Китайська шкатулка для Мустафи Найєма. За що нардеп Лабазюк сів у СІЗО (документи)

У п’ятницю, 24 листопада один із адвокатів нардепа Сергія Лабазюка виголошував  у стінах Вищого антикорупційного суду емоційну тираду: «Прокурор посилається на те, що підозрюваний залучив до злочину Назімова (директора АТ «Ю Ар Ді» – «Главком»). Але якщо ми будемо дивитися матеріали, то побачимо, як Мустафа Найєм (голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, у кримінальні справі проходить як свідок-викривач – «Главком») залучає осіб для вчинення злочину; ставить вимоги про те, хто повинен з ним спілкуватися з метою досягнення цілей. Сергій Петрович (Лабазюк – «Главком») нікого не залучав. Це зробили ті державні службовці, котрі з легкої руки прокуратури залишилися свідками на своїх посадах».

Окрім прізвище Найєма, захист парламентаря неодноразово згадував у судовій залі віцепрем’єр-міністра з відновлення-міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова. Мовляв, спочатку антикорупційні органи «пасли» цих топчиновників, а потім переключилися на народного депутата та його директора компанії, що входила у першу десятку підрядників «Великого будівництва». Зрештою, на лаву підсудних сіли нардеп зі своїм директором. Останній, до слова, вже сидить у СІЗО. Однак може звідти вийти, якщо внесе 12 млн грн застави.

І вже сьогодні вранці, 28 листопада, Вищий антикорупційний суд обрав міру запобіжного заходу нардепу Лабазюку у вигляді тримання під вартою у столичному слідчому ізоляторі. Обмеження волі діятиме до 21 січня 2024 року. Разом з тим суд призначив заставу у розмірі 40,2 млн грн.

Варто наголосити: для народного депутата трьох скликань Сергій Лабазюка – це перший такий суттєвий удар по іміджу за 11 років безперервного парламентського стажу. Тепер одіозний і впливовий депутат перебуває статусі підозрюваного у корупційному злочині. Досі Лабазюк успішно переживав всілякі політичні потрясіння, у тому числі кримінальні переслідування, які закінчилися пшиком.

Сфера інтересів Лабазюка – аграрний та дорожній бізнеси, переважно у Хмельницькій області. Тут же під кінець 2020 року політик зумів узяти під контроль оновлену Хмельницьку обласну раду. Політична партія «За майбутнє», в яку входить парламентар, завела депутатами облради старшого брата обранця Петра Лабазюка і дружину нардепа Віолету Лабазюк. Тоді ж за результатами таємного голосування посаду голови обласної ради виборола 34-річна дружина Сергія Лабазюка.

Версія правоохоронців

21 листопада до нардепа Сергія Лабазюка прийшли неочікувані гості. Це були детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Правоохоронці оголосили підозру обранцю за частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу («Надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище»).

За версією НАБУ, у серпні 2023 року нардеп звернувся до заступника глави уряду Олександра Кубракова з проханням надати його компанії підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів на суму 1 млрд грн. За це пообіцяв «винагороду» у розмірі 3-5% від вартості кожного підряду. Для узгодження подальших домовленостей нардеп також залучив директора компанії АТ «Ю Ар Ді» (до липня 2022 року фірма називалася «Хмельницьке ШБУ №56») Дениса Назімова.

До великої війни «Хмельницьке ШБУ №56» займало чільне місце у президентському проєкті «Велике будівництво». За підсумками 2021 року, компанія натендерила 5,23 млрд грн на ремонтах доріг. Порівняно з 2020-м приріст склав 2,49 млрд грн.

До середини січня 2022 року «Хмельницьким ШБУ №56» володіла Галина Ставчанська з Чернівців. За даними ЗМІ, жінка була… тіткою Сергія Лабазюка. Нинішнім власником фірми є нардеп Лабазюк. У червні 2023 року директором став Дениса Назімов, який позиціонує себе антикризовим керівником.

Як стверджують антикорупційні органи, після надходження 50 млн грн за підряд з відновлення зруйнованого мосту в одному з регіонів України Сергій Лабазюк через довірену особу (свого шофера) передав Мустафі Найєму обіцяний відсоток на суму $150 тис.

Передача неправомірної вигоди відбулась на паркінгу одного зі столичних супермаркетів, а гроші містилися у китайській шкатулці.

Що цікаво: і Кубраков, і Найєм у матеріалах досудового розслідування вказані як свідки-викривачі.

Варто звернути увагу на певний символічний момент. Викриття чинного нардепа збіглося з Днем Гідності та Свободи. Рівно 10 років тому саме Мустафа Найєма, який тоді працював журналістом, закликав українців виходити на Майдан проти диктатора Віктора Януковича. У той же період нардеп Лабазюк відзначився голосуванням за так звані «диктаторські закони». Вони передбачали розширення каральних можливостей влади, визнавали активістів і протестувальників «екстремістами» та «іноземними агентами». Земляки Лабазюка «оцінили» такий вчинок політика, розкинувши на площі перед Хмельницькою облдержадміністрацією гнівний плакат.

Після перемоги Революції Гідності частина нардепів, які голосували за «диктаторські закони», написали заяви про відкликання своїх голосів. Серед них був і Лабазюк.

Версія Лабазюка

Лінія захисту підозрюваного парламентаря та пояснення його вимушених зустрічей із Кубраковим та Найємом будувалися на основі ситуації, що склалася на його підприємстві.

За інформацією Лабазюка, у 2022 року обсяги будівельних робіт підконтрольного АТ «Ю Ар Ді» (попередня назва «Хмельницьке ШБУ №56») скоротилися у 10 разів порівняно з 2021 роком. Кількість працівників зменшилася з 1,8 тис. осіб до 1,2 тис. осіб.

Нагадаємо, що, за даними ЗМІ, у мирний час фірма нардепа була у фаворитах «Великого будівництва». Наприклад, у 2021-му компанія натендерила 5,23 млрд грн на ремонтах доріг. Натомість у 2022 році, під час повномасштабного вторгнення, сума коштів, яка впала на рахунки «Ю Ар Ді» за дорожні роботи від державних або комунальних замовників, дійсно склала 526,01 млн грн.

Левову частину всіх минулорічних підрядів фірми Лабазюка склало експлуатаційне утримання доріг та їх поточний ремонт.

Крім цього, підозрюваний обранець визнав: у розпал російської агресії центральна влада докорінно змінила правила гри. Замість відкритих тендерів на ProZorro замовники почали застосовувати так звані прямі договори. Тобто ті ж самі Служби автомобільних доріг, що підпорядковуються Агентству відновлення Найєма, на власний розсуд без конкурсу обирали переможців для ремонту доріг та мостів. Чим не привід для корупції?

«До вторгнення в Україні працювало, як мінімум, три десятка дорожніх підприємств. Тепер же – три-чотири підприємства. Інші залишилися без роботи», – поскаржився на таке життя Лабазюк.

Щоб утримати підприємство «Ю Ар Ді» на плаву, парламентар пояснив, що особисто намагався потрапити на прийом до віцепрем’єра Олександра Кубракова. За словами нардепа, починаючи з другої половини 2022 року, топопосадовець уникав із ним контактів. Спілкування з «дорожнім» віцепрем’єром відновилося на початку серпня 2023-го.

Поворотною (це момент відліку, коли правоохоронці почали «вести» політика, застосовуючи аудіо та відеопрослуховування) виявилася бесіда Лабазюка з Кубраковим, що відбулася 8 серпня у службовому кабінеті останнього. Там же нардеп отримав запевнення від топчиновника, що підприємство «Ю Ар Ді» отримає дорожні підряди. Через день Лабазюк переговорив із Мустафою Найємом, який підтвердив: як тільки одержить команду від вищого керівництва, одразу включиться в роботу. До речі, у ході вказаної бесіди політик озвучив кілька об’єктів, які можуть бути цікавими для «Ю Ар Ді». Зокрема, ремонт чотирьох мостів у Житомирській області, двох – у Рівненській області. Ще назвав одну дорогу у Хмельницькій області, яка, на його думку, є «інтересний проєктом».

Лабазюк перепитав Найєма щодо суми фінансування. На що той попросив переповісти попередню домовленість із Кубраковим. «Ми говорили тоді і я ще раз вам підтвердив: ми не будемо просити більше ніж один (мається на увазі 1 млрд грн на ремонт доріг – «Главком»)… Один – всьо! Я би задовільнився до кінця року», – переконував нардеп.

До речі, між Лабазюком та Кубраковим, як свідчать матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, зачитані у суді прокурором, склалися досить довірливі стосунки.

«Якщо є можливість, щоб компанія («Ю Ар Ді» – «Главком») брала участь у роботі, ми готові все роботи, як раніше: кажуть бігти туда – біжимо туда. Кажуть робити так, робимо так... Я точно хочу працювати в обоймі, коли скажете, як скажете. Щоб я розумів, з ким і як мати справу. Зараз ми ні з ким не маємо справи. Тоді мали з тими, до кого нас завели. Далі сталося те, що сталося», – відверто скаржився Лабазюк Кубракова. Ця зустріч відбулася у столичному парку імені Івана Багряного наприкінці літа 2023 року.

Ще одна розмова між Лабазюком та Кубраковим датована 23 серпнем цього року, одразу після дня народження високопосадовця. Чоловіки зустрілися на парковці заміського ресторану Forrest Club у позаробочий час. «Вітаю з прошедшим Днем народження… І я наполягаю: недарма у нас три-чотири роки тому була розмова про те, що ми там будуємо комплекс, є апартаменти. От я наполягаю: два апартаменти в комплексі – нема бажання собі, даруйте кому хочете, передавайте. Коли бажаєте…» – розщедрився Лабазюк. Важливе уточнення: слідство немає інформації, чи виявив зацікавленість Кубраков апартаментами, які пропонував Лабазюк.

23 серпня від Лабазюка до Найєма прийшов директор «Ю Ар Ді» Денис Назімов. Чоловіки обговорювали деталі майбутніх контрактів. У якийсь момент керівник фірми Лабазюка заговорив про 3-5%. На думку слідства, йдеться про суми «відкатів» за кожен отриманий підряд. Натомість у суді підозрюваний нардеп відкинув будь-які звинувачення у корупції, заявивши: «На всіх зустрічах говорилося про можливість працювати компанії на конкурентних умовах. Ні разу не обговорювалося питання цін, ні разу не говорили про преференції для «Ю Ар Ді». Скажу більше: знаючи про публічне ставлення Кубракова та Найєма до корупції, у мене не могла виникнути думка, щоб запропонувати їм неправомірну вигоду. Я знаю добре репутацію обох».

Між іншим, під час оприлюднення доказів прокурор антикорупційної прокуратури кілька разів повторила: шукаючи підряди для «Ю Ар Ді», Лабазюк порушив норми закону про запобігання корупції. Політик не погодився з таким трактуванням, при цьому додав: є кінцевим власником згаданого підприємства, а тому цікавиться його справами та надає консультації.

«Білі» плями у справі

Попри насичене судове засідання у справі Лабазюка, які розтягнулося на два дні, залишилися деякі питання без відповідей.

Перше – навіщо нардеп передав Найєму гроші, маскуючи їх у китайській шкатулці? На записах НАБУ, які зацитувала прокурор, є діалог, датований 2 листопада. До службового кабінету голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури зайшов Лабазюк із пляшкою спиртного напою. Вони обговорювали питання заборгованості Агентства перед «Ю Ар Ді» за виконані роботи.

Під час бесіди обранець спитав у Найєма, чи у того є водій, щоб вийшов із ним на вулицю. «У мене там є така китайська, ну трошки…» – завуальовано почав натякати нардеп. На що Найєм відповів відмовою. Але Лабазюк наполягав: «Я сюди не хотів нести, нехай вийде, забере. Або щоб мій водій і твій водій там…». Найєм вдруге відмовився, сказав, що не в службовому кабінеті. Тому чоловіки домовилися: водій Лабазюка набере Найєма і вони десь пересічуться.

Так і сталося. Ввечері 2 листопада на парковку магазина «Новус» у Києві під’їхав чорний Mercedes-Benz, який належить підприємству нардепа. За кермом перебував водій нардепа Лабазюка Богдан Шудра. Чоловік заніс до салону BMW Найєма китайську шкатулку, в якій лежало $150 тис., а потім покинув парковку. Після прийняття дарунку топпосадовець  повідомив НАБУ, які одразу провели огляд його автомобіля.

Натомість адвокати Лабазюка називають Найєма агентом НАБУ, який провокував їх клієнта на хабар. Ще захист звертає увагу, що Найєм самостійно ухвалив рішення зустрітися з водієм Лабазюка. Це, на думку захисту, доводить, що він діяв під контролем правоохоронців.

Друге – що це за підряд із ремонту мосту вартістю 50 млн грн в одному з регіонів України, згаданий у матеріалах справи?

Жоден із учасників процесу не пролив світла на цю домовленість, яка, за версією слідства, спровокувала передачу хабаря. Гіпотетично під цю суму підходить прямий контракт вартістю 50,8 млн грн, укладений 19 жовтня 2023 року між першим заступником керівника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області та фірмою Лабазюка «Ю Ар Ді» в особі директора, а нині підозрюваного Дениса Назімова.

Йдеться про капремонт мосту на дорозі Калинівка-Снігурівка, який торік зруйнували росіяни під час наступу. Тепер дорожники замовили у фірми нардепа додаткові роботи.

Варто наголосити: наприкінці 2022-го Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області уклала з «Ю Ар Ді» інший прямий контракт на ремонт цього ж мосту. Тоді ціна становила 113,8 млн грн. Однак замовник майже не фінансував цей об’єкт. Що прикметно: 30 млн грн було перераховано у вересні 2023-го, тобто у розпал переговорів між Лабазюком та Кубраковим і Найємом.

До слова, є промовиста цитата Лабазюка, яка стосується підрядів у Миколаївській області.

«Керівники Служб (відновлення та розвитку інфраструктури різних областей – «Главком») кажуть: «Ну по вас нема задачі». Ми в яку область не тикнемося, нам прямим текстом кажуть… Миколаївський керівник (Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області – «Главком): «Пацани, ви точно крутіші, ніж «Альком», робите мости…» А це тому, що ми завели туди команду монолітчиків, яка на субпідряді відремонтувала міст», – процитував слова підозрюваного нардепа його адвокат, які були сказані під час розмови з Найємом.

Третє – підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів, які начебто випрошував Лабазюк. Чому саме 1 млрд?

Ані прокуратура, ані адвокати, ані сам підозрюваний обранець не пояснили походження цієї цифри. Чому саме 1 млрд грн, а не 2 або 3 млрд грн, або 500 млн грн?

Як з’ясував «Главком», проаналізувавши казначейські проводки, у січні-листопаді 2023 року компанія «Ю Ар Ді» отримала бюджетних замовлень на 1,11 млрд грн! Гроші освоєно на капітальний, поточний та середній ремонти доріг, а також утримання вуличної мережі окремих громад.

Четверте – кримінальні справи проти Кубракова і Найєма. Де вони?

Адвокати Лабазюка у судовій залі озвучили номери кримінальних проваджень, де фігурували Кубраков і Найєм. За відомостями сторони захисту, у лютому 2023 року Національне антикорупційне бюро завело кримінальне провадження щодо віцепрем’єра Олександра Кубракова, але йому підозри не оголошували. У серпні цього ж року було відкрито кримінальне провадження, де згадувався Мустафа Найєм. І лише 25 серпня правоохоронці відкрили справу проти нардепа Сергія Лабазюка, якому підозру оголосили 21 листопада. Водночас Кубраков та Найєм є свідками. Доля фактових кримінальних проваджень щодо вказаних топпосадовців невідома.

Віталій Тараненко, «Главком»