Наглядові ради в енергетиці – революція чи імітація? Що змінилося після «Міндічгейту»

Після гучних заяв уряду про термінове перезавантаження наглядових рад енергетичних підприємств після «Міндічгейту», всі очікували масових кадрових ротацій. Однак, на сьогодні відкритий конкурс з обрання нової наглядової ради відбувся лише в «Енергоатом» та «Нафтогаз».

Експертка Ukraine Facility Platform Лана Зеркаль називає процес перезавантаження наглядових рад «поверхневою штукатуркою», поверненням старих тем і потоків. А президент Energy Club Андрій Костриця на минулому тижні написав лист до міністра енергетики України Дениса Шмигаля з проханням втрутитись в непрозоре формування наглядових рад державних обленерго, які було вирішено формувати без жодного незалежного члена.

Реформа з переляку чи під копірку? 

Всередині листопада 2025 року президент Володимир Зеленський оголосив, що влада розпочинає комплексне перезавантаження ключових державних енергетичних підприємств. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко відрапортувала, що Кабмін затвердив план дій щодо оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів держпідприємств в енергетичному секторі. Координувати виконання урядового плану доручили Міністерству економіки, екології та сільського господарства, яким до свого прем’єрства керувала сама Свириденко, а зараз очолює її протеже Олексій Соболев.

Проте надворі вже березень і очевидно, що попередні бравурні плани швидкого перезавантаження рад довелося корегувати на ходу. На цей момент нових «наглядачів» отримали лише «Енергоатом» (Кабмін затвердив склад ради наприкінці січня) та «Нафтогаз» (на початку березня). Причому до ради «Енергоатому» від держави потрапили такі високі посадовці як голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, заступник міністра економіки Віталій Кіндратів та державний секретар Міненергетики Максим Малашкін. Буквально через тиждень, стало відомо, що Сергій Сухомлин за власним бажанням написав відвід і замість нього на цю посаду призначена заступник Соболева Дарія Марчак.

На цьому реформа і закінчилась, бо з обранням нових наглядових рад інших енергетичних держпідприємств – тиша, хоча є судовий позов члена наглядової ради АТ «Українські розподільчі мережі» Андрія Костриці, який в суді оскаржив своє незаконне звільнення. Логіка Костриці цілком зрозуміла: він (як і низка звільнених незалежних членів наглядових рад) не мав жодного стосунку до «Міндічгейту», а розірвання договору з ним відбулося з порушенням закону.

Лана Зеркаль в інтерв’ю «Радіо Свобода» заявила, що все перетворилось «навіть не на ямковий ремонт, а поверхневу штукатурку». За її словами, фактично відбулось гучне оголошення про перезавантаження, але змінились лише обличчя керівників: цілі випарувались, підходи не змінено, старі теми і потоки залишились. 

Те, що революційне рішення про «апгрейд» всіх наглядових рад енергопідприємств було суто політичним та не надто продуманим, вказує не тільки той факт, що його ініціатори не передбачили можливі судові позови. Так, 18 листопада Кабмін оголосив конкурс на посади незалежних членів наглядових рад «Нафтогазу» та «Енергоатому», а вже після того, як конкурси було запущено і від кандидатів почали приймати документи, 3 грудня уряд своїм новим рішенням змінив правила відбору членів наглядових рад для держпідприємств. І все почалося заново.

Енергетична експертка Ольга Кошарна, яка відслідковує ситуацію в «Енергоатомі» вважає, що зміна правил конкурсів на ходу та зриви вже затверджених їхніх термінів свідчать про хаос, який панував у вищих ешелонах після «Міндічгейту». «Якщо ви вже так вляпалися, то робіть все далі юридично бездоганно! Але саме звільнення наглядових рад відбулося з порушенням закону без звіту перед акціонерами, – зауважує експертка в коментарі «Главкому». – Свириденко заявила, що до середини грудня треба провести державний аудит «Енергоатома», що було просто фізично неможливо. Навіщо давати обіцянки, які неможливо виконати?». 

Проте Кошарна відмічає, хоча само по собі проведення конкурсу на представників держави в наглядовій раді «Енергоатому» є великим прогресом, але є нюанси: «Хай цей конкурс і відбувався під тиском іноземних посольств. Але на «Енергоатом» подавали документи 106 осіб, натомість обрали трьох чиновників. І я впевнена, що вони не проходили конкурс. Тобто знову була імітація. Або Патрик Фрагман, колишній очільник компанії Westinghouse (з квоти міжнародників – «Главком»): його документи навіть за формальною ознакою не мали права приймати, бо він працював в компанії, яка мала господарські стосунки з «Енергоатомом» протягом останнього року. А вимогами конкурсу це заборонено».

«Я – від Кононенка»

Усі ці метання з оголошенням та переносами конкурсів наглядових рад відбувалися протягом періоду, коли Міненерго залишалося обезголовленим. Обов’язки міністра Міненерго протягом двох місяців виконував перший заступник Артем Некрасов, член команди Галущенка.

За даними видання «Наші гроші», до держслужби Некрасов працював в структурах енергетичного підсанкційного «олігарха» Костянтина Григоришина. Новий очільник відомства Денис Шмигаль був призначений лише в січні 2026 року.

Саме в період «перезмінки» міністрів та звільнених поспіхом старих наглядових рад, в деяких енергокомпаніях відбулися вельми показові кадрові перестановки. «Главком» писав про призначення в «Українські розподільчі мережі» нового виконувача обов’язки – Олександра Похилка, який є давнім знайомим Артема Некрасова. За недовгий час перебування Похилка на керівній посаді в «УРМ» він встиг призначити сам себе членом вже двох наглядових рад – у «Запоріжжяобленерго» та «Черкасиобленерго».

Нещодавно штатним радником Похилка став ще один цікавий персонаж – корпоративний юрист і підприємець Олександр Візір. У 2015 році Олександр Візір був помічником народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Ігоря Кононенка, який за президента Порошенка вважався «неформальним смотрящим» за енергетичним сектором. Зокрема, присутність Візіра у наглядовій раді «Центренерго» пов’язували якраз з Кононенком.

Також Візір працював у Фонді держмайна в Департаменті управління держпідприємствами та корпоративними правами держави, а в 2016 році потрапив до наглядової ради Одеського припортового заводу. Якраз в цей період в ЗМІ неодноразово з’являлася інформація, що структури, близькі до представників «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту», заробляють на ОПЗ. Серед них називали Ігоря Кононенка та Миколу Мартиненка. Самі вони все заперечували. 

Візір виявився затребуваним і у новій владній конфігурації. Експомічник Кононенка став помічником президента «Енергоатома»: за даними «Економічної правди», саме з ініціативи Галущенка, який на той час був віцепрезидентом компанії. А коли Галущенко пішов працювати в Міненерго, Візір і там став його радником. Його звільнення закінчилось скандалом і було пов’язане зі зловживанням в питанні бронювання військовозобов’язаних. 

Олександр Візір має бізнес-зв’язок – зі скандальною ексголовою МСЕК Хмельницької області Тетяною Крупою, яка стала відома на всю країну через незаконне збагачення. Олександра Візіра з енергетичними справами родини Тетяни Крупи тісно пов’язують спільна власність активів й одразу кілька осіб – офіційних представників їх компаній з виробництва сонячної енергії. Про це «Главком» детально писав ще в 2024 році.

Це все публічна інформація про осіб, які сьогодні мають здійснювати вже нову реформу і формувати нові наглядові ради, вона лежить на поверхні. Однак біографія цих кадрів наводить на протилежну думку. Державні активи знову залишаються під контролем бізнесменів, корпоративних юристів, які мають до енергетики опосередковане відношення. 

«Перші ластівки»

На минулому тижні з публічним листом на міністра енергетики України Дениса Шмигаля звернувся президент Energy Club Андрій Костриця. У листі він фіксує серйозні відхилення від курсу корпоративної реформи, задекларованої урядом та стверджує про непрозоре формування нових складів наглядових рад в операторах систем розподілу, які входять в АТ «Українські розподільні мережі». Він зазначає, що 27 лютого 2026 року на більшості обленерго були заплановані проведення позачергових зборів акціонерів.

Аналізуючи процеси підготовки до цих зборів, найкритичнішим порушенням виявлено свідому відмову їх організаторів від інституту незалежних членів наглядових рад. Напередодні запланованих зборів видання «Енергореформа» опублікувало деталі підготовки до цих змін, де і з'ясувалося, що жодного незалежного члена при формуванні нових наглядових рад не передбачено. 

Вже тиждень пройшов від 27 лютого, але станом на сьогодні в інформаційному просторі панує абсолютна тиша. Жодних офіційних заяв чи прес-релізів за підсумками проведених зборів акціонерів немає. На офіційному сайті «Українські розподільні мережі» є лише повідомлення про проведення позачергових зборів п’яти обленерго, а рішень порядку денного немає. 

«Главком» слідкуватиме за розвитком подій навколо підприємства і інших підприємств галузі та готове надати свій майданчик для офіційних коментарів керівництва. 

Поки ж держава працює над красивими картинками – новими наглядовими радами на ключових енергопідприємствах, команда «енергетиків-професіоналів» продовжує діяти в своєму роками перевіреному стилі. Але є сподівання, що хоча б нинішня катастрофа в енергетиці не залишить іншого виходу, ніж радикальне очищення цієї галузі від старих мутних схем.

Павло Вуєць, «Главком»