Попри невисокі показники захворюваності Європа чомусь не спішить пускати до себе українців
За минулу добу в Україні зафіксовано 588 нових випадків коронавірусу – на 105 випадків більше, ніж учора (483). Це – антирекорд за весь час пандемії. Попередній найвищий показник нових випадків Covid-19 був 22 квітня – тоді в Україні було зареєстровано 578 нових випадків.
Усього ж в державі станом на сьогодні виявлено 25 411 випадків коронавірусної хвороби, з них – 1 829 у дітей, 4 888 – у медиків.
З майже шести сотень нових хворих, виявлених за вчора, 103 є медпрацівниками. Зауважимо, що медики в Україні можуть ставати так званими суперпоширювачами інфекції (носій, який заражає велику кількість людей, - «Главком»). Оскільки саме медперсонал щодня контактує із потенційними носіями та може заразити і пацієнтів, які прийшли до медзакладу з нереспіраторними скаргами, і своїх близьких, повернувшись додому. Зауважимо, що від початку карантину уряд заборонив медзакладам будь-якого типу власності проводити планові операції й госпіталізацію пацієнтів, аби запобігти поширенню коронавірусної інфекції. Цю заборону було скасовано 4 травня. Тож з 5-го травня люди, які потребували допомоги лікарів, але не могли її отримати через обмеження, масово пішли до медзакладів. Крім того, за свідченнями лікарів з Києва та області, два тижні тому дітям знову почали робити планові щеплення.
Найбільше випадків хвороби станом на 4 червня зареєстровано у Києві – 3210 і області - 1673, на Буковині — 3481 випадок; багато інфікованих на Західній Україні: Івано-Франківщина — 1491 випадок, Закарпатська область — 1257.
Захворюваність росте, обмеження послаблюються. Що далі?
На тлі різкого погіршення статистики уряд планує з 5 червня запровадити чергове послаблення карантину. Зокрема, воно передбачає:
- повноцінне відновлення роботи закладів громадського харчування: відвідувачам кафе та ресторанів можна буде сидіти за столиками у приміщенні, а не лише на верандах;
- дозвіл проводити релігійні заходи на відкритому повітрі та в приміщенні за умови забезпечення дотримання соціальної дистанції;
- скасування обов’язкової самоізоляції для людей, які досягли 60-річного віку;
- дозвіл на проведення акредитації освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти у віддаленому й дистанційному режимі.
Сумнівні цифри
Статистика американського Інституту ім. Джона Хопкінса, який щодня звітує про ситуацію з поширенням коронавірусу в усьому світі, виглядає ще жахливіше. Так, наприклад, станом на 1 червня цей заклад констатує 890 нових випадків в Україні. Це був би абсолютний антирекорд – найбільший добовий приріст за час епідемії. Тим часом офіційна українська статистика оперує значно меншими цифрами: за добу 1 червня, якщо вірити МОЗ, зафіксовано лише 340 випадків захворювання на коронавірусну хворобу. То де правда?
Всесвітня організація охорони здоров’я, очевидно послуговується офіційними даними, тому надає за цей день цифру 340. ВООЗ спирається на дані Європейського центру профілактики та контролю захворювань, а той, у свою чергу, на цифри, що надає Україну - МОЗ чи Рада нацбезпеки та оборони – ВООЗ.
Чому ж дані Інститута Хопкінса настільки відрізняються від офіційних? Поясненням тому може бути технічна помилка. На сайті Інституту перелічені джерела інформації, з яких заклад бере свіжу статистику щодо Covid-19 для усіх країн світу. Зокрема, це: ВООЗ, Американський центр контролю та профілактики захворювань, Європейський центр профілактики та контролю захворювань, Національна комісія з охорони здоров’я КНР, звіти місцевих ЗМІ, місцеві управління охорони здоров’я та DXY - одна з найбільших світових інтернет-спільнот для медичних працівників.
Що стосується України, то Інститут спирається на єдине джерело – дані РНБО.
1 червня сайт РНБО оприлюднив дані щодо
Про можливу помилку інституту Хопкінса пише і з ексзаступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк: «Це очевидно глюк. John Hopkins для України бере дані РНБО. РНБО за цей день показує 340. ВООЗ бере дані з EuroCDC, а той в свою чергу з того ж таки нашого РНБО/Центру громадського здоров'я (структура МОЗ, - «Главком»)».
Втім, таке пояснення не знімає усіх сумніві у правдивості офіційних даних української влади. Адже правди нікуди діти: статистиці, яку надає Україна, не довіряють і уряди країн Євросоюзу. Низка держав відмовилися внести Україну до своїх списків «чистих держав» – тих, що подолали коронавірус, попри те, що наша країна, за твердженням очільника МОЗу Максима Степанова, «утримується на плато» і не демонструє великих спалахів Covid-19. Як писав «Главком», до прикладу українців навіть у літній курортний сезон поки не бажають приймати Греція, Кіпр, Чорногорія, Італія...
Позиція ВООЗ щодо епідемічної ситуації в України теж неоднозначна. Наприклад, директор Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я Ханс Клюге 3 червня заявив, що ситуація з коронавірусом Covid-19 в Україні поступово стабілізується. «На сьогодні європейський регіон налічує понад 2,2 мільйона випадків Covid-19, померло понад 181 тисяч осіб. Незважаючи на те, що щоденне число випадків зменшилося наполовину, порівняно з квітнем, ризик залишається високим. У деяких країнах ми бачимо поступову стабілізацію або зниження числа нових випадків. Російська Федерація і Україна виходять на цей шлях», - сказав Клюге, якого цитують російські ЗМІ.
Хоча всього лише за день до цього, 2 червня, прессекретар ВООЗ Маргарет Харріс повідомила виданню «Голос Америки» геть протилежне: що кількість нових інфікованих стійко скорочується у Західній Європі, тоді як у Росії та в Східній Європі спостерігається зростання чисельності нових заражених.
Все іде за планом?
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов стверджує: у відомстві розуміли, що при введенні наступних етапів виходу з карантину кількість хворих на Covid-19 може зрости. Урядовець запевнював, що фахівці контролюють ситуацію і проводять епідеміологічне розслідування щодо кожного випадку. Він нагадав, що пом'якшення карантину чітко регламентується протиепідмеологічними заходами, і закликав дотримуватися рекомендацій МОЗ.
Лікар-інфекціоніст, ексголовний інфекціоніст МОЗ Сергій Крамарєв раніше пояснював в інтерв’ю «Главкому», що пік минув тоді, коли одужало більше людей, ніж заразились. І в останні дні офіційні цифри свідчили саме про це. За минулу добу, наприклад, одужали 602.
Сьогодні ж Крамарєв у коментарі «Главкому» сказав, що нинішній антирекорд не став наслідком послаблення карантину 1 червня, і про небезпеку подальшого послаблення обмежувальних заходів говорити зарано. «На мою думку, минуло замало часу після послаблення карантину (1 червня, - «Главком»), щоб списувати на нього озвучені сьогодні цифри. Інкубаційний період Covid-19 складає 5-14 днів. Крім того, 588 – це показник лише одного дня, і робити з цього висновки не варто. Потрібно кілька днів спостерігати за розвитком подій», - зазначив він.
Зростання кількості зафіксованих випадків Крамарєв пояснює зростанням тестувань. «Чим більше тестів – тим більше виявлених випадків. Треба розуміти, що цифра у понад 20 тисяч виявлених інфікованих – це ж далеко не всі виявлені випадки. До того ж, 400-500-600 випадків за добу – це не ті цифри, через які варто було б панікувати. Це не 20 тис., як у США», – додав він.
Тестів і справді нині в Україні роблять більше. Наприклад, за даними МОЗ, рівно місяць тому (за добу з 9.00 2 травня по 9.00 4 травня) в Україні було проведено 4763 тестування методом ПЛР. З останню ж добу проведено 14301 тестування, з яких 10563 методом ПЛР, 3738 методом ІФА (імуно-ферментного аналізу).
Епідеміолог, завідувачка відділу оцінки ризиків та інфекційного контролю НДСЛ «Охматдит» Катерина Сояк зі свого боку піддає сумніву офіційну статистику. «Достовірних цифр не було від початку. З іншого боку, ми, лікарі, зараз справді спостерігаємо збільшення кількості хворих. Це логічний розвиток подій після пом’якшення карантину. Разом із тим, я б не робила однозначних висновків, спираючись лише на показники одного дня», - зазначила фахівець у коментарі «Главкому». Сояк також радить кілька днів поспостерігати за динамікою і лише потім ухвалювати рішення, чи варто далі послаблювати карантин.
Коментарі — 0