Кандидатура Марка Рютте, прем’єр-міністра Нідерландів, офіційно затверджена на посаді генерального секретаря НАТО. «У середу (26 червня 2024 року) Північноатлантична рада ухвалила рішення призначити прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте наступним Генеральним секретарем НАТО, змінивши Єнса Столтенберга», – ідеться у повідомленні.

Рютте стане до роботи 1 жовтня. Його попередник Єнс Столтенберг, слід вважати, буде радий піти на відпочинок, адже він затримався на посаді безпрецедентно довго – ціле десятиліття. Столтенберг став генсеком Альянсу навесні 2014 року, його повноваження закінчувалися у жовтні 2022-го, та оскільки Росія розв’язала масштабну війну в Україні, члени НАТО вирішили не міняти очільника і залишили норвежця на посаді ще на рік, а потім – знов на рік. 

Столтенберг щиро хвалить Марка Рютте: «Він мій близький друг і колега. Це буде добре для всіх нас, для НАТО і також для мене». Власне, Рютте має репутацію стійкого прихильника України і яструба, який схильний до жорсткішої політики щодо путінської Росії.

Як функціонує НАТО, що відомо про Марка Рютте та якою буде його політика на чолі Альянсу?

Байден переконав Столтенберга попрацювати іще, коли заміну йому не знайшли ані у 2022-му, ані у 2023-му

фото: nato.int

Генсека НАТО також обирають консенсусом

Напевно, не всі знають, що генеральний секретар НАТО не ухвалює рішень від імені Альянсу. Це прерогатива постійно діючого керівного органу – Північноатлантичної ради, до складу якої входять по одному представнику кожної держави-члена. Нагадаємо, що всі рішення у Північноатлантичній раді ухвалюються консенсусом, тобто якщо рішення прийнято, значить, за нього проголосували одностайно всі посли 32 країн. Будь-яке рішення може бути заблокованим, якщо проти нього рішуче висловиться хоча б одна країна. Таким чином, скориставшись правом вето, Угорщина, скажімо, чи будь-яка інша країна може стати на заваді тому чи іншому рішенню НАТО.

Від 2000-х років, після останнього великого розширення цього військово-політичного союзу за рахунок держав Центрально-Східної Європи, в Альянсі точаться дискусії про потребу модернізації методів ухвалення колективних рішень.

Згадаймо також, що у НАТО є ще одна важлива посада – голова Військового комітету, якого обирають що три роки. Нинішнім очільником є нідерландський адмірал Роб Бауер, котрий виконує свої обов’язки з 2021-го. Голова Військового комітету формує рекомендації щодо воєнної стратегії, оборони і безпеки. Їх також мають затвердити одноголосно усі начальники генеральних штабів країн НАТО.

До речі, друг України – президент Чехії генерал Петр Павел – очолював Військовий комітет з 2015 по 2018 рік. А першим на цій посаді, у 1949 році, був генерал армії США, легендарний з часів Другої світової Омар Нельсон Бредлі. Це останній в історії американський воєначальник, що отримав звання п’ятизіркового генерала.

На посаду генсека претендувала жінка

Бажання стати генеральним секретарем у 2024 році виявили міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш, президент Румунії Клаус Йоганніс та прем'єр Нідерландів Марк Рютте. Про свої амбіції очолити Альянс заявляла також прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас.

Це не перша жінка в історії НАТО, яка претендувала на цю найвищу посаду, проте треба визнати, що жінки рідко потрапляють в обойму вагомих кандидатів. У 2022 році, коли мав закінчитися термін перебування на посаді Єнса Столтенберга, була інформація, що його наступницею стане Христя Фріланд, на той час міністр фінансів Канади, етнічна українка, яка у 1990-х році працювала у Києві як журналістка.

Щодо останніх обговорень кандидатури нового генсека, то низка країн лобіювали ідею надати посаду представнику однієї з держав Центральної чи Східної Європи. Про те, що «молодих членів Альянсу» (тобто пострадянські країни, що вступили до НАТО наприкінці 1990-х та початку 2000-х років) несправедливо оминають увагою, говорив, зокрема, очільник МЗС Польщі Радек Сікорський. Він різко відповів експрезиденту США Дональду Трампу у заочній дискусії про те, що таке НАТО, пише польський ресурс RMF24.

Клаус Йоганніс, президент Румунії, також заявляв про бажання поборотися за посаду глави НАТО

фото з відкритих джерел

Оскільки посада генерального секретаря Альянсу є політичною, зазвичай її обіймає посадовець найвищого рангу. Він має бути досить відомим у світовій політиці. Так, Єнс Столтенберг до призначення був прем’єр-міністром Норвегії, а його попередник Андерс Фог Расмуссен очолював уряд Данії. Яап де Гооп Схеффер, який перед тим очолював НАТО, до того обіймав посаду міністра закордонних справ Нідерландів, і змінив в Альянсі Джорджа Робертсона, колишнього міністра оборони Великої Британії.

Щодо Рютте, то він перебуває не посту прем’єр-міністра Нідерландів останні 14 років.

Проти Рютте виступали чотири держави

Принцип консенсусу стосується всіх рішень у НАТО, зокрема, і призначення генсека. Кандидатура Рютте ще навесні мала схвалення 28 держав з 32. Проти висловилися Словаччина, Угорщина, Румунія та Туреччина.

Після особистої зустрічі з Рютте турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган змінив думку та підтримав претендента. Відтак кандидатуру прем'єра Нідерландів погодила також Словаччина, а за нею Румунія, глава уряду якої зняв свою кандидатуру на користь Рютте. Залишався один «міцний горішок», очільник угорського уряду Віктор Орбан, він же – послідовний критик Рютте та латентний симпатик Росії.

Віктор Орбан, як завжди, намагався все зіпсувати і виступив проти Рютте

фото з відкритих джерел

Переговори з Орбаном вели різні впливові політичні гравці. Ймовірно, під час цих переговорів голові угорського уряду вдалося виторгувати якісь політичні бонуси, які залишилися за межами публічності. Однак відомо, що останньою його вимогою було уникнути участі угорських військових в операціях поза межами НАТО. Зокрема, Орбан не хотів розглядати навіть можливість відрядити в Україну військових інструкторів. А не те що гіпотетичну відправку військ на війну.

Віктору Орбану пішли назустріч. Financial Times з посиланням на джерела нещодавно повідомила, що Марк Рютте пообіцяв виконати вимогу Угорщини. Таким чином його призначення на пост генсека, якому опирався Будапешт, було розблоковано.

«Не покину рідну хату». Рютте не хоче їхати до Брюсселя

Майбутній генсек народився 1967 року у Гаазі у багатодітній родині. Марк був сьомою дитиною у батьків, різниця у віці зі старшою зведеною сестрою складає 35 років. У юності Марк мріяв стати піаністом і не дуже цікавився політикою, проте займався громадською діяльністю займався з часів студентства. Урешті здобув освіту історика, у Лейденському університеті, а після навчання працював у корпорації Unilever.

У політику прийшов у 1990-х, а у 2002 році як один з чільних представників Народної партії за свободу та демократію здобув портфель в уряді – став державним секретарем із соціальних питань та зайнятості. За чотири роки Рютте став парламентарем і очолив фракцію Народної партії. Наступне кар’єрне досягнення – у 2010-му політик був призначений головою уряду і сформував свій кабінет.

Попри стрімкий кар’єрний злет Рютте живе у будинку, який у Гаазі придбав ще у молодості. Любить їздити на роботу на велосипеді, захоплюється гірськими лижами і все тією ж грою на піаніно.

Справа у тім, що хоч офіційною столицею країни є Амстердам, діловою та урядовою столицею лишається Гаага. Перед призначенням Марк Рютте сказав журналістам, що з 1 жовтня матиме робочий кабінет у Гаазі, а не у Брюсселі, де розташована штаб-квартира Альянсу. Чи так можна – покаже час.

Рютте послідовно вболіває за Україну

Марк Рютте віддавна підтримує Україну, яка стала об’єктом російської агресії. Перебуваючи 1 березня 2024 року у Харкові, він згадав, як у 2014-му в небі над Донеччиною російські проксі, бойовики з «ДНР» збили літак авіакомпанії Malaysia Airlines, який летів з Амстердама до Куала-Лумпура. «Рани від 17 липня 2014 року досі не загоїлися. Ми об'єднані з українцями у нашій скорботі, бо українці також зараз втрачають своїх рідних. Трагедія MH-17 зміцнила наш зв'язок з вами. Ми активно працюємо для того, щоб усі винні у військових злочинах опинилися у трибуналі в Гаазі. Мир та справедливість повинні перемогти», – запевнив Рютте Зеленського.

Тоді ж у Харкові прем’єр Нідерландів та президент України підписали безпекову угоду між двома країнами. Вона розрахована на 10 років і передбачає військову допомогу вже цього року на суму на 2 млрд євро, а також подальшу підтримку.

Ініціатор коаліції винищувачів, кавалер ордена Ярослава Мудрого

Марк Рютте став одним з ініціаторів коаліції винищувачів, завдяки якій українські Повітряні сили мають отримати літаки F-16. Нідерланди – друга після Данії країна, яка збирається передати літаки Україні вже цього літа. «Постачання F-16 є одним із найважливіших елементів домовленостей про військову підтримку України, необхідну для відповіді на російську агресію», – говорить Рютте.

Також Рютте разом з очільниками Німеччини і Данії працював над передачею ЗСУ 100 танків Leopard. Це є його власною відповіддю Путіну, у чиї «мирні» ініціативи Рютте не вірить і вважає, що для кремлівського очільника настає період паніки.

Не зайве нагадати, що нідерландський прем’єр є кавалером ордена Ярослава Мудрого I ступеня «За вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України». Цю високу нагороду України політик отримав у 2023 році.

Володимир Зеленський та Марк Рютте – на авіабазі в Ейндговені, де розташовані літаки F-16

фото: Володимир Зеленський/Telegram

Та попри позитивний образ Марка Рютте, який цілком заслужено сформувався в українців, очільник блоку не має повноважень ухвалювати політичні рішення. Влади воєначальника він також не має. Головне завдання генсека полягає у пошуку консенсусу, а від цього часто залежить те, яким стане кінцеве рішення Альянсу. Тобто простір для маневру у глави НАТО є, було б лише бажання маневрувати між різними державами-членами, а не тільки висловлювати занепокоєння.

Проте на початку повномасштабного вторгнення чинний генсек НАТО Столтенберг не відрізнявся належною активністю, але все ж таки згодом «радикалізувався».

Наталія Лебідь для «Главкома»