ЗМІ: Документи зі зламаної бази партії Жириновського містять план, що дуже нагадує кампанію Зеленського
За даними видання Euromaidan Press, Росія дуже рада бачити Володимира Зеленського як українського президента, але саме Україна буде розбиратися з наслідками цього поганого жарту
Володимир Жириновський, лідер Ліберально-демократичної партії Росії (ЛДПР), 3 квітня заявив, що його партія визнає українські вибори лише за умови, якщо переможцем стане Володимир Зеленський. Зламані документи його партії в 2014 році вказують на план, який приголомшуюче схожий на той, що використовувався в кампанії Зеленського. Про це пише Euromaidan Press.
Тож, за даними відання, коли 3 квітня лідер третьої партії Росії ЛДПР Жириновський заявив, що визнає українські вибори, тільки якщо переможе кандидат-комік Зеленський, це не стало несподіванкою.
Зрештою, під час виборчої кампанії російські ЗМІ зробили свого опонента, чинного президента Петра Порошенка, ключовою мішенню ненависних висловлювань, про що свідчать переважаючі настрої в російській соціальній мережі ВКонтакте. Причина цього полягає в тому, що Порошенко, який прийшов до влади після революції Євромайдану, яка усунула його проросійського попередника в 2014 році, зайняв тверду позицію проти Росії і, незважаючи на негативні наслідки російської окупації Криму і війни на Донбасі, вів Україну на захід.
Це змусило багатьох аналітиків припустити, що Росія воліє, щоб вибори виграв будь-хто, тільки не Порошенко. Разом з невиразними заявами Зеленського про Росію і тотальною недосвідченістю в політиці, можна припустити, що Зеленський є кращим кандидатом для величезного, агресивного сусіда України.
Про те, що має місце бути, принаймні як яскравий збіг обставин, так це план вибору когось, на кшталт Зеленського, який отримано нібито з серверів ЛДПР у вересні 2014 року.
Цей план, отриманий групою анонімних хакерів з серверів ЛДПР у транші 3 гБайт документів, розкриває російський політичний технологічний план, щоб залучити до українського парламенту партію на чолі з коміком. Це було розповсюджено знову після першого туру президентських виборів, який відбувся 31 березня 2019 року, журналістом Христо Грозевим.
[TWITTER]
[/TWITTER]
З моменту оприлюднення у вересні 2014 року ресурси, на яких розміщувався транш документів, були видалені (1,2,3). Але деякі зображення все ще розміщені тут. (Хак, ймовірно, продовжує жити в потоках прихованої мережі. Якщо ви знайдете його, будь ласка, надішліть повідомлення. Поки що ми змогли знайти лише половину).
Чи автентичні витоки? У публікації від 2014 року Христо Грозев привертає увагу до кількох критеріїв, які можна використати для відповіді на це питання.
По-перше, величезний розмір траншу і послідовний опис документів дозволяють підозрювати, що потрібно було б надто багато зусиль, щоб підробити так багато файлів.
По-друге, наявність контенту, недоступного з інших джерел, таких як проект інтерв'ю Жириновського з «Аргументи і Факти», яке ніколи не вийшло, і зміст, який не можна сфабрикувати, - наприклад, позов Жириновського до суду проти української держави, особисті рахунки та голосові записи - все це підтверджує, що документи є справжніми.
Також там міститься листування з лідерами російських маріонеткових республік на сході України, Луганської та Донецької «Народних республік», їх паспортні дані, схема транспортування палива з Росії до «республік», а також плани щодо створення там прес-центру.
Але найяскравіший документ в сучасних умовах, коли чинний президент Порошенко, який отримав у першому турі менше 16% голосів, зіткнувся з коміком без політичного досвіду, який отримав понад 30%, це план під кодовою назвою «Буратіно» - російський переклад «Pinocchio».
Документ починається з викладу загальної політичної ситуації в Україні після Євромайдану і після президентських виборів у травні 2014 року, але до парламентських виборів у жовтні 2014 року:
«Протестовий електорат зростає по відношенню до попередньої влади [епохи Януковича], яку багато хто вважає зрадниками. Але невдоволення зростає і з новою владою «Майдану», серед тих, хто не так давно підтримував її. Перш за все, серед незадоволених є багато тих, які сподівалися побачити нові обличчя при владі, а олігархів – усуненими від влади.
У цій ситуації велика частка (близько 40% за попередніми соціологічними опитуваннями) протестового електорату готова голосувати за тітку Фанні, лише б не за існуючі відомі партії та ідентичних політиків».
А потім бум. Пам'ятаєте смішного кандидата Дарта Вейдера, який фігурував у заголовках під час президентських виборів в Україні 2014 року? Виявляється, він був більше, ніж жарт. На президентських виборах 2014 року та виборах до мерів Києва та Одеси, кандидат Дарт Вейдер випробував виборчу технологію під назвою «Я стомлений від усього цього, тому я буду голосувати за нього».
У документі йдеться про те, що ефект перевершив усі очікування. Дарту було заборонено брати участь у президентських виборах після повідомлень у ЗМІ, але його участь у виборах мера викликала активну відповідь від традиційно пасивних молодих виборців, яких інші сторони намагалися активізувати і підкупити без результату. Дарт навіть виграв вибори мера Одеси в одному районі, завдяки високій частці участі студентів.
Парламентська кампанія тільки починається, документ поширюється, а електорат в Україні можна розділити на чотири частини.
1. Прибічники жорсткого курсу або активісти (за війну на Донбасі, за НАТО, проти Росії тощо).
2. Пацифісти (за мир і спокій, і не має значення, під якими прапорами).
3. Матеріалісти (ті, хто вважає вибори своїм особистим шансом заробити гроші і відвідати безкоштовний концерт).
4. Апатичний (проти всіх, через злість, тому що стомилися!).
Четвертий сектор ще не задіяний, йдеться в документі.
«Кількість людей, які незадоволені політиками як такими, значно зросла, оскільки саме політики привели країну до банкрутства і війни. Цей електорат ненавидить політиків і хоче будь-яким способом помститися їм. І одним з таких способів є розміщення символіки «Я не підтримую жодного кандидата» у бюлетені для голосування, хоча нещодавно його було скасовано. У зв'язку з цим є сенс висунути кандидата, який буде висміювати всіх політиків і кандидатів, взятих разом.
Такий кандидат міг би бути казковим персонажем, таким як Буратіно, йдеться в документі. Передвиборна кампанія може містити безліч унікальних, захоплюючих уваги акцій, які отримують хороше висвітлення у ЗМІ, і до них приєднається молодь, яка бере участь у флешмобах та інших масових заходах.
«Дарт Вейдер на попередніх виборах позиціонував себе як представник темної сторони. Буратіно займе світлу сторону. Таким чином, ці дві персони зіткнуться в політичній боротьбі у власному сегменті», - продовжує документ.
Дарт і Буратіно відвернуть увагу виборців і ЗМІ від тих самих нудних старих політиків і проведуть передвиборну гонку з риторикою, що знаходиться на межі, але торкається серйозних тем, хоча і в жартівливій манері.
Він буде одним з людей, а не олігархів. Буратіно скаже гострі фрази (гасла і психологічні віруси), яких не міг би сказати звичайний кандидат. Він створить жарти та демотиватори, які починають жити власним життям серед людей; він буде висміювати своїх опонентів, систему і т. д. Тому що він такий яскравий і нетривіальний кандидат, ЗМІ полюватимуть за ним.
Буратіно був російським планом парламентських виборів в Україні 2014 року, який ніколи не ожив (його вартість оцінювалася приблизно в $440 тисяч). Ми не маємо доказів, що Зеленський це перероджений Буратіно, або що за Зеленським стоїть Росія. Тим не менш, у них є декілька спільних рис.
- Зеленський дійсно зібрав протестний голос і зумів мотивувати традиційно пасивну молодь йти на голосування. Вікові сектори, які, як правило, залишалися вдома під час виборів, вперше прийшли до виборчих кабінок, що ознаменувало зміну виборчих моделей України;
- Зеленський став відомий серед населення завдяки своїй комічній грі в «Кварталі 95», де практично все в Україні, від політиків до рас і до сексуальних меншин, було перетворено на жарт і висміювалося;
- Його сценічний образ вчителя, що став президеном, Василя Голобородька, у серіалі «Слуга народу», є одним з лицарів світла. Голобородько бореться з олігархами і очищає Україну;
- Його кампанія після першого туру була сфокусована на висміюванні та знущанні над своїм опонентом Порошенком та перетворенням політичного дискурсу на жарт. ЗМІ змагаються за першість у висвітленні кожного його слова. Його витівки, одна дурніша за іншу, все ж таки змушують українців обговорювати їх цілий день. Обговорюються витівки, а не реальні політичні ідеї кандидатів.
Навіть якщо б Росія була не причетна до Зеленського, важко не помітити, що він йде дорогою, передбаченою планом Буратіно. І досягає великого успіху.
І це, мабуть, тому Росія дуже рада бачити його як українського президента. Але саме Україна буде розбиратися з наслідками цього поганого жарту.
Попередня версія цієї статті помилково заявила, що «Буратіно» є російським планом президентських виборів в Україні. Фактично це був план лише для парламентських виборів.