Путін здатен і на це. Як рятуватися під час хімічної атаки?

Андрій Кузьмін

14 березня, 2022, 10:45 glavcom.ua

Росія може застосувати зброю масового знищення

Країна-агресор готує ґрунт для застосування хімічної зброї

Країна-агресор поширила чергові фейкові заяви – мовляв, у смт. Золочів під Харковом завезено 80 тонн аміаку, начебто Україна готує провокації для того, щоб звинуватити Росію у застосуванні хімічної зброї. Одним словом, російська пропагандистська машина готує ґрунт для використання на території нашої країни отруйних речовин, тому всім треба бути напоготові.

Як показали події останніх двох тижнів, нелюди готові на будь-які звірства. І якщо вони бомблять пологові будинки – що їм вартує застосувати хімічну зброю? Протигазами окупанти вже укомплектовані.

Токсичні фейки

Відразу слід зазначити, що заява про те, що в Харківській області стоїть 80 тонн аміаку, не витримує жодної критики.

«Аміаку там просто нема звідки взятися, які сховища? У цьому регіоні немає хімічних виробництв, які б використовували аміак. Так, аграрії мають аміачну селітру, яка є добривом, і при цьому вибухонебезпечна. Але це не хімічна зброя масового ураження.

Хімічні підприємства, що використовують аміак для виробництва аміачних добрив, знаходяться у Кам'янському, Одесі, Рівному, Сєверодонецьку та Черкасах, але вони виробили всі запаси сировини та простоюють. Власне виробництво аміаку завершилося ще наприкінці 2021 року через різке подорожчання природного газу. Але на підприємстві «ДніпроАзот» ще виробляють рідкий хлор – це теж сильна отруйна речовина», – розповідає «Главкому» президент Спілки хіміків України Олексій Голубов.

Підприємства хімічної галузі України, які використовують аміак: «Рівнеазот», «Азот» (Черкаси), «Сєверодонецьке об'єднання «Азот», «ДніпроАзот» (Кам'янське) та Одеський припортовий завод.

Одним словом, якщо аміак в Україні може взятися, то тільки з Росії. І завезуть його не з метою забезпечити українських аграріїв мінеральними добривами...

Агресор, звичайно, може завдати ударів по українських хімічних виробництвах, але це досить безглуздо, враховуючи, що там практично немає небезпечних хімічних речовин. Але що робити при отруєнні хлором чи аміаком, про всяк випадок треба знати.

Ознаки отруєння хлором

Під час вдихання парів хлору виникає ураження легень, яке супроводжується набряком киснево-поглинальних альвеол, які під час кашлю можуть розірватися з виділенням мокроти з кров’ю, внаслідок чого людина гине від нестачі кисню.

Перша допомога при отруєнні хлором:

Одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря.
Робити штучне дихання не можна, необхідно у важких випадках застосувати кисневу інгаляцію.
Слід забезпечити повний спокій.
Для зменшення подразнення − вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей, рота, носа 2% розчином харчової соди.

Дії в осередку зараження:

Заплющити очі та затамувати дихання.
Закутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (бажано змочити водою).
Не бігти.
Спробувати визначити напрямок вітру.
Виходити з зони зараження в бік, який перпендикулярний вітру.
За неможливості вийти, спробувати залізти на високий предмет (стовп, драбину тощо), оскільки хлор стелиться знизу над землею.

Ознаки отруєння аміаком

Нежить, кашель, важке дихання, задуха, підвищене серцебиття, порушена частота пульсу. При контакті з рідким аміаком виникає обмороження, можливий опік з пухирями, виразки.

Перша допомога при отруєнні аміаком:

Одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря.
Дайте подихати зволоженим повітрям (теплими водяними парами 10% розчину ментолу в хлороформі).
Дайте теплого молока з «Боржомі» або харчовою содою.
При задусі необхідний кисень.
При спазмі голосових щілин забезпечте тепло на ділянку шиї, теплі ванночки, інгаляцію.
При зупинці дихання проведіть серцево-легеневу реанімацію.
При потраплянні в очі − промийте водою або 0,5-1% розчином квасців, вазеліновою або оливковою олією.
При уражені шкіри − обмийте чистою водою, зробіть примочки з 5% розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти.

Боротьба за заборону хімічної зброї ведеться у світі майже сто років. 17 червня 1925 року був підписаний Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих і отруйних газів. 13 січня 1993 року в Парижі було прийнято Конвенцію про заборону розробки, виробництва, накопичення та застосування хімічної зброї та її знищення, до якої приєдналися 193 держави. У тому числі – і Росія.

«Достовірної інформації, що Росія позбулася хімічної зброї і повністю завершила її утилізацію, немає. Найближче до України підприємство із утилізації компонентів хімічної зброї знаходиться у Брянській області. Якщо РФ піде на застосування хімічної зброї, її компонентів чи здійснюватиме диверсії на хімічно небезпечних об'єктах, приховано чи відкрито, це лише погіршить їх позиції, переведе конфлікт до іншої площини (це може стати сигналом для НАТО для вступу у відкрите протистояння з країною-агресором). Але з огляду на наявні факти порушення Росією міжнародного гуманітарного права, повністю виключити таку ситуацію не розумно», – каже «Главкому» заступник директора Департаменту цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій Олександр Лещенко.

Що робити

Те, що Росія готова до застосування хімічної зброї, яка поряд з ядерною та бактеріологічною є зброєю масового ураження, найкраще свідчить той факт, що вона в 21 столітті вже вдавалась до таких дій і неодноразово.

Інспектори Організації із заборони хімічної зброї, яка контролює виконання Паризької конвенції, розслідували та задокументували використання російських хімічних боєприпасів у Сирії. (Як правило, це були невеликі авіабомби з радіусом поразки кілька кілометрів).

Було отруєно Олександра Литвиненка, автора книги «ФСБ підриває Росію». Були спроби отруєння опозиціонера Олексія Навального i колишнього співробітника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки нервово-паралітичною речовиною «Новичок». Що, до речі, підтверджує – Росія, попри підписану Конвенцію, продовжує розробку нових бойових отруйних речовин.

Цікаво, що у взятих у полон російських окупантів серед іншої амуніції виявилися протигази. Старенькі, звичайно, ще радянського зразка (що зайвий раз говорить про нібито військову міць «непереможної та легендарної»), але сам факт їхньої наявності підтверджує – окупанти не виключають застосування хімічної зброї.

Отже, мирним українським громадянам також необхідно бути готовим до такого повороту подій.

«На офіційному сайті Держслужби з надзвичайних ситуацій є спеціальний розділ «Абетка безпеки», де розміщено багато рекомендацій – як поводитися за різних надзвичайних ситуацій, у тому числі і з хімічної загрози. Тих рекомендацій, що там є, достатньо для населення», – запевняє Олександр Лещенко.

Інструкції державних органів на випадок хімічних атак

Дії у разі раптового виникнення хімічної небезпеки

Уникайте паніки. З отриманням повідомлення про викид або розлив в атмосферу небезпечних хімічних речовин та про небезпеку хімічного зараження, надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та прості засоби захисту шкіри. По можливості негайно залиште зону хімічного забруднення.
Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти з району аварії неможливо, залишайтеся у приміщенні, негайно та надійно герметизуйте його. Зменшить можливість проникнення небезпечних хімічних речови (парів, аерозолів) у приміщення: закрийте вікна та двері, димарі, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання. Чекайте на повідомлення від органів влади з питань надзвичайних ситуацій.
Знайте, що вражаюча дія конкретної речовини на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості, тому, якщо немає можливості залишити небезпечну зону, не панікуйте та продовжуйте вживати заходів безпеки.
Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі та приготуйтеся до евакуації. Попередьте сусідів про початок евакуації. Допоможіть дітям, інвалідам та літнім людям. Вони підлягають евакуації насамперед.
Виходьте із зони хімічного зараження у бік, перпендикулярний напрямку вітру, і обходьте тунелі, яри, лощини – у низинах може бути висока концентрація отруйних речовин.
При підозрі на ураження речовинами уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини (чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу.
Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за допомогу потерпілим.

Андрій Кузьмін, «Главком»

Читайте також: