Загроза відновлення війни на Балканах

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Загроза відновлення війни на Балканах

Боснії і Герцеговині загрожує розпад, а то й відновлення війни

Ескалація напруги в Боснії і Герцеговині розпочалася наприкінці липня цього року. Це сталося після набуття чинності новим законом про відповідальність за заперечення геноциду і звеличення воєнних злочинців. Закон, ініційований попереднім верховним представником ООН з Боснії і Герцеговини Валентином Інцком (Valentin Inzko), неймовірно обурив керівників Республіки Сербської. Останні вдалися до блокування роботи органів влади. А лідер боснійських сербів Мілорад Додік навіть заявив: «Існування Боснії більше не має сенсу».

Зміни Кримінального кодексу Боснії і Герцеговини передбачають покарання до п'яти років ув'язнення за «публічне схвалення, заперечення чи спробу виправдання геноциду, злочинів проти людяності чи воєнних злочинів, затверджених правочинним судовим рішенням». І боснійська прокуратура повідомила, що вже почала порушувати справи відповідно до нового закону.

Передовсім цей закон, звісно, стосується масакри в Сребрениці, де у липні 1995 року армія боснійських сербів під командуванням генерала Ратко Младіча знищила понад вісім тисяч мусульман. Винищення зазнали не лише чоловіки так званого призовного віку, а й неповнолітні хлопці та літні люди. Міжнародний трибунал у Гаазі кваліфікував цей злочин як геноцид. Його ініціатора ­– генерала Младіча засуджено до довічного ув'язнення. Проте багато сербських політиків (як у Боснії і Герцеговини, так і в самій Сербії) не визнає геноциду в Сребрениці, Ратко Младіча вони вважають героєм, а не злочинцем.

Нагадаємо, що покласти край кривавій громадянській війні на Балканах вдалося завдяки зусиллям ООН, Європейській Унії та жорсткому втручанню НАТО. У листопаді 1995 року в американському місті Дейтоні представники ворогуючих сторін і посередників уклали мирний договір. Значна роль у підписанні цього документа належала тодішньому президентові США Біллові Клінтону.

Дейтонські угоди зобов'язували сторони завершити виведення усіх своїх військ за лінію припинення вогню протягом 30 днів і встановили демілітаризовані зони для роз'єднання ворожих сторін завширшки 2 км по обидва боки від лінії припинення вогню. Згідно з угодами, забезпечення їхньої реалізації та зміцнення миру покладалося на 60-тисячний контингент сил IFOR, котрі діяли під командуванням НАТО.

Згідно з Дейтонськими угодами, Боснія і Герцеговина залишалася єдиною державою, яка складалась із двох суб'єктів: Мусульмано-Хорватської Федерації та Республіки Сербської з єдиними федеральними інститутами влади. Також документ передбачав проведення вільних і справедливих виборів.

Боснія і Герцеговина була проголошена парламентсько-президентською республікою. Утім замість президента було ухвалено створити колективний орган – президію, яка складається з трьох представників державотворчих народів – боснійських мусульман (босняків), сербів і хорватів. Нині членом президії від сербів є вже згаданий Мілорад Додік, який фактично й став ініціатором актуальної політичної кризи. Босняків репрезентує Шефік Джаферович, хорватів – Желько Комшич.

Також Дейтонським договором була запроваджена посада верховного представника ООН з Боснії і Герцеговини, у чию компетенцію входить вирішення спірних ситуацій з ключових питань. Останні 12 років її обіймав вже згаданий австрійський політик Валентин Інцко (31 липня він завершив свою каденцію). За цей тривалий час він вирішував багато міжетнічних суперечок, ухвалив десятки важливих політичних рішень. Утім саме остання його ініціатива – закон про відповідальність за заперечення геноциду – спричинила політичну кризу в республіці. А вирішувати її вже доведеться його наступникові – консервативному німецькому політикові Крістіанові Шмідту (Christian Schmidt). Хоча з паном Шмідтом можуть виникнути поважні проблеми через Росію, але про це – згодом.

Якщо Шефік Джаферович і Желько Комшич привітали «геноцидні» зміни до кримінального кодексу, то Мілорад Додік виступив категорично проти. «Геноциду у Сребрениці не було. Серби не можуть ухвалити таке рішення. Це цвях у труну Босні\ і Герцеговини. Її існування більше не має сенсу», – оголосив він і розпорядився скликати парламент Республіки Сербської, щоб ухвалити рішення про блокаду всіх державних структур Боснії і Герцеговини. Що й було оперативно зроблено.

Напруга з того часу поступово наростала в Боснії і Герцеговині, аж поки не набула вибухонебезпечного стану наприкінці жовтня. Нині, за визнанням багатьох експертів, країна перебуває на межі розпаду, а то й відновлення громадянської війни. Причиною напруги стали заяви Додіка про те, що Республіка Сербська має намір сформувати власну армію та систему правосуддя.

Щобільше, Додік заявив, що змусить боснійську армію залишити територію Республіки Сербської. «А якщо Захід спробує втрутитися, ми маємо друзів, готових підтримати сербську справу», – застеріг він. Натякаючи, очевидно, на Сербію та Росію.

Чому згаданий закон так в багнети сприйняли сербські політики? Не лише зі суто патріотичних почуттів і шанування пам’яті своїх героїв. Існує й суто політико-прагматичний аспект. Адже безперечним дотриманням закону про покарання за заперечення геноциду урешті-решт призведе до поступового усунення непримиренних сербських політиків з усіх структур та рівнів боснійської влади. А відтак дозволить здійснити демократичні перетворення, такі необхідні кроки щодо розблокування руху Босеії і Герцеговини до Євроунії та НАТО.

Останнє дуже непокоїть Кремль. Саме тому Росія вирішила теж жорстко втрутитися в боснійську гру. Москва, мов ведмідь-волоцюга, накинулася на вже колишнього верховного представника ООН з Боснії і Герцеговини Валентина Інцка та ініційований ним закон.

«Спершу колишній високий представник Валентин Інцко під завісу свого мандата зауважив, що має право, немов самозваний боснійський самодержець, внести відомі поправки до Кримінального кодексу Боснії та Герцеговини всупереч думці боснійських сторін. Зрозуміло, таке нечуване самоуправство відразу ж підлило олії у вогонь, спровокувавши новий виток суперечностей і шкідливої полеміки між народами країни, які ще не до кінця відійшли від наслідків конфлікту», – зазначив представник Росії при ООН Василь Небензя.

Критикою чинного верховного представника ООН Кремль не обмежився. Аби ще більше наростити ескалацію в країні та позбавити світову спільноту важелів для вирішення конфліктної ситуації, Москва докладає зусиль для позбавлення мандата Крістіана Шмідта, використовуючи для цього свій статус постійного члена Ради Безпеки ООН.

Зрештою Москва хотіла б взагалі ліквідувати цю посаду. А заодно й заблокувати мандати міжнародного миротворчого контингенту EUFOR у Боснії та Герцеговині. Таким чином буде знято всі запобіжники для спалаху громадянської війни у країні. І це Кремлю лише на руку. Бо, по-перше, зніме з порядку денного питання європейської та Євроатлантичної інтеграції Босн і Герцеговини. По-друге, посилить роль Росії як «модератора» у конфлікті на Балканах. По-третє, відволіче увагу світової громадськості від російської агресії на сході України, адже Заходу вже буде не до Криму з Донбасом, коли запалає поруч з власною хатою. Тому можна цілком погодитися з тими експертами, котрі стверджували, що від самого початку цей конфлікт був зрежисований з Кремля.

Петро Гладієвський

Джерело: Zbruc


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Загроза відновлення війни на Балканах