Археологи віднайшли старовинне підземелля у Галицькому замку (фото, відео)
Цокольний поверх в'їзної вежі був під завалами 300 років
На Прикарпатті виявили підземелля в'їзної вежі Галицького замку, у якому ніхто не був понад 300 років. Підземелля сягає пʼяти метрів, а нижче може бути ще один рівень. Поки що за цією частиною вежі спостерігають за допомогою відеокамери, яку опустили у вентиляційний канал, та шукають вхід до цокольного приміщення. Про розкопки розповів генеральний директор національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник.
«В археологічному сезоні 2022 року була розчищена в’їзна вежа Галицького замку. Цього тижня ми відновили археологічні роботи й отримали сюрприз – побачили сухі підвали в’їзної вежі Галицького замку», – розповів директор заповідника.
Усього в замку було пʼять веж, а ціла споруда була розміром, як два футбольні поля. Восени 2022 року археологи натрапили на вентиляційний канал.
«Замок почали будувати в XIV столітті, але знайдена вежа – з XVI століття. Тоді зруйнувався Успенський собор, і матеріал, найімовірніше, брали з нього. У 1676 році, коли на ці землі напали турки, Галицький замок був підірваний. Стіна впала на вхід. Відтак ми вважаємо, що відтоді у підземелля замку ніхто не заходив», – зауважив очільник заповідника.
«Враховуючи, що попереду була зима, щоб не було нюансів з небажаними гостями, вирішили цю інформацію не розголошувати», – пояснив Володимир Олійник.
Цьогоріч роботи розпочали з того, що спустили у вентиляційний канал камеру і натрапили на цілий збережений поверх.
«Згідно з розповідями істориків та архітекторів, вежа, крім цього «мінус першого поверху», який ми знайшли, має ще підвали. Тобто на нас очікує ще чимало роботи. Камеру спускали для того, аби подивитись, де входи, адже нагорі через завали нічого не видно. А з відео бачимо, що внизу фактично усе збережено, бочкоподібні такі підвали», – розповів директор заповідника.
Аби зберегти й продовжити досліджувати спадщину Галицького замку – дахи, стіни тощо, минулого року зробили платний вхід і на екскурсіях збирають гроші. Їх використовують на археологію і на консервацію об'єкта.
Галицький замок або Старостинський розташований в Галичі на Прикарпатті, на правому березі річки Дністер над містом. Побудований ще в 14 столітті, однак його попередника вперше згадують 1119 р. як укріплену цитадель. Археологи вважають, що спочатку це була дерев'яна споруда, яка згодом переросла у міцний замок галицьких князів.
Загалом Галицький замок мав п’ять веж. З них збереглася одна – Старостинська, зараз археологи віднайшли другу.
За словами науковців, Галич на 95% недосліджений, тому може приховувати ще багато цікавого.
До слова, у квітні київські археологи знайшли унікальні пам‘ятки на Оболонському острові (фото).
Нагадаємо, минулого року військові натрапили на унікальні знахідки часів пізньої бронзи (фото). Виявили не тільки кераміку та мідну прикрасу, а й кістяки людей.
Раніше повідомлялося, що археологи знайшли під Тернополем древнє поховання скіфів, знахідку виявила мешканка села, коли поралася на городі. Крім того, на Полтавщині також знайшли об’єкти скіфської доби. Серед виявлених предметів – прясла та уламки місцевої скіфської кераміки, а також житло бронзової епохи.
Зауважимо, палеонтологи знайшли у Туреччині залишки тварини віком 28 млн років (фото).