Останній день генпрокурора Кравченка

Сьогодні сталося те, що тиждень тому передбачав «Главком»: генеральний прокурор Руслан Кравченко, написавши заяву про звільнення, знизив градус напруги довкола антикорупційного розслідування НАБУ і САП «Карфаген», і завдав удару у відповідь. Рівно о 8 ранку понеділка, 14 вересня, у власному телеграм-каналі Кравченка з’явилося відео зі службового кабінету. Генпрокурор зробив резонансні заяви.

Перша – підписано підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу за статею 358 Кримінального кодексу («Підробка документів») і статею 368 Кримінального кодексу («Одержання неправомірної вигоди службовою особою»).

Друга заява Кравченка стосувалася ще однієї підозри за фактами «Шахрайство» (ч.4 статті 190 Кримінального кодексу) і «Перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань» (ч. 1 статті 114-1 Кримінального кодексу). Її керівник Офісу генпрокуратури підписав для особи, «близької до очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка».

Обидві підозри датовані 13 вересня. В Україні це офіційно вихідний день – неділя. Того ж дня Кравченко виїхав з країни, за офіційною версією, у службове відрядження. Знову ж таки через свій телеграм-канал генпрокурор доповів суспільству: говоритиме з  міжнародними партнерами «про реальний стан справ у системі антикорупційних органів, ознаки концентрації ними неконтрольованого впливу та ризики, які така практика створює для державного суверенітет…».

Як стало відомо «Главкому» з поінформованих джерел, станом на 12 годину дня 14 вересня пресслужба Офісу генпрокурора не володіла жодною інформацією щодо відрядження свого шефа, а також стосовно суті кримінальних проваджень проти Кривоноса і невідомої, але «близької Клименку» особи. Проте згодом «Главком» одержав ексклюзивну інформацію: генпрокурор таки офіційно й справді оформив собі відрядження до Франції. Якщо вірити документам воно триватиме п’ять діб (з 13 вересня). Кравченко братиме участь в слуханні парламентської мережі ПАРЄ під назвою: «Парламентські заходи щодо українських дітей у контексті міжнародної відповідальності». 

Схоже, що витівки Кравченка, який приспав увагу своєю заявою про відставку, шокували навіть тих, хто активно опонує НАБУ і САП. Нагадаємо, 7 вересня глава держави мав зустріч із Кравченком, після якої генпрокурор сповістив, що йде з посади.

Цими вихідними президент повернувся з тижневого європейського вояжу. І одразу після резонансного відеозвернення Кравченка Зеленський дуже швидко відреагував коротким дописом у соцмережах: «У цього Генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно».

Через кілька годин на сайті Верховної Ради було зареєстровано президентський проєкт постанови про надання згоди на звільнення президентом України Кравченка Р.А. з посади генерального прокурора. А керівник фракції «Слуги народу» Давид Арахамія остаточно розставив крапки над «і»: голосування за відставку генпрокурора Кравченка відбудеться вже 15 вересня.

«Главком» розбирався що ж такого на «плівкав» генпрокурора Кравченка, які з початку нового тижня спричинили черговий виток скандалу.

Семен Янус Кривонос: суть підозри

Епізод перший: «фальшиве усиновлення»

Генеральний прокурор розповсюдив у соцмережах змонтоване відео, на якому є уривки допиту матері усиновленої Кривоносом дитини – Світлани Хомченко (прізвисько Рея); копії низки документів, у тому числі судових ухвал, де фігурує прізвище директора НАБУ Семена Кривоноса (у відео Кравченка він носить кличку Янус).

Під час допиту Хомченко-Рея припустила, що усиновлення її дитини було потрібне Кривоносу «по роботі». При цьому жінка заперечила, що мала будь-які близькі стосунки з майбутнім директором НАБУ.

З тексту підозри Кривоносу, також оприлюдненої генпрокурором, випливає, що у червні 2009 року Семен Кривонос мав статус обвинуваченого за статтею «Перешкоджання здійсненню виборчого права». Йому загрожувало позбавлення волі до п’яти років. За версією слідства, «не пізніше 17 червня 2009 року у Кривоноса виник умисел, спрямований на підроблення документа». Заручившись підтримкою невідомої спільниці (у підозрі неідентифіковано її ім’я), Кривонос вийшов на Світлану Хомченко і запропонував звернутися до органів РАЦС зі спільною заявою про визнання батьківства. Таким чином, було змінено свідоцтво про народження одного з синів Хомченко, датоване 15 травням 2008 року. Зокрема, у графі «батько» було внесено ім’я, прізвище та по-батькові теперішнього директора НАБУ. А син Хомченко по-батькові почав називатися «Семенович».

25 червня 2009 року (через тиждень, як Кривонос «став батьком дитини») столичний суд застосував до нього закон про амністію і звільнив від кримінальної відповідальності. А через 10 років, у 2019 році Феміда ухвалила рішення, що Семен Кривонос – більше не батько сина Світлани Хомченко. Ключовим доказом став висновок експертизи ДНК, згідно з яким імовірність батьківства позивача складає 0,00%.

Невеличка ремарка. Цю історію про усиновлення ще у березні 2026-го висвітлив нині підсанкційний екснардеп Борислав Береза. Він узяв інтерв’ю у пані  Хомченко, яка в розповіла власну версію своїх ділових зносин з Кривоносом. Однак тоді жодної реакції ані з боку антикорупційних органів, ані Офісу генпрокурора не прозвучало. Постає питання: чому генпрокурор лише тепер почав козиряти кримінальними провадженнями?

Епізод другий: махінації з землею

Другий епізод ймовірного злочину, інкримінованого Кривоносу Офісом генпрокурора, стосується вимагання хабаря групою осіб за вирішення земельного питання. За даними правоохоронців, у березні 2014 року громадянин Рузматов звернувся до голови Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області Петра Горбаченка з проханням безоплатно виділити йому у власність 25 соток для будівництва та обслуговування будинку у селі Тарасівка. На що сільський голова висунув умову: справу буде вирішено після того, як чоловік надасть хабар у розмірі $3 тис. за сотку землі. Також посадовець повідомив, що подальша комунікація відбуватиметься через його довірену особу.

Крім того, так стверджує слідство, Горбаченко залучив до реалізації протиправної схеми тодішнього начальника реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Семена Кривоноса і Віталія Булашенка. У підозрі сказано, що Кривонос мав підшукати підставну особу (ним виявився громадянин Оверченко), якому сесія виділить 25 соток. Потім цю землю через договір купівлі-продажу отримає громадянин Рузматов. Однак групі не вдалося довести до кінця юридичну схему через їх викриття правоохоронцями. Тобто фактично злочин не відбувся.

Затятий критик антикорорганів нардеп Сергій Власенко, який очолював парламентську ТСК з питань розслідування можливих порушень законодавства у сфері антикорупційної діяльності, вважає, що дії Кравченко, з юридичної точки зору, є абсолютно правильними. Проте генпрокурор запізнився та програв у медійній та політичній площинах.

«Я переконаний, що основна мета заходу співробітників НАБУ до кабінету генпрокурора не мала жодного стосунку до «Карфагену». Вони переслідували одну мету – отримати доступ до кримінальних проваджень, – наполягає Власенко у коментарі «Главкому». – І я був щиро здивований, коли і представники НАБУ, і генпрокурор майже одразу вийшли із заявами, але не зробили на цьому акцент. Кравченку просто треба було сказати просту правду: до нього приходили не через «Карфаген», до якого він формально не має жодного стосунку. Так, у нього в установі є проблеми, але «набушники» його до них навіть не прив'язали. Вони йшли до нього, аби в незаконний спосіб отримати доступ до документів, і його отримали. Замість того, аби про це відкрито заявити, генпрокурор десь ховався, а потім вийшов з якимись меседжами, що було абсурдом. Хоча знову-таки – юридично правда на його боці».

Власенко підтверджує, що про кримінальну справу стосовно директора НАБУ Кривоноса щодо історії з начебто усиновленням було відомо вже півтора-два роки тому: «Але тоді прокуратура робила вигляд, що цього факту не існує, що ніби все добре… А активісти та самі «набушники» робили все для того, щоб заблокувати цю інформацію. Хоча очевидно, що там був склад злочину, а отже. відповідні відомості треба було вносити до ЄРДР. Втім, генпрокурор заявив про це в свинячий голос лише після того, як його облили лайном і він став потерпілим. Тому те, що він зараз робить, виглядає як помста з його боку…».

Ще важлива деталь, на яку звернув увагу «Главком». Підозра Семену Кривоносу з’явилася після того, як Руслан Кравченко «розглянув матеріали кримінального провадження №22014101110000061». А от збором цих матеріалів, починаючи з квітня 2014 року, займалося Головне управління СБУ у Києві та Київській області.

Реакція Кривоноса і Клименка

Про «слід СБУ» сьогодні багато говорилося антикорупційними органами. Про це – нижче.

Першу ж реакцію на підозри від Руслана Кравченка вранці оприлюднила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Там розцінили це як «продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».

«Ця атака розпочалася не сьогодні. Її активна фаза стартувала ще минулого літа, коли однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу Генерального прокурора», – йшлося в офіційній заяві.

Ближче до вечора тезу про тиск вже особисто журналістам повторили керівники антикорупційних органів під час спільної пресконференції. Зокрема, директор НАБУ Семен Кривонос фактично записав у спільники генпрокурору Службу безпеки, яка, за його словами, «також приймала участь». «Так само це відбувалося у липні (ідеться про липень 2025 року, коли парламент намагався перепідпорядкувати НАБУ і САП Офісу генпрокурора – «Главком»)», – стверджує Кривонос.  

Також, як зазначив керманич НАБУ, орієнтовно два тижні тому СБУ намагалася одержати доступ до журналу судової системи ВАКС Д3, щоб подивитися, які клопотання заходять.

Крім того, Кривонос і Кравченко в унісон заявили, що жодних підозр за підписом генерального прокурора не отримували. «Сьогодні ми побачили незрозумілий винахід, інформаційний жанр – телеграм-підозри. Я не бачив паперового документу про підозру, мені її ніхто не вручав, не привозив у НАБУ та САП», – констатував директор НАБУ.

«Це реакція на наше розслідування «Карфаген». Щодо підозри близькій особі керівника САП, то члени моєї сім’ї ніяк підозр не отримували. Якщо ця «близька особа» знайдеться, то хай скаже, яку підозру отримала. Важко коментувати», – доповнив керівник САП Олександр Клименко.

Очільник НАБУ на запитання журналістів про фіктивне  усиновлення відповів так: «Я своє відношення до цього висказав. Я не збираюсь коментувати сфальшовану маячню».

Насамкінець зустрічі ЗМІ Олександр Клименко озвучив майже сенсаційне повідомлення: «І в липні 2025 року, і наразі інформаційна атака на антикорупційні органи готувалася та виконувалася не лише генпрокурором. До цього був задіяний його близький друг адвокат, якого у медіа називають адвокат-хакер (ймовірно, ідеться про Дмитра Борзих – «Главком»). Він виступає архітектором нестандартних атак на антикорсистему».

Відсторонення Кравченка

Ближче до вечора загострення конфлітку «генпрокурор проти НАБУ–САП» отримало продовження. Президент Зеленський, який уранці пожурив Кравченка дописом про відповідальність, пішов на крайній крок – підписав указ про його відсторонення від посади генерального прокурора.

«Процедура відсторонення генпрокурора може відбуватися у рамках кримінального провадження і за рішенням суду. Тут ми бачимо адміністративний акт, виданий главою держави. Ймовірно стоїть задача скасувати підозру Кривоносу і близькій до керівника САП особі. Це може зробити виконувач обов’язків генпрокурора», – таку думку на умовах анонімності «Главкому» висловив нардеп-«слуга» і правник. На думку політика, цим рішення глава держави, по суті, послав сигнал антикорупційним органам, які можуть готувати підозру Руслану Кравченку.

«Поки Кравченко має статус генпрокурора, ніхто в Україні не може дати йому підозру. Як тільки-но він його втратить, керівник САП або в.о. генпрокурора зможуть вручити підозру. Завтра Верховна Рада звільнить Кравченка, у цьому немає сумнівів», – запевнив співбесідник видання.

Інший співрозмовник редакції – колишній генпрокурор, який просив його не називати, – стисло відреагував на те, що може стояти на сьогоднішнім відстороненням Кравченка. «Президент вважає, що генпрокурор до моменту звільнення може зловживати своєю посадою. Тому відстороняє від посади. До речі, Ірину Венедіктову також відстороняли, а потім звільняли. Кожному президенту варто пам’ятати: лояльний прокурор сьогодні – потенційний шантажист завтра», – зауважив ексгенпрокурор.

За даними джерел «Главкома» в Офісі президента, після відставки Кравченка глава держави не планує поспішно вносити кандидатуру його наступника. Повноваження генпрокурора виконуватиме, ймовірно, хтось із нинішніх заступників Кравченка. Станом на вечір 14 вересня, в.о. генпрокурора призначено не було...

***

Після виходу публікації «Главкома» Офіс генпрокурора зробив заяву щодо підписаних окремих підозр нині відстороненим генпрокурором Русланом Кравченком.

«У зв’язку з поширенням заяви про нібито повідомлення про підозру одному із керівників антикорупційних органів повідомляємо: така інформація не відповідає дійсності. У межах цього кримінального провадження жодній особі, зокрема керівнику антикорупційного органу, про підозру у передбаченому КПК України порядку не повідомлялося. Правові підстави для цього відсутні. Заяви про начебто підозру були позбавленими юридичного сенсу. Відтак, відповідні відмітки в ЄРДР про повідомлення про підозру були скасовані», – йдеться у заяві Офісу генерального прокурора.

Віталій Тараненко, Павло Вуєць, «Главком»