Висока ймовірність вторгнення Росії. Чому Захід б’є на сполох, а Україна всіх заспокоює?

1 листопада видання Politico оприлюднило супутникові фотографії, на яких видно, що Росія знову концентрує війська та військову техніку на кордоні з Україною.

Далі – більше.

The Washington Post повідомила про те, що США і ЄС фіксують перекидання російських військ до кордону з Україною. При цьому були відзначені «незвичайні переміщення» техніки та військових у західному регіоні РФ, що нагадує ситуацію у квітні.

У відповідь РФ, звісно, продовжила гнути своє «іхтамнєт». Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав публікацію Politico, а згодом й інших впливових ЗМІ, інформаційним вкидом.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив про «велику та незвичайну» військову присутність Росії, що стала помітною впродовж останніх тижнів. За його словами, те, що російське військо вже перебуває на кордоні з Україною, означає, що у разі, якщо Росія вирішить «вдатися до військової агресії проти України», часу на попередження та підготовку немає. Столтенберг закликав Росію пояснити свої плани, пов'язані з нарощуванням своїх військ на кордоні з Україною.

Вчора стало відомо про нові рішення Путіна – на цей раз щодо підтримки окупаційних режимів «ДНР» та «ЛНР». Глава країни-агресора доручив допустити товари з «ДНР» та «ЛНР» до російських державних закупівель нарівні з російськими. Ідеться про можливість для тих небагатьох підприємств, які все ще продовжують існувати на окупованій частині Донбасу, брати участь у тендерних процедурах на постачання товарів, що фінансуються за кошти державного бюджету РФ.

Конгресмен-республіканець Майк Тернер разом із соратником Майком Роджерсом закликали Білий Дім «вжити негайних і швидких заходів для надання підтримки Україні у формі розвідки та зброї». «Хоча наміри Росії є невизначеними, присутність елітної першої гвардійської танкової армії Росії підкріплює побоювання, що Росія планує додаткові вторгнення на територію України», – пишуть вони.

Керівництво ж України намагається всіляко заспокоїти своїх громадян. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає поведінку РФ «демонстративною». Президент Володимир Зеленський прокоментував ситуацію так: «Я сподіваюся, тепер світ бачить, хто хоче миру, а хто концентрує близько 100 тисяч військ на нашому кордоні. Водночас скажемо прямо, така поведінка нашого сусіда нас не дивує і не лякає. Лякає, що це раптом стало відкриттям для деяких журналістів і експертів, які підняли медіагалас». Зеленський наголосив, що тиск Росії вже не діє на Україну.

Та попри це тривога щодо поведінки країни-агресора цього разу продовжує ширитися у світі. Захід тепер не лише переймається та висловлює традиційне «глибоке занепокоєння», а й обіцяє не лишитися осторонь цього конфлікту.

Financial Times: «Висока ймовірність дестабілізації ситуації в Україні цієї зими»

Financial Times, описуючи ситуацію на кордонах України, посилається на дані заступника голови Міноборони Ганни Маляр. За її словами, на Заході «підкреслюють високу ймовірність дестабілізації ситуації в Україні цієї зими». Чиновниця каже, що інформація військової розвідки України «збігається» з інформацією країн-партнерів.

За оцінками начальника військової розвідки України Кирила Буданова, Росія розгорнула на півночі, сході та півдні поблизу України та на захоплених територіях до 114 тис. військовослужбовців, в тому числі близько 92 тис. солдатів сухопутних військ. Він підкреслив, що армія РФ «демонстративно залишила танки, бойові машини та реактивні системи біля нашого кордону» після великомасштабних спільних військових навчань з Білоруссю у вересні.

Ще одне джерело FT – анонімний європейський чиновник. Він сказав виданню: навіть якщо РФ не вторгнеться знову, «постійний тиск з боку Росії максимально ускладнює розвиток і зміцнення України як країни».

Die Welt: Війська Путіна наближаються до Європи

«За допомогою несподіваних військових навчань Москва втручається в конфлікт на білорусько-польському кордоні. Під приводом захисту Білорусі Росія може посилити там свою військову присутність, але Путін виявляє активність і з іншої причини», – пояснює німецька Die Welt.

Видання констатує, що через порушення кордону Польща збільшила присутність там своїх військ. Білоруський диктатор Олександр Лукашенко відреагував на це різкою риторикою: польські солдати, за його словами, є «фашистами». Він також посилив протиповітряну оборону на кордоні та звернувся за допомогою до свого «старшого брата» в Москві. Російські стратегічні бомбардувальники повинні, за його словами, регулярно патрулювати західний кордон Білорусі».

Die Welt цитує військового експерта з лондонського аналітичного центру «Європейська рада з міжнародних відносин» Густава Гресселя. Він вважає за необхідне безвідривно стежити за діями РФ. На його думку, той факт, що в риториці Лукашенка йдеться про захист, який буде здійснювати Росія, є довгоочікуваним сигналом для Кремля. «Москва вже багато років хоче розмістити війська в Білорусі, – каже Грессель. – Тепер вона може спритно використати кризу на кордоні, щоб під приводом «захисту Білорусі це здійснити».

«Кремль ніколи не втрачає можливості отримати для себе зиск. Москва підкреслює гібридні дії загрозливими військовими жестами, що чинити опір – як це любить робити Європа, погрожуючи санкціями, – марно. Натомість краще погодитися з вимогами Росії. Москва може використати кризу у будь-якому напрямку», – зазначив експерт у коментарі Die Welt.

The Guardian: Великобританія має бути готовою до війни з Росією

Голова збройних сил Великобританії, який іде у відставку, генерал Нік Картер заявив, що Росія тепер є більшою загрозою для Східної Європи, ніж це було тоді, коли він заступив на посаду вісім років тому, передає The Guardian.

Видання пише: генерал сподівається, що війни з Росією не буде, однак НАТО має бути готовим до будь-якого варіанту розвитку подій. Картер бачить велику небезпеку на тлі напруженості на кордоні між Польщею та союзницею Росії Білоруссю через біженців, а також на тлі ознак того, що російські війська можуть зосереджуватися вздовж кордону з Україною.

«Росія дотримується «гібридного сценарію, за якого дезінформація пов'язується з дестабілізацією, а ідея підштовхування мігрантів до кордонів Європейського Союзу – класичний приклад такого роду речей. Швидше за все, ситуація на кордоні Білорусі та України є «класичним відволіканням уваги» з боку російського уряду, яке тривало роками», – йдеться у статті.

На питання, чи може це перетворитися на справжню війну, Картер відповів: «Не знаю. Думаю, ми повинні бути напоготові та переконатися, що стримування візьме гору».

The Spectator: В чому причина? У помсті

Кремль розпочав чергове масштабне нарощування військ уздовж кордону з Україною, пише британське видання The Spectator.

«У чому причина? У помсті. Річ у тім, що у жовтні президент Володимир Зеленський вирушив до Вашингтона, щоб знову попросити прийняти Україну до НАТО. Така потужна демонстрація сили — вже друга цього року — змусила держсекретаря США Ентоні Блінкена попередити європейських союзників про те, що Росія виявляє небезпечні ознаки підготовки до вторгнення на територію свого слабшого південного сусіда», – йдеться у статті.

The Spectator зауважує: минулого разу, коли Путін здійснив такий самий маневр у березні, його очевидним наміром було відправити новій адміністрації Байдена чіткий сигнал про те, що Кремль не визнає західного втручання у справи України, і що важливіше, його позицію не можна ігнорувати.

«Під час своєї передвиборчої кампанії Байден пообіцяв змусити Росію заплатити за її злочини, такі, як втручання в американські президентські вибори у 2016 та 2020 роках, замах на опозиційного політика Олексія Навального та кібератаки на американську стратегічну інфраструктуру», – пише видання.

«Після кількох тижнів гучних обурень із боку західних столиць Путін відвів війська. Однак весняна порція брязкання зброєю, схоже, принесла свої плоди. У червні у Женеві відбулася зустріч, якої він так жадав: саміт із Байденом. Президент США з небажанням відмовився від запровадження запланованих санкцій проти практично добудованого газопроводу «Північний потік – 2» на тлі дефіциту енергоресурсів у Європі», – йдеться у статті.

Видання нагадує: «Попри віддалені перспективи вступу України до НАТО, Путін та його найближче оточення залишаються публічно одержимими своїм сусідом. У липні Путін опублікував довгий трактат, у якому стверджував, що Україна «не є і ніколи не була незалежною державою», що Україна є «невіддільною частиною Росії», якій «не вистачає чіткої етнічної самобутності, культури, релігії та мови», які Україна має.

«Безсумнівно, повне вторгнення в Україну серйозно зашкодить Путіну, спровокувавши жорстку економічну і, ймовірно, військову відповідь НАТО. Але, як показало швидке прийняття Путіним рішень у 2014 році, він не завжди є холодним, розрахованим стратегом, якого уявляє Захід. Його світогляд — принаймні, якщо розглядати його трактати та промови, – параноїдальний, він ґрунтується на вкрай хибних припущеннях про природу української державності та національної ідентичності. Додайте потужну та дорогу нову армію та повну відсутність стримувань і противаг щодо особистої влади Путіна і ви отримаєте небезпечно нестабільну комбінацію», – пише видання.

Deutsche Welle: Україні не варто розміщувати у себе мігрантів

Експерт з питань України в берлінському фонді «Наука і політика» (SWP) Андре Гертель в інтерв'ю Deutsche Welle підкреслив: Україна у жодному разі не має приймати біженців з Білорусі.

«Питання навіть не в тому, чи погоджуватися Києву, а в тому, чи варто ЄС вимагати цього від України. У такому разі Україна була б жертвою того, що вигадали Путін та Лукашенко, аби тиснути на ЄС. Сигнал Києву був би руйнівним, мовляв, ми використовуємо вас, щоб розв’язати свою проблему. Це був би однозначний сигнал – ми від вас відмовилися, ви для нас – сіра зона. Путін і так затиснув Україну в лещата, а в цьому випадку ЄС би експортував туди ще одну проблему», – пояснює він.

Описуючи труднощі у відносинах Берліна та Києва, Гертель згадує про розчарування у Києві тим, як США та Німеччина домовилися про зняття перешкод для завершення будівництва газопроводу «Північний потік – 2» і підкреслює, що ситуація із газопроводом складна.

«Німеччину звинувачують у тому, що вона посилює свою залежність від Росії, але Україна не хоче втрачати своїх доходів від російського транзиту. Критику Києва можна зрозуміти. З часу планування проєкту геополітична ситуація кардинально змінилася. Тут зіштовхуються енергетичні та геополітичні інтереси», – підкреслив він.

Наталія Сокирчук, «Главком»