Зачароване коло Тетяни Крупи. Як тумбочка з доларами паралізувала суди

Майже місяць тому у Хмельницькому здетонував корупційний скандал такої сили, що «вибуховою хвилею» накрило усю країну. Державне бюро розслідувань прийшло з обшуками до голови Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) і депутатки облради від «Слуги народу» Тетяни Крупи. У помешканні чиновниці було знайдено понад $5,2 млн готівки та коштовності. Правоохоронці бачили гроші практично в кожному куточку – у шафах, шухлядах, нішах. «Ми просто ох*їли від того всього. Ця ситуація збудоражила суспільство та військових», – дослівно ділився враженнями у бесіді з «Главкомом» один із впливових нардепів «Слуги народу», коли дізнався про обшуки в однопартійки Крупи.

Та, схоже, це ця резонансна історія тепер стала випробовуванням для правоохоронної системи. Слідчі та судді виявилися неготовими для ухвалення швидких процедурних рішень. Далі – подробиці найрезонанснішої корупційної справи 2024 року.

Судова магія

7 жовтня Печерський райсуд Києва взяв під варту Тетяну Крупу на 60 діб (до 3 грудня) із можливістю внесення застави розміром у понад 500 млн грн. Справа розглядалася за закритими дверима, без доступу ЗМІ. Були присутні лише прокурор і адвокат юридичної фірми Golaw Анжеліка Моісєєва.

Важлива ремарка про саму підозру. На наступний день після обшуків, 5 жовтня Офіс генпрокурора оголосив підозру Тетяні Крупі у незаконному збагаченні (стаття 368-5 Кримінального кодексу). Вказаний корупційний злочин, згідно із законодавством, мають розслідувати детективи НАБУ і, відповідно, скеровувати всі клопотання до Вищого антикорупційного суду. Проте прокуратура не поспішала забирати гучну справу з рук Державне бюро розслідувань. Тому-то клопотання слідчого ДБР про арешт голови МСЕК Хмельниччини зайшло до Печерського райсуду, а не в Антикорупційний суд. Як наслідок, Феміда його повністю задовольнила і арештувала чиновницю Крупу.

Як стверджують джерела «Главкома», справа Тетяни Крупи «перекочувала» з ДБР до Національного антикорупційного бюро, тобто відбулася зміна підслідності, після взяття під варту голови МСЕК Хмельниччини. Станом на початок листопада, посадовиця продовжує сидіти у столичному слідчому ізоляторі.

Імовірно, що чехарда зі зміною підслідності загнала у цейтнот сторону захисту та суди. Бо як іще пояснити оскарження взяття під варту Крупи одразу в двох апеляційних інстанціях? 14 жовтня скарга захисників підозрюваної надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, а 15 жовтня аналогічну скаргу від адвоката Анжеліки Моісєєвої зареєстрував Київський апеляційний суд.

17 жовтня Анжеліка Моісєєва виправдовувалася перед суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду: оскаржила арешт клієнтки в Київському апеляційному суді за такою логікою, що клопотання про арешт розглядав Печерський райсуд Києва.

«У той час моя підзахисна була затримана… і питання вирішення її подальшої долі для мене, як захисника, було найважливішим, ніж сперечатися про підслідність», – пояснила адвокат.

Ще один конфуз у справі Крупи стався 24 жовтня. Судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду мали намір з другої спроби розглянути скаргу адвокатів підозрюваної, але матеріали справи так і не передав Київський апеляційний суд. Більше того тамтешня колегія суддів… пішла у відпустку і відклала своє засідання у справі Крупи до 14 листопада.

«Намагатимуся подати заяву на перерозподіл суддів… Зроблю все можливе, навіть піду на прийом до голови апеляційного суду», – заявила Анжеліка Моісєєва у залі антикорупційного суду.

Мусимо розчарувати захисницю Крупи: голова Київського апеляційного суду Ярослав Головачов у відповіді на запит «Главкома» повідомив, що його суд не планує передавати матеріали справи в інші інстанції поки не закінчить розгляд.

«Після закінчення апеляційного провадження матеріали справи 757/45632/24-к будуть повернуті до суду першої інстанції – Печерського районного суду Києва», – сказав голова апеляційного суду.

Громадська організація «Центр протидії корупції» вважає, що таким чином Київський апеляційний суд блокує розгляд Вищим антикорупційним судом апеляції щодо перегляду запобіжного заходу керівниці МСЕК.

«Виникає питання, чим таким важливим були зайняті судді Київського апеляційного суду, знімаючи єдине судове засідання з 17 жовтня і знаючи, що з 19 та 21 жовтня вони йдуть у відпустку/відрядження. Хіба це не свідоме затягування справи з боку суддів В’ячеслава Гуля та Юлії Матвієнко?» – ідеться у повідомленні антикорупційної організації.

Провалені арешти майна

Окрім стопора у судах, смуга невдач переслідує і правоохоронців, задіяних у справі голови МСЕК Хмельниччини. Як повідомляв «Главком», Вінницький міський суд відмовив Офісу генпрокурора в арешті майна, яке є речовими доказами. Ідеться про купу готівки, вилученої з тумбочок у квартирі Тетяни Крупи; документи та гроші з робочого кабінету голови МСЕК Хмельниччини (за даними ДБР, там було відшукано $100 тис.); автівку Porsche Cayenne, 2019 року вартістю 2,5 млн грн, яка є власністю чоловіка підозрюваної тощо.

Причина програшу прокурорів у судах банальна. Після обшуків Офіс генпрокурора забрав справу Крупи у слідчих хмельницького територіального управління Державного бюро розслідувань і передав Головному слідчому управлінню ДБР у Києві. Відповідно, вінницький суд, який раніше розглядав клопотання хмельницького ДБР, у тому числі щодо обшуків у цій історії, констатував: після зміни підслідності кримінального провадження більше не може ухвалювати рішень у справи Крупи.

***

Практично кожного дня офіційні релізи правоохоронних органів рясніють світлинами про затримання чергових корупціонерів з килимами готівок. Тому цілком прогнозовано, що у частини суспільства може сформуватися враження: нечисті на руки чиновники отримують суворе покарання. Однак це не так. За час повномасштабного вторгнення було прийнято майже сім тисяч вироків за корупційними статтями. І лише 1,5% обвинувачених отримали покарання у вигляді позбавлення волі. Більшість  відкупилася штрафами…

Віталій Тараненко, «Главком»