Суд у справі МН17. Путіну приготуватися

Розслідування знищення малайзійського «Боїнга» не лише прямо дотичне до російсько-української війни, воно є ключовою її юридичною складовою майбутнього правосуддя.

10 червня у Нідерландах завершилося останнє судове засідання у справі про загибель 298 пасажирів та членів екіпажу лайнера «Малайзійських авіаліній». Літак, який виконував рейс МH17, був збитий у небі над окупованими районами Донеччини у липні 2014 року. За даними Спільної слідчої групи (Joint Investigation Team), яка складається із правоохоронців Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України, оголошення вироку чотирьом обвинуваченим очікується у листопаді-грудні 2022 року.

Раніше закінчення судового розгляду у резонансній справі стало би топтемою обговорень і для України, і для всього світу. Тепер же масштаби нових воєнних злочинів Росії настільки великі, що історія з МH17 несподівано відійшла на другий план. Увага світової преси прикута до подій на фронтах повномасштабної російсько-української війни. Хоча саме справа МН17 не лише прямо дотична до цієї війни, вона стає ключовою її юридичною складовою. Катастрофа малайзійського лайнера – предтеча великого трибуналу над рашизмом та його провідниками.

«Главком» проаналізував, до чого вже призвів цей міжнародний процес та які наслідки він матиме у найближчому майбутньому. Як засудження непоказної четвірки виконавців воєнного злочину вплине на долю Володимира Путіна та всієї російської еліти загалом.

Швидкий суд

Гаазький окружний суд почав розглядати справу про знищення літака Boeing 777 рейсу МН17 Амстердам – Куала-Лумпур 9 березня 2020 року. Процес тривав у судовому комплексі «Схіпхол», розташованому біля однойменного аеропорту, звідки 17 липня 2014 року вилетів сумнозвісний лайнер. Два роки тому юристи прогнозували, що процес триватиме мінімум чотири-п’ять років. І це були, в принципі, оптимісти, бо скептики вважали: вся бюрократична тяганина у «Схіпхолі» затягнеться на десятиліття або й два.

Аргументів для подібних песимістичних оцінок не бракувало, бо на цілу п’ятирічку розтягнулося саме розслідування обставин трагедії з «Боїнгом», котру від початку більше сприймали як випадкову авіакатастрофу, а не цілеспрямований воєнний злочин.

Хоча Спільну слідчу групу (JIT) у складі представників Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України було створено досить оперативно (у серпні 2014 р.), лише у 2018-му нідерландський сенат розробив законодавство, яке дало можливість судити підозрюваних у цій країні.

Зрештою, тільки восени 2019 року прокуратури Нідерландів оголосила, що на підставі доказів, зібраних JIT, вона вирішила притягнути до кримінальної відповідальності осіб, які вважаються відповідальними за збиття літака на сході України. Ними виявилися:

Серйозною перешкодою для слухань у Нідерландах вважалася коронавірусна пандемія, проте судові розгляди у «Схіпхолі» таки проходили переважно з дотриманням раніше встановленого графіку.

І ось 10 червня головуючий у справі суддя Гендрік Стейнгаюс поінформував: наступне засідання відбудеться 22 вересня о 10:00 за місцевим часом. Щоправда, матиме воно суто технічний характер – тоді назвуть дату, коли може бути оголошене рішення. За словами Стейнгаюса, суд потребує часу для розгляду всіх наведених аргументів, найближча ймовірна дата винесення судового вердикту – 17 листопада.

Отже, факт залишається фактом: весь судовий процес щодо винних у збитті авіалайнера «Малайзійських авіаліній» відбудеться приблизно за два з половиною роки, тобто вдвічі швидше, ніж раніше прогнозувалося. І це свідчить передусім про те, що нинішня фаза повномасштабної кремлівської агресії проти України радикально прискорила цей судовий процес. А він до знакового ранку 24 лютого 2022 року мав всі шанси перетворитися у видовище на десятиліття.

Стовп ганьби для Кремля

У ході процесу в Окружному суді Гааги трапився важливий переломний момент, який є справжнім прецедентом для сучасного світового судочинства. Йдеться про те, що усі версії Росії того, що сталося в небі над Донбасом майже вісім років тому, були заперечені. Відтак це перший міжнародний суд, в якому буде доведено тяжкий воєнний злочин РФ за допомогою суто російської зброї (завезеного з російського Курська ЗРК «Бук») та сам факт російської окупації влітку 2014 року окремих районів Донецької та Луганської областей України (ОРДЛО).

Починаючи із березня 2020-го, тема винних у жорстокому знищенні Росією малайзійського «Боїнга» залишалася в центрі уваги світових ЗМІ. Це був виклик для пропагандистської машини Кремля. Майстрам російської дезінформації необхідно було на поворотних моментах розвитку сюжету буквально «перевзуватися в повітрі», але ключові кремлівські рупори продовжували діяти по-старому, вивалюючи на голови росіян меседжі навіть не вчорашнього, а позавчорашнього дня.

Таким чином судовий процес став справжнім ганебним стовпом, до якого міцно прив'язали особисто Путіна. Звісно, удар був лише інформаційним, хоча, як відомо, інформаційна складова завжди була ключовим елементом путінських гібридних воєн. Проте процес у «Схіпхолі» заклав суто юридичний фундамент для більш потужної атаки на хазяїна Кремля і його оточення. І вона станеться у найближчі роки.

На зустріч трибуналу

Прецедентне право тому і називається прецедентним, що наріжним каменем цієї системи є випадок – правило, встановлене у попередній юридичній справі. Вона стає обов'язковим чи переконливим для суду при вирішенні подальших справ із подібними питаннями. Так ось суд у справі «Боїнга», збитого за допомогою зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони ЗС РФ, виступає якраз першим таким прецедентом. Він стає опорою для серії майбутніх аналогічних процесів проти масових російських військових злочинів, які наразі рашисти продовжують скоювати в Україні.

Цей страшний епізод із авіалайнером рейсу МН17 та винесений у цій справі вердикт шанованого всіма судового органу обов’язково використовуватиметься під час ймовірного трибуналу над Путіним і його оточенням, що покращить нинішню задачу і для Міжнародного кримінального суду, і для Міжнародного суду ООН. Навіть якщо не буде єдиного трибуналу, а різноманітні судові провадження щодо злочинів рашистів триватимуть паралельно у різних форматах, то скрізь у них червоною ниткою буде проходити відповідне рішення Окружного суду Гааги.

Російській еліті приготуватися

Для всіх чотирьох обвинувачених у справі нідерландська прокуратура в грудні 2021 року запросила довічне ув’язнення, заявивши, що «факти настільки серйозні, а наслідки настільки великі, що з погляду відплати доречне лише максимальне покарання». По суті, вже апробований сам механізм заочного судочинства над четвіркою російських воєнних злочинців, і це також прецедент. Прикметно, що троє з терористів (Гіркін, Дубинський і Харченко) взагалі проігнорували процес над ними, а четвертий – Пулатов – брав у ньому участь дистанційно через адвокатів та відеозвернення.

Іншими словами, приклади конкретної поведінки цієї непоказної четвірки виконавців воєнного злочину в судовому процесі показав для російської еліти повну згубність будь-яких спроб не йти на співробітництво із слідством чи судом, або ж іти на це лише частково. Адже майбутній вердикт у справі МН17 – це ще далеко не кінець всієї історії.

За словами генпрокурора України Ірини Венедіктової, яка очолює український склад правоохоронців у Спільній слідчій групі (JIT), передачею справи щодо чотирьох обвинувачених до національного суду Нідерландів розслідування не завершилось ані на національному рівні, ані міжнародною слідчою групою в цілому. Наразі зусилля JIT спрямовані на встановлення російського екіпажу установки «Бук» та інших осіб, які віддавали накази на відправку її до України. А це вже рівень військово-політичного керівництва Росії включно із Путіним. Тобто не за горами наступний суд – не лише над виконавцями, а й над організаторами цього воєнного злочину.

Паралельно пожвавилися інші юридичні кроки. Зокрема, у березні цього року Нідерланди та Австралія розпочали судовий процес із Радою Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) проти держави Росія за її роль у знищенні літака рейсу MH17. Це має прискорити розгляд позову України проти РФ у Міжнародному суді ООН. Він поданий ще в 2017 році. Збиття «Боїнга» над Донбасом є ключовим предметом справи щодо притягнення країни-агресора до відповідальності за вчинення актів тероризму протягом її незаконної агресії проти України.

Нарешті всі ці судові фрагменти з різних міжнародних установ складаються в єдиний пазл вини конкретного диктатора, який сидить у Кремлі. Справа може дійти до того, що Міжнародний кримінальний суд випише ордер на арешт Путіна, після чого його зможуть арештувати у 123 країнах світу. І це не якісь фантазії, а конкретні ініціативи знакових у світі юристів. Наприклад, прокурор Карла Дель Понте, яка звинувачувала Слободана Мілошевича у міжнародному трибуналі щодо Югославії, чітко пояснила весь механізм заочного арешту Путіна як воєнного злочинця. Він, звичайно, зможе переховуватися в Росії, але це стане, на її думку, «сильним сигналом того, що проти нього виступають багато держав».

Олег Поліщук, для «Главкома»