Соратниця Зеленського вважає проблемою велику різницю в зарплатах у війську і тилу
Третьякова: Наразі у нас різниця у зарплатах у цивільному секторі та у війську майже чотирикратна
У цивільному секторі є падіння оплати за працю. Зарплата наразі по країні в середньому становить приблизно 13 тис. грн., але вона витягується коштом армії. Про це голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів від «Слуги народу» Галина Третьякова розповіла в інтерв’ю «Главкому».
Нині різниця у зарплатах у цивільному секторі та у війську майже чотирикратна. Війна – це продовження економіки, яка навіть у таких умовах має розвиватись, тож потрібно дбати про підвищення заробітної плати у цивільному секторі.
«У цивільному секторі зарплати почали катастрофічно падати, тому у мене була правка, щоб роботодавці не мали одночасно із фінансуванням війська платити їм (мобілізованим – ред.) середню зарплату. Що теж викликало обурення, за що мене критикували. Але виходить, що ми забирали у тих, хто працює в цивільному секторі, і віддавали в армію, хоча паралельно вже підняли зарплату військовим», – сказала Третьякова.
«Ми маємо пам’ятати: якщо ми комусь щось даємо, то у когось забираємо. І якщо ми нашим дівчатам і хлопцям військовим хочемо дати 200 тисяч чи навіть мільйон, то маємо думати і про те, якими коштами буде все це підкріплено, якими економічними обрахунками і можливістю цивільного населення сплачувати додаткові податки. Водночас нам потрібно думати про розвиток громадянського суспільства, а для цього думати про внутрішні джерела фінансування громадянського суспільства», – додала голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Вона зауважила, що домовленості щодо допомоги з виплатами у соцсфері з партнерами середньострокові, у межах трьох-п’яти років. І у Комітеті соцполітики зокрема займаються і макроекономічними процесами. Нардепка пропонує підвищити єдиний соцвнесок із одночасним збільшенням пенсій та виплат за іншими видами соціального страхування. Проте наразі ходять розмови щодо скасування єдиного соцвнеску взагалі (заступник голови ОП Ростислав Шурма пропонує такі зміни – ред.).
«Його не можна прибрати, бо це 46 стаття Конституції, яка дає право на соцзахист. Я законодавчо пропоную розмір ЄСВ і страхові суми, які виплачуються за чотирма видами соцстрахування (безробіття, лікарняні, нещасний випадок на виробництві та пенсія – ред.), то вони мають бути щорічно підраховані Кабміном, збалансовані і надані нардепам для ухвалення», – наголосила Третьякова.
Вона зазначила, що Комітет хоче мати середню пенсію на солідарному рівні 40% від середньої зарплати, про що й говорить конвенція Міжнародної організації праці. Наразі коефіцієнт заміщення на рівні 31% – його утримали та зупинили падіння. За часів Порошенка, наприклад, двічі за п’ятирічну каденцію була індексація пенсій: перший раз – коли він зайшов у владу, і вдруге – коли йшов на вибори. Але закон про індексацію пенсій ухвалено цим скликанням парламенту і нашим комітетом. І тепер індексація відбувається щорічно не через постанови Кабміну, а на рівні закону, і це відповідає Конституції.
«Ми підвищили рівень низьких пенсій у пенсіонерів 80+ та 75+, в яких була історично низька зарплата ще з радянських часів, тому й отримували малу пенсію і були малозабезпеченими. В Україні зменшилась кількість пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію. Якщо у 2019 році таких було до 40%, то наразі це 3,5%. Середня пенсія станом на 1 квітня цього року становила 5238 грн, і в наступному році хочемо вийти на рівень 8 тис. грн», – розповіла голова Комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів від «Слуги народу» Галина Третьякова.
Як повідомлялося, 30 червня президент Володимир Зеленський підписав закон про доплати військовослужбовцям під час воєнного стану.
До слова, минулого року, попри війну, мінімальна зарплата, як і було заплановано у держбюджеті, зросла вдвічі – як змінювався розмір мінімальної зарплати протягом 25 років: інфографіка.
Як відомо, розмір мінімальної зарплати в наступному році може зрости. За інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах квітня 2023 року склав 7782 грн.
Нагадаємо, у комунальних підприємствах Києва можна заробити від 7 тис. грн до 40 тис. грн. Найбільшу зарплату отримають лікарі.
Зауважимо, попри війну ринок праці України продовжує розвиватись. У 2023 році кількість вакансій встановлює рекорди щомісяця і вже перетнула позначку у 90 000 вакансій – це 90% відновлення. Досягла довоєнного рівня і конкуренція за роботу. важливим фактором, який впливає на перегляд зарплат, є насиченість галузі вакансіями. Коли кількість пропозицій у галузі досягає довоєнного рівня, роботодавці ще більше зіштовхуються з дефіцитом кваліфікованих працівників і вдаються до перегляду зарплат – що відбувається на ринку праці: експерти розповіли, чи зростуть зарплати українців.
Загалом ринок праці продовжує набирати обертів та реагувати на зміни. Водночас висока конкуренція та нестача робочих місць спостерігається в IT та медіа – які професії приносять найбільше грошей: оновлено рейтинг.