Сил Микола Олещук. Спостерігаємо черговий сплеск їх застосування, хоча «балістику» досі запускають в рази менше за крилаті ракети й «Шахеди». Знову застосовано дефіцитні аеробалістичні ракети «Кинджал» (безуспішно) та гіперзвукову «Циркон».

Почастішали й запуски крилатих ракет морського базування «Калібр» (3М14), нині переважно з Азова, узбережжя Кавказу та Каспію. Підступність 3М14 – в раптовості запуску; натомість літаки-носії Х-101 злітають (і демаскують себе) за пару годин до запуску.

Важливі тактичні зміни:

  • Ворог системніше полює за українськими батареями ППО та літаками на аеродромах – із використанням далекобійних дронів-розвідників типу «Орлан». Масовані удари (які України відбиває на 70-90%) є, зокрема, «розвідкою боєм» для відстеження ППО та винищувачів.
  • За даними Повітряних Сил, БПЛА «Шахед» тепер літають значно вище (на 500-1000м замість 100м), що загалом погано для їх збиття.

Єдина ефективна відповідь на ширше використання російських ракет – асиметрична: дозвіл партнерів уражати їх носії та іншу військову інфраструктуру на землі в Росії. А також надання для цього далекобійної зброї: ракет із дальністю 250-2000 км.

На жаль, покращень у цьому питанні на саміті НАТО не відбулося. Британія зрештою дезавуювала заяву про нібито дозвіл використовувати ракети Storm Shadow по Росії; неясно, яка позиція Парижу щодо аналогічної ракети SCALP французького виробництва. Відзначимо розпливчасту обіцянку радника з національної безпеки США Саллівана про «спільну роботу над тим, щоби дати силову відповідь» на удар по Охматдиту.

Неефективна, але необхідна симетрична відповідь на ракетну загрозу – збільшення кількості батарей ППО в Україні та боєзапасу для них. Разом цього року партнери пообіцяли п’ять додаткових батарей ЗРК Patriot (одна з яких, від Німеччини, уже прибула).

Таким чином, до кінця року ЗСУ можуть мати, разом із раніше наданими, до 10 батарей Patriot. Станом на початок року, Україна потребувала від 7 до 25 додаткових батарей Patriot.

Партнери також збільшили постачання зенітних ракет до цієї системи: як з арсеналів країн, так і від виробників (з доставкою впродовж місяців і років), попри різке зростання закупівельної вартості ракет.

Очікуються також ЗРК NASAMS, IRIS-T та SAMP-T середньої дальності (3-4 додаткових батареї разом).

Збиття балістичних ракет (власне «протиракетна оборона») можливе лише силами комплексів NASAMS та SAMP-T, а також новіших модифікацій ЗРК Patriot. Досі ЗСУ демонстрували таку спроможність лише над Києвом.

Інша гостронеобхідна симетрична відповідь на ракетну загрозу – надання Україні додаткових літаків-винищувачів. На саміті заявлено, що «доставка» винищувачів F-16 із арсеналів Данії та Нідерландів «уже почалася», і що «цього року» будуть передані F-16 з Норвегії.

Наголосимо, що, з одного боку, Україна гостро потребує будь–якої кількості винищувачів: для ППО та підтримки наземних військ. З іншого, поки не видно перспектив отримання «128 бортів F-16». Це – оптимальна потреба ЗСУ, озвучена Президентом України (мінімальна, нагадаємо, 12), яка збігається з оцінками експертів щодо кількості винищувачів, яка матиме стратегічний вплив.

Необхідні відповіді на нову тактику застосування «Шахедів» – отримання додаткових систем ППО малої дальності (в т.ч. гарматних типу Gepard) та додаткових винищувачів. З обох цих питань на Вашингтонському саміті намітився невеликий проґрес.

Читайте також: