Вибори тільки після війни! Партії Зеленського, Порошенка, Тимошенко уклали пакт (документ)

У скандальному інтерв’ю керівник монобільшості Давид Арахамія на другому році війни злив подробиці того, як вона починалася і на що була готова українська влада у перші тижні повномасштабного вторгнення. Саме ці деталі захопили аудиторію, але у розмові з Арахамією промайнув ще один цікавий момент…

Соратник президента розповів, що під час чергової зустрічі у форматі «Діалог Жана Мане» за участю колишнього голови Європарламенту Пета Кокса голови парламентських фракцій в закритому режимі підписали меморандум про проведення наступних виборів тільки по завершенню воєнного стану. «Я вважаю, що це треба донести до всіх, щоб всі врешті-решт заспокоїлись і сфокусувались на тому, що нам треба перемагати», – резюмував Арахамія і додав, що ніяких виборів точно не буде до наступного року. Фактично він повторив слова президента, який нещодавно заявив, що виборчий процес під час війни – не на часі. Також Арахамія розвіяв чутки, що на проведенні виборів навіть в умовах воєнного стану наполягають західні партнери. Хоча раніше про таку необхідність відкрито казав президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс.

Отже, який вигляд має «договір про вибори після війни», який об’єднав депутатів?

«Дорожню карту» було підписано під час дев’ятої зустрічі «Діалогів» і другої зустрічі в такому форматі після початку повномасштабної війни. Цей захід відбувався в селищі Тур’я Пасіка Закарпатської області з 10 по 12 листопада. Згаданий Арахамією «меморандум» насправді має назву «Висновки, прийняті під час дев’ятого Діалогу Жана Моне» і стосується не тільки питання виборів.

Так, в документі йдеться про «тверду рішучість працювати разом попри розбіжності політичних поглядів». Парламентарі привітали позитивний й об’єктивний звіт Єврокомісії щодо прагнень України у процесі набуття членства в ЄС та висловили вдячність за визнання тих зусиль, яких Україна вже доклала, щоби відповідати критеріям членства. Загалом висновки стосуються здебільшого питань подальшої організації роботи Верховної Ради, зміцнення парламентської дипломатії та демонстрації парламентської єдності.

Темі виборів присвячений лише один абзац наприкінці документа. Підписанти дійшли згоди, що майбутні парламентські і президентські вибори проводяться після завершення війни та не менше, ніж за шість місяців після завершення воєнного стану.

Зазначено, що майбутні вибори мають відбуваються на основі діючого Виборчого кодексу зі збереженням за основу виборчих систем національних та місцевих виборів.

Але парламентарі вже зараз заговорили про скасування обмеження в 25% від виборчої квоти, від досягнення якого залежить просування кандидата у виборчому списку партії. Ця норма з’явилася у Виборчому кодексі в 2019 році із запровадженням відкритих списків. Вона передбачає, що кандидат, змагаючись з іншими кандидатами, що стоять вище в партійному списку, має досягти «стелі» в 25% від виборчої квоти, аби їх випередити.

Введення такого штучного обмеження сильно критикувалося через його недемократичність: дістатися такого показника кандидату дуже складно, тож беззаперечну перевагу мають фаворити партійного керівництва, у яких заброньовані вищі місця в списках. А це нівелює саму ідею відкритих списків як таку. Проте зараз обговорення таких тонкощів майбутньої виборчої кампанії має вигляд поділу шкури невбитого ведмедя. Або ж підписанти меморандуму не вважають перспективу виборів аж надто далекою. Також у документі згадується про підготовку окремого закону, за яким будуть проводитися перші післявоєнні вибори.

Серед підписантів – не тільки голови фракцій, як про це говорив Арахамія. Першими свої автографи поставили керівники парламенту – перший віцеспікер Олександр Корнієнко та віцеспікерка Олена Кондратюк. «Слугу народу» представляють аж четверо підписантів: керівник мегафракції Давид Арахамія та нардепи, які навіть не є його заступниками, – Вадим Галайчук, Сергій Кальченко та Вікторія Подгорна. Від інших фракцій – також по кілька підписів: Ірини Геращенко, Андрія Парубія та Іванни Клімпуш-Цинцадзе від «ЄС», Юлії Тимошенко та Сергія Соболєва від «Батьківщини», Олександри Устінової та Володимира Цабаля від «Голосу».

Окрім фракцій, від ідеї виборів під час війни відхрестилися і депутатські групи. Пікантність в тому, що вони складаються, в основному, з мажоритарників, а мажоритарна система на наступних виборах, згідно з Виборчим кодексом, діяти не буде. Від «Довіри» підписи поставили Володимир Арешонков та Лариса Білозір, від «спадкоємиці» ОПЗЖ «Платформи за життя та мир» – Михайло Папієв і від «За майбутнє», – Анна Скороход, прізвище якої було вписано від руки, схоже, в останній момент. Група «Відновлення України» підписання проігнорувала.

Модератор «Діалогів» ексголова Європарламенту Пет Кокс заявив, що дуже задоволений тим, що «фракції домовилися про принципи проведення майбутніх вільних та чесних національних парламентських і президентських виборів після закінчення війни та воєнного стану».

Але варто пам’ятати, що наразі підписаний і мало ким до інтерв’ю Арахамії помічений документ ні до чого не зобов’язує. А скасування воєнного стану – це ініціатива президента, який в будь-який момент може взяти всі ризики проведення виборів на себе.

Павло Вуєць, «Главком»