Хто ж керує Міненерго після скандального «Міндічгейту»?
У новий рік уряд входить з двома великими пробоїнами: вже більше ніж місяць немає керівників у двох ключових міністерствах – юстиції та енергетики.
Особливо кричущим на тлі масованих ударів по енергосистемі та відключень електрики, виглядає ситуація в Міненерго. Кабмін вишукує нові креативні механізми, аби зменшити тривалість темряви для населення, але вирішення, здавалося б, ключового кадрового питання чомусь відкладається.
Нагадаємо, попереднього міністра енергетики Світлану Гринчук та ексміністра юстиції Германа Галущенка Верховна Рада звільнила ще 19 листопада. На ці посади вони були призначені всього кілька місяців перед цим під час «великого пересування ліжок» в уряді у липні.
З того моменту ці два міністерства були певною мірою споріднені. Галущенко, який в попередньому уряді сам керував Міністерством енергетики, очолив Мін’юст, а його давня протеже Гринчук прийняла його естафету в Міненерго, перейшовши туди з Мінекології. Фактичним куратором Міненерго при цьому продовжував вважатися Галущенко.
Врешті ці пара міністрів стала першою показовою кадровою жертвою грандіозного корупційного скандалу в енергетиці, хоча при цьому їм досі не вручено жодних підозр.
Відлуння «Міндічгейту»
Нагадаємо, 10 листопада НАБУ заявило про проведення масштабної операції «Мідас» із викриття корупції в енергетичній сфері. Слідство виявило злочинну організацію, основним напрямом діяльності якої було систематичне отримання «відкатів» від контрагентів держоператора всіх діючих українських АЕС – «Енергоатому» – розміром від 10% до 15% вартості контрактів.
За даними антикорупційних органів, гроші легалізувалися через київський офіс, що належав родині екснародного депутата, а нині російського сенатора та новоявленого «героя Росії» Андрія Деркача.
Головну роль в масштабних оборудках приписують бізнесмену Тімуру Міндічу – ексспіввласнику компанії «Квартал 95», який після оприлюднення викривальних плівок втік до Ізраїлю. Слідство вважає, що Міндіч мав безпосередній вплив на Галущенка. Фігуранти плівок в розмовах між собою називають Галущенка «людиною Деркача».
Якщо на адресу Галущенка наразі нема жодних офіційних звинувачень, то колишній його радник Ігор Миронюк, який вважається одним з головних організаторів злочинної схеми, уже взятий під варту. Екскерівник НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький називав Миронюка «близьким радником Галущенка, який керує заступниками міністра енергетики».
Тож, очевидно, що масштабні проблеми в енергетиці не вирішуються лише відставкою Галущенка та його протеже Гринчук. Палкий борець з «командою Міндіча–Галущенка» нардеп Ярослав Железняк нарікає, що, як тільки фокус суспільної уваги спав, всі гучні заяви про очищення влади забулися: «Майже всі люди Міндіча в системі влади досі залишаються там… Питання до Юлії Свириденко, а вам ок? Все нормально? За місяць не встигли?»
Прем’єрка чує і розуміє ці закиди: днями вона запевнила, що призначення двох нових міністрів відбудеться найближчим часом. Особливу увагу Свириденко, звісно, приділила Міненерго: «Я б сама хотіла, щоб він (голова Міненерго) був призначений, тому що поки за енергетику доводиться відповідати нам. Але у нас була домовленість з парламентським корпусом стосовно того, що це буде спільне рішення, буде обговорення найбільшої фракції, які дадуть нам кандидатів, і ми разом з Кабінетом міністрів обговоримо цих кандидатів. Тому що надзвичайно важливо, мати міністра енергетики в опалювальний сезон».
Однак вже очевидно, що до кінця цього року міністерські вакансії заповнити не вдасться. Як і в перші дні року нового.
Серед претендентів на крісло голови Міненерго лунали прізвища керівника парламентського комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрія Геруса та голови НАК «Нафтогаз» Сергія Корецького, але ті не поспішають погоджуватися сідати на «електричний стілець».
А поки уряд та парламент збираються з думками, в Міненерго кипить своє життя і відбуваються дуже цікаві події…
Старі знайомі
Звісно, одне з ключових міністерств не може весь цей час перебувати у вакуумі. Традиційно повноваження керівників тимчасово переходять до їхніх заступників, і в Міненерго таким виконувачем обов’язки міністра є перший заступник Артем Некрасов. Перша освіта нинішнього керівника міністерства – Національний університет внутрішніх справ (спеціальності «Правознавство» та «Інформаційні системи в менеджменті»), він починав трудову кар’єру з роботи в органах внутрішніх справ Сум, згодом потрапив до адвокатури.
Друга освіта Некрасова ближча до його нинішньої сфери діяльності. Її він здобував у Запорізькому національному технічному університеті (спеціальність «Електроенергетика, електротехніка, електромеханіка»). В «енергетичній» біографії Некрасова – робота юрисконсультом у «Сумиобленерго», радником гендиректора «Запоріжжяобленерго», «Калуська ТЕЦ-Нова», на різних керівних посадах в «Харківобленерго».
З Германом Галущенком Некрасов перетнувся в НАЕК «Енергоатом», коли майбутній міністр був віцепрезидентом компанії, а Некрасов – радником президента. Коли Галущенко перейшов працювати у Кабмін у 2021 році, Некрасов отримав посаду заступника директора з загальних питань у ДП «Гарантований покупець», яке опікується сферою «зеленої енергетики», а з грудня 2022 року тимчасово очолював підприємство. В серпні 2025-го на той момент міністр енергетики Світлана Гринчук, яку на цю посаду лобіював Галущенко, зробила Некрасова своїм першим заступником. Після скандальної відставки міністра Некрасов фактично зайняв її місце.
Якщо скласти всі ці факти до купи, важко не дійти до логічного висновку: хоча Галущенка вже нема в уряді, команда ексміністра не відпускає рук з керма Міненерго. І хоча нинішній його очільник має статус тимчасового, він активно бере участь в процесах, які можуть мати довгострокові наслідки.
Вже багато галасу наробило призначення нового виконувача обов’язки керівника акціонерного товариства «Українські розподільчі мережі» (УРМ) Олександра Похилка. Ця компанія керує державними пакетами акцій в низці обленерго («Хмельницькобленерго», «Миколаївобленерго», «Запоріжжяобленерго», «Тернопільобленерго», «Черкасиобленерго», «Харківобленерго», «Сумиобленерго»). Некрасов разом працював з Похилком на кількох підприємствах – «Сумиобленерго», «Зоря–Машпроєкт», «Калуська ТЕЦ-Нова». До свого потрапляння на високу посаду в УРМ, яке управляє ключовими державними обленерго, Похилко керував комунальним підприємством «Міськтепловодоенергія» в Кам’янець-Подільському.
За роки роботи в енергосекторі Похилко кілька разів потрапляв в поле зору слідчих органів. Так, під час роботи в «Сумиобленерго» заступником її колишнього керівника Геннадія Зайкова Похилко потрапив під суд через те, що підписав документи щодо оплати за рахунок компанії навчання сина Зайкова. Йшлося про невелику суму – 29 тис. грн, Похилко на суді вину визнав.
Значно більші масштаби порушень зафіксовані у період роботи Похилка фіндиректором та гендиректором в ДП НВК «Зоря-Машпроєкт» (2011–2013 рр.) частково зачепила період, який розслідували антикорупційні органи. НАБУ та САП цікавилися схемою заволодіння коштами держпідприємства на суму $71,6 млн як оплати за удавані агентські послуги протягом 2013-2018 рр. В 2023 році було повідомлено про підозру чотирьом колишнім гендиректорам підприємства, а цього року справу скерували до суду.
Але в.о. міністра Некрасову закидають не стільки працевлаштування свого давнього знайомого, скільки непрозорість цього рішення та критерії, які застосовувалися до обрання нового очільника УРМ. Про зміну керівництва компанії навіть не було оголошено на ресурсах Міненерго, його ніхто офіційно не представляв. «Главком» направив запит до Міненерго з проханням надати відповіді на питання:
Який орган ухвалив рішення щодо призначення Похилка?
Якими є дата, номер рішення/протоколу або наказу?
Чи були розглянуті альтернативні кандидатури на посаду в.о. директора?
Чому інформація про зміну керівника не була оприлюднена через офіційні канали (повідомлення або пресреліз на сайті УРМ чи Міненерго) одразу після ухвалення рішення?
Чи проводилася перед призначенням пана Похилко репутаційна перевірка? Хто її здійснював, на підставі яких джерел/документів, якими були її висновки?
Чи відповідає дійсності інформація про те, що Артем Некрасов та Олександр Похилко протягом тривалого часу працювали разом у різних організаціях?
Чи вважає УРМ за необхідне оприлюднити коротку біографічну довідку про в.о. директора та обґрунтування рішення про його призначення?
Чи планується відкритий конкурс на посаду директора УРМ? Якими є його орієнтовні строки, формат відбору, хто адмініструватиме цю процедуру, чи буде залучено незалежного рекрутера/комісію?
Редакція готова опублікувати відповіді відомства як тільки вони надійдуть.
Похилко – не єдиний протеже тимчасового виконувача обов’язки міністра на підприємствах, які тією чи іншою мірою входять до орбіти міністерства. Так, до «людей Некрасова» зараховують також заступника Похилка в УРМ Геннадія Кладкового, що раніше працював в наглядовій раді «Запоріжжяобленерго». Це ж обленерго значиться в трудовій біографії Некрасова.
Нинішній в.о. керівника ДП «Гарантований покупець» Владислав Новіков став свого часу заступником директора з подачі Некрасова, який керував держпідприємством до свого «відрядження» до уряду.
Працевлаштовано в УРМ на посаду радника генерального директора з операційних питань і Юрія Бойка, колишнього радника глави уряду. Раніше його звільнили з посади члена наглядової ради від держави в НЕК Укренерго.
Наглядові ради під наглядом Некрасова?
Посада тимчасового очільника Міненерго наразі є цінною ще з однією причини. Повним ходом триває перепризначення членів наглядових рад стратегічних енергетичних компаній, і профільне міністерство грає в цьому процесі не останню роль.
Після «Міндічгейту» та фактичної дискредитації інституту наглядових рад, які не бачили кричущих порушень у себе під носом, уряд оголосив про їхнє перевантаження та у листопаді затвердив «План дій щодо оновлення складу наглядових рад і виконавчих органів державних компаній паливно-енергетичного комплексу».
3-го грудня на засіданні уряду було ініційовано невідкладне припинення повноважень суттєвої частини наглядових рад, а 15-го – запущено відбір кандидатів до складу наглядових рад. За наявними даними до:
- ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» має бути обрано 2 представники держави;
- АТ «Українські розподільні мережі» – 4 незалежних члени, 3 представники держави);
- АТ «Оператор ринку» – 3 незалежних члени, 2 представники держави;
- ПАТ «Центренерго» – 3 незалежних члени, 2 представники держави;
- «Енергетична компанія України» (по одному незалежному члену та представнику держави);
- НАЕК «Енергоатом» (3 представники держави);
- НЕК «Укренерго» (один представник держави);
- АТ «Укргідроенерго» (один представник держави).
І ці процеси вже йдуть не гладко: так, Господарський суд Києва заблокував формування нової наглядової ради АТ «Українські розподільчі мережі» до вирішення правового спору. Судове рішення прийнято за заявою одного з членів розігнаної наглядової ради Андрія Костриці, який оскаржує своє дострокове звільнення. Костриця вважає, що розірвання його контракту як незалежного члена Наглядової ради УРМ відбулося з порушенням законодавства та було пов’язане зі скандалами в енергетичному секторі, до яких він не мав жодного стосунку.
Зачистка аморфних наглядових рад, які не впоралися зі своїми запобіжними функціями, від представників різних політичних груп впливу є цілком розсудливим кроком. Питання в тому, наскільки така екстрена ротація буде ефективною. Адже повноправний міністр, керівник галузі досі не призначений.
Так, до процесу відбору незалежних членів рад енергокомпаній знову залучена компанія Executive Search Ukraine, що входить до складу міжнародної консалтингової компанії Amrop. Ці рекрутери, наприклад, вже брали участь у формуванні попереднього складу наглядової ради «Енергоатому» у 2023 році. І саме викриття безпардонних оборудок в «Енергоатомі» стало тригером для глобального перетрушування всіх наглядових рад.
Нове розпорядження Кабміну, зокрема, передбачає і забезпечення змін до статутів щодо положень про наглядові ради та про принципи формування наглядових рад деяких суб’єктів господарювання. Зміни мають виключити можливість уникнення відповідальності наглядовою радою. Але, наприклад, прийнята у грудні 2025 року редакція статуту вищезгаданого АТ «УРМ», яка неабияк здивувала тим, що містить низку непрофільних сфер діяльності, жодним чином не встановлює додаткової відповідальності наглядової ради, не посилює контроль Міненерго як єдиного акціонера над роботою наглядової ради та виконавчого органу товариства. Натомість кількісний склад наглядової ради збільшено з п'яти до семи членів та надано право скасувати рішення самого акціонера – Міненерго. Тобто роль держави в управлінні своїм товариством фактично знизилася. Це більше нагадує яскраву імітацію змін.
Скепсису щодо нових підходів до відбору додає й той факт, що в.о міністра енергетики особисто увійшов до робочої групи, яка до кінця року має визначитись з особами для призначення членами наглядових рад низки стратегічно важливих енергопідприємств. Нагадаємо, йдеться про того самого урядовця, який багато в чому своєму просуванню кар’єрними сходами завдячує звільненому Герману Галущенку. Саме його сумнівного «спадку», зокрема, і в наглядових радах, уряд зараз намагається позбавитися в авральному режимі.
Тож виникає парадокс: очільник Кабміну, з одного боку, ставить амбітні цілі швидко переформатувати наглядові ради, а з іншого – дуже неспішно підбирає кандидатів на ключові міністерські посади, а старі кадри й далі мають змогу безпосередньо брати участь у цьому самому реформуванні «по-новому». І статус «виконувача обов’язки міністра» тут не має вводити в оману: як свідчить практика, в Україні часто немає нічого більш постійного ніж тимчасовість.
Павло Вуєць, «Главком»
Читайте також:
- Корупція під час війни. Чи треба нам хитати човен?
- «Мы на пороге грандиозных перемен». Досьє на Рокета – ключового фігуранта плівок НАБУ
- Міндіч і Цукерман. Санкції і маленька шпарина
- Сім фігурантів операції «Мідас». Досьє на кожного
- Чи є зараз у Міндіча та Цукермана українське громадянство? Відповідь Офісу президента та МЗС
Коментарі — 0