Операція «Евакуація». Сім головних висновків видворення Саакашвілі

Раптове затримання просто у ресторані та подальша реадмісія Михайла Саакашвілі до Польщі лишили масу запитань. На частину з них дала відповідь перша прес-конференція вигнанця з-за кордону, але досі незрозуміло, в якому форматі надалі буде тривати «шоу Саакашвілі» і чи матиме воно продовження взагалі. Раніше генпрокурор Юрій Луценко розповідав, що у Саакашвілі як людини без громадянства є вибір: поїхати у Грузію у тюрму, добровільно виїхати у Нідерланди до сім'ї чи бути висланим у Польщу, звідки він з галасом незаконно прорвався до України. Тепер влада зверхньо натякає, що могла б обрати зовсім поганий перший варіант, депортувавши екс-президента назад на батьківщину, тож він ще має бути вдячним за висилку в комфортний Євросоюз.

Та ось сам Саакашвілі на своєму першому брифінгу після видворення з України вдячним не виглядав. Він заявив, що буде боротись з українською владою, гастролюючи країнами, і пригрозив, що у вільній Європі буде ще небезпечніший, ніж в Україні, де йому не давали життя. При цьому Міхо буде дистанційно організовувати в Україні масовий рух для відсторонення олігархів від влади. Саакашвілі пообіцяв найближчими тижнями активно працювати в Європі та США, аби створити список корупціонерів, що їм не подадуть руку на Заході. На чолі, звісно, з діючим українським президентом, якому колишній друг обіцяє в’язницю. А щоб Порошенко на зоні не було сумно, Саакашвілі пообіцяв відправити за ґрати також Юрія Луценка, Арсена Авакова та Ріната Ахметова.

Поки що ці яскраві репліки - лише струс повітря, але після двох днів сумбуру навколо історії з Саакашвілі можна зробити декілька висновків.

Влада показала силу

Після попередніх клоунад з проривом Саакашвілі кордону, шоу на даху та втечі з автозаку цього разу все вийшло раптово та ефектно. На кадрах з ресторану «Сулугуні», де силовики перервали трапезу політика, видно, що діяли вони занадто жорстко як щодо такої публічної персони. Саакашвілі стверджує, що його били в обличчя, всю дорогу до літака закривали рот і очі, погрожували стріляти, тримали притиснутим до підлоги мікроавтобуса і гвинтокрила. Виглядає це так, що на Банковій вирішили показати, що контролюють ситуацію і зробили висновки з попередніх помилок. Варто згадати, що Порошенка дуже дратували і прорив кордону, і втеча Саакашвілі з-під варти, в чому він вбачав підступи міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Тому вчора спецназ Державної прикордонної служби відіграв все по нотам, не давши отямитись самому Саакашвілі та прийти на допомогу його прихильникам. Штурм «Борисполя» та тим більш малолюдне віче на Банковій були вже запізнілими...

Захід спокійний

У США та Євросоюзі досить стримано відреагували на реадмісію Саакашвілі, фактично обмежившись заявами, що спостерігають за ситуацією та закликали забезпечити верховенство права. Тож гнівних нотацій Київ не почув. Утім офіс українського омбудсмена вже відкрив провадження та спрямував до правоохоронних органів запити про надання інформації щодо процедури повернення Саакашвілі до Польщі. А керівник парламентського комітету з прав людини Григорій Немиря прямо радить Саакашвілі звертатись до Європейського суду з прав людини: «Ті, хто порушив його права мусять бути притягнені до відповідальності. Я вірю, що ці права можуть бути поновлені, зокрема, через звернення до ЄСПЛ. І я переконаний, про те, як грубо були порушені права Саакашвілі при депортації, президенту Порошенку скажуть, якщо він приїде на Мюнхенську конференцію з безпеки наприкінці цього тижня».

Завершення «договорняка»?

За однією з конспірологічних теорій, протестні акції Саакашвілі організовував за сценаріями, які писались в Адміністрації президента. Нібито у нього з Порошенком була домовленість щодо дискредитації будь-яких акцій протесту та втягуванням в них куди більш небезпечного для Петра Олексійовича суперника – Юлії Тимошенко. Відповідно, і про свою висилку з країни Міхо знав заздалегідь, тож великим сюрпризом вона не стала. Про те, що його намагаються затримати, Саакашвілі та його соратники заявляли ще 9 лютого, коли автоматники з «Альфи» нібито намагались увірватись до готелю Fairmont, але їх просто не пустила охорона. І тут логічне питання – якщо Саакашвілі знав, що його хочуть схопити та намагався цьому запобігти, чому продовжував без будь-яких посилених заходів безпеки відвідувати ресторан, який є, і це давно відомо, неформальною штаб-квартирою «Руху нових сил»? Те, що у Порошенка могли вирішити позбавитись Саакашвілі саме зараз, можна пояснити тим, що свою функцію «випуску пару» він уже відіграв.

Зависла справа

Не так давно генпрокурор Юрій Луценко крутив дуже цікаві плівки. На них Саакашвілі та його «права рука» Северіон Дангадзе обговорювали підготовку акції протесту та ледь не захоплення Верховної Ради та підготовку держперевороту з одіозним олігархом часів Януковича Сергієм Курченком, який зараз проживає в Росії, та його помічником. Нібито Курченко надавав Саакашвілі фінансування і слідство навіть зловило Дангадзе на гарячому в момент отримання грошей. Генпрокуратура відкрила провадження за 256 статтею Кримінального кодексу (сприяння учасникам злочинних організацій та приховування їхньої злочинної діяльності). Суд обрав для Саакашвілі запобіжний захід у вигляді «нічного» домашнього арешту, який згодом був знятий. Але справа не закрита: Дангадзе під вартою, а його патрона вислали з країни.

У ГПУ мляво відреагували на те, що прикордонники не попередили їх про видворення Саакашвілі. Там щоб зберегти міну у поганій грі запевняють, що всі досудові розслідування, в яких фігурує вигнанець, будуть продовжені. Цікаво тільки як? Саакашвілі будуть допитувати в режимі відеоконференції, як Януковича,  та заочно засуджувати? Якщо він таки буде засуджений українським судом, Київ запросить у країни, де на той час буде знаходитись Міхо, його екстрадиції? А якщо Саакашвілі сам захоче свідчити у суді та вимагатиме пустити його в країну? А може, це означає, що справа, про залізобетонні докази, в якій рапортував Луценко, виявилась пшиком? До того ж, заступник Луценка Сергій Горбатюк заявив, що на наступний після висилки день Саакашвілі мав свідчити в Святошинському райсуді у справі про розстріли на Майдані і дивувався, чому його не можна було вислати на день пізніше.

На прес-конференції Саакашвілі у Польщі наголошував, що хоче справедливого українського суду щодо «справи про держпереворот» та висловив готовність ходити на допити: «Заберіть мене назад в Україну, я хочу, щоб мене судили в Україні. Я був і залишаюся українським політиком, також як і є грузином природно, але я буду відновлювати своє українське громадянство».

Воювати дистанційно

Незважаючи на всі обіцянки Саакашвілі продовжувати керувати своїм антикорупційним рухом, фізично, звісно, тепер це буде робити складніше. Хоча деякі позитиви з цієї історії він все ж отримав – його активність в Україні почала видихатись, а  креативні ідеї завершувались. До того ж, Саакашвілі опинився в інформаційному вакуумі – провідні телеканали висвітлюють його діяльність або дуже неохоче, або відверто «мочать».

Після реадмісії до персони екс-грузинського президента, принаймні, на перших порах, буде прикута увага Європи, США і провідних медіа. Петро Порошенко і так дуже чутливо сприймає претензії західних партнерів. Якщо ж Саакашвілі відкриє проти Порошенка зовнішній фронт, в той час як його «агентура» продовжить протестні акції всередині країни, на Банковій можуть і пошкодувати, що не залишили імпозантного грузина в Україні, де його можна було більш-менш контролювати. Але як на практиці буде виглядати така «віддалена робота» Саакашвілі, поки сказати важко. З такою ж вірогідністю він може остаточно маргіналізуватись за кордоном та припинити бути фактором української політики.

Об’єднає опозицію?

Після такої показової розправи інші опозиціонери можуть вирішити, що влада «втратила береги» і вижити можна лише об’єднавшись між собою. До того ж, сама персона експресивного Міхо з його лідерством та тяжінням до авантюрних вчинків (чого вартий лише штурм Жовтневого палацу) багатьох опозиціонерів відлякувала від єднання. Таким чином Саакашвілі в якомусь сенсі може стати каталізатором зближення опозиційних сил. Незважаючи на власні низькі рейтинги, він своєю енергією та пристрастю консолідував опонентів влади. В той час, як Тимошенко зайняла очікувальну позицію і підтримувала протести, скоріше, для пристойності, зосередившись на кулуарних перемовинах з Вашингтоном щодо її майбутнього президентства. Тепер, коли невгамовний Саакашвілі фізично недоступний, на Банковій можуть почати бити по Тимошенко, якій рано чи пізно доведеться вилазити з нинішнього зручного кокону. І зайняти більш активну позицію, в тому числі, на вуличних акціях.

Марш без Міхо

Одна з таких акцій пройде вже цієї неділі. Запланована вона була давно, але після висилки Саакашвілі традиційний марш отримає зовсім інше забарвлення і енергетику. Раніше прихильники Саакашвілі схвалили резолюцію про те, що 18 лютого вони викликають Порошенка на Майдан для оголошення ним рішення про відставку. Що буде після того як Порошенко не явиться на свою «відставку», організатори не конкретизують. Лише Семен Семенченко туманно розповів, що «Верховну Раду в законний конституційний спосіб візьмуть під охорону ветерани, і сотні тисяч людей візьмуть її під контроль від олігархів», після чого депутати проголосують за відставку президента. Але такої процедури відставки просто не передбачено та й найближчі два тижні парламент не збиратиметься. Хто за відсутності Саакашвілі візьме на себе роль лідера вулиці – побачимо у неділю. Поки ж за харизмою у «Русі нових сил» поруч з Міхо нема нікого й близько. 

Павло Вуєць, «Главком»