Чи треба так спішити на цвинтар? Що чекає Україну після поминальних вихідних

Цьогоріч поминальні дні в Україні були перенесені. У зв’язку з пандемією влада у квітні була змушена заборонити багатолюдні відвідування цвинтарів у звичні дні – після Великодня. На рівні уряду та обласних адміністрації були ухвалені рішення: проводи пройдуть на початку літа – на Трійцю, починаючи з 6 червня, Троїцької суботи. Були сподівання, що до цього моменту ризик інфікування коронавірусом знизиться. Та не так сталось, як гадалось. В останні дні показники захворюваності на Сovid-19 знову б’ють рекорди.При цьому уряд вже пішов на суттєві послаблення карантинних вимог. У тому числі було дозволене проведення релігійних заходів.  

Як писав «Главком», епідеміолог Катерина Сояк пов’язує сплеск нових випадків хвороби саме із пом’якшенням карантину 1 червня, саме тоді запрацював у повну силу громадський транспорт, діти пішли у садочки. Більш того, громадяни, зокрема у Києві, вже давно перестали належно виконувати усі необхідні заходи безпеки. До транспорту багато хто дозволяє собі заходити без маски, а ті, хто одягають, часто роблять це формально, залишаючи неприкритим ніс. 

Водночас інфекціоніст Сергій Крамарєв вважає, що підвищення показників обумовлено й збільшенням масштабів тестування, а не лише послабленням карантину. Більше аналізів – більше виявлених випадків. Аргумент фахівця такий: інкубаційний період у Covid-19 становить 5-14 днів, тож поки що минуло замало часу для висновків про згубний вплив рішень уряду.. 

Київ коронавірусу не боїться

Наприклад, найбільше нових випадків хвороби за позаминулу добу зареєстровано у Києві – 82,  МОЗ звітувало про 77 хворих у столиці. Померло в цей день четверо. 

Попри таку тривожну тенденцію, поминальні дні мерія скасовувати вдруге не стала: вони таки відбудуться у вихідні (6, 7, 8 червня). Понад те, міська влада вирішила у своєрідний спосіб попіклуватися про громадян: замість того, щоб заохотити киян ізолюватися або ж користуватися власним транспортом, вона навпаки організує перевезення до міських кладовищ громадським транспортом.

За словами мера столиці Віталія Кличка, в ці дні збільшать кількість рухомого складу на регулярних маршрутах та будуть організовані додаткові маршрути. Найбільше їх буде 6 червня. «Про перенесення поминальних днів ми домовлялися з главами конфесій напередодні Великодня», – нагадав міський голова. 

До слова, сам Кличко при цьому визнав, що їздити у громадському транспорті «стає небезпечно». «Збільшився за останні дні пасажиропотік в метро. Він вже становить майже 800 тисяч пасажирів щодня. Нагадаю, спочатку, після відновлення роботи, метро перевозило в середньому до 500 тисяч людей. Тобто, ризик заразитися в транспорті збільшується», - зазначив міський голова. Його обурює, що пасажири починають розслаблятися: не всі заходять у громадський транспорт у масках, або ж, зайшовши, знімають їх.

Суперпоширювачі інфекції

Вчені з Університету Гонконгу наприкінці травня опублікували статтю, яку український сегмент інтернету оминув увагою, а даремно. Дослідники стверджують, що 70% хворих на Covid-19 не заразили жодної людини, проте решта 30% – суперпоширювачі інфекції.

Сам термін «суперпоширювач» в епідеміології означає інфіковану вірусом особу, яка заражає велику кількість інших людей. Будь-хто інфікований може стати суперпоширювачем – для цього достатньо просто з’явитися у недоречний час у публічному місці і сконтактувати з багатьма людьми. У випадку із коронавірусною хворобою небезпека полягає у тому, що впродовж 5-14 днів після зараження інфікований не виявлятиме жодних симптомів, однак вже поширюватиме вірус. Більш того, понад половина інфікованих взагалі не відчують, що хворіють, адже перебіг у них безсимптомний. А от заражати інших вони будуть. 

Суперпоширення – це не феномен Covid-19. В епідеміології існує так зване правило 80-20, яке спрацьовує із багатьма інфекційними хворобами. Масштабне дослідження 2011 року показало, що 20% населення відповідали за 80% випадків передачі багатьох захворювань, включаючи малярію.

Деякі вчені вважають, що у випадку з коронавірусною хворобою співвідношення може бути навіть 90 на 10. Модель дослідників Лондонської школи гігієни та тропічної медицини передбачає, що 10% випадків коронавірусу стали причиною  80% передач захворювання у глобальному вимірі. Попередні дослідження ізраїльських вчених, які вивчали понад 200 випадків Covid-19 в цій країні, також виявили, що від 1 до 10% випадків були пов’язані з 80% передач. Дослідники з китайського університету Шеньчжень дійшли схожого висновку: за їхніми даними, від 8% до 9% випадків захворюваності спричинили 80% передач на інших осіб.

Гонконзькі вчені наводять кілька прикладів суперпоширення. Зокрема, в Арканзасі заражені коронавірусом пастор та його дружина відвідували церковні заходи та групу з вивчення Біблії за кілька днів до того, як у них виявилися симптоми захворювання. З 92 людей, з якими вони контактували, 35 захворіли (сімох довелося госпіталізувати, троє померли).

Отже, суперпоширення відбувається під час масових заходів, особливо – у закритих приміщеннях. З цієї причини у випадку із поминальними днями однозначно ризиковано відвідування служб у церквах, небезпеку становить сам процес переміщення у автобусах, маршрутках та поїздах.

Крім того, скупчення людей на кладовищах – хай навіть просто неба– ризиковане і з причин порушення соціальної дистанції. Через те, що друзі та родичі, які давно не бачили один одного, можуть не втриматися і почати обніматися-цілуватися, кожен наражатиметься на небезпеку. Доктор медичних наук, завідувач відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського Алла Мироненко звертає увагу на те, що в Італії, яка продемонструвала надзвичайно високі показники смертності від коронавірусної хвороби, проблема полягала в тому, що її громадяни на початку спалаху ігнорували вимоги щодо носіння масок та уникнення тактильного контакту. Італійці продовжували бурхливо зустрічатися та виявляти свої почуття один до одного. В Україні ж ця історія повторюється лише тепер, коли багатьом здалось, що карантин послаблено і всі небезпеки позаду.

Однак якщо говорити про події, де зазвичай і відбувається суперпоширення, то від небезпеки на них не завжди може вберегти навіть носіння маски та дотримання дистанції. «Річ не у тім, що якісь люди більш заразні за інших, – пояснює один з дослідників Гонконзького Університету Джонатан Каулінг, – Йдеться про званий крапельний шлях зараження».

Крапельна небезпека

Дедалі більше вчених доходять висновку, що вірус SARS-CoV-2 передається не лише крапельним шляхом (при чиханні і кашлі), а й через мікрокраплини, які ще називають аерозолями. Вони можуть вивільнятися під час спілкування, співу чи, скажімо, глибокого зітхання. Ці мікрокраплини, які містять часточки вірусу, на якийсь час «зависають» у повітрі, тоді як більш важкі краплі швидко осідають під власною вагою. Аерозолі найдовше залишаються у повітрі у приміщеннях із поганою вентиляцією. Разом із тим, саме ці часточки можуть циркулювати у приміщеннях за допомогою потоків повітря з кондиціонерів і таким чином інфікувати інших людей.

Частинки коронавірусу мають розмір 0,06-0,14 мкм (мікрон). Аерозолі можуть бути такої самої величини, як частинка вірусу (тобто 0,06-0,14 мкм).

Отже, найнадійніший захист у випадку, якщо ви все ж таки потрапили у церкву чи на цвинтар, – це вже навіть не маска (хоча вона, безумовно, необхідна), а значна соціальна дистанція. А ще краще – відвідайте могили рідних та близьких в інший день.

Наталія Сокирчук, «Главком»